лекція неврологія. ЛК №1 04.04. Лк тема 1. Вступ. Функціональна анатомія та патологія нервової системи. Загальна симптоматика нервових хвороб 04. 04. 2022р
 Скачать 53.93 Kb.
|
|
ЛК Тема №1. Вступ. Функціональна анатомія та патологія нервової системи. Загальна симптоматика нервових хвороб 04.04.2022р Гнозис і його розлади Гнозис - це упізнавання предмета за чутливим сприйняттям. Агнозія - розлад упізнавання. Види агнозіі: зорова,слухова,смакова і нюхова. Види слухової агнозії: Амузія - порушення впізнавання знайомих мелодій. Сенситивна - (астереогнозія, дотикова) - порушення впізнавання предмету на дотик Аутотопагнозія – неможливість визначити розміщення окремих частин тіла, порушення впізнавання частин свого тіла (агнозія власних частин тіла), хворий плутає де в нього права чи ліва рука, хворий стверджує, що в нього 3 руки, 4 ноги. Анозоагнозія – нездатність розуміти свою хворобу (хворий стверджує, що він рухає паралізованою кінцівкою). Праксис і його розлади Праксис (справа, спосіб)- це здатність виконувати цілеспрямовані (послідовні) рухи і здійснювати дії згідно з виробленим планом. Апраксія - втрата навичок, виробленних у процессі життя, і складних цілеспрямованих дій. (Хворий плутає направлення рухів, не може запалити сірник, одягнутись, користуватись ложкою, вилкою.) 3) Розлади пам’яті Амнезія - порушення пам’яті Види: Фіксаційна - ослаблення або відсутність пам’яті на поточні події Ретроградна амнезія - відсутність пам’яті на подіі, що були перед захворюванням Антероградна амнезія - відсутність пам’яті на події, які були після травми Антероретроградна амнезія - відсутність пам’яті на події, які були після і до захворювання Гіпомнезія - послаблення пам’яті Гіпермнезія - посилення пам’яті - Прогресивна - поступове зникнення запасів набутої інформації і знань Свідомість: Це вища форма відображення об’єктивної дійсності, невіддільна від психіки людини. Свідомість забезпечує зв'язок минулого з теперішнім, адекватне відображення мозком реальної дійсності. Основні синдроми порушенної свідомості: Оглушення (ступор) затруднений мовний контакт з хворим. Симптоми: в’ялість, загальмованість сонливість, хворі погано розуміють звернену до них мову, на запитання відповідають не завжди і не відразу, а після багаторазового повторення їх. Відповіді хворих короткі промовляються тихо, після тривалої паузи. Спостерігаються після епіприпадку, при інтоксикаціях, пухлинах головного мозку, ЧМТ. Сопор - загальмованість ще більше виражена, з усіх зовнішніх подразників сприймається тільки біль - на укол шпилькою реагують здриганням. У мовний контакт хворі не вступають. Кома - свідомість повністю втрачається. Активні рухи відсутні, рефлекси і всі види чутливості пригнічені, зіниці розширенні, широкі, не має реакції на світлові, больові і звукові подразнення. Виявляються патологічні рефлекси. Види парезів і паралічів: 1. Центральні - виникають унаслідок ураження центрального рухового нейрона в будь-якій його ділянці. 2. Периферичні - при ураженні периферичного нейрону - Плегія (параліч) - повна відсутність довільних рухів - Парез - обмеження обсягу рухів і зменшення сили. (неповна втрата рухів - зменшення сили та обсягу рухів) - Моноплегія - параліч однієї кінцівки (відсутність сили м'язів однієї кінцівки) - Монопарез - зниження сили м'язів однієї кінцівки - Геміпарез (геміплегія) - зниження (відсутність) сили м'язів руки та ноги з одного боку тіла - Парапарез (параплегія) – зниження (відсутність) сили м'язів обох рук або обох ніг. - Тетрапарез (тетраплегія) - зниження (відсутність) сили м'язів усіх кінцівок - Атрофія - зменшення розмірів та сили