гепатиты, классификация, гистологический индекс. відповіді на питання_29.04. Можна поділити на такі групи вірусні гепатити
Скачать 20.46 Kb.
|
1. Гепатит – дифузне запалення печінкової тканини внаслідок токсичного, інфекційного чи аутоімунного процесу. Об’єдную велику кількість клінічних форм, які можна поділити на такі групи: вірусні гепатити; алкогольні гепатити; токсичні (у тому числі лікарські) гепатити ; аутоімунні гепатити; специфічні гепатити (туберкульозний, опісторхозний, ехінококовий тощо); вторинні гепатити; криптогенний гепатит. Гострий гепатит розвивається або внаслідок безпосереднього ураження печінки гепатотоксичними факторами або вірусною інфекцією, або внаслідок розвитку аутоімунної реакції. Такі пошкодження призводить до пошкодження та руйнування гепатоцитів, формування запального набряк та зниження функціональної діяльності органу, у тому числі утворення й екскреції жовчі. Недостатність жовчорідної функції печінки є першопричиною білірубінемії та, як наслідок, жовтяниці. Перерозтягненення добре іннервованої капсули печінки внаслідок її запального збільшення призводить до вираженого болю. Хронічний гепатит зазвичай розвивається як наслідок гострого гепатиту, що не був належним чином вилікованим. При цьому запальний процес набуває хронічного характеру, виникають вогнища дистрофії та переродження печінкової тканини, що посилює порушення функцій органу та може призводити до формування цирозу печінки. У 1994р. Всесвітнім конгресом гастроентерологів у Лос-Анджелесі були прийняті рекомендації Міжнародної робочої групи з нової номенклатури та термінології хронічних гепатитів та цирозів печінки, яка включає чотири оцінні критерії: етіологію, ступінь активності, стадію поширеності фіброзу та клінічну картину. Класифікація (прийнята на Всесвітньому Конгресі гастроентерологів, Лос-Анджелес, США, 1994)
2. Індекс гістологічної активності від 1 до 3 балів свідчить про мінімальну активність хронічного гепатиту; 4–8 балів — про низьку активність; 9–12 балів — про помірну активність; 13–18 балів — про високу активність хронічного гепатиту. Індекс гістологічної активності (за r. J. Knodell et al., 1981)
Поділ на прогностичні групи (А, В, С) дозволяє робити шкала Чайлд-П’ю, яка враховує показники альбуміну та загального білірубіну крові, протромбінового індексу, а також наявність і ступінь прояву асциту й енцефалопатії. Шкала має п'ять клінічних показників захворювання печінки. Кожний показник оцінюється у 1–3 бали, 3 бали вказують на гірший стан.
При первинному склерозуючому холангіті (PSC) та первинному біліарному холангіті (PBC) іноді використовують модифіковану шкалу Чайлд-П'ю, де показник білірубіну змінений, щоб відобразити факт, що ці захворювання мають високий рівень кон'югованого білірубіну. Верхня межа для 1 балу - 68 мкмоль/л (4 мг/дл), а верхня межа для 2 балів - 170 мкмоль/л (10 мг/дл). Мнемонічні правила англійською«Pour INH Another Beer At Eleven»: PT, INR, Асцит, Білірубін, Альбумін, Енцефалопатія. «PIA-BEA»: PT, INR, асцит, білірубін, енцефалопатія, альбумін. «ABCDE»: альбумін, білірубін, коагуляція (coagulation - INR), барабанний (drum) живіт (асцит), енцефалопатія.34> |