Курсова з організації і управління. Курсовий проект
 Скачать 0.77 Mb.
|
|
1.2.3 Вибір типів центрів для мереж згущення 4 кл., 1 і 2 розрядів Вибір типів центрів здійснюють відповідно до “Інструкції” [1]. Зокрема, вузлові пункти та суміжні до них пункти полігонометрії 4 класу закріплюються центрами типу 160. Оскільки в даній курсовій роботі передбачено проектування окремих ходів, у яких вузлові пункти відсутні, у виборі центрів типу 160 немає необхідності. Тому для закріплення пунктів полігонометрії необхідно запроектувати центри типів У15Н (на незабудованих територіях), У15 (на забудованих територіях). Аналізуючи запроектовані ходи можна зробити висновок, що для закріплення пунктів полігонометрії необхідно використати центри типів У15Н і У15.   Рисунок 1.8 Центр типу У15 для забудованих територій Зовнішнє оформлення виконується лише для центрів, розміщених на незабудованій території (тип 160, У15Н). На забудованій території зовнішнє оформлення центрів не виконується. 1.2.4 Оцінка запроектованих ходів і їх характеристика Оцінка проекту полігонометричного ходу складається з обчислень: - очікуваної середньої квадратичної помилки М найбільш слабкої точки ходу; - очікуваної нев’язки ходу ƒ; - відносної нев’язки ƒвідн. ходу і порівняння її з гранично допустимою величиною 1/Т для даного класу або розряду полігонометрії. Очікувана середня квадратична помилка М найбільш слабкої точки ходу може бути обчислена за формулою  . ( 1.1)У формулі (3.1) 1-й член правої частини виражає вплив помилок лінійних вимірювань, 2-й член – вплив помилок кутових вимірювань. Для світловіддалемірів величина [  ] розраховується: , (1.2)де  - середня квадратична помилка вимірювання лінії середньої довжини, яку згідно з [1] приймають:- 1см для ліній довжиною до 500м; - 2см для ліній від 500 до 1000 м; -  для ліній, довших, ніж 1000м;n – кількість ліній в ході. Крім цього, у формулі (1.1): mβ – середня квадратична помилка вимірювання кутів у даному класі полігонометрії (4 клас - 3", 1 розряд - 5"), [S] – довжина ходу. Очікувана нев’язка ходу ƒ може бути визначена як подвійна величина М, тобто ƒ=2М. (1.3) Очікувана відносна помилка ƒвідн обчислюється за формулою  (1.4)Ця величина не повинна перевищувати гранично допустимої відносної помилки ходу 1/Т, яка передбачена “Інструкцією” [1] (для полігонометрії 4класу – 1/25000, для 1розряду – 1/10000). Виконаю розрахунок оцінки проекту полігонометричних ходів на Нововолинському об’єкті. Розрахунок оцінки точності полігонометричних ходів 4 класу: Оцінка точності полігонометричного ходу 4 класу (Зоряне 3 клас – Шепилове 3 клас): Очікувану с.к.п.  найбільш слабкої точки ходу обчислюємо за формулою: Спочатку обчислюємо  , яка дорівнює: Для даного ходу:  м, отже  = 2см Обчислимо довжину ходу  з карти, просумувавши довжини сторін ходу:    Визначаємо очікувану нев’язку ходу  за формулою:  Очікувана відносна помилка ходу  :  Величина не перевищує гранично допустимої помилки ходу  , яка для 4 класу становить  , отже хід відповідає вимогам „Інструкції”.Оцінка точності полігонометричного ходу 4 класу (Шепилове 3 клас – Вівсяники 3 клас): Очікувану с.к.п. найбільш слабкої точки ходу обчислюємо за формулою:Спочатку обчислюємо , яка дорівнює:Для даного ходу:  м, отже = 2см Обчислимо довжину ходу з карти, просумувавши довжини сторін ходу:   Визначаємо очікувану нев’язку ходу за формулою: Очікувана відносна помилка ходу : Величина не перевищує гранично допустимої помилки ходу , яка для 4 класу становить , отже хід відповідає вимогам „Інструкції”.Оцінка точності полігонометричного ходу 4 класу (Вівсяники 3 клас – Зоряне 3 клас): Очікувану с.