Семинар по истории Украины. Масовидність, або бажання "бути як всі". Пристосуванство
 Скачать 19.05 Kb.
|
|
Перше і найголовніше, наслідки ухваленого в 1933 році рішення згорнути українізацію та нав’язування русифікації. Це призвело до того, що українство виживало як маргіналізована, не відповідна стандартам мова й культура, що значною мірою не сприяло процесові націєтворення в Україні. В наслідок чого маємо значний відсоток російськомовних людей, які проти української мови (близько 30%). 30% населення сумують за Радянським Союзом, але лише одиниці сумують за ідеологією, а більшість – "за стабільністю". Найчастіше свій жаль люди пояснюють тим, що за часів Союзу "існувала впевненість у завтрашньому дні", "високий рівень соціальних гарантій", "безкоштовна вища освіта", "відсутність безробіття" і "достатній матеріальний рівень життя". Половина тих, хто сумує, називає також "відчуття гордості за велику державу у планетарному масштабі" і "відсутність збройних конфліктів". За даними 2016 року, ностальгує 14% молоді 18-29 років і 25% тих, кому від 30 до 39 років. "Ідеологія в СРСР будувалася на ідеях рівності і справедливості. Відповідно, та частина молодих людей, яка не відчуває цього в сучасному суспільстві, ностальгує за ідеалізованим радянським минулим". З розвитком ринкових відносин в Україні посилилася соціальна нерівність, що поки змінити не вдається. На тлі цього Радянський Союз виглядає таким собі проектом, який пропонував ідею рівних можливостей і життєвих шансів. Причому молоде покоління, яке ностальгує, не задумується над обмеженістю цих можливостей. 30% українців хотіли б, щоб на чолі стояв диктатор. Але не тому, що подобається тиранія, а тому що "вождь" змінить усе самостійно. Масовидність, або бажання "бути як всі". Пристосуванство і адаптація до існуючого соціального порядку, готовність вимагати менше. Простота і обмеженість в інтелектуальному та етичному планах. При цьому свою примітивність "радянська людина" вважає перевагою. Ієрархічність. Таким людям далеке поняття "еліти". Вони певні: як матеріальні блага, так і права людини, повага, інтелектуальні якості тощо розподіляються залежно від "посади" і "статусу". Хронічна невдоволеність тим, що "дало життя". Через це "радянська людина" вважає, що має право обманювати як начальство, так і владу. Показово лояльна, насправді – піклується лише про особисті інтереси. Невпевненість у собі, оскільки через нерозвинутість державних інститутів не відчуває себе соціально захищеною, здатною жити "стабільно". Так виникає хронічний комплекс недооціненості. Свою розчарованість і недооціненість "радянська людина" компенсує відчуттям винятковості і зверхності. Звідси виникають поняття "імперія", "великий народ". З цим також пов’язана ксенофобія і часом навіть параноїдальна впевненість, що навколо – вороги і змова. Корумпованість. Як результат – готовність терпіти жорстке ставлення до себе з боку влади. Причому ця корумпованість має різні сторони – підкуповується не лише влада в особі різного роду чиновників, але саме населення "продається" за привілеї, обіцянки чи символічні знаки обраності. ментальні відмінності та спільні риси між мешканцями різних регіонів України Етнічна ідентичність Регіональна ідентичність Мешканці різних українських регіонів по різному відносять себе до української та регіональної спільноти. Загалом намітилась тенденція до зростання загальноукраїнської ідентичності(майже 60%), проте у регіональному та етнічному вимірі тут є суттєві відмінності самоідентифікації особи[1] В першу чергу ідентифікують себе громадянином України, власне українці, відтак ця ідентифікація є домінуючою в західних, північних та центральних регіонах України, натомість для росіян та осіб, які називають себе одночасно і українцями і росіянами (це східні та південні регіони) значною мірою основою ідентичності є локально-регіональна та ідентичність громадянина колишнього СРСР. Мовна ідентичність Ще однією ознакою міжрегіональних відмінностей є поширення української та російської мов у різних регіонах України. Сьогодні Україна поділяється на дві великі частини на одній з яких повністю домінує українська, а на іншій(переважно у містах) - російська мова. Домінування тієї чи тієї мови створює умови для формування у регіонах власного освітнього та інформаційного простору, які між собою не пересікаються і формують в мешканців регіону стереотипи сприйняття співвітчизників з іншого регіону. Стереотипи сприйняття мешканців іншого регіону Перед аналізом стереотипів сприйняття мешканцями одних регіонів, мешканців інших регіонів варто зауважити, що в Україні протягом багатьох років відбувається формування стійкої недовіри особи до всіх оточуючих суб’єктів: від органів влади до сусідів. Культурні відмінності Територія України в сучасному вигляді сформувалася лише у ХХ столітті. До цього західний і східний регіони існували у різних політичних, економічних, соціальних та культурних умовах. Як наслідок, кожен регіон країни має сьогодні індивідуальні особливості своєї культури, традицій, побуту та ментальності. для Західної України найближчими є Буковина, Закарпаття, Київ, а Донбас перебуває майже на одному рівні з Польщею. Жителі Східної України натомість зізналися, що третьою за близькістю (після самого Донбасу та Слобожанщини) для них є Росія, а от Західна Україна займає «почесне» місце після АР Крим, центрального регіону і Білорусі. |