мязи. Мя'зи шиї і верхніх кінцівок (1). Мязи і фасції шиї Топографічно мязи шиї поділяють на дві великі групи поверхневі і глибокі. До поверхневих мязів

• Название: Мязи і фасції шиї Топографічно мязи шиї поділяють на дві великі групи поверхневі і глибокі. До поверхневих мязів
• Дата: 17.11.2021
• Размер: 40.6 Kb.
• Имя файла: Мя'зи шиї і верхніх кінцівок (1).docx
• Тип: Документы; #274259

М’язи і фасції шиї

Топографічно м’язи шиї поділяють на дві великі групи: поверхневі і глибокі.

До поверхневих м’язів

шиї належать надпід’язикові м’язи, що розташовані вище під’язикової кістки, і підпід’язикові м’язи, що розміщені під під’язиковою кісткою. Ці м’язи зміщують під’язикову кістку, а разом з нею гортань, а також фіксують її. До поверхневих м’язів належать ще підшкірний м’яз шиї, груднинно-ключично-соскоподібний і трапецієподібний (описаний вище) м’язи.

Надпід’язикові м’язи розташовані між нижньою щелепою і під’язиковою кісткою. Це двочеревцевий,     шило-під’язиковий,     щелепно-під’язиковий і підборідно-під’язиковий м’язи . Надпід’язикові м’язи з’єднують під’язикову кістку з нижньою щелепою, основою черепа, з гортанню і глоткою. При скороченні вони тягнуть догори під’язикову кістку, а при фіксованій під’язиковій кістці опускають нижню щелепу.

Підпід’язикові м’язи розташовані під шкірою попереду гортані, трахеї і щитоподібної  залози. Це груднинно-під’язиковий, груднинно-щитоподібний, лопатково-під’язиковий і щито-під’язиковий м’язи. Підпід’язикові м’язи починаються від лопатки, груднини і щитоподібного хрящів гортані, а прикріплюються до під’язикової кістки. При скороченні ці м’язи опускають під’язикову кістку і гортань. Під’язикова кістка утримується у своєму положенні тільки завдяки взаємодії зазначених груп м’язів, що підходять до неї з різних боків.

Глибокі м’язи шиї

розташовані попереду і збоку від шийного відділу хребта, до них належать: довгі м’язи шиї і голови; передній і бічний прямі м’язи голови (вони описані в розділі “М’язи спини”), а також передній, середній і задній драбинчасті м’язи.

Поверхневі м’язи шиї

Підшкірний м’яз шиї (platysmа) 

представлений тонкою плоскою широкою пластинкою, що залягає безпосередньо під шкірою передньобокової  поверхні шиї між підшкірною клітковиною і поверхневою фасцією  шиї  .

Початок: від грудної фасції на рівні I–II ребер.

Прикріплення: тонкі м’язові пучки, прямуючи догори і присередньо, прикріплюються до нижнього краю тіла нижньої щелепи, вплітаються у привушну і жувальну фасції, а також у м’язи кута рота і нижньої губи.

Функція: тягне кут рота вниз і назад; натягаючи шкіру шиї, перешкоджає стисненню підшкірних вен, тобто полегшує кровотік.

Груднинно-ключично-соскоподібний м’яз (т.sternocleidomastoіdeus)

розташований на передньобоковій поверхні шиї .

Початок: двома короткими сухожилковими ніжками від передньої поверхні ручки груднини (присередньо) і груднинного кінця ключиці (збоку).

Прикріплення: до соскоподібного відростка скроневої кістки і бічної частини верхньої каркової лінії потиличної кістки.

Функція: при однобічному скороченні нахиляє голову і шию у свій бік, повертаючи обличчя в протилежний бік. При двобічному скороченні закидають голову назад. Якщо голова зафіксована, м’язи піднімають грудну клітку і сприяють вдиху.

Надпід’язикові м’язи (musculi suprahyoidei)

Двочеревцевий м’яз (т. digаstrіcus)

має переднє черевце (venter anterior) і заднє черевце (venter posterior), які з’єднані між собою проміжним сухожилком.

Початок: переднє  черевце –  від  двочеревцевої ямки нижньої щелепи; заднє черевце – від соскоподібної вирізки скроневої кістки.

Прикріплення: заднє черевце прямує вперед і вниз, а переднє – назад і вниз; обидва черевця з’єднуються круглим проміжним сухожилком, який прикріплюється до тіла і великого рогу під’язикової кістки сполучнотканинною петлею. Проміжний сухожилок пронизує шило-під’язиковий м’яз.

