МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
Київський національний лінгвістичний університет
Самостійна робота
з «Загального мовознавства»
Виконала
Студентка 2 курсу
Факультету сходознавства
Групи Пперс 16-13
Набокова Анастасія Сергіївна
Київ — 2014
Тема: Знаковість і одиниці мови.
Мова і несловесні засоби спілкування.
Тест 1
1
|
2
|
3
|
4
|
5
|
6
|
7
|
8
|
9
|
10
|
б
|
а
|
в
|
б
|
г
|
а
|
б
|
а
|
б
|
а
|
Тема:Роль мови у процесі пізнання.
Гіпотеза лінгвальної відносності Сепіра-Уорфа
Тест 2
1
|
2
|
3
|
4
|
5
|
6
|
7
|
в
|
г
|
а
|
а
|
б
|
а
|
б
|
Тема: Основні й проміжні рівні мови.
Різні погляди мовознавців на будову мови
Тест 3
1
|
2
|
3
|
4
|
5
|
6
|
7
|
8
|
9
|
10
|
б
|
в
|
г
|
б
|
а
|
в
|
б
|
в
|
а
|
в
|
Тема: Суспільна зумовленість мовних явищ. Мова як символ соціальної солідарності. Мова, нація, держава. Мова і культура. Соціолінгвістика. Інтерлінгвістика. Мова як історична категорія. Темпи мовних змін.
Тест 4
1
|
2
|
3
|
4
|
5
|
6
|
7
|
8
|
9
|
б
|
в
|
б
|
в
|
а
|
в
|
г
|
в
|
б
|
Тема : Вихідні прийоми аналізу мовного матеріалу. Метод лінгвістичної географії. Соціолінгвістичні і психолінгвістичні методи. Застосування математичних методів у мовознавстві
Тест 5
1
|
2
|
3
|
4
|
5
|
6
|
7
|
8
|
б
|
г
|
а
|
б
|
в
|
г
|
б
|
в
|
Б. Завдання 1. Конспект першоджерела
Фердінан де Соссюр. Курс загальної лінгвістики / Пер. з фр. А. Корнійчук, К. Тищенко. – К.: Основи, 1998. – 324 с.
«Лінгвістичний знак поєднує не річ і назву, але поняття та акустичний образ. Цей останній є не матеріальним звучанням, чисто фізичною річчю, а психічним відбитком цього звучання, уявленням, яке ми отримуємо про нього від наших органів чуттів…. …Психічний характер акустичних образів добре видно при спостереженні за нашою власною мовною діяльністю. Отже, лінгвістичний знак є двосторонньою психічною сутністю. »
[Соссюр 1998, c. 87-88].»
«Визначений таким чином лінгвістичний знак має дві першорядні властивості. Перший принцип – довільність знака. Зв`язок між позначеним і позначенням довільний; оскільки під знаком ми розуміємо ціле, що виникає в наслідок поєднання (асоціації), певного позначення (сигніфіканта) з певним позначенням (сигніфікатом), можна висловитися простіше: лінгвістичний знак довільний.»
[Соссюр 1998, c. 89].
«Другий принцип – лінійний характер позначення . слухове за своєю природою, позначення розгортається лише у часі, запозичивши від нього характерні особливості : 1) воно наділене тривалістю; 2) його тривалість має лише один вимір – це лінія.»
[Соссюр 1998, c. 92].
Кочерган М. П. Загальне мовознавство : [підручник] / Михайло Петрович Кочерган. - [2-ге вид., випр. і доп.]. – К. : Академія, 2006. – 464 с.
«За Гумбольдтом, вивчення нової мови рівнозначне набуттю нового погляду на попе реднє світосприйняття….. Оскільки, за Гумбольдтом, мова — це орган, який утворює думку, то сприйняття й діяль ність людини залежать від мови, зумовлюються мо вою.»
[Кочерган М.П. ст.191]
«Б. Уорф твердить, що мова «не просто передаваль ний інструмент для озвучених ідей, а скоріше сама тво рець ідей, програма і керівництво для інтелектуальної праці»
[Кочерган М.П. ст.191]
Семчинський С. В. Загальне мовознавство : [підручник] / Станіслав Володимирович Семчинський. – К. : Вища шк., 1988. – 322 с.
«Б.Л.Уорф вважає, «що основа мовної системи будь-якої мови(граматика) – це не просто знаряддя для відтворення думок. Навпаки, граматика сама формує думку, є програмою і керівництвом розумової діяльності індивіда, засобом аналізу їх вражень та їх синтезу.. Ми розчленовуємо природу в напрямку, підказаному нашою рідною мовою. Ми виділяємо в світі явищ ті чи інші категорії й типи зовсім не тому, що вони самоочевидні; навпаки світ виступає перед нами як калейдоскопічний потік вражень, який повинен бути організований нашою свідомістю, а це означає в основному – мовною системою, яка зберігається в нашій свідомості.»
