Главная страница
Навигация по странице:

  • Панасюк Анна Станіславівна

  • АЕ >ВВП (С + І > Y )

  • В) підвищилась з 4 до 5 дол.

  • Використана література

  • макроекономіка. Аня макроек.. Контрольна робота


    Скачать 80.5 Kb.
    НазваниеКонтрольна робота
    Анкормакроекономіка
    Дата20.11.2022
    Размер80.5 Kb.
    Формат файлаdoc
    Имя файлаАня макроек..doc
    ТипКонтрольна робота
    #800629


    ПРИВАТНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ

    ЗАКЛАД «МІЖРЕГІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ»

    ХЕРСОНСЬКИЙ ІНСТИТУТ


    Кафедра: управління персоналом, економіки та підприємництва


    Навчальна дисципліна:Макроекономіка

    КОНТРОЛЬНА РОБОТА

    Варіант №1


    Студентки 2 курсу

    Панасюк Анна Станіславівна

    Групи: ін-19-8-Б1ЕП(4.6здс)


    Керівник:

    Результат перевірки:_______________

    (зараз; незарах)

    Дата перевірки:

    Херсон 2021

    1Економіка, що ґрунтується на різних формах власності і розвиток якої регулюється ринком, традиціями та централізованими рішеннями, Е:

    А)командно-адміністративною;

    Б) ринковою;

    Змішаною.

    2. За наведеними даними розрахуйте:

    -обсяг валового внутрішнього продукту (ВВП);

    -обсяг чистого внутрішнього продукту.

    Рахунок млрд.. гр..од.

    Особисті споживчі витрати 210

    Державні закупки товарів та послуг 55

    Чисті приватні внутрішні інвестиції 50

    Амортизація 10

    Експорт товарів та послуг 12

    Імпорт товарів та послуг 14

    Формула, що лежить в основі витратного підходу до визначення ВВП, має вигляд:

    ВВП за витратами = С + І + G + NE,=210+50+55+12-14=313
    де С – споживчі витрати; I – приватні валові інвестиції; G – державні витрати; NE – чистий експорт.

    Чистий експорт – це різниця між експортом та імпортом.

    Чистий внутрішній продукт (ЧВП) — макроекономічний показник, визначається як різниця між ВВП та річними амортизаційними відрахуваннями

    ЧВП = ВВП – Ар= 313- 10=303

    3. Зазначте правильне твердження:

    А) закрита економіка – це економічна система, яка пов’язана з іншими країнами світу механізмами експорту та імпорту;

    Б. крива сукупної пропозиції має від’ємний нахил;

    В. кейнсіанська модель «сукупний попит – сукупна пропозиція» використовується для аналізу короткострокових коливань в економіці;

    Г. цінові чинники сукупної пропозиції змішують криву сукупної пропозиції праворуч або ліворуч.
    4.Дані наведені в таблиці, характеризують функцію споживання.

    У

    50

    66

    82

    98

    114

    С

    40

    52

    65

    76

    88

    І

    10

    10

    10

    10

    10

    С+І

    50

    62

    75

    86

    98


    Визначте рівноважний ВВП за умови, що інвестиції =10 млрдгр.од

    Рішення:

    Якщо сукупні видатки та реальний ВВП не зрівноважити, виникають незаплановані інвестицій у запаси, які рівні різниці заощаджень та інвестицій.

    Коли АЕ >ВВП (С + І > Y ) відбувається вилучення інвестицій із запасів із знаком «-». Якщо запаси зменшуються, підприємства починають збільшувати обсяги виробництва, а внаслідок цього – збільшується зайнятість.

    Коли АЕ<ВВП (С + І < Y), інвестиції у запаси зростають, чому відповідає знак «+» у таблиці . Підприємства зменшують виробництво, зменшується зайнятість.

    Рівноважний ВВП=50 млрд. од.

    5. Фактичний обсяг ВВП становить 100 млрд гр.. од. потенційний обсяг ВВП – 90 млрд. гр..од., гранична схильність до заощадження MPS=0,25 Чому= інфляційний розрив?

