Лабораторна номер 1. Романюк лабораторна 1. Лабораторна робота 3 оцінювання привабливості інвестиційного проекту з дисципліни
 Скачать 63.9 Kb.
|
 МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИНАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА» Навчально-науковий інститут економіки і менеджменту Кафедра зовнішньоекономічної та митної діяльності Лабораторна робота № 3 «ОЦІНЮВАННЯ ПРИВАБЛИВОСТІ ІНВЕСТИЦІЙНОГО ПРОЕКТУ» з дисципліни «НАУКОВІ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА СЕМІНАРИ ЗА ЇХ ТЕМАТИКОЮ» Варіант № 3 Виконала: ст. гр. МЕМ-22 Романюк А.О. Перевірив: Проф. каф. ЗМД Завербний. А. С. Львів 2020 ВСТУП Питання економічної ефективності при плануванні проектів розглядаються в різних масштабах та на різних стадіях планування. Ефективність проекту характеризується системою показників, які виражають співвідношення вигід і витрат проекту з погляду його учасників. Для оцінки ефективності проектів доцільно використовувати показники, які дають змогу розрахувати значення критеріїв ефективності проектів, беручи до уваги комплексну оцінку вигід і витрат, зміну вартості грошей у часі та інші чинники. Правильне визначення обсягу початкових витрат на проект є запорукою якості розрахунків окупності проекту. При аналізі ефективності проектів та вибору кращого з них для реалізації використовують показник NPV: Чиста теперішня вартість проекту – Net Present Value (NPV). Це найвідоміший і найуживаніший критерій. У літературі зустрічаються й інші його назви: чиста приведена вартість, чиста приведена цінність, дисконтовані чисті вигоди. NPV являє собою дисконтовану цінність проекту (поточну вартість доходів або вигід від зроблених інвестицій). Чиста теперішня вартість проекту – це різниця між величиною грошового потоку, дисконтованого за прийнятної ставки дохідності і сумою інвестицій. Для розрахунку NPV проекту необхідно визначити ставку дисконту, використати її для дисконтування потоків витрат та вигід і підсумувати дисконтовані вигоди й витрати (витрати зі знаком мінус). При проведенні фінансового аналізу ставка дисконту, звичайно, є ціною капіталу для фірми. В економічному аналізі ставка дисконту являє собою закладену вартість капіталу, тобто прибуток, який міг би бути одержаний при інвестуванні найприбутковіших альтернативних проектів. Розрахунок NPV робиться за такою формулою:  де- чисті грошові потоки на t-му році розрахунку; і – ставка дисконту; ІВ – інвестиційні витрати; t – конкретний рік реалізації проекту; n – тривалість проекту в роках. ЧГП = (Виручка від реалізації – Змінні витрати – Постійні витрати) – Ставка податку в грошовому вираженні + Амортизаційні відрахування Якщо NPV позитивна, то проект можна рекомендувати для фінансування. Якщо NPV дорівнює нулю, то надходжень від проекту вистачить лише для відновлення вкладеного капіталу. Якщо NPV менша нуля – проект не приймається. Мета: оволодіння теоретичними основами капіталізації підприємств та управлінського консультування у сфері фінансового, трудового, інформаційного, матеріально-технічного забезпечення управлінської діяльності тощо. Вихідні умови: Задача 1. Інвестор розглядає привабливість інвестиційного проекту, потенційного до реалізації. Оцініть проектний інвестиційний ризик методом аналізу чутливості, використовуючи табл. 1. Для цього потрібно: 1. Розрахувати чистий приведений ефект від реалізації проекту з використанням очікуваних, песимістичних та оптимістичних значень. 2. Визначити чутливість проектного чистого наведеного ефекту до змін в оцінці базових показників за їх найкращим й найгіршим значеннями. 3. Проаналізувати чутливість проекту за умови, що попит на вироблену продукцію характеризується одиничною еластичністю (деяке відносне зниження (збільшення) ціни спричинює таке саме відносне збільшення (зниження) попиту, то коефіцієнт еластичності дорівнює 1). Зробіть висновки. Таблиця 1 Вихідні дані для аналізу чутливості інвестиційного проекту
Відповідно до проведених розрахунків очікуване NPV становить 3 066 639 грн. В таблиці 1 розраховані варіанти оптимістичного та песимістичного товару розвитку подій. Строк реалізації проекту та ціна товару є найбільш впливовим фактором на дохідність проекту. Взагалі не впливає на зміну ставка податку на прибуток, також мінімальний вплив має величина змінних витрат. Так як попит на виготовлену продукцію характеризується одиничним попитом, то потрібно максимально звернути увагу на стабільність цінової політики. Так як найменші коливання ціни відразу знайдуть свій відбиток на попиті товару. Відповідно до розрахунків бачимо, що найбільші зміни NPV у разі зміни фактора на 1 % відбуваються для ціни реалізації продукції. Цей фактор має найбільше значення під час оцінки майбутньої дохідності проекту. Строк реалізації проекту та обсяг виготовленої продукції мають також великий вплив на дохідність проекту. 2. Оцінювання ризиків для підприємств туристичної галузі. Перелік ризиків та їх ваг Таблиця 2 Показники оцінювання ризиків інвестиційно-інноваційного проекту
