Методичні матеріали. Методичні вказівки, завдання та розрахунки до практичних робіт з дисципліни Організація спеціальних перевезень рру. 100. 00. 00 Пз
 Скачать 258.5 Kb.
|
|
Як для стандартних, так і для робочих умов визначаються: теплове навантаження випарника q0, кДж/кг, q0 = і1 - і4; (2.2) q0ст = q0роб = робота, витрачена на стискання холодоагента у компресорі Аl, кДк/кг, Аl = і2 - і1; (2.3) Аlст = Аlроб = 3) теплове навантаження конденсатора qк, кДж/кг, qk = i2 - i3'; (2.4) qkст = qkроб= теплове навантаження переохолоджувача qn, кДж/кг, qn = i3'- i3; (2.5) qnст = qnроб = Правильність знайдених величин перевіряють за тепловим балансом холодильної установки q0 + Аl = qk + qn; (2.6) - для стандартних умов: - для робочих умов: Холодильний коефіцієнт установки визначається як Е = q0 / Al; (2.7) Ест = Ероб = Об’ємна холодопродуктивність q визначається співвідношенням, кДж/м3, q = q0 / V1; (2.8) де V1 – питомий об’єм холодоагента в точці 1 циклу, м3/кг (визначають за діаграмою стану холодоагента). qст = qроб = Коефіцієнт подачі компресора знаходять як добуток А = Aв ∙An, (2.9) де Aв – коефіцієнт об’ємних втрат; An – коефіцієнт підігріву. Ці коефіцієнти знаходять за формулами: Aв = (Р0 -Р0)/Р0 – 0,05 ∙ ( (Рк-Рк)/Рк – (Р0-Р0)/ Р0); (2.10) An = Т0 /Тк, (2.11) де Р0, Рк – тиск парів холодоагенту відповідно у випарнику і конденсаторі, МПа; Т0, Тк – абсолютна температура парів холодоагента у випарнику і конденсаторі, °С; ∆Р0, ∆Рк – депресії відповідно при всмоктуванні і нагнітанні холодоагента, МПа (приймають ∆Р0 = ∆Рк= 0,005... 0,01 МПа). Aвст = Anст = Аст = Aвроб = Anроб = Ароб = Q0ст = Перевірка холодильної установки за необхідною робочою холодопродуктивністю виконується для умов перевезення в літній період плодоовочів з охолодженням у дорозі. За результатами порівняння паспортної холодопродуктивності робляться висновки щодо можливості чи неможливості здійснення такого перевезення ШПВ. Висновок. ПРАКТИЧНА РОБОТА № 4 Установлення температурних режимів зберігання i перевезення швидкопсувних вантажів На даному занятті необхідно дати визначення швидкопсувним вантажам (ШПВ), навести перелік факторів, що впливають на схоронність вантажів при зберіганні та перевезенні. Для заданих груп або конкретних вантажів необхідно дати характеристику, що конкретизує вантаж, його терміни обробки, тривалості зберігання, рекомендації щодо дотримання вологості в приміщенні при зберіганні. Окремо вказати рекомендації щодо підтримання температур при зберіганні та перевезенні. Рекомендації з температурного режиму зберігання наведені в роботі [1, таблиці 4 7], а з режиму перевезень – [1, таблиці 8 11]. Характеристики заданих вантажів і встановлення температурних режимів зберігання та перевезення потрібно навести в таблиці 4.1. Після встановлення температурних режимів для всіх заданих вантажів необхідно їх проаналізувати та зробити короткі узагальнюючі висновки щодо відмінності режимів зберігання та перевезення. Швидкопсувні вантажі – це … Фактори, що впливають на схоронність вантажів при зберіганні та перевезенні: - Висновок. Режими зберігання та перевезення мають такі відмінності: Таблиця 4.1 – Температурні режими зберігання та перевезення заданих швидкопсувних вантажів
ПРАКТИЧНА РОБОТА 5 Вибір типу ізотермічного рухомого складу для перевезення швидкопсувних вантажів на заданому напрямку i визначення потреби в ньому Перевезення швидкопсувних вантажів може здійснюватись у груповому рефрижераторному рухомому складі, автономних рефрижераторних вагонах, вагонах-термосах і критих вагонах. При виборі типу ізотермічного рухомого складу (ІРС) враховують обсяги перевезення, терміни обробки вантажу, період перевезення, способи розміщення вантажу у вагоні, забезпечення його збереження та ін. Після вивчення техніко-експлуатаційної характеристики ізотермічного рухомого складу обирають для перевезення ті рухомі одиниці, що найкращим чином забезпечують виконання висунутих вимог. Кількість одиниць ізотермічного рухомого складу для перевезення визначають, виходячи з річного обсягу перевезень, по кожному вантажу з урахуванням технічних норм завантаження чи їх місткості за формулами N = Gp/Ртех (5.1) або N = Gp/(V∙j), (5.2) де Gр річний обсяг перевезень заданого вантажу, т (знаходять як частку від загального вантажопотоку (згідно з таблицями 1 і 2 завдання); Ртех технічна норма завантаження одиниці рухомого складу, т (величину встановлюють на підставі робіт [1, таблиця 12] або [3]); V навантажувальний об’єм одиниці ізотермічного рухомого складу, м3 (наведений в роботах [1, таблиця 1, 2] або [5, таблиці 16, 17]); j питома навантажувальна маса ШПВ, т/м3 (величину встановлюють за роботою [1, таблиця 13]). Результати розрахунків рекомендується навести у вигляді таблиці 5.1 та зробити висновки щодо потреби рухомого складу для освоєння заданого обсягу перевезень. Примітки: 1 Тип групового рухомого складу характеризується кількістю вагонів, а для поодиноких вагонів указується, який з них прийнято - АРВ, КР, вагон-термос. 2 При відсутності в роботах [1, таблиця 12] або [3] технічних норм завантаження останні знаходять як добуток навантажувального об’єму на питому навантажувальну масу. При цьому одержаний результат не повинен перевищувати вантажопідйомність одиниці ізотермічного рухомого складу, який наведено у довідковому матеріалі [1, таблиці 1, 2]. Таблиця 5.1 – Результати вибору типу ізотермічного рухомого складу для перевезення заданих швидкопсувних вантажів і визначення потреби в ньому
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||