|
|
Латинська мова
Особливості утворення часів системи інфекта
У дієсловах першої дієвідміни у першій особі однини теперішнього часу кінцевий голосний основи інфекта -ā зливається з особовим закінченням -о в одне -о.
У теперішньому часі в дієсловах третьої дієвідміни та у майбутньому часі в дієсловах першої та другої дієвідмін між основою (суфіксом) та особовим закінченням вставляються тематичні голосні: перед -s, -t, m вставляється -ĭ-; перед -r – -ĕ-; перед -n – -u-.
У дієсловах четвертої дієвідміни в теперішньому часі в третій особі множини між основою і особовим закінченням вставляється u-.
Висновки до теми «Часи системи інфекта»
Система інфекта містить:
praesens – теперішній час;
іmperfectum – минулий час недоконаного виду;
futūrum I (primum) – майбутній час (перший).
Для цих часів характерні спільні ознаки:
а) утворення від однієї основи – основи інфекта (основи незавершеної дії);
б) однакові особові закінчення інфектного ряду.
Відмінність між цими часами виражається за допомогою суфіксів. Порівняйте таблиці:
Час
|
Основа
|
Суфікс
|
Особові закінчення
|
praesens
|
інфекта
|
–
|
інфектного ряду
|
іmperfectum
|
інфекта
|
-bā- (І–ІІ дієв.)
-ēbā- (ІІІ–ІV дієв.)
|
інфектного ряду
|
futūrum I (primum)
|
інфекта
|
-b- (І–ІІ дієв.)
-a-, -ē- (ІІІ–ІV дієв.)
|
інфектного ряду
| Синтаксис відмінків у пасивній конструкції
Для позначення знаряддя дії у пасивній конструкції вживається відмінок ablatīvus instrumenti (орудний знаряддя). Він відповідає на запитання чим?, яким знаряддям виконується дія? Наприклад: Monumenta homĭnum illustrium florĭbus ornantur. – Пам’ятники знатним людям прикрашають квітами.
Для позначення особи, яка діє, у пасивній конструкції вживається відмінок ablatīvus auctōris (орудний дійової особи), який вживається з прийменником a (ab). Він відповідає на запитання, хто виконує дію? і перекладається на українську мову називним відмінком однини у зв’язку з перекладом пасивної конструкції активною. Наприклад: Patria nostra a poētis laudātur. – Поети прославляють нашу батьківщину. (Наша батьківщина прославляється поетами).
Займенники (вказівні, відносні, зворотний) 1. Вказівні займенники (Рronomĭna demonstratīva)
До вказівних займенників належать:
а) ille, illa, illud – той, та, те (вказує на найвіддаленіший предмет);
б) iste, ista, istud – цей, ця, це; той, та, те (вказує на предмет поблизу особи);
в) is, ea, id – цей, ця, це; той, та, те; він, вона, воно;
г) hic, haec, hoc – цей, ця, це (вказує на предмет, який найближчий до того, хто говорить).
Вказівні займенники відмінюються, як прикметники першої і другої відміни (чоловічий і середній рід за другою відміною, жіночий – за першою) з двома особливостями:
а) у родовому відмінку однини вони мають закінчення -īus (m, f, n);
б) у давальному відмінку однини закінчення -і (m, f, n).
Зразок відмінювання займенника is, ea, id:
Casus
|
Singulāris
|
Plurālis
|
Nom.
|
is (m), ea (f), id (n)
|
e-i (ii) (m), e-ae (f), e-a (n)
|
Gen.
|
e-īus (m, f, n)
|
e-ōrum (m, n), e-ārum (f)
|
Dat.
|
e-ī (m, f, n)
|
e-is (iis, is) (m, f, n)
|
Acc.
|
e-um (m), e-am (f), id (n)
|
e-os (m), e-as (f), e-a (n)
|
Abl.
|
e-ō (m, n), e-ā (f)
|
e-is (iis, is), (m, f, n)
| 2. Відносні займенники (Рronomĭna relatīva)
До відносних займенників належать: qui (m), quae (f), quod (n) – який, яка, яке; чий, чия, чиє; котрий, котра, котре.
Відмінювання відносних займенників qui (m), quae (f), quod (n):
Casus
|
Singulāris
|
Plurālis
|
Nom.
|
qui (m), quae (f), quod (n)
|
qu-i (m), qu-ae (f), qu-ae (n)
|
Gen.
|
cu-īus (m, f, n)
|
qu-ōrum (m, n), qu-ārum (f)
|
Dat.
|
cu-ī (m, f, n)
|
qu-ĭbus (m, f, n)
|
Acc.
|
qu-em (m), qu-am (f), quod (n)
|
qu-os (m), qu-as (f), qu-ae (n)
|
Abl.
|
qu-ō (m, n), qu-ā (f)
|
qu-ĭbus (m, f, n)
| 3. Зворотний займенник (Рronōmen reflexīvum – sui (себе)
Casus
|
Singulāris
|
Nom.
|
–
|
Gen.
|
sui
|
Dat.
|
sibi
|
Acc.
|
se
|
Abl.
|
se
| |
|
|
Скачать 4.37 Mb.