Лекція 5. Лекція 5 Тема. Годівля молодняку врх при вирощуванні на мяса і
 Скачать 23.15 Kb.
|
|
Лекція 5 Тема. Годівля молодняку врх при вирощуванні на м’яса і відгодівля дорослої великої рогатої худоби. Потреба в енергії і поживних речовинах на відгодівлі. Корми, раціони і техніка годівлі. Головні типи і види відгодівлі. 1. Потреба в енергії і поживних речовинах на відгодівлі. Відгодівля — це нормована годівля призначених на м'ясо тварин, яка спрямована на одержання в найкоротший термін запланованого приросту їх живої маси за рахунок інтенсивного нагромадження структурних і резервних речовин (білка, жиру та ін.) при економічному витрачанні кормів. Завданням відгодівлі є збільшення живої маси, вгодованості, забійної маси та поліпшення якості м'яса. Якість м'яса зумовлюється і статтю тварин. На відгодівлю ставлять надремонтний молодняк, вибракуваних корів та бугаїв-плідників. Найбільш високоякісне м'ясо отримують при відгодівлі бичків-кастратів, хоча вони поступаються на 10—15 % некастрованим. Каструють бичків у 5—7- місячному віці. Залежно від умов годівлі та утримання худоби вирощування її на м'ясо може бути інтенсивним, помірним та екстенсивним. При помірному та екстенсивному вирощуванні, зазвичай, застосовують заключний його етап — відгодівлю. За віком худоби, яка надходить на відгодівлю, та умовами її попереднього вирощування розрізняють такі типи відгодівлі: інтенсивна відгодівля молодняку, дорощування й відгодівля молодняку, відгодівля дорослої худоби. Головним кормовим фактором у формуванні м'ясної продуктивності молодняка є рівень енергетичного живлення. При збільшенні енергетичного рівня годівлі підвищується ефективність використання кормів і м'ясна продуктивність тварин. Нормування годівлі проводять залежно від запланованого приросту живої маси (табл. 1). Молодняку до 6-місячного віку в розрахунку на 100 кг живої маси рекомендується згодовувати сухої речовини від 1,9 до 2,6 кг. Молодняку старше 6 місяців при дорощуванні та відгодівлі потрібно 2,3-2,7 кг сухої речовини на 100 кг живої маси. У раціоні для інтенсивного вирощування і відгодівлі молодняку повинна бути висока концентрація обмінної енергії, яка становить не менше 10-10,5 МДж в 1 кг сухої речовини. У розрахунку на 1 ЕКО потреба в перетравном протеїні для вирощуваного молодняку становить, г: у віці 1-3 місяці - 146, 3-6 місяців - 151,6-9 місяців - 142,9-12 місяців - 9,12-15 місяців - 106, 15-18 місяців - 109. Спочатку відгодівлі при живій масі 150-250 кг потрібно г перетравного протеїну 110, в середині (300-350 кг) - 95 г і в кінці відгодівлі (400-500 кг) - 80 г. Таблиця 1 Норми годівлі молодняку м’ясної худоби при вирощуванні на м’ясо (середньодобовий приріст 1100 – 1200 г), на голову за добу
Кількість клітковини в раціонах вирощуваного на м'ясо молодняку великої рогатої худоби не повинно перевищувати 19-20%. Дуже важливо збалансувати раціон по цукру, потреба в ньому становить 6-8% від сухої речовини. Цукрово-протеїнове відношення має бути 0,8-1: 1. Важливо дотримуватися співвідношення крохмалю до цукру. На 1 частину цукру має припадати 1,37-1,50 частини крохмалю. Оптимальна кількість жиру в раціонах молодняку повинно знаходитися в межах 3-5% від сухої речовини. У сухій речовині раціону повинно міститися 0,25-0,28% фосфору, кальцію - 0,48%, магнію - 0,22; сірки - 0,30%. Важливо також контролювати вміст раціонах мікроелементів (міді, цинку, кобальту, йоду, селену), каротину, вітамінів D, Е. 2. Корми, раціони і техніка годівлі. При вирощуванні молодняку великої рогатої худоби на м'ясо годівля повинна бути організована з розрахунку отримання високих приростів (не менше 750-850 г на добу) і