Функція: піднімає під’язикову кістку, а при її фіксації опускає нижню щелепу. При фіксованій нижній щелепі заднє черевце піднімає під’язикову кістку і тягне її назад у свій бік. При двобічному скороченні задні черевця обох м’язів тягнуть під’язикову кістку назад і догори.

Шило-під’язиковий м’яз (т. stylohyoideus)

має форму тонкого видовженого веретена.

Початок: від шилоподібного відростка скроневої кістки.

Прикріплення: до заднього кінця тіла під’язикової кістки біля основи її великого рогу.

Функція: тягне під’язикову кістку догори і назад у свій бік, а при двобічному скороченні під’язикова кістка зміщається назад і догори.

Щелепно-під’язиковий  м’яз  (т.  mylohyoіdeus)

має вигляд тонкої трикутної пластинки.

Початок: від щелепно-під’язикової лінії на внутрішній поверхні нижньої щелепи.

Прикріплення: пучки передніх двох третин правого і лівого м’язів йдуть у поперечному напрямку назустріч один одному і, зростаючись по серединній лінії, утворюють щелепно-під’язиковий шов (raphe mylohyoidea); пучки задньої третини м’язів прямують до під’язикової кістки і прикріплюються до передньої поверхні її тіла.

Функція: при фіксованій під’язиковій кістці опускає нижню щелепу, а при піднятій і фіксованій нижній щелепі піднімає і тягне вперед під’язикову кістку разом з гортанню; бере участь в актах жування, ковтання, артикуляції.

Підборідно-під’язиковий  м’яз  (т.  geniohyoideus)

представлений  чотирикутною  плоскою  пластинкою,

Початок: від підборідної ості нижньої щелепи.

Прикріплення: широкою частиною до тіла під’язикової кістки. Правий і лівий м’язи стикаються своїми присередніми краями.

Функція: при фіксованій під’язиковій кістці опускає нижню щелепу, а при піднятій і фіксованій нижній щелепі піднімає і тягне вперед під’язикову кістку разом з гортанню; бере участь в актах жування, ковтання, артикуляції.

Підпід’язикові м’язи (musculi infrahyoidei).

Лопатково-під’язиковий м’яз  (т.  omohyoіdeus)

має нижнє і верхнє черевце (venter inferior et venter superior), 

Початок: нижнє черевце починається від верхнього краю лопатки, присередньо від її вирізки, і від верхньої поперечної зв’язки лопатки.

Прикріплення: верхнє черевце, що прилягає збоку до щито-під’язикового і груднинно-щитоподібного м’язів, прямує догори і прикріплюється до нижнього краю тіла під’язикової кістки.

Функція: при фіксованій лопатці обидва м’язи тягнуть під’язикову кістку вниз і назад. При однобічному скороченні м’яза під’язикова кістка зміщується вниз і назад у свій бік. При фіксованій під’язиковій кістці обидва м’язи натягують передтрахейну пластинку шийної фасції

Груднинно-під’язиковий м’яз (т. sternohyoіdeus) 

має стрічкоподібну форму.

Початок: від задньої поверхні ручки груднини, задньої груднинно-ключичної зв’язки і груднинного кінця ключиці.

Прикріплення: м’язові пучки прямують знизу догори і прикріплюються до нижнього краю тіла під’язикової кістки.

Функція: опускає під’язикову кістку. 

Груднинно-щитоподібний м’яз (т.  sternothyroіdeus)

вузький,  має  стрічкоподібну  форму.

Початок: від задньої поверхні ручки груднини і хряща I ребра.

Прикріплення: до косої лінії щитоподібного хряща гортані.

Функція: опускає гортань і під’язикову кістку. 

Щито-під’язиковий м’яз (т. thyrohyoіdeus)

тонкий і  короткий, має  стрічкоподібну  форму.

Початок: від косої лінії щитоподібного хряща.

Прикріплення: до бічної частини тіла під’язикової кістки і основи її великого рога.

Функція: зближає між собою під’язикову  кістку і щитоподібний хрящ гортані; при фіксованій під’язиковій кістці піднімає гортань.

Глибокі м’язи шиї

Передній драбинчастий м’яз (т. scalеnus anterior)

представлений довгою, звуженою донизу стрічкою.