м'язів - Спастичність - підвищення м’язового тонусу внаслідок ураження пірамідного шляху М'язову силу в кінцівках оцінюють за 5-ти бальною шкалою: 0 бал. - повна відсутність активних рухів 1 бал. - наявність мінімальних рухів 2 бал. - наявність рухів без супротиву 3 бал. - помірне зниження м’язової сили 4 бал. - незначне зниження 5 бал. - м’язова сила у повному обсязі. Для виявлення слабкості м'язів кінцівок використовують проби Барре Верхня проба - пацієнту пропонують витягнути прямі руки вперед. За наявності м’язової слабкості рука на боці парезу опускається швидше, ніж на здоровому боці Нижня проба - пацієнт лежить на спині і згинає ноги в колінах під тупим кутом, при цьому на боці парезу нога опускається швидше. Ознаки центрального (спастичного) або пірамідного паралічу: Зниження м’язової сили Підвищення м’язового тонусу по спастичному типу (симптом складного ножа) - при пасивних рухах опір спочатку виражений, а потім зменшується) Поза Верніке - Манна при геміпарезі - на руках підвищення тонусу у згиначах, а в ногах – у розгиначах. Відсутність атрофії м’язів Підвищення глибоких рефлексів (сухожилкових) – гіперрефлексія Клонус - повторюючі, ритмічні скорочення м’язів (стопи, колінної чашечки, кисті).- при розтягненні сухожилок Шкірні рефлекси знижуються або зникають (черевні, кремастерні, підошовні) На стопах з’являються патологічні рефлекси Патологічні синкінезії - це співдружні рухи, що виникають мимовільно, (напруження м’язів здорової кінцівки викликає мимовільні рухи паралізованої) Ознаки: Периферичного параліча (або в’ялий, атрофічний) При ураженні мотонейронів ядер черепних або спинномозкових нервів. При ураженні периферичних нервів передніх рогів спинного мозг, корінців і нервових сплетень. Атрофія м’язів (гіпотрофія) Знижені або випадіння сухожилкових рефлексів (гіпо- або арефлексія) Зниження м’язового тонусу (атонія або гіпотонія), відсутність опору при пасивних рухах. Зниження м’язової сили Екстрапірамідні порушення: Екстрапірамідна система - це комплекс анатомічних структур, які діють рефлекторно-автоматизовано. Вона включає: Клітини кори великих півкуль, (переважно лобових часток) Підкоркові структури - (хвостате ядро, лушпина, бічна, присередня бліда куля). Структури у стовбурі мозку (чорна речовина, червоні ядра, ядра Даркшевича) Сітчаста речовина Виділяють два основних види ураження екстра пірамідної системи: Гіпокінез – сповільнення і бідність рухів, маскоподібне обличчя, млява міміка, рідке кліпання,загальна скутість,відсутність узгодженних рухів руками під час ходіння,підвищення тонусу м’язів, дрібне тремтіння, хворі ходять дрібними кроками, тіло і голова нахилені вперед. Гіперкінез - автоматичні насильницькі рухи в окремих групах м’язів. Хорея (танок) - це гіперкінез, який характеризується різноманітними за силою і локалізацією скороченнями м’язів (часто у дітей). Насильницькі рухи виникають неритмічно, пацієнт не може зберегти відповідну позу, підстрибує під час ходьби, кривляється. - Тремор (буває і у здорових) - це ритмічний гіперкінез у вигляді тремтіння рук, ніг, голови і посилюється під час емоцій і хвилюванні, і довільних рухів (на відміну від тремору при паркінсонізму). - Тик - швидкі стереотипні (одноманітні) рухи,насильницькі скорочення мімічних м’язів лиця (моргання, чмокання, знизування плечима). - Блефароспазм - насильницькі симетричні рухи повік у вигляді частого моргання чи зажмурювання очей. - Атетоз - черв’якоподібні безперервні скорочення пальців кистей і стоп. - Торсійний спазм - (або дистонія) - це обертальні штопороподібні рухи, які охоплюють голову, шию, тулуб, ноги - Міоклонія - це швидкі скорочення якоїсь певної групи м’язів. Чутливі розлади: Чутливість – це здатність живого організма сприйняти подразнення,що надходять із навколишнього середовища, сприймається спеціалізованими рецепторами. Види чутливості: Поверхнева - больова,температурна,тактильна (дотикова - відчуття дотику) Глибока - суглубово - м’язове відчуття, вібраційне відчуття Інтероцепція - це відчуття від внутрішніх органів. Поліестезія - одиничне подразнення сприймається як множинне Анестезія - повна відсутність чутливості Гіпестезія - зниження чутливості Анальгезія - відсутність чи зниження больової чутливості Гіперстезія - підвищення чутливості Парестезія - відчуття оніміння, повзання мурашок, поколювання, жару Дизестезія - ненормальне сприйняття больових відчуттів (тепло сприймається як холод, укол - як торкання) Гіперпатія - неадекватне посилення відчуття болю Геміанестезія - анестезія половини тіла. Термоанестезія - випадіння температурної чутливості Типи розладу чутливості: 1) периферичний – при ураженні одного або декількох периферійних нервів та сплетень 2) Сегментарний – при ураженні чутливих волокон на рівні сегмента спинного мозку і чутливі випадінні будуть у вигляді смуг 3) Провідниковий - порушення чутливості на всіх частинах тіла нижче його рівня (у вигляді брюк) Симптоми ураження мозочка: Атаксія – порушення координації рухів Дисметрія – нездатність надати кінцівці правильного положення у просторі Скандована мова - мова по складам Зміна тонусу м’язів (при ураженні мозочка) Сенситивна (чутлива) атаксія відрізняється від мозочкової тим, що проявляється в темряві при заплющених очах і поєднується з порушенням м’язово-суглобового чуття Інтенційний тремор - дрижання Ністагм - мимовільні ритмічні посмикування очних яблук Гіперметрія – збільшення розмірів руху Адіадохокінез – неможливість швидко змінити одну дію на іншу (пронацію - долоні вниз на супінацію – долоні вгору. Розлади мови: Скандована мова - мова по складам Анартрія - хворий не може вимовити слова Афазія – порушення мови при ураженні кори: 1. моторна – хворий розуміє звернену мову, але не може сказати. аграфія – неможливість писати 2. сенсорна - не розуміє мову, але може говорити. Порушується читання (алексія) і письмо (аграфія ) 3. семантична (амнестична) – хворий забуває назву предметів і порушення рахування (акалькулія). При ураженні височно-тем’яно — потиличної ділянки. Ураження черепних нервів - нюховий нерв. Симптоми ураження: розлади нюху з того самого боку (аносмія, гіпоосмія, гіперосмія, нюхові галюцинації). - зоровий нерв. Симптоми ураження: при ураженні зорового нерва виникає повна сліпота на одне око (амавроз), зниження гостроти зору (амбліопія), випадіння полів зору (аноксія), а при ураженні зорового перехрестя - випадіння поля зору на обидва ока. окоруховий нерв. Симптоми ураження: Опущення верхньої повіки - птоз. Розбіжна косоокість. Двоїння предметів - диплопія. блоковий нерв. Симптоми ураження: двоїння при погляді вниз, косоокість. - трійчастий нерв, мішаний (має чутливі і рухові волокна). Симптоми ураження: при ураженні чутливих волокон виникає біль і порушення чутливості в ділянці його іннервації, тобто на половині лиця, або у ділянці іннервації однієї з гілок - лобної, верхньощелепної, або нижньощелепної. При ураженні рухових волокон порушується функція жувальних м’язів. При ураженні чутливого (Гасерового) вузла, окрім перелічених вище ознак, з’являється герпетична висипка на шкірі та слизових. Особливо небезпечним є поява везикул на рогівці, що може спричинити її помутніння і сліпоту. - відвідний нерв. Симптоми ураження: збіжна косоокість, двоїння