Оцінювання ризиків здійснено за 100 бальною шкалою з двома експертами, де: 0 – ризик несуттєвий; 25 – ризик скоріш за все не реалізується; 50 – про настання події нічого не можна сказати; 75 – ризик скоріш за все проявиться; 100 – ризик обов’язково реалізується. Для туристичної агенції найбільшими ризиками є: Платоспроможність замовника Недобросовісність підрядників Неплатоспроможність споживачів Зростання цін на сировину, матеріали, перевезення тощо Припинення діяльності через неможливості поїздок туристів унаслідок форс-мажорних обставин (військові дії, стихійні лиха, епідемії тощо); Ризик стихійного лиха, автомобільної чи авіа катастрофи тощо Ризик зміни міжнародної політики Ціновий ризик, пов'язаний із визначенням ціни на туристичну продукцію й послуги. Він особливо зростає в умовах швидкої інфляції; До найбільш важливих екзогенних факторів у туризмі належать політичні чинники, інфляція, зміна податкових ставок і митних зборів, зміна законодавства (скасування безвізу), військовий стан, пандемія, катастрофи тощо. Ендогенні фактори пов'язані з помилками й упущеннями керівництва і персоналу, загальним ставленням керівництва до ризику. Основні способи зменшення ризику зводяться до такого: - страхування ризиків (стихійні лиха, автомобільні катастрофи, ризик невиконання зобов'язань партнерами і т.д.); - створення спеціального резервного фонду для самострахування за рахунок частини оборотних коштів; - передача частини ризику іншим особам і організаціям шляхом страхування бізнесу і працівників; - захист службової або комерційної таємниці шляхом запобігання крадіжкам інформації і розголосу комерційної таємниці. Туристична діяльність часто пов'язується з можливістю негативних наслідків і несприятливих ситуацій. Страховий захист господарської діяльності туристичних підприємств практично охоплює три великі групи подій: 1. Страхування від вогню та інших видів стихійних лих: - споруд і обладнання; - оборотних коштів; - майна третіх осіб; - готівкових і цінних паперів; - особистого майна працівників, за винятком наявних цінних паперів та ювелірних виробів; - витрат на обладнання приміщень. 2. Страхування від наслідків злочинної діяльності: - викрадення обладнання, товарів, майна третіх осіб, готівки, акцизних знаків, облігацій, векселів, чеків, ювелірних виробів і злитків дорогоцінних металів; - терористичних актів, здійснюваних із метою утворення хаосу, залякування; - актів вандалізму. 3. Страхування від техногенних збитків: - електричні розряди; - аварії водопроводу або опалювальної мережі; - розлив стоків; - зіткнення "чужого" автомобіля з об'єктом, який знаходиться у власності фірми; - биття скла (вікон, прилавків, вітрин і рекламних табло, дзеркал тощо). Розвинуті страхові ринки, такі як в США або країнах Західної Європи, мають спеціалізовані сектори страхування туризму. Крім цього, на цих ринках не спеціалізовані страхові компанії здійснюють діяльність типу "all risk" зі страхування від усіх видів ризику. Ціни страхових послуг формуються в залежності від ризику, ринкової кон'юнктури, а також від конкуренції між учасниками ринку. На відміну від суспільної або державної підтримки, сутність страхування полягає в тому, що необхідні для нього кошти виділяються самими застрахованими суб'єктами. У результаті укладення договору страхування туристична фірма отримує страховий захист у формі послуги, пропорційної фінансовим витратам на внески. Можна виділити такі переваги, які отримує туристична фірма завдяки страхуванню: - переніс на страховика визначених видів ризику (функція передачі ризику внаслідок страхових внесків). Туристична фірма отримує можливість оцінити величину цих видів ризику і включити їх у ціну туристичного продукту у формі страхових внесків. Значення страхування полягає передусім у зменшенні або в повному виключенні необхідності накопичувати кошти для компенсації ймовірних збитків, а також появи відчуття небезпеки; - при виникненні страхового випадку економічні наслідки втрати всього майна або його частини компенсуються грошовими коштами, а застрахований суб'єкт повертається в стан, в якому він був до завдання збитків (функція компенсації збитків); - страховий захист більш дешевий, ніж формування власних фінансових резервів і безперервна підтримка їх на рівні, необхідному для покриття ймовірних збитків. - страхування підвищує шанси на отримання туристичною фірмою кредитів, оскільки зростає її надійність із точки зору банку внаслідок того, що частина можливих видів ризику переноситься на третю сторону. Крім цього, страхування відіграє роль забезпечення кредиту у формі гарантії його повернення. Для туристичних фірм 2020 рік показав, що не існує ризиків від яких можливо застрахуватись повністю. Через світову пандемію вся туристична галузь понесла збитки в максимальних розмірах. Тому усьому бізнесу варто брати до уваги аналіз усіх ймовірних ризиків та