досягнення живої маси 400-450 кг і більше у віці 14-18 місяців. При вирощуванні молодняку на м'ясо звертають увагу на інтенсивний ріст тварин у молочний і післямолочний періоди, використовуючи майже, такі самі корми, як і при вирощуванні ремонтного молодняку. За схемами вирощування м'ясних телят до 6-місячного віку на одну голову витрачають 200—250 кг незбираного молока, 600—700 — збираного, 12—16 — вівсянки, 125—130 — концкормів, 128-сіна, 500—600 — силосу, 250—280 — коренеплодів, 3,8 — кухонної солі, 2,3 кг крейди тощо. У післямолозивний період замість молока можна давати ЗНМ (замінник незбираного молока). До 6-місячного віку середньодобовий приріст повинен становити не менше 700—800 г, а в наступний період — 1000—1300 г. При інтенсивному вирощуванні молодняку у 4—10-місячному віці зернофураж і білково-вітамінно-мінеральні добавки в структурі раціону повинні становити 40—45 %, у 11—18-місячному — понад 50 %. Можна вирощувати й відгодовувати худобу на раціонах із меншою кількістю концентрованих кормів, використовуючи пасовища, зелені корми, силос, корнеплоди, жом, мелясу тощо. 3. Головні типи і види відгодівлі. Відповідно до віку тварин, яких ставлять на відгодівлю, умов їх вирощування та якості одержуваної продукції, виділяють такі типи відгодівлі великої рогатої худоби: інтенсивне вирощування й відгодівля молодняку не старше 1,5-річного віку до передзабійної живої маси 400–500 кг для одержання маложирної соковитої яловичини високої якості; дорощування й відгодівля молодняку низької вгодованості. Худий молодняк ставлять на дорощування при помірній повноцінній годівлі для компенсації росту і за досягнення живої маси на рівні вимог першого класу і заводських кондицій переводять його на відгодівлю до живої маси 450–600 кг у 2–2,5-річному віці для одержання жирної яловичини з великою кількістю підшкірного і внутрішньочеревного жиру; відгодівля дорослої худоби з метою одержання жирної яловичини; виробництво телятини – відгодівля телят до 3–4-місячного віку на рівні приростів живої маси не менше 900 г за одну добу при годівлі молочними кормами, з додаванням сіна, концкормів і коренеплодів. Худобу відгодовують на пасовищі або у стійлах. Під час стійлової відгодівлі бажане використання дешевих кормів. Серед них відходи харчової промисловості – жом, барда, мязга або соковиті корми внутрігосподарського виробництва – силос, сінаж, баштанні плоди, трава, кормосуміші у напіввологому чи гранульованому стані. Залежно від використаних кормів відгодівлю поділяють на кілька видів. Відгодівля на жомі. Поширена у господарствах, розміщених поблизу цукрових заводів. Для годівлі худоби придатні кислий і сухий жом, патока. Свіжий жом тварини поїдають неохоче, сухий – вводять у комбікорми або у повнораціонні кормо суміші. Особливості відгодівлі на жомі обумовлені в першу чергу його хімічним складом: високий вміст вуглеводів (БЕР і клітковини) і дефіцит протеїну, фосфору, а також вітамінів А і Д. Тому в більшості господарств застосовують заключний період відгодівлі з постановочної маси 300-350 кг, хоч на збалансованих раціонах за вказаними поживними раціонами період відгодівлі може бути і 6-ти місячний. Відгодівлю на жомі починають з поступового привчання до поїдання свіжого або кислого жому і за тиждень доводять кількість його до 40-50 кг. для підтримки апетиту тваринам необхідно згодовувати грубі корми, не менше 3 кг на 1 голову. Рівень енергії в жомових раціонах необхідно забезпечити додаванням концентрованих кормів, краще у вигляді комбікормів, збалансованих за енергією і біологічно активними речовинами. Частину протеїну в раціоні (до 25% від потреби) можна замінити азотмістними