|
|
Курсова з організації і управління. Курсовий проект
 Студент групи ГКЗ-11-3 Крижанівський М.М
(шифр (підпис) (дата) (розшифровка
групи) підпису)
Керівник роботи Галярник М.В.
 (посада) (підпис) (дата) (розшифровка
підпису)
ЗМІСТ
Вступ……………………………………………………………...……….………….6
1 Технічна частина…………………………………………………………………..7
Характеристика об’єкта…………………………………………….…….7
1.1.1 Фізико-географічна і економічна характеристика об’єкта………..….7
1.1.2 Вивченість об’єкта в топографо-геодезичному відношенні…….…...8
Обґрунтування вибору масштабу і методу топографічної зйомки, вибір висоти перерізу рельєфу………………………...........................8
Картосхема об’єкту…………………………………………………….9
Створення планової основи ………………………………….………15
1.2.1 Основні вимоги до планової геодезичної основи топографічного знімання……………………………………………………….……………...……..15
1.2.2 Проектування полігонометрії 4 класу і 1 розряду……………..…….16
1.2.3 Вибір типів центрів для мереж згущення 4 кл., 1 і 2 розряд……......17
1.2.4 Оцінка запроектованих ходів і їх характеристика…………………..18
1.3 Створення висотної основи……………………………..………………24
1.3.1 Оцінка запроектованої висотної основи………………..……………24
1.4 Проектування топографічного знімання……………………………….26
1.4.1 Основні вимоги до топографічного знімання………………………..26
Розрахунок основних даних для аерофотознімання………………..28
1.4.3 Проект розміщення планових розпізнавальних знаків…………...…30
1.4.4 Проект розміщення висотних розпізнавальних знаків………….…..31
2 Підрахунок обсягів робіт. Складання кошторису на комплекс топографо-геодезичних робіт ……………………………………….…………………………33
Підрахунок обсягів робіт…………………………….…………….…….33
2.2 Складання кошторису на комплекс топографо-геодезичних робіт…..36
3 Планування та організація робіт………………...………………………….…...39
3.1 Складання календарного графіка………………………………….…....39
3.2 Загальні питання організації робіт на об’єкті……………………….…39
Висновки…………………………………….………………………………...……47
Перелік рекомендованих джерел ………………………………..………………..48
ДодатокА
Додаток Б
Додаток В
ВСТУП
Метою нашого курсового проекту є здобування навичок при організації комплексу топографо-геодезичних робіт при створенні планів масштабу 1:2000. Під топографо-геодезичними роботами у даній курсовій роботі слід розуміти: проектування планово-висотної основи, розрахунок параметрів та розпланування аерофотознімання.
У наш час створення планово-висотної основи для топографічних знімань не перестає бути актуальним. На відміну від минулих років у процесі створення планово-висотної основи велику роль відіграли новітні технології. Сучасні електронні прилади значно спрощують та прискорюють виконання польових та камеральних робіт у полігонометрії, що дозволяє на місці оцінити якість та ефективність вимірів.
Одним із основних завдань курсової роботи є набуття навиків проектування пунктів на карті, професійна оцінка їхнього розміщення, вибору центрів для їх закладання, що має на меті вироблення у майбутнього інженера-геодезиста професійних навиків, розуміння карти, оцінку запроектованих ходів. Дана курсова робота несе своєрідну підготовку майбутнього спеціаліста до виробництва і формує у нього відповідальний підхід до своєї роботи.
Також важливим моментом є організація та управління виробництвом, від чого залежить ефективність функціонування підприємства у цілому. На цьому етапі виконання розраховують кошторис складають календарний графік і виконують загальну організацію всіх робіт.
1 ТЕХНІЧНА ЧАСТИНА
1.1 Характеристика об’єкта
Фізико-географічна і економічна характеристика об’єкта
Кам'янець-Подільський (колишні назви — Кам'янець, Кам'янець-Подільськ (1795–1944)) — місто обласного підпорядкування в Україні, центр Кам'янець-Подільського району Хмельницької області, з 22 березня 1919 по листопад 1920 — столиця України; значний економічний, освітній, культурний і туристичний центр країни.
Місто розташоване за 102 км від Хмельницької залізничної станції на лінії Ярмолинці — Ларга.