Початок: сухожилковими зубцями від передніх горбків поперечних відростків II–VI шийних хребців.

Прикріплення: м’язові пучки прямують зверху донизу і прикріплюються коротким  сухожилком до горбка переднього драбинчастого м’яза на верхній поверхні.

Середній драбинчастий м’яз (т. scalеnus mеdius)

довший і товщий за попередній, розташований збоку і позаду від нього.

Початок від поперечних відростків II–VII шийних хребців, збоку від початку переднього драбинчастого м’яза.

Прикріплення: до   верхньої   поверхні I ребра позаду від борозни підключичної артерії.

Задній драбинчастий м’яз (т. scalеnus posterior) 

найкоротший із драбинчастих м’язів.

Початок: тонкими сухожилковими пучками від задніх горбків поперечних відростків IV–VI шийних хребців.

Прикріплення:   м’яз   проходить   зверху   донизу і прикріплюється до верхнього краю і зовнішньої поверхні II ребра.

Функції:  усі  драбинчасті  м’язи  при  фіксованому шийному відділі хребта піднімають I і II ребра, сприяючи розширенню грудної порожнини, тобто беруть участь в акті вдиху. При фіксованих I і II ребрах і двобічному скороченні драбинчасті м’язи нахиляють шию вперед. При однобічному скороченні згинають і нахиляють шию у свій бік.

Довгий м’яз шиї (т. lоngus cоllі)

 М’яз має видовжену трикутну форму, посередині він широкий. У ньому розрізняють три частини – вертикальну (присередню), верхню і нижню косі:

– вертикальна (присередня) частина:

початок: від передньобічної поверхні тіл ІІІ грудного – V шийного хребців;

прикріплення: до передньобічної поверхні тіл ІІ– IV шийних хребців;

– верхня коса частина:

початок:  від  передніх  горбків  поперечних відростків ІІІ–V шийних хребців;

прикріплення: до переднього горбка І шийного хребця (атланта) і до тіл ІІ–IV шийних хребців разом з пучками вертикальної частини цього м’яза;

– нижня коса частина:

початок: від передньобічної поверхні тіл І–ІІІ грудних хребців;

прикріплення: до передніх горбків поперечних відростків V–VІІ шийних хребців.

Функція: при двобічному скороченні довгий м’яз шиї згинає шийну частину хребтового стовпа. При однобічному скороченні м’яз нахиляє шию у свій бік. При скороченні верхньої косої частини м’яза, голова повертається в його бік, при скороченні нижньої косої частини голова повертається у протилежний до м’яза бік.

Довгий м’яз голови (т. lоngus cаpitis)

 представлений широкою, товстою, звуженою донизу пластинкою, розташований попереду верхньої косої частини довгого м’яза шиї.

Початок: від передніх горбків поперечних відростків VI–III шийних хребців.

Прикріплення: м’язові пучки, що прямують знизу догори і присередньо, прикріплюються до нижньої поверхні основної частини потиличної кістки біля глоткового горбка.

Функція: нахиляє голову і шийну частину хребта вперед.

Фасції

Шийна фасція (fаscia cеrvicalis)  розташовується переважно у передніх відділах шиї і складається з трьох пластинок: поверхневої, передтрахейної і передхребтової.

Поверхнева пластинка (lаmina superficialis) охоплює шию з усіх боків і утворює фасціальні піхви для груднинно-ключично-соскоподібних і трапецієподібних м’язів.

Передтрахейна пластинка (lamina pretracheаlis) розташована тільки у нижній частині передньої ділянки шиї і має трапецієподібну форму. Унизу пластинка найширша, прикріплюється до задньої поверхні ключиць і ручки груднини, а вгорі вона найвужча і зростається  з  під’язиковою  кісткою та з поверхневою пластинкою шийної фасції.

Передхребтова пластинка (lаmina prevertebrаlis) проходить за глоткою і стравоходом і покриває спереду глибокі м’язи шиї, що розташовані на передній і бічних поверхнях шийного відділу хребта (драбинчасті, довгі м’язи голови і шиї, передні і бічні прямі м’язи голови).

Простори

Між поверхневою і передтрахейною пластинками шийної фасції над яремною вирізкою груднини залягає надгруднинний простір (spatium suprasternale), у якому розташовується яремна венозна дуга і пухка сполучна тканина. Цей клітковинний простір позаду нижніх відділів обох груднинно-ключично-соскоподібних м’язів має закутки (надгруднинно-ключично-соскоподібний сліпий мішок Грубера).