[Семчінівський С.В. ст.111]
Семчинський С. В. Загальне мовознавство : [підручник] / Станіслав Володимирович Семчинський. – К. : Вища шк., 1988. – 322 с.
«В розгляді термінів не досягнуто певної згоди. Одні вважають, що мова є: 1) певною сукупністю елементів; 2) певною сукупністю відношень між елементами і 3) цілісним ансамблем елементів і відношень, у зв`язку з чим можливі: 1) елементний 2) структурний та 3) системний підходи до мови..»
[Семчинський ст..143]
Кочерган М. П. Загальне мовознавство : [підручник] / Михайло Петрович Кочерган. - [2-ге вид., випр. і доп.]. – К. : Академія, 2006. – 464 с.
«Основні рівні мови — фонологічний, морфологічний, лексико-семантичний і синтаксичний — не існують ізо льовано один від одного. Вони взаємодіють, унаслідок чого на їх стику виникають проміжні рівні — морфоно логічний, словотвірний і фразеологічний.»
[Кочерган М.П. ст.279]
«Морфонологічний рівень — проміжний між фоно логічним і морфологічним. Особливістю проміжних рівнів є те, що мовна одиниця одного рівня функціонує в іншому рівні. У цьому разі фонологічна одиниця (фо нема) виконує допоміжну морфологічну функцію у складі морфеми, тобто йдеться про морфологічне вико ристання фонологічних засобів мови.»
«Словотвірний рівень міститься між морфологічним і лексико-семантичним основними рівнями. Суть між-рівневих зв'язків тут полягає в тому, що основна оди ниця морфологічного рівня — морфема — використо вується для творення одиниць лексико-семантичного рівня — слів (лексем). Однак не можна не помітити зв'язку між словотвором і синтаксисом. Цей зв'язок виявляється в тому, що утворення складних слів, як правило, зводиться до згортання словосполучення в єдине слово (косий кут —> косокутник «предмет, що має косі кути», другий курс -» другокурсник «студент, який навчається на другому курсі», плаває морем —> мореплавець «той, хто плаває морем»; див. ще: нафто база, листоноша, п'ятиповерховий), і в тому, що май же весь словотвір пов'язаний за своєю мотивацією з реченням (Він учиться в школі —> школяр, Він носить листи —> листоноша, Він шиє взуття —> швець). Дех то навіть схильний уважати, що весь словотвір є час тиною вчення про структуру речення.»
[Кочерган П.М. ст..283]
Фразеологія як проміжний рівень мови зна ходиться на стику лексико-семантичного і синтаксич ного рівнів. Особливість проміжних рівнів у тому, що вони не мають власної одиниці. їхні одиниці виника ють на одному рівні, а функціонують як одиниці іншо го рівня. Фразеологізми виникають у синтаксисі, а функціонують на рівних правах зі словом у лексико-семантичній системі; це своєрідні лексеми-многочлени [Семчинський 1996: 193].
Кочерган М. П. Загальне мовознавство : [підручник] / Михайло Петрович Кочерган. - [2-ге вид., випр. і доп.]. – К. : Академія, 2006. – 464 с.
Мовна норма — сукупність найбільш стійких, традиційних елемен тів системи мови, історично відібраних і закріплених суспільною мовною практикою; сукупність колективних реалізацій мовної сис теми, прийнятих суспільством на певному етапі його розвитку й усвідомлених ним як правильні, зразкові.
[ М. П. Кочерган, 2006, ст.302]
Мовна норма характеризується трьома властивостями: вибірковістю, стійкістю (усталеністю) і обов'язковістю. Вибірковість виявляється в тому, що кожна мовна норма по-своєму реалізує можливості мови. Стійкість (синоніми: усталеність, традиційність) — це збереження мовних традицій («так у Шевченка», «так говорять усі»), обмеження хитань і варіантів, по силання на авторитетні джерела вживання. [ М. П. Кочерган, 2006, ст.303]
Обов'язковість полягає в тому, що все визнане сус пільством вважається правильним і його повинні до тримуватися мовці.
[ М. П. Кочерган, 2006, ст.304]
Соціальна солідарність — поняття, яке служить для позначення соціальної згуртованості.
[ М. П. Кочерган, 2006, ст.305]
Культура — сукупність досягнень суспільства в га лузі освіти, науки, мистецтва та в інших сферах духов ного життя. Мова і культура взаємопов'язані.