к.п. найбільш слабкої точки ходу обчислюємо за формулою:Спочатку обчислюємо , яка дорівнює:Для даного ходу:  м, отже = 2см Обчислимо довжину ходу з карти, просумувавши довжини сторін ходу:   Визначаємо очікувану нев’язку ходу за формулою: Очікувана відносна помилка ходу : Величина не перевищує гранично допустимої помилки ходу , яка для 4 класу становить , отже хід відповідає вимогам „Інструкції”.Розрахунок оцінки точності полігонометричних ходів 1 розряду: Оцінка точності полігонометричного ходу 1 розряду (п.п. 23, 4кл.,- п.п. 4, 4кл.): Очікувану с.к.п. найбільш слабкої точки ходу обчислюємо за формулою:Спочатку обчислюємо , яка дорівнює:Для даного ходу:  м, отже = 2см Обчислимо довжину ходу з карти, просумувавши довжини сторін ходу:    Визначаємо очікувану нев’язку ходу за формулою: Очікувана відносна помилка ходу : Величина не перевищує гранично допустимої помилки ходу , яка для 1 розряду становить 1/1000 отже хід відповідає вимогам „Інструкції”.Для загальної характеристики запроектованої планової основи зведемо всі дані в таблиці: Таблиця 1.2 - Характеристика полігонометричних ходів 4 класу
Таблиця 1.3 - Характеристика полігонометричних ходів 1 розряду
Проаналізувавши дані, які наведені вище, можна зробити висновок, що всі прокладені полігонометричні ходи відповідають вимогам інструкції [1].
Згущення висотної державної геодезичної мережі необхідно виконати згідно з регламентованою Інструкцією [1] густотою. Дана Інструкція передбачає наявність 1 репера нівелювання на 2 км2 площі, що підлягає топографічній зйомці. На Кам'янець-Подільському об’єкті запроектовано 4 ходів технічного нівелювання, які співпадають з ходами полігонометрії 4 класу і 1 розряду. Лінії нівелювання повинні бути закріплені реперами не рідше ніж через кожні 5 км ходу (пункти полігонометрії теж вважаються реперами). Необхідності в закладанні додаткових ґрунтових реперів немає, оскільки відстань між пунктами по лінії нівелювання не перевищує регламентованих Інструкцією [1] 5 км. Допустима довжина нівелірних ходів згідно з Інструкцією [1] для висоти перерізу рельєфу 1м становить 16 км. Запроектована висотна геодезична основа приведена в додатку А. 1.3.1 Оцінка запроектованої висотної основи Оцінка проекту нівелірних ходів передбачає визначення середньої квадратичної помилки  відмітки найслабшої точки ходу.Середня квадратична помилка висоти будь-якої точки висотного ходу технічного нівелювання може бути визначена за формулою  , (1.5)де mвих – середня квадратична помилка висот вихідних точок. При обчисленнях їх приймають 30 мм [7]; η – середня квадратична помилка одного кілометранівелювання (для технічного нівелювання її можна прийняти рівною 25 мм/км); L – довжина ходу в км; К – віддаль від репера до найближчого пункта. Найбільш слабкою у ході буде точка ходу, яка знаходиться на його середині, тобто при  . Підставивши у формулу (3.13), отримаємо формулу для обчислення середньої квадратичної помилки висоти найслабшої точки ходу . (1.6)Якщо величина М не перевищуватиме  , де h – висота перерізу рельєфу топографічного знімання, роблять висновок, що запроектована висотна мережа відповідає необхідним технічним вимогам [7].Розрахунок СКП висоти найслабшої точки ходів: Хід Зоряне-Шепилове: L=5,643км  M=29,95мм Хід Шепилове-Вівсяники: L=5,853км  M= 30,50 мм Хід Вівсяники-Зоряне: L=10,508км  M=40,70мм Хід пп23 – пп4: L=4,055км  M=25,46 мм Для загальної характеристики запроектованих нівелірних ходів зведемо всі дані в таблицю: Таблиця 1.4 – Характеристика нівелірних ходів