при погляді в бік ураження. VII - лицевий нерв. При його ураженні виникає периферійний параліч м’язів лиця, який характеризується неможливістю підняти брову, нахмурити її, закрити око, вискалити зуби. При цьому з боку ураження брова опущена, очна щілина розширена, кут рота опущений. Центральний параліч м’язів лиця виникає при ураженні центрального нейрона. При цьому відсутні рухи на протилежній стороні лише в нижній частині лиця (опущений і звужений кут рота). Ураження секреторних волокон супроводжується сухістю ока. Ураження смакових волокон веде до зниження або втрати смаку на передніх 2/3 язика. VIII – присінкові - завитковий нерв. Симптоми ураження: при ураженні слухової частини виникають розлади слуху, а вестибулярної - нудота, блювання, запаморочення, атаксія. IX - язикоглотковий нерв. Симптоми ураження: відхилення язичка в здорову сторону, зниження піднебінного та глоткового рефлексів, зниження або відсутність смакових відчуттів на задній третині язика. Біль в ділянці кореня язика. X - блукаючий нерв. Симптоми ураження: утруднене ковтання. Через параліч надгортанника їжа часто потрапляє в дихальні шляхи. Через параліч голосових зв’язок стає хриплим голос. Знижується глотковий рефлекс. Виникають вегетативні розлади (падіння АТ, тахікардія, пітливість, почервоніння шкіри). Повне двобічне ураження нерва веде до смерті хворого. - додатковий нерв. Симптоми ураження: на боці ураження опущений плечовий пояс, лопатка відстає від хребта, хворий не може повернути голову в здорову сторону, підняти випростану руку вище горизонтального рівня. При подразненні ядра чи відповідної ділянки кори виникають насильні повороти голови в сторону. - під’язиковий нерв. Симптоми ураження: при висовуванні з порожнини рота язик відхиляється в здорову сторону, м’язи на стороні ураження стоншені, язик складчастий. При подразненні ядра нерва виникають фібрилярні посмикування м’язів ураженої половини язика. При двобічному повному ураженні нерва - язик в ротовій порожнині нерухомий, мова неможлива (анартрія). Різко утруднене ковтання Бульбарний синдром — симптомокомплекс, який виникає при ураженні рухових ядер чи корінців IX, X, XII пар черепномозкових нервів. Синдром клінічно проявляється: а) дисфагією — утрудненим ковтанням їжі або афагією — втратою здатності ковтати; б) дизартрією — нечіткою, погано модульованою мовою або анартрією; в) дисфонією — охриплістю голосу або афонією — втратою голосу. Крім перелічених вище ознак, виявляють атрофію м'язів язика, фібрилярні посмикування в них. Глотковий і піднебінний рефлекси знижуються або відсутні. Розлади дихальної і серцево-судинної системи, розлади смаку в ділянці задньої третини спинки язика і вегетативні порушення. Псевдобульбарний синдром (коли ядра IC, C и CII нервів неушкоджені). На відміну від бульбарного синдрома: - збережені ньобний и глоточний рефлекси - не має атрофії м’язів язика і фібриляції іх - є порушення психіки - насильницький сміх и плач - підвищення глибоких рефлексів з обоих сторін - з’являються субкортикальні рефлекси і патологічні рефлекси на стопах - парези і паралічі кінцівок - не порушена чутливість (в тому числі і вкусова) - не порушена функція внутрішніх органів (дихальна і серцева) Вегетативна нервова система – це сукупність центрів шляхів внутрішнього середовища организма. Вона підрозділяєтся на 2 частини: симпатичну і парасимпатичну. ВНС – це частина нервової системи, яка забезпечує життєдіяльність организма. Вона інервує серце, судини, внутрішні органи, здійснює трофіку тканин, здійснює сталість внутрішнього середовища організма. Симпатична і парасимпатична частини