Латинська мова
Скачать 4.37 Mb.
|
Вправи
а) в imperfectum indicatīvi actīvi:
б) в futūrum I indicatīvi actīvi:
salutāre I – вітати; exercēre II – вправляти; scribĕre III – писати; invenīre IV – знаходити.
еmendor, flagrabāmus, formātur, induuntur, metētis, minuebantur, nominabĕris, ages, castigātur, comparābis, curāmur, dimittit, disputamĭni, pellĭtur, servabātur.
ea imāgo praeclāra (f) – те прекрасне зображення qui iuvĕnis nobĭlis (m) – який благородний юнак id nomen immortāle (n) – те безсмертне ім’я.
акція, аврипігмент, каламар, декларація, контрактний, декан, денарій, диспут, ґравітація, градус, мембрана, монета, номінал, опера, оператор, партія, превалювати, пеня, реліквія, релікт, скриня, скрипторій, сиґнал, сиґналізація, ультиматум, ветеран, візит, візитація, валюта. СЬОМЕ ЗАНЯТТЯ (LECTIO SEPTĬMA)Radīces litterārum amārae sunt, fructus dulces Коріння науки – гірке, плоди – солодкі Іменник. Четверта і п’ята відміни |
Casus | Singulāris | Plurālis |
Nom. | fruct -us, corn -u | fruct -us, corn -ua |
Gen. | fruct -us, corn -us | fruct -uum, corn-uum |
Dat. | fruct -ui, corn -u | fruct -ĭbus, corn -ĭbus |
Acc. | fruct -um, corn -u | fruct -us, corn-ua |
Abl. | fruct -u, corn -u | fruct -ĭbus, corn -ĭbus |
Voc. | fruct -us, corn -u | fruct -us, corn-ua |
Відмінювання іменника domus, us, f:
Casus | Singulāris | Plurālis |
Nom. | dom -us | dom -us |
Gen. | dom -us | dom -uum (dom -ōrum) |
Dat. | dom -ui | dom -ĭbus |
Acc. | dom -um | dom -os |
Abl. | dom -o | dom -ĭbus |
Voc. | dom -us | dom -us |
Деякі форми іменника domus вживаються у значенні прислівників місця: domum – додому; domo – з дому; domi – вдома.
У давальному і орудному відмінках множини закінчення -ŭbus мають такі іменники:
artus, us, m – член, сустав
tribus, us, f – триба, район
lacus, us, m – озеро
quercus, us, f – дуб
specus, us, m – печера
Іменники quercus, us, f – дуб і specus, us, m – печера в давальному й орудному відмінках множини можуть мати паралельні форми -ĭbus та ŭbus.
Nota bene! | Запам’ятайте! Закінчення -us у називному відмінку однини широко вживається у латинській мові. Це закінчення мають іменники чоловічого роду другої відміни, іменники жіночого і середнього роду третьої відміни, а також іменники чоловічого роду четвертої відміни. Тому при відмінюванні іменників слід звертати увагу на закінчення родового відмінка однини. |
Четверта відміна іменників – продуктивна для української мови. Українські слова, які закінчуються на -кт, -(и)т, -с, – запозичені з латинської мови. Наприклад: акт, факт, конспект, проспект, авдит, культ, апарат, контракт, курс, проґрес, реґрес, конґрес, тракт, формат, об’єкт, суб’єкт, проект, інтелект, маґістрат, препарат, прес, реквізит, манускрипт, атрибут та інші.