    Інфляційний розрив – це величина, на яку повинен скоротитися сукупний попит (сукупні витрати), щоб усунути інфляційний надлишок за умов повної зайнятості.



    Інфляційний розрив дорівнює 40 млрд.од.

    6. За даними таблиці визначте, як зміниться рівноважний ВВП якщо податки збільшаться на 10 млрд.гр.од., а державні закупівлі – на 0 млрдгр..од.

    ВВП

    220

    240

    260

    280

    300

    Сукупні витрати

    200

    215

    230

    245

    260


    MPC = ΔC / ΔY = (215 - 200) / (240 - 220) = 0,75 (для всіх приростів)
    + MT = -МРС / (1 - МРС) = -0,75 / (1 - 0,75) = -3
    mG = 1 / (1 - МРС) = 1 / (1 - 0,75) = 4
    Так як податки і держвидатки змінюються одночасно, то:
    ΔY = ΔT * mT + ΔG * mG = 3 * (- 3) + (0) * 4 = -9
    В результаті стримуючої фіскальної політики рівноважний дохід скоротився на 9 млрд. грош. од.

    7. Резервна норма комерційного банку становить 25%. Внески від населення досягають 1 млн.гр.од.

    Яку суму банк повинен отримати у резерві?

    1*25%=0,25 млрд. гр..од.

    8. Рівень фактичного безробіття становить 10% , природного – 6%. Фактичний ВВП становить 108 млрд.гр.од

    Розрахуйте витрати ВВП від недовикористання виробничих можливостей країни за законом Оукена (коефіцієнт Оукена =2,5)

    2,5*(10-6)=10%

    108*0,1=10,8 млрд. гр..од.

    Відповідь: втрати ВВП складають 10,8 млрд.гр.од.

    9. Обсяг ВВП в Україні в розрахунковому 1999 році становив 127 млрд грн., в базовому 1998 році – 103 млрд. грн.. Розрахуйте коефіцієнт зростання для України.



    Коефіцієнт зростання для України складає 23,3%.

    10. Якщо валютний курс гривні відносно долара СІЛА змінився з 5 грн за 1 дол. До 4 грн за 1 дол., то ціна гривні:

    А) підвищилась з 10 центів до 25

    Б) знизилась з 25 центів до 20

    В) підвищилась з 4 до 5 дол.

    Г) Знизилась з 5 до 4 дол.

    11. Методи макроекономіки

    Макроекономіка використовує як загальнонаукові, так і специфічні методи дослідження. Для макроекономіки, як і для мікроекономіки, політичної економії, характерне застосування таких загальнонаукових методів, як наукової абстракції, аналізу і синтезу, системно-функціонального аналізу тощо. Основним специфічним методом, який використовується в макроекономіці, є агрегування [1, с.95]. Агреговані показники характеризують ринкову кон'юнктуру та її зміни: валовий внутрішній продукт, валовий національний продукт, національний доход, рівень цін, інфляції і безробіття, обсяги споживання, заощадження й інвестицій, ринкова ставка процента тощо.

    Макроекономічне агрегування розповсюджується на економічних суб'єктів: домашні господарства; підприємства (фірми); державу; закордонний сектор; ринки (товарів і послуг, цінних паперів, грошей, праці, реального капіталу, міжнародний ринок).

    У макроекономіці широко використовуються економічні моделі - формалізовані (логічно, графічно й алгебраїчно) описи різноманітних економічних явищ і процесів. Будь-яка макроекономічна модель тією чи іншою мірою абстрактна, має ряд припущень і спрощень, що обмежують сферу її застосування. У залежності від конкретних задач дослідження застосовуються різні типи моделей, які можна класифікувати за різними ознаками [2].

    У кожній моделі виділяються два типи змінних: екзогенні (зовнішні) змінні визначаються поза моделлю та є відомими до її побудови; ендогенні (внутрішні) змінні притаманні внутрішній будові моделі, а їх величина встановлюється в результаті її розв'язання.