взаємодіють як антагоністи і синергісти. Работу вегетативної нервової системи контролюють вегетативні центри главного мозку. Парасимпатична частина зв’язана з головным мозгом C парою черепних нервів – блукаючим нервом, а симпатична – складається з ланцюжка зв’язаних між собою вузлів, розміщених по обидва боки хребта. Центри симпатичної частини розміщені в бокових стовпах спинного мозку на рівні VIII шийного - III поперечного сегмента . Центри парасимпатичної частини залягають в середніх відділах (довгастий мозок) головного мозку і крижовому відділі спинного мозку (у II- IV крижових сегментах спинного мозку) Функції ВНС
В стані спокою життєдіяльність організму забезпечує парасимпатична система, а при напруженні симпатична нервова система. Функція вегетативної нервової системи регулюється корковими центрами лобних і скронеагу долей великого мозку. Від цих центрів через ядра гіпоталамуса направляються імпульси до периферичних відділів вегетативної нервової системи. Причому передня група ядер гіпоталамуса зв’язана з парасимпатичною частиною, а задня – з симпатичною частиною. Гіпоталамус приймає участь у здійсненні усіх вегетативних функцій. Тазові порушення. В клініці зустрічається 2 види нейрогенних розладів сечовипускання – нетримання і затримка. Двобічне ураження спинного мозку супроводжується порушенням сечовипускання. При локалізаціі вогнища вище поперекового відділу спинного мозку пригнічуються усі його рефлекторні функціі – наступає затримка сечі. З часом в сегментах спинного мозку настає підвищення рефлеагучий збудливісті і затримка сечі змінюється на іі нетримання (при накопиченні невеликої порціі). Вегетативні розлади. - агучийь тонуса судин. - терморегуляціі. - нейроендокринні і обмінні порушення. - розлади сечовиділення, дефекаціі і статевої функції. При збудженні симпатичного відділу – у пацієнтів спостерігається: - тахікардія - підвищення АТ - часте дихання - мідріаз - агучийь - агучий - схудність - закрепи При ваготоніі: - брадикардія - зниження АТ - міоз - схильність до ожиріння - непритомність - збільшена пітливість (гіпергідроз) Ураження периферичних відділів вегетативної нервової системи визиває вегетативно-судинні розлади (змінюється колір шкіри – блідість, почервоніння, ціаноз); похолодання кінцівок, порушення потовиділення, набряку, порушення росту волосу, нігтів, характерні – симпаталгія (агучий дифузний біль) і трофічні розлади (пролежні). Тазові порушення Вегетативні центри, які інервують сечовий міхур і пряму кишку знаходяться у попереково-крижовому відділі спинного мозку. Симпатична нервова система забезпечує роботу сфінктерів, а парасимпатична нервова система - роботу м’язів стінок сечового міхура і прямої кишки. При ураженні симпатичних центрів у поперековому відділі спинного мозку розвивається істинне нетримання сечі (коли сеча виділяється по мірі її потрапляння в сечовий міхур) При ураженні спинальних центрів розвивається ложне нетримання сечі. У цьому випадку сеча виділяється невеликими порціями по мірі механічного розтягнення сфінктера (в сечовому міхурі завжди знаходиться залишкова сеча). Виникає і затримка калу. Тому треба слідкувати за функцією тазових органів і своєчасно ставити катетер і очисну клізму, щоб попередити розвиток уросепсиса. Затримка сечі і калу відмічається при двусторонньому порушенні зв’язку сечового міхура з корою великого мозку. При цьому сечовий міхур не спорожнюється, може бути розрив, тому необхідна катетеризація. Енурез - нічне нетримання сечі (у дітей) Порушення статевої функції виникає при ураженні спинальних центрів на рівні крижових сегментів або їх зв’язку з корою. |