Для технічного нівелювання з перерізом рельєфу 1м максимальна СКП середньої точки ходу становить 125мм. Як бачимо, всі запроектовані нівелірні ходи відповідають Інструкції [1]. 1.4 Проектування топографічного знімання 1.4.1 Основні вимоги до топографічного знімання Результатом топографічного знімання є топографічні плани, які створюються в графічному або цифровому вигляді. Вимоги, які ставляться до створення планів приведені в “Інструкції з топографічного знімання в масштабах 1:5000, 1:2000, 1:1000 та 1:500”: пп 1.1.8,1.1.16,1.1.18, [1]. Вкажемо їх: а) топографічні плани в масштабах 1:5000, 1:2000, 1:1000 та 1:500 створюються шляхом топографічного знімання або картоскладанням (крім масштабу 1:500) за матеріалами топографічних знімань більшого масштабу. Топографічні знімання виконують такими методами: - аерофотографічним ( стереографічне або комбіноване знімання); - наземним ( мензульним або тахеометричним зніманням). б) середні помилки в положенні на плані предметів та контурів місцевості з чіткими обрисами відносно найближчих точок знімальної основи не повинні перевищувати 0.5мм, а в гірських та лісових районах 0.7мм. На територіях з капітальною і багатоповерховою забудовою середні помилки у взаємному положенні точок на плані найближчих контурів не повинні перевищувати 0.4 мм. Для переходу від середніх помилок (Δ) до СКП (m) застосовується коефіцієнт 1.25. в) середні помилки знімання рельєфу відносно найближчих точок геодезичної основи не повинні перевищувати за висотою: - 1/4 прийнятої висоти перерізу рельєфу при кутах нахилу до 2°; - 1/3 прийнятої висоти перерізу рельєфу при кутах нахилу від 2° до 6° для планів масштабу 1:5000 і 1:2000. У лісовій місцевості ці допуски збільшуються в 1,5 рази. г) точність планів оцінюють за відхиленням положення контурів та висот точок, що нанесені на плані, від даних контрольних вимірів. Граничні відхилення не повинні перевищувати подвоєних значень середніх помилок, що наведені в пунктах 2 і 3. Помилка взаємного положення суміжних точок межі не повинна перевищувати 0,1мм у плані розмежування с/г землеволодінь та землекористувань. Згідно із завданням на технічне проектування, для топографічного знімання пропонується прийняти стереотопографічний метод, який передбачає таку технологічну схему робіт - маркування планово-висотних та висотних розпізнавальних знаків; - аерофотознімання; - планова підготовка аерознімків; - висотна підготовка аерознімків; - польове дешифрування; - камеральні стереотопографічні роботи. 1.4.2. Розрахунок основних даних для аерофотознімання Розрахунок основних даних виконується з метою складання технічного завдання на виконання аерофотознімання. Вибір масштабу фотографування, фокусної віддалі АФА, типу приладу для обробки, встановлення мінімального повздовжнього та поперечного перекриття знімків здійснюється згідно Інструкцією [1] пп. 7.1.6-7.1.8, в залежності від масштабу створюваної карти, характеру рельєфу, забудови території та інше. Розрахунок основних даних для аерофотознімання наведено в таблиці 1.5. Таблиця 1.5 – Розрахунок параметрів аерофотознімання
Проект розміщення розпізнавальних знаків виконують на кальці суміщеній з картою, на яку попередньо наносять: - границі обєкту знімання чорним кольором; - всі пункти тріангуляції, полігонометрії і репери нівелювання-чорним кольором; - осі запроектованих маршрутів аерознімання-зеленим кольором; - перший маршрут суміщають з північною або південною границею обєкта або трохи на північ чи на південь від цієї границі; - наносять центри всіх аерознімків, центри крайніх знімків розміщують за східною і західною границями обєкту на віддалі 1-2 базисів фотографування; - згідно з розрахунковою величиною поперечного