[ М. П. Кочерган, 2006, ст.322]
Соціолінгвістика — наука, яка вивчає проблеми, пов'язані із со ціальною природою мови, її суспільними функціями, механізмом впливу соціальних чинників на мову і роллю мови в житті сус пільства.
[ М. П. Кочерган, 2006, ст.327]
Інтерлінгвістика — особлива лінгвістична дисципліна, яка вивчає міжнародні мови як засіб комунікації в багатомовному світі.
[ М. П. Кочерган, 2006, ст.331]
Кочерган М. П. Загальне мовознавство : [підручник] / Михайло Петрович Кочерган. - [2-ге вид., випр. і доп.]. – К. : Академія, 2006. – 464 с.
Індукція (від лат. іпбисііо «наведення, збудження») — прийом дос лідження, за якого на підставі вивчення окремих явищ робиться загальний висновок про весь клас цих явищ; узагальнення резуль татів окремих конкретних спостережень.
Дедукція (лат. бебисііо, від бебисо «відводжу, виводжу»)— форма достовірного умовиводу окремого положення із загальних. На основі загального правила логічним шляхом з одних положень як істинних виводиться нове істинне положення.
[ М. П. Кочерган, 2006, ст.359]
Метод лінгвістичної географії (ареальний) — сукупність прийомів, які полягають у картографуванні елементів мови, що розрізняють її діалекти.
[ М. П. Кочерган, 2006, ст.366]
Методи соціолінгвістики — синтез лінгвістичних і соціологічних процедур.
Серед них виділяють методи польового досліджен ня (методика збирання матеріалу) і методи соціолінг вістичного аналізу зібраного матеріалу (обробка інфор мації). До польових належать різні форми опитування (анкетування, інтерв'ювання), а також безпосереднє спостереження, експериментування, вивчення докумен тальних джерел (матеріалів перепису населення, ста тист чних та інших довідників).
[ М. П. Кочерган, 2006, ст.390]
Суть психолінгвістичного методу полягає в тому, що з його допомогою передбачається обробка й аналіз тих мовних фактів, які можна одержати від інформан тів у результаті спеціально організованих експеримен тів.
[ М. П. Кочерган, 2006, ст.392]
Розрізняють кількісні й статистичні математині методи. Кіль кісні методи зводяться до простого підрахунку час тоти вживання мовних одиниць. Статистичні ме тоди передбачають використання різних формул для виявлення правил розподілу мовних одиниць у мов ленні, для виміру зв'язків між мовними елементами, для встановлення тенденцій у розвитку та функціону ванні мови та для встановлення залежності між якіс ними й кількісними характеристиками мови.Математичні методи мають самостійну цінність у дослідженні мови і, крім того, можуть входити як складова частина в інші методи.
[ М. П. Кочерган, 2006, ст.396]
Завдання 2. Таблиця. Сучасні напрями мовознавства
Напрям мовознавства
|
Час і місце виникнення
|
Основні школи, їх представники та праці
|
Проблематика
|
Ключові поняття
|
психолінгвістика
|
У 50-і роки ХХ століття(Термін «психолінгвістика» з’явився у США але ідеї, близькі до проблематики психолінгвістикирозвивалися в СРСР ще на початку 30-х рр.
|
американська психолінгвістична школи(Дж. Дьюі «Психологія з точки зору біхевіориста», книга 1925 р. «Біхевіоризм») Д. Слобін «Психолингвистика» (1976), Ч. Осгуд, 3. Харрис, Б. Блок, Б. Скіннер, Дж. Трейджер,);радянська школа (О. О. Леонтьєва «Деятельность сознания»(1975), І.О. Зимня, О.Р. Лурій, М.І. Жинкін, І.П. Сусов, І.М. Горєлова та ін. ); українська школа (О.Потебня,«Язык и народность», 1895)
французька (Ж. Мьёллер та Ж. Нуаз), школа Хомського ("Синтаксичні структури");
школа психолога Чарльза Осгуда (1916—1991) і школа лінгвіста Н. Хомського («Синтактичні структури» (1957) «Логічна структура лінгвістичної теорії» 1955)
|
проблеми мовленнєвої здатності, мовної свідомості, мовленнєвого розвитку людини, механізмів породження і сприйняття мовлення; вербальна організація та вербальна поведінка людини, проблематика когнітивної психології
|
Постблумфілдіанський необіхевіоризм, менталізм, нативізм, компетенція, інтерпретація, продовжувальна семантика, інтегрованість, цілісність, афазія, Біхевіоризм, дескриптивіз, генеративістика, автономний синтаксис
|
соціолінгвістика
|
у другій половині XX ст. у США
|
французька соціологічна школа під керівництвом А. Мейє, до якої належали (Ф. Брюно, П. Лафарг, М. Коен), Швейцарії (Женевська школа Ш. Баллі, А. Сеше), Великобританії (Лондонська школа під керівництвом Дж. Фьорса), СІНА (У. Уітні, Е. Сепір, Б. Уорф, Дж. Мід, Ч. Фергюсон, Дж. Гамперц, Дж. Фішман і представники антрополінгвістики), Норвегії (А. Зоммерфельт), Німеччини (Лейпцизька школа), Японії (школа мовного існування -генго-сейкацу - М. Токіеда та Н. Мінору), Чехії (Празька школа - В. Матезіус, Б. Гавранек, Й. Вахек, Я. Мукаржовський та ін.), в СРСР (Московська школа - Л. Щерба, С. Карцевський, Л. Якубінський, С. Поливанов,
В. Жирмунський, Б. Ларин, М. Марр, «Нове вчення», Р. Шор, О. Сєліщев, Г. Винокур та ін.).
