Дз3 укр. Мовний етикет у професійному спілкуванні
 Скачать 16.15 Kb.
|
|
Доповідь на тему: Мовний етикет у професійному спілкуванні Підготовив студент АТ-11 Реінкін Данііл Валерійович 1. Суть і види усного професійного мовлення Основою будь-якої мови є живе розмовне мовлення. Мовлення - процес добору і використання засобів мови для спілкування з іншими членами певного мовного колективу. Мовлення є формою існування живої мови, у мовленні мова функціонує, розвивається. Мова і мовлення тісно між собою пов'язані. Мовлення існує на основі певної мови, а мова виявляє себе в мовленні її носіїв. Мова щодо мовлення - явище загальне; вона належить усім, хто нею користується. Мовлення ж щодо мови - часткове, окреме, індивідуальне. Та без повсякденного вжитку на всіх вікових і соціальних рівнях, невпинного розвитку форм і засобів спілкування навіть найрозвиненіша мова приречена на асиміляцію і зникнення. Порівняно з писемним мовленням усне є мовною творчістю, імпровізацією; воно значно емоційніше й експресивніше, ніж писемне. У межах усного мовлення розрізняють два типи: 1. Розмовно-літературне мовлення, тобто усне літературне мовлення; 2. Розмовно-фамільярне мовлення - мовлення, яке містить позанормативні елементи (жаргонізми, діалектизми тощо). Усне професійне мовленняналежить до першого типу. Це розмовно-літературне мовлення людей у процесі виконання ними службових обов’язків. Усне професійне спілкування передбачає всілякі способи взаємодії між співрозмовниками за допомогою вербальних (словесних) і невербальних (поза, жести, міміка, одяг, знаки, символи) засобів. 1. Суть і види усного професійного мовлення Основою будь-якої мови є живе розмовне мовлення. Мовлення - процес добору і використання засобів мови для спілкування з іншими членами певного мовного колективу. Мовлення є формою існування живої мови, у мовленні мова функціонує, розвивається. Мова і мовлення тісно між собою пов'язані. Мовлення існує на основі певної мови, а мова виявляє себе в мовленні її носіїв. Мова щодо мовлення - явище загальне; вона належить усім, хто нею користується. Мовлення ж щодо мови - часткове, окреме, індивідуальне. Та без повсякденного вжитку на всіх вікових і соціальних рівнях, невпинного розвитку форм і засобів спілкування навіть найрозвиненіша мова приречена на асиміляцію і зникнення. Порівняно з писемним мовленням усне є мовною творчістю, імпровізацією; воно значно емоційніше й експресивніше, ніж писемне. У межах усного мовлення розрізняють два типи: 1. Розмовно-літературне мовлення, тобто усне літературне мовлення; 2. Розмовно-фамільярне мовлення - мовлення, яке містить позанормативні елементи (жаргонізми, діалектизми тощо). Усне професійне мовленняналежить до першого типу. Це розмовно-літературне мовлення людей у процесі виконання ними службових обов’язків. Усне професійне спілкування передбачає всілякі способи взаємодії між співрозмовниками за допомогою вербальних (словесних) і невербальних (поза, жести, міміка, одяг, знаки, символи) засобів. |