Розвинута машинобудівна (приладобудівний, кабельний, автоагрегатний та інші заводи), харчова, легка промисловість, промисловість будівельних матеріалів, туризм. Діють 10 вишів, в тому числі 2 університети — національний ім. Огієнка та державний аграрно-технічний. Входить до Асоціації міст України.
У Кам'янці-Подільському численні історико-архітектурні пам'ятки — Національний історико-архітектурний заповідник, Історичний музей-заповідник, Замок (XIV–XVI століття, перебудований у XVII–XVIII столітті), Петропавлівський кафедральний костел (XVI століття), дерев'яна Хрестовоздвиженська церква (XVIII століття) тощо.
Населення: на 5 грудня 2001 року (за даними першого всеукраїнського перепису населення) — 99 610 чоловік.
Кам'янець-Подільський розташований у мальовничій місцевості на Подільській височині. Територією міста протікає річка Смотрич, що на відстані 20 км до її впадини у Дністер. Це південа частина Хмельницької області, яка характеризується горбистою місцевістю з численими ярами та нерівностями.
В Кам'янці-Подільському від радянського часу розвинута промисловість, зокрема будівельних матеріалів і машинобудування, виробництво інструментарію, також у місті підприємства деревообробної, зокрема меблевої, легкої (швейні, зокрема пошив весільних суконь) та харчової (молокозавод) промисловості.
У місті є автовокзал і залізничний вокзал (залізнична станція «Кам'янець-Подільський»).
Вивченість об’єкта в топографо-геодезичному відношенні
На території даного об’єкту є топографічна карта масштабу 1:50000, яка створена Міністерством екології і природних ресурсів України в 2002 р за матеріалами топографічного знімання 1974р. Система координат 1942р. Балтійська система висот суцільні горизонталі проведені через 10 м.
Схилення на 2002 рік східне 6° 15´. Середнє зближення меридіанів західне 2°21´. При прикладанні бусолі (компаса) до вертикальної лінії кілометрової сітки середнє відхилення магнітної стрілки східне 8°36´. Річна зміна схилення східна 0°02´. Поправка в дирекційний кут при переході до магнітного азимуту мінус 8°36´.
Геодезичний матеріал : на території Кам'янець-Подільського об’єкту або в безпосередній близькості від нього є три пункти тріангуляції 3 класу Зоряне, Шепилове і Вівсяники, які є реперами III класу.
Нами обстежено ці пункти і встановлено, що вони знаходяться в належному стані.
Обґрунтування вибору масштабу і методу топографічної зйомки, вибір висоти перерізу рельєфу
Масштаб топографічної зйомки встановлюється в залежності від призначення і використання топографічних планів.
Згідно з «Інструкцією для топографічного знімання в масштабах 1:5 000, 1:2000, 1:1 000 та 1:500» (інструкція [1]), Київ, 1999 р: розділ 1. Загальні положення параграфу 1.2. «Застосування топографічних планів», пункту 1.2.2. топографічні плани масштабу 1:2 000 можуть застосовуватися:
Для розробки генеральних планів малих міст, селищ міського типу і сіл;
Для розробки проектів детального планування і ескізів забудови, проектів планування міських промислових районів, проектів найбільш складних транспортних зон у містах на стадії розробки генерального плану;
Для складання виконавчих планів гірничопромислових підприємств;
Для проектування залізниць і автомобільних шляхів на стадії технічного проекту в гірських районах і для робочих креслень у рівних і горбистих районах;
Для розробки генеральної схеми реконструкції залізничних вузлів тощо.
Отже, для забезпечення виконання робіт, пов’язаних з проектуванням залізниці, необхідно виконати топографічне знімання в масштабі 1:2 000.
При обґрунтуванні методу топографічного знімання виходжу з того, що на даному об’єкті місцевість відкрита, мало залісена – отже для знімання підійде як стереотопографічний, так і комбінований метод зйомки. З технічних міркувань в даному курсовому проекті використаємо комбінований метод знімання.
Вибір висоти перерізу рельєфу здійснюється з допомогою таблиці 1 інструкції [1]. Згідно з цією таблицею для карти масштабу 1:2 000 для горбистої місцевості з кутами нахилу до 4 градусів вибираємо висоту перерізу рельєфу 1 метр.
Картосхема об’єкту
Проектування зйомки ведеться на листі карти масштабу 1:50 000. Приведемо розрахунок номенклатури листів карти масштабу 1:2 000, на які буде проектуватись зйомка.