|
проблеми співвідношення мови та суспільства, функціональне розшарування мови, зв’язок мови й культури, функціонування мови в різних соціальних ситуаціях, зв’язок мови, суспільства й особистості
|
Мова, мовна
ситуація, мовна політика. мовлення, діморфізм, оцінка, символічна функція
|
етнолінгвістика
|
кін. XIX —поч. XX ст в США
|
Американськ школа (Ф.Боас, Е. Сепір трактат «Мова» Б. Уорф, Хойджер, Лі, Клакхон,У. Гуденаф таФ. Лонсбері), французька школа (К. Леві-Строс«Сумні тропіки»;М. Лейріс «Примарна Африка»; М. Абелєс «Про антропологію у Франції»); польська школа («Мова, фольклор, поетика» Є.Бартмінського;«Мовна картина світу у злексикалізованих порівняннях» В. Височанського); московська школа (О. Белов «Славянский бестиарий. Словарь названий и символики»; А. Гур «Символика животных в славянской культурной традиции»; Т. Агапкин «Этнографические связи календарных песен»); українська школа (О.Потебня та Г. Шпет)
|
Проблеми табу, евфемізмів, теорія номінацій, пов’язаних з характеристиками архаїчної свідомості
|
Табу, евфемізм, антропологія, номінація, Антропологічна лінгвістика, Лінгвістична антропологія, етнографія
|
когнітивна лінгвістика
|
Виникла у 70-ті роки XX ст. (у 1975 р. в назві статті американських мовознавців Дж. Лакоффа та Х. Томпсона з’явився термін когнітивна граматика). Деякі вчені часом виникнення к.л. вважають організований у 1989 р. Р. Дірвеном у Луйсбурзькому університеті ( Німеччина) симпозіум, на якому було засновано журнал «Когнітивна лінгвістика»
|
Американська школа( Дж.Лакофф Жінки, вогонь і небезпечні речі: «Що категорії мови говорять нам про мислення», Р. Лангакер, Р. Джекендофф «Семантика і когнітивна діяльність»(1983), Ч. Філмор, Л. Талмі, А. Гольдберг, А. Пайвіо, Дж. Тейлор, Ж. Фоконьє, Б. Рудзка-Остін та ін.) (Н. Д. Арутюнова та її школа, Т. В. Булигіна, А. Д. Шмельов; вітчизняна школа (О. Кубрякова «Короткий словник когнітивних термінів» (1996))
|
Проблема ролі мови у процесах пізнання й осмислення світу, в проведенні процесів його концептуалізації й категоризації; проблема співвідношення концептуальних систем із мовними, наукової та звичайної (буденної) картини світу з мовною
|
Когнітологія, експансіонізм, антропоцентризм, функціоналізм, експланаторність, когнітивна психологія, категоризація, прототип, поняття ментальних репрезентацій, концептуальна система, фрейм, сценарій, плани, фігури, фони.
|
ЛІТЕРАТУРА
Гумбольдт В. фон. Избранные труды по языкознанию / Вильгельм фон Гумбольдт ; [пер. с нем. и общ. ред. Г. В. Рамишвили]. – М. : ОАО ИГ “Прогресс”, 2000. – 400 с.
Кочерган М. П. Загальне мовознавство : [підручник] / Михайло Петрович Кочерган. - [2-ге вид., випр. і доп.]. – К. : Академія, 2006. – 464 с
Семчинський С. В. Загальне мовознавство : [підручник] / Станіслав Володимирович Семчинський. – К. : Вища шк., 1988. – 322 с.
Фердінан де Соссюр. Курс загальної лінгвістики / Пер. з фр. А. Корнійчук, К. Тищенко. – К.: Основи, 1998. – 324 с.
|
Скачать 38.46 Kb.