    У макроекономічних моделях дія екзогенних параметрів формалізується або у вигляді деякої постійної (константи), або у вигляді випадкової (ймовірної) величини, в залежності від характеру їхньої дії і прояву. Як екзогенні параметри у макроекономічних моделях виступають державні витрати (О), ставка оподатковування (Т) і величина пропозиції грошей (М), розміри яких регулюються державою. До числа ендогенно обумовлених параметрів відносяться обсяги зайнятості і випуску, рівні інфляції і безробіття, рівень планових витрат тощо [3,4].

    При побудові моделей використовуються чотири види функціональних залежностей: дефініційних, поведінкових, технологічних, інституціональних.

    Дефініційні відображають зміст явищ або їх структуру. Наприклад, під сукупним попитом на ринку благ розуміють сумарний попит домогосподарств, інвестиційний попит підприємницького сектора, держави, закордону. Це визначення можна виразити наступним чином:



    Поведінкові залежності відбивають типові переваги економічних суб'єктів. Прикладом такого роду залежностей можуть служити функції споживання - С = С (У) або заощадження - 8 = 8 (У).

    Технологічні відображають технологічні залежності в економіці. Прикладом може служити виробнича функція, що відбиває зв'язок реального випуску та чинників виробництва У = і (Ь, N К), де У - реальний випуск, Ь - праця, N - земля, К - капітал.

    Інституціональні відображають інституціонально встановлені в економіці норми і правила. До їхнього числа можна віднести функцію податкових надходжень як залежність від розміру встановленої податкової ставки:



    І в мікро-, і в макроекономіці активно використовується логічне і формально-математичне моделювання.

    Такі узагальнені макроекономічні моделі, як модель кругових потоків, AD-AS, хрест Кейнса, криві Філліпса, Лоренца, Лаффера, модель Солоу тощо являють собою загальний інструментарій макроекономічного аналізу і не мають якоїсь національної специфіки[5].

    Специфічними можуть бути значення емпіричних коефіцієнтів і конкретні форми функціональних залежностей між економічними змінними в різних країнах. Оцінка будь-якої макроекономічної моделі повинна даватися не за критерієм її негайної "придатності" чи "непридатності" для економіки конкретної країни, у тому числі й України, а за критерієм її корисності в процесі пізнання економічної динаміки і управління її показниками.

    Важливе значення в економіці має поняття "очікування", тобто оцінка економічних суб'єктів. Економічні очікування поділяються на дві групи: очікування ex post, очікування ex ante.

    Очікування ex post - оцінка економічними суб'єктами отриманого досвіду, фактичні оцінки.

    Очікування ex ante - прогнозні оцінки економічних суб'єктів.

    Існують три основні концепції формування очікувань.

    Концепція статичних очікувань - економічні суб'єкти в майбутньому очікують те, з чим зустрічались у минулому[6].

    Концепція адаптивних очікувань - економічні суб'єкти коригують свої очікування з урахуванням помилок, допущених в минулому.

    Концепція раціональних очікувань - економічні суб'єкти не тільки враховують помилки, допущені в минулому, але й прагнуть моделювати функціонування економіки, щоб оцінити майбутнє. На основі цих оцінок формується раціональна поведінка учасників економічної діяльності.

    Таблиця 1. Типологізація макроекономічних моделей[2-5]

    Критерії класифікації

    Типи моделей

    За засобом уявлення досліджуваного процесу або явища

    Логічні, графічні й економіко-математичні

    За тривалістю аналізованих процесів

    Короткострокові і довгострокові

    За кількістю економічних суб'єктів, що аналізуються

    Прості моделі (у яких подані тільки домашні господарства і фірми) і повні моделі (за участю держави)

    За ступенем охоплення іноземного сектора

    Закриті (подана тільки національна економіка) і відкриті (ті, що враховують впливи іноземного сектора на національну економіку)

    За характером відображення причинно-наслідкових зв'язків

    Детермінантні (параметри моделі задані достовірно). Стохастичні (імовірнісні) - зміна параметрів моделі пов'язана з впливом випадкових факторів

    За характером впливу чинника часу

    Статичні, порівняльної статики (дихотомічні) і динамічні

    За глибиною часового горизонту дослідження

    Довготермінові (10-15 років). Середньотермінові (5-10 років) Короткотермінові (1-5 років)



    12. Взаємозв’язок рахунків платіжного балансу
    Взаємозв'язок рахунку поточних операцій і рахунку операцій з капіталом та фінансовими інструментами може бути подано алгебраїчно шляхом послідовних перетворень основної тотожності національних рахунків:



    Віднімаючи з обох частин рівняння (С + С), отримаємо:



    У лівій частині рівняння ми отримали величину національних заощаджень (5П).