проводити ретельний бізнес-аналіз щодо їх мінімізації. Висновки В результаті виконання даної лабораторної роботи набуто практичні навики щодо оволодіння теоретичними основами капіталізації підприємств та управлінського консультування у сфері фінансового, трудового, інформаційного, матеріально-технічного забезпечення управлінської діяльності. В ході виконаної роботи обраховано NPV для інвестиційного проекту. Відповідно до проведених розрахунків очікуване NPV становить 3 066 639 грн. В таблиці 1 розраховані варіанти оптимістичного та песимістичного товару розвитку подій. Строк реалізації проекту та ціна товару є найбільш впливовим фактором на дохідність проекту. Взагалі не впливає на зміну ставка податку на прибуток, також мінімальний вплив має величина змінних витрат. У другій частині лабораторної роботи проведено оцінювання ризиків для підприємств туристичної галузі. Для туристичної агенції найбільшими ризиками є: Платоспроможність замовника Недобросовісність підрядників Неплатоспроможність споживачів Зростання цін на сировину, матеріали, перевезення тощо Припинення діяльності через неможливості поїздок туристів унаслідок форс-мажорних обставин (військові дії, стихійні лиха, епідемії тощо); Ризик стихійного лиха, автомобільної чи авіа катастрофи тощо Ризик зміни міжнародної політики Ціновий ризик, пов'язаний із визначенням ціни на туристичну продукцію й послуги. Він особливо зростає в умовах швидкої інфляції; До найбільш важливих екзогенних факторів у туризмі належать політичні чинники, інфляція, зміна податкових ставок і митних зборів, зміна законодавства (скасування безвізу), військовий стан, пандемія, катастрофи тощо. Ендогенні фактори пов'язані з помилками й упущеннями керівництва і персоналу, загальним ставленням керівництва до ризику. Список використаної літератури Князь С.В., Георгіаді Н.Г., Князь О.В. Основи управлінського консультування: Навч. - методичн. Посібник / Князь С.В., Георгіаді Н.Г., Князь О.В. – Львів: Видавництво Національного університету «Львівська політехніка», 2005 . Автоматизированные системы обработки финансово-кредитной информации/ Под ред. В.С. Рожнова. – М.: Финансы и статистика, 1990. – 256 с. Автоматизация на службе экономики Украины // COMPUTERWORLD/УКРАИНА. Информ.-аналитич. еженедельник. – 2004. - № 42(475). – С. 24-27. Альтшулер И. Информация для руководителя: 4 мифа и 13 общих замечаний. - http://www.cfin.ru/itm/4and13.shtml Антоненко О.М., Новаківський І.І. Кадрова політика як важливий чинник розвитку інформаційного потенціалу підприємства // Проблеми економіки та управління. Вісник Національного університету “Львівська політехніка”. - Випуск №448. – Львів: Видавництво Національного університету “Львівська політехніка”, 2002. – С.247-252. . Артищук І.В. Вдосконалення інформаційного забезпечення розробки, прийняття та реалізації управлінських рішень // Маркетинг та логістика в системі менеджменту: Збірник тез доповідей за матеріалами конференції, 7-9 листопада 2002 р., Львів, 2002. – С.12-14. Бакова І.В., Пронін О.І. Системний підхід до впровадження інформаційних технологій управління підприємством. Вісник соціально-економічних досліджень. – 2001. – Випуск 12. – С. 212-214. . ВИСНОВКИ В результаті виконання даної лабораторної роботи набуто практичні навики щодо знаходження оптимального розв’язку транспортної задачі лінійного програмування з використанням табличного редактору MS Excel. Також виконано низку завдань: Сформулювано математичну модель транспортної задачі за критерієм мінімізації транспортних витрат. Перевірено транспортну задачу на збалансованість, а початкову матрицю – на виродженість. Оформлено вихідні дані в електронну таблицю MS Excel та провести розрахункові процедури за допомогою спеціальної надбудови «Пошук рішень». Інтерпретувано результати розрахунків на підставі звіту за результатами, стійкістю і границями. Отже, мінімальна вартість від постачальників до споживачів становить 10550 грн. Вона буде отримана за умови, якщо буде перевезено сировину: до споживача №1, від постачальника №1 - 30 одиниць, від постачальника №3 - 220 одиниць. До споживача №2 від постачальника №1 - 710 одиниць, від постачальника №2 - 50 одиниць. До споживача №3 від постачальника №2 – 40 одиниць, від постачальника №4 – 600 одиниць. До споживача №4 ід постачальника №3 – 660 одиниць. До споживача №5 від постачальника №2 – 470 одиниць. У звіті по результатам порівнюються базовий та оптимальний обсяги виробництва. Також вказані коефіцієнти цільової функції загалом до і після оптимізації, а також обмеження, навпроти кожного з яких є статус. Згідно результатів статус зв’язаний, це означає, що ресурс вже використаний повністю і немає можливості його збільшити. Звіт по границям, представлений на рис.4, відображає у яких межах може змінюватися постачання сировини, що ввійшла в оптимальне рішення при збереженні структури оптимального рішення. | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||