З загальних відомостей про проекцію Гаусса-Крюгера відомо, що земна куля ділиться меридіанами на шестиградусні зони і паралелями на чотириградусні пояси, які називаються широтними. В результаті такого поділу отримують лист карти масштабу 1:1 000 000.
За географічними координатами розраховуємо номенклатуру аркуша карти масштабу 1:1000000, в межах якої розташований об’єкт. Для розрахунку номера колони необхідно числове значення довготи ( ) доповнити до числа, кратного 6°, додати 180° і розділити на 6. Одержане число буде шуканою колоною.
Розрахунок поясу виконуємо аналогічно, доповнивши числове значення широти до значення, кратного 4° і розділити на 4. Одержане число вказує номер букви у латинському алфавіті і рівно ж номер поясу.
Подальший розрахунок виконуємо за відомою з курсу “ Топографії ” методикою, послідовно одержуючи номенклатуру та географічні координати кутів аркушів карт масштабів 1:100000, 1:5000, 1:2000. Аркуш карти масштабу 1:100000 одержуємо шляхом поділу аркуша карти масштабу 1:1000000 на 144 частини, які позначаємо арабськими цифрами; аркуш плану масштабу 1: 5000 одержуємо шляхом поділу аркуша карти масштабу 1:100000 на 256 частин, які позначаємо арабськими цифрами; і, нарешті, аркуш плану масштабу 1:2000 одержуємо шляхом поділу аркуша карти масштабу 1:5000 на 9 частин з позначенням кожної малими буквами українського алфавіту (а, б, в, г, д, е, ж, з, і).
Визначити номенклатуру і географічні координати аркуша плану масштабу 1:2000, в межах якого розташоване місто Кам'янець-Подільський з географічними координатами: північна широта φ = 48˚40΄56,00˝; східна довгота λ =26˚34΄57˝.
Визначимо номенклатуру і географічні координати аркуша карти масштабу 1:1000000, в межах якої розташоване м. Кам'янець-Подільський .
Обчислюємо номер колони:
(26˚34΄57˝+ 180˚) : 6 = 34
Обчислюємо номер поясу:
(48˚40΄56,00˝): 4 = 13
Порядковий номер 13 в латинському алфавіті має буква M. Отже, номенклатура шуканого аркуша карти масштабу 1:1000000 M - 35 (рис. 1.1). З рисунка 1 визначаємо аркуш карти 1:100000, в межах якого розташоване м. Кам'янець-Подільський з даними географічними координатами. В даному випадку — це аркуш карти номер 34, з якого одержуємо аркуші планів масштабів 1:5000 і 1:2000 (рис. 1.3, 1.4, 1.5). З рисунка за вихідними координатами одержуємо номенклатуру і географічні координати аркуша плану масштабу 1:2000, а також визначаємо номенклатуру сусідніх аркушів, які приведені на рис. 1.5.
Аркуш карти масштабу 1:100000 одержують шляхом поділу карти масштабу 1:1000000 на 144 частини, які позначають арабськими цифрами.
Номенклатура карти 1:1000000
Рисунок 1.1 - Карта масштабу 1:1000000 M – 34
Розрахунок для широти 
Розрахунок для довготи 
1:1000000
Рисунок 1.2 Поділ аркуша карти масштабу 1:1000000 на аркуші
карти масштабу 1:100000
У даному випадку номер аркуша 114, тобто для аркуша карти масштабу 1:100000 будемо мати таку номенклатуру: M - 34 – 114.
Тепер поділимо цей лист карти на 256 листів карт масштабу 1:5000 і визначимо номенклатуру трапеції такого масштабу (рисунок 1.3).
Розрахунок для широти 
Розрахунок для довготи 
Тепер визначаю, скільки трапецій масштабу 1:2000 покривають територію об’єкта на карті масштабу 1:50000, а це приблизно 1/8 частина листа трапеції такої карти. Для цього розділимо карту масштабу 1:100000 на 256 трапецій карти масштабу 1:5000. Як відомо, 1/8 листа трапеції масштабу 1:50000 складають 8 трапецій масштабу 1:5000. Виділимо на схемі карти масштабу 1:100000 (рисунок 1.4) ту частину, яка відповідає розташуванню мого об’єкту (тобто 8 трапецій масштабу 1:5000, заштрихованих квадратиків).