    Переписавши це рівняння, отримаємо:



    Наведена вище форма запису основної тотожності національних рахунків показує зв'язок між міжнародними потоками коштів, призначених для накопичення капіталу (/ -5"), і міжнародними потоками товарів і послуг (№Х).

    Розмір показує надлишок внутрішніх інвестицій над внутрішніми заощадженнями і характеризує рахунок руху капіталу. Рахунок поточних операцій фіксує кошти, одержані з-за кордону в обмін на вітчизняний чистий експорт товарів і послуг, тому розмір #Х відображає рахунок поточних операцій. [7]

    З основної тотожності національних рахунків випливає, що рахунок руху капіталу і поточний рахунок платіжного балансу врівноважують один одного, тобто



    Якщо інвестиції перевищують національні заощадження (/>5"), то надлишок інвестицій повинен фінансуватися з-за кордону, за рахунок іноземних позик. Ці позики дають змогу країні імпортувати товари і послуги більше, ніж експортувати (М>Х), тобто чистий експорт є від'ємним за розміром {ИХ < 0). З погляду зовнішнього світу країна є боржником. [8]

    Навпаки, якщо національні заощадження перевищують внутрішні інвестиції, то надлишкові заощадження використовуються для кредитування іноземних партнерів. їм потрібні ці кредити, оскільки експорт товарів і послуг із цієї країни перевищує її імпорт (Х> М), тобто чистий експорт є позитивною величиною (Л^Х > 0). З погляду зовнішнього світу країна є кредитором.

    Отже, активне сальдо поточного рахунку супроводжується чистим відпливом капіталу, тому що надлишкові кошти поточного рахунку будуть використані для купівлі нерухомості за кордоном або надання позик іншим країнам. Таким чином, рахунок руху капіталу і поточний рахунок врівноважують один одного.

    Використана література


    1. Агапова Т.А., Серегина С.Ф. Макроэкономика: Учебник. М.: МФПУ Синергия, 2013. 560 c.

    2. Бабіч Д.В., Гаврилюк В.Т. Макроекономіка: підруч. для студ. вищ. навч. закл. Х.: Харк. приват. музей міс. садиби, 2012. 319 с.

    3. Базилевич В.Д., Базилевич К.С., Баластрик Л.О. Макроекономіка: Підручник / За ред. В.Д. Базилевича. 4-те вид. К.: Знання-Прес, 2009. 743 с.

    4. Базилевич В.Д., Баластрик Л.О. Макро. 5. Базілінська О.Я. Макроекономіка. Навчальний посібник. 2-ге вид., випр. К.: Центр учбової літератури, 2009. 442 с.

    5. Гронтковська Г.Е., Косік А.Ф. Макроекономіка Навчальний посібник. К.: Центр учбової літератури, 2010. 672 с.

    6. Резнік Н.П., Талавиря М.П., Пащенко О.В. Макроекономіка: навч. посіб. для студентів ВНЗ. Вид. 2-ге, допов. і перероб. Київ: КиМУ, 2015. 554 с.

    7. Тюхтенко Н.А., Синякова К.М. Макроекономіка: навч. посіб. для студентів ВНЗ. 2-е вид., допов. та перероб. Херсон: ОЛДІ-ПЛЮС, 2016. 351 с.

    8. Шупик І.І., Песцова-Світалка О.С. Макроекономіка: навчальнометодичний комплекс: навч. посіб. Полтава: [б. в.], 2011. 375 с.


    написать администратору сайта