сполуками. Для покращення поїдання жому його здобрюють мелясою або концентратами. Використання тільки жому і грубих кормів економічно недоцільно, оскільки продуктивність зменшується на 35-40%. Відгодівля на барді.. Застосовується у господарствах, розміщених неподалік від спиртових заводів. Використовується зернова, картопляна, інколи мелясна барда. Тривалість відгодівлі 90–100, за повноцінної годівлі – до 150 діб. Оптимальна кількість зернової і картопляної барди–15–20 кг, патокової–10–15, грубих –2,0–2,5, концентрованих кормів – 0,3–0,5 кг на 100 кг живої маси. Зернова барда відносно багата на протеїн і фосфор, бідна – на кальцій, вітаміни А і D. Максимальна кількість барди у раціонах молодняку – 60–65, для дорослої худоби – до 80 кг на одну голову за добу. У кінці відгодівлі кількість барди у раціоні зменшують. Із мінеральних речовин обовязково додають кухонну сіль та крейду. Барду згодовують теплою (25–30 ºС), у вигляді пійла. У приміщенні підлога має бути сухою. При сирій і брудній підстилці та нестачі кальцію і вітаміну D тварини хворіють на бардяний мокрець. Відгодівля худоби на силосі. Використання високоякісного силосу у збалансованих раціонах за енергією та поживними речовинами забезпечує середньодобові прирости живої маси від 800 до 1000 г і більше. У структурі раціону на частку силосу припадає 40–45%, грубих – 20–25 і концентрованих кормів – 35–40%. На 100 кг живої маси згодовують: силосу – 8–10 кг, грубих –1,0–1,5 і концентрованих – 0,5–0,8 кг. Під кінець відгодівлі кількість силосу і соломи зменшують, а концкормів збільшують на 5–10%. Відгодівля худоби на сінажі. Раціони сінажного типу забезпечують високі середньодобові прирости живої маси молодняку за менших витрат концентрованих кормів. У складі кормосумішей на сінаж високої якості можна замінити грубі корми і силос. До складу вологих повнораціонних кормосумішей його вводять, %: для молодняку сінаж – 60–65, концкорми – 35–40, для дорослих тварин на відгодівлі – відповідно 50–60 і 40–50. Сінаж також додають у вологі силосно-сінажні повнораціонні кормові суміші. Раціони балансують за мінерально-вітамінним комплексом згідно з деталізованими нормами для відгодівлі тварин. Відгодівля на зелених кормах. Відгодівля на зелених кормах проводиться у теплий період року кормами зеленого конвеєру. Восени згодовують гичку цукрових буряків, коренеплоди, залишки овочівництва, а також силос, сінаж. Зелені корми у структурі раціону становлять 80–85, концентровані – 15–20% за поживністю. Відгодівлю на зелених кормах поділяють на кілька періодів. У разі використання трави у ранні фази вегетації концкорми згодовують у мінімальних кількостях з метою балансування раціонів за необхідними елементами живлення, а під кінець відгодівлі їх кількість збільшують. Відгодівля з використанням зеленої маси залежить від системи кормовиробництва. Якщо є природні пасовища, то це найдешевший тип відгодівлі, оскільки непотрібні додаткові витрати на переробку зеленої маси. Єдиною умовою при нагулі тварин є постійне забезпечення водопоєм, кухонною сіллю у вигляді лизуння, забезпеченість іншими кормами (грубі, силос, концкорми). Якщо згодовується зелена маса із годівниць, то важливість додаткових кормів збільшується, але успіх і рентабельність залежать від питомої ваги зелених кормів, як найдешевших. Дорослі тварини відгодовують, як правило, 2-3 місяці. Період відгодівлі залежить від вгодованості тварин на початок постановки. Відгодовують із застосуванням як основного корму жом, барду, картопляну мезгу, силос, сінаж, баштанні культури, частка концкормів не перевищує 25-30% за поживністю. . | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||