У нашому випадку номер аркуша 243, тобто для аркуша карти масштабу 1:5000 будемо мати таку номенклатуру: M – 34 – 114-(243)
Рисунок 1.3 Поділ аркуша карти масштабу 1:100000 на аркуші
карти масштабу 1:5000
Кожна з восьми трапецій масштабу 1:5000 в свою чергу ділиться на дев’ять трапецій масштабу 1:2000.
Розрахунок для широти 
Розрахунок для довготи 
Тепер переходимо від масштабу 1:5000 до масштабу 1:2000. Аркуш плану масштабу 1:1000 одержують шляхом поділу аркуша плану 1:5000 на 9 частин з позначенням кожної малими буквами українського алфавіту (а, б, в, г, д, є, ж, з,і).
Рисунок 1.4 Лист карти масштабу 1:2000
Кожна з восьми трапецій масштабу 1:5000 в свою чергу ділиться на дев’ять трапецій масштабу 1:2000.
Рисунок 1.6 Лист карти масштабу 1:2000
В моєму випадку дістанемо остаточну номенклатуру:М–34-114-(243–б).
Створення планової основи
1.2.1 Основні вимоги до планової геодезичної основи топографічного знімання.
Згідно з пунктом 1.1.24 інструкції [1] середня щільність пунктів державної геодезичної мережі для створення знімальної геодезичної основи топографічних планів масштабу 1:2000 повинна бути доведена до 1 пункту на 5-15 км2 і одного репера на 5-7 км2. Подальше збільшення щільності геодезичної основи топографічних знімань досягається побудовою мереж 4 класу, а також першого розряду. Щільність цих мереж повинна бути доведена згідно пункту 1.1.25 інструкції [1] до одного пункту на 1 км2.
Площа Кам'янець-Подільського об’єкту становить 31,466 км2. Для дотримання визначених вимог на об’єкті має бути не менше трьох пунктів тріангуляції. На Кам'янець-Подільському об’єкті є три пункти тріангуляції 3 класу, отже вимоги до щільності дотримані.
Для подальшого згущення в даному проекті застосуємо мережі полігонометрії 4 класу і 1 розряду, які задовольняють умови даної місцевості.
Згідно пункту 1.1.25 інструкції [1] кількість пунктів мереж згущення повинна бути доведена до 31 і більше. В моєму випадку на Кам'янець-Подільському об’єкті запроектовано 34 пункти. Це задовольняє вищезгадану умову.
Запроектована планова геодезична основа приведена в додатку А.
Проектування полігонометрії 4 класу і 1 розряду
Проектування полігонометрії здійснюється з дотриманням інструкції [1], таблиці 7, фрагмент якої наведений нижче.
Таблиця 1.1 – Вимоги до проектування мереж згущення 4 класу та 1 розряду
Показник
|
4 клас
|
1 розряд
|
Гранична довжина ходу, км
|
Окремого
|
14,0
|
7,0
|
між вихідною і вузловою точками
|
9,0
|
5,0
|
між вузловими
|
7,0
|
4,0
|
Граничний периметр полігону, км
|
40
|
20
|
Довжина сторін ходу, км
|
Найбільша
|
3,00
|
0,80
|
Найменша
|
0,25
|
0,12
|
Середня
|
0,50
|
0,30
|
Кількість сторін у ході, не більше
|
15
|
15
|
Відносна помилка ходу, не більше
|
1:25000
|
1:10000
|
Середня квадратична помилка виміру кута (˝)
|
3
|
5
|
Кутова нев’язка ходу, де n – кількість кутів у ході
|
5
|
10
|
Середня квадратична помилка виміру сторони, см
|
до 500 м
|
1
|
1
|
від 500 до 1000 м
|
2
|
2
|
понад 1000 м
|
1:40000
|
-
|
На Кам'янець-Подільському об’єкті, як мережі згущення, запроектовані три полігонометричні ходи 4 класу. Вони прокладені між пунктами тріангуляції 3 класу Зоряне, Шепилове і Вівсяники.
Подальше згущення мережі 4 класу на даному об’єкті зробимо у вигляді ходу полігонометрії 1 розряду п.п. 23, 4 кл., - п.п. 4, 4 кл., що представляють собою чотири ходи. Проектування виконаємо, користуючись таблицею 1.1. |
|
|
Скачать 0.77 Mb.