перекриття маршрутів, зафарбовують їх жовтим кольором; Для нанесення на карту зон поперечного перекриття необхідно від верхнього маршруту вниз, а від нижнього маршруту вверх відкладати відрізок L', який рівний: L'=L  , (1.7)де m - масштаб фотографування; M – масштаб карти; L – розмір знімка (18 см). Розпізнавальний знак (РЗ) - це точка, яка чітко розпізнана як на фотознімку так і на місцевості, після чого закріплена на місцевості одним з найпростіших центрів (кілок, штир, кований цвях, цвях у пні тощо). Визначення планових координат Х та У розпізнавального знаку будь-яким з відомих методів називають плановою підготовкою аерознімків Визначення висоти Н розпізнавального знаку будь-яким з відомих методів називають висотною підготовкою аерознімків. Розпізнавальний знак, для якого визначають планові координати Х, У, називають плановим розпізнавальним знаком (ПРЗ), а знак, для якого визначають висоти Н, – висотним розпізнавальним знаком (ВРЗ). Розпізнавальний знак, для якого визначають і планові координати Х, У і висоти Н називають планово-висотним розпізнавальним знаком (ПВРЗ). Планова підготовка розпізнавальних знаків буває суцільною та розрідженою. З метою скорочення обсягів польових робіт, як правило, застосовують розріджену планову підготовку аерознімків. У цьому випадку планові розпізнавальні точки проектують посередині смуг поперечного перекриття знімків . Віддалі між плановими розпізнавальними точками в зонах поперечного перекриття повинні бути в одному ряду через 80-100 см у масштабі створюваного плану (1,6 – 2 км для масштабу 1:2000), а в наступному через 160-200 см у масштабі створюваного плану (3,2 – 4 км для масштабу 1:2000). При цьому початок і кінець кожного маршруту повинен бути забезпечений розпізнавальними знаками, розміщеними за границями ділянки знімання. На північній та південній границях об’єкту планові розпізнавальні знаки розміщують у 2 рази густіше, тобто через 0,8 – 1 км для масштабу 1:2000. Планові розпізнавальні знаки на схемі позначають червоними кружечками діаметром 3 мм.
Висотна підготовка аерознімків може бути суцільною або розрідженою. З метою скорочення обсягів польових робіт, як правило, застосовують розріджену підготовку, крім крайнього північного і крайнього південного маршрутів, для яких здійснюється суцільна висотна підготовка. Проект розміщення висотних розпізнавальних знаків виконують на тій же кальці, де здійснено проектування планових розпізнавальних знаків. Висотні розпізнавальні точки суміщають з плановими розпізнавальними точками, а в маршрутах, де планові розпізнавальні точки розміщені рідше ніж через 2 – 2,5 км, посередині між ними проектують додатковий розпізнавальний знак. Всі запроектовані висотні розпізнавальні точки наносять на кальку червоними суцільними кружками діаметром 1,5 мм. Проект розміщення планово-висотних і висотних розпізнавальних знаків при розрідженій прив’язці на об’єкті приведений на у додатку Б. Кількість розпізнавальних знаків визначають безпосередньо з проекту розміщення планово-висотних і висотних розпізнавальних знаків при розрідженій прив’язці. До цієї суми треба додати усі висотні розпізнавальні точки для суцільної прив’язки на двох граничних маршрутах у кількості, що приблизно дорівнює К= 3 знаки 2 маршрути кількість стереопар у маршруті, якщо поперечне перекриття знімків становить 70–90%. Як правило, планують маркування приблизно 25% від усієї кількості розпізнавальних знаків. 2. ПІДРАХУНОК ОБСЯГІВ РОБІТ. СКЛАДАННЯ КОШТОРИСУ НА КОМПЛЕКС ТОПОГРАФО-ГЕОДЕЗИЧНИХ РОБІТ НА КАМ'ЯНЕЦЬ-ПОДІЛЬСЬКОМУ ОБ’ЄКТІ | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||