Латинська мова
 Скачать 4.37 Mb.
|
Тексти1. Перекладіть українською мовою і зробіть граматичний аналіз: І. De conditorĭbus Romae Titus Livius, scriptor Romanōrum, fabŭlam de Romŭlo et Remo, conditorĭbus Romae, narrat. In Latio rex Numĭtor regnat. Amulius fratrem Numitōrem, regem Albae Longae, regno privat. Amulius quoque nepōtes Numitōris Romŭlum et Remum in flumĭne demergĕre iubet. Ministri regis Amulio non parent et puĕros parvŭlos in flumĭnis ripa ponunt. Ibi lupa puĕros invĕnit et nutrit. Postea pastor regius puĕros edŭcat. Puĕri paulātim adolescent. Pastor Romŭlo et Remo veritātem apĕrit. Fratres Amulium occīdunt et regnum avo Numitōri reddunt. Romŭlus postea rex civitātis fit et oppĭdum novum nomĭne Roma condit. II. De patria nostra Patria nostra Ucraīna (Roxolania) est terra Eurōpae. In patria nostra multae silvae sunt, quae bestiis abundant. Montes metalla contĭnent: aurum, argentum, ferrum. Campi fertĭles sunt. In patria nostra varia animalia habĭtant: tauri, vaccae cum vitŭlis, oves cum agnis, caprae cum haedis, gallīnae. Alia animalia in terra, alia in aēre, alia in aqua vivunt. In silvis betŭlae, fagi, fraxĭni et quercus sunt. In hortis nostris pruni, mali, cerāsi crescunt.Omnes incŏlae patriae nostrae impigre labōrant. Homĭnes terras perăgunt, altos montes supĕrant. Agricŏlae laetas segĕtes parant. Incŏlae terrae nostrae urbes magnas aedifĭcant. Nomĭna scriptōrum in patria nostra honorāta sunt. Poetae artes litterasque colunt et amoenitātem arvōrum cantant. Carmĭna poetārum multis hominĭbus patriae nostrae magnam delectatiōnem parant, ideo in ore et pectŏre homĭnum sunt. Poētae clari non modo patriam suam honōrant, sed genĕrі humāno ornamenta sunt. Caput patriae nostrae Kiovia est. Kiovia est urbs magna et clara. Ibi multa et pulchra aedificia, templa, theatra et monumenta sunt. ІІ. De mari Magna est pulchritūdo maris, magna utilĭtas. Aqua maris salsa est. Multa flumĭna in maria influunt. Rupes litŏrum maris saepe altae sunt. In mari multae plantae crescunt et mira animalia vivunt. Ităque poētae non recte mare infecundum appellant. Natūra marium varia est: alia maria calĭda, alia frigĭda sunt. Inter Eurōpam et Afrĭcam est mare Internum. Multa maria Graecis et Romānis ignōta sunt. Deus flumĭnum et marium est Neptūnus. III. De avĭbus In silvis multae aves sunt. Aves alas habent. Plumae sunt quasi vestis avium. Vere voces multārum avium aures homĭnum delectant. Aves nonnullae nuntii sunt veris. Autumno aves in alias regiōnes avŏlant, nonnullae autem hiĕme in regionĭbus frigĭdis manent. Ibi saepe famem extrēmam tolĕrant.Ut leo rex bestiārum, ita aquĭla regīna avium est. Aquĭlam regīnam avium appellāmus, nam nulla avis aquĭlam robŏre supĕrat. 2. Перекладіть латинською мовою:
Запам’ятайте такі латинські прислів’я і крилаті вислови:1. Salus popŭli suprēma lex est. – Благо народу – найвищий закон. Ціцерон «Про закони», ІІІ, 3, 8: Illis salus popŭli suprēma lex esto – Найвищим законом для них нехай буде благо народу. 2. Dura lex, sed lex. – Суворий закон, але – закон. 3. Repetitio mater studiōrum est. – Повторення – мати навчання. 4. Consuetūdo est altĕra natūra. – Звичка – друга природа. Ціцерон «Про вище благо і вище зло», V, 25, 74: Consuetudĭne quasi altĕra quaedam natūra efficĭtur. – Звичкою немовби створюється якась інша природа. Арістотель, «Риторика», І, 11, 1370а. 5. Amīcus Plato, sed magis amīca verĭtas est. – Платон мені друг, але істина дорожча. Платон, «Федон», 91 с: Якщо ви мене послухаєте, то менше будете думати про Сократа, а більше про істину. Арістотель, «Нікомахова етика», І, 4, 1096: Наш обов’язок – віддати перевагу істині. Коментатор Арістотеля Аммоній у «Житті Арістотеля» пише: Сократ мені друг, але найближча подруга – істина. 6. Amīci fures tempŏris sunt. – Друзі – викрадачі часу. 7. Quot capĭta, tot sententiae (sensus). – Скільки голів, стільки думок. (Всяк імеєт свой ум голова – Г.Сковорода). Теренцій, «Форміон», ІІ, 4, 14: Quot homĭnes, tot sententiae – Скільки людей, стільки думок. Горацій, «Сатири», ІІ, 1, 26-27: Cástor gáudet equís, ovó prognátus eódem Púgnis: quót capitúm vivúnt, totidém studiórum Mília… Кастор – кіньми живе; його брат, що з яйця того ж вийшов, – Боєм кулачним. Скільки голів – стільки й нахилів різних. Переклад А.Содомори. 8. O tempŏra, o mores! – О часи, о звичаї! Ціцерон, «Промова проти Катіліни», І, 1. 9. Ab imo pectŏre. – Від щирого серця. 10. Aurea mediocrĭtas. – Золота середина. Формула практичної моралі, головні засади житейської філософії Горація (65-8 рр. до н.е.), які відображені в «Оді», ІІ «До Ліцінія Мурени», 10, 9-10: Aúreám quisquís mediócritátem Díligit tutús caret óbsoléti Sórdibús tectí caret ínvidénda Sóbrius aúla. Золотій середині хто довіривсь, Той не стане жить ні в злиденній хижі, Ні палацом він у людей не буде Заздрість будити. Переклад А.Содомори. Пошуки «золотої середини» сприймаються як провідна ідея не лише Горація, а й усієї римської античності. За кожною одою Горація стоїть якась поетична тема чи філософська ідея з доробку античної Греції. Друга ода «До Ліцінія Мурени», 10 є математично стислим гімном на честь ідеально гармонійного піфагорейського світу, універсальні закони якого діють як у математиці та філософії, так і в поезії і навіть у щоденному житті. 11. Alma mater. – Мати-годувальниця. 12. Sancta simplicĭtas. – Свята простота. 13. Ultĭma ratio regum. – Останній доказ королів. 14. Ars longa, vita brevis est. – Мистецтво вічне, життя коротке. 15. Mens sana in corpŏre sano. – Здорова думка – в здоровому тілі. Ювенал (60-127) «Сатири», Х, 356: Órandúm (e)st ut sít mens sán(a) in córpore sáno. – Треба просити, щоб у здоровому тілі був здоровий дух. 16. Quod licet Iovi, non licet bovi. – Що дозволено Юпітерові, те не дозволено бикові. 17. Lege artis. – За законом мистецтва. 18. Panem et circenses! – Хліба і видовищ! 19. Urbi et orbi. – Місту (тобто Риму) і світові (формула благословення Папи Римського католицькому світу). |