Між внутрішніми органами шиї (щитоподібною залозою, гортанню і трахеєю) позаду і передтрахейною пластинкою попереду є передтрахейний (переднутрощевий)  простір  (spatium  pretracheale;  spatium previscerale), що сполучається із середостінням.

Між   передхребтовою   пластинкою   позаду і глоткою та стравоходом попереду є позаднутрощевий простір (spatium retroviscerale), що продовжується вздовж стравоходу в середостіння.

Простір між передхребтовою пластинкою попереду і хребтом позаду, у якому розташовані глибокі м’язи шиї, називається передхребтовим простором (spatium prevertebrale).

Трикутники

Передня шийна ділянка (rеgiо cervicаlis anterior), що має трикутну форму, обмежована зверху нижнім краєм тіла нижньої щелепи, з боків – переднім краєм правого і лівого груднинно-ключично-соскоподібних м’язів, а вершина цього трикутника досягає яремної вирізки ручки груднини. Передньою серединною лінією передня шийна ділянка розділена на два передні шийні трикутники – правий і лівий.

У кожному передньому шийному трикутнику (trigоnum cervicаle antеrius) виділяють ще чотири менші трикутники: піднижньощелепний, сонний, м’язовий і підборідний.

Піднижньощелепний трикутник (trigоnum submandibulare)

обмежований: зверху – нижнім краєм тіла нижньої  щелепи,  присередньо  і знизу –  переднім черевцем двочеревцевого м’яза,  збоку  і  знизу – заднім черевцем двочеревцевого м’яза. У цьому трикутнику розташовані: піднижньощелепна слинна залоза, шийна гілка лицевого нерва і гілки поперечного нерва шиї, лицеві артерія і вена, а за піднижньощелепною слинною залозою – занижньощелепна вена, під нижньою щелепою розташовані піднижньощелепні лімфатичні вузли.

У межах піднижньощелепного трикутника хірурги виділяють ще язиковий трикутник, або

трикутник Пирогова, 

який ним описаний. Це невеликий трикутник, але дуже важливий для хірургів, бо в його межах проходить язикова артерія, доступ до якої можливий у цьому місці шиї. Язиковий трикутник обмежований: попереду – заднім краєм щелепно- під'язикового м'яза, позаду – заднім черевцем двочеревцевого м'яза, зверху – під'язиковим нервом.

Сонний трикутник (trigоnum carоticum)

обмежований: зверху – заднім черевцем двочеревцевого м’яза, присередньо і знизу – верхнім черевцем лопатковопід’язикового м’яза, позаду і знизу – переднім краєм груднинно-ключично-соскоподібного    м’яза. У межах сонного трикутника на поверхневій пластинці шийної фасції проходять шийна гілка лицевого нерва, верхня гілка поперечного нерва шиї і передня яремна вена.

М’язовий трикутник, який ще називають лопатково-трахейним трикутником (trigоnum musculаre;

trigоnum  omotracheale)  обмежований:   позаду   і   знизу – переднім краєм груднинно-ключично-соскоподібного м’яза, зверху і збоку – верхнім черевцем лопатково-під’язичкового м’яза і присередньо – передньою серединною лінією.

У межах цього трикутника над яремною вирізкою ручки груднини трахея прикрита тільки шкірою і зрослими поверхневою і передтрахейною пластинками шийної фасції.

Підборідний трикутник (trigоnum submentаle)

непарний, обмежований: з боків – передніми черевцями правого і лівого двочеревцевих м’язів, знизу і позаду – під’язиковою кісткою. Вершина цього трикутника обернена до нижньої підборідної ості. Дном трикутника служить правий і лівий щелепно-під’язиковий м’язи, що з’єднані щелепно-під’язиковим швом.

Бічна шийна ділянка (regio cervicalis lateralis), яку ще називають бічним шийним трикутником (trigonum cervicale laterale), парна і обмежована: попереду – заднім краєм груднинно-ключично-соскоподібного м’яза, позаду – переднім краєм трапецієподібного м’яза, знизу – ключицею.

У цій ділянці виділяють два трикутники: лопатково-трапецієподібний  і  лопатково-ключичний.

Лопатково-трапецієподібний трикутник (trіgоnum omotrapezoideum)

обмежований: попереду – заднім краєм груднинно-ключично-соскоподібного м’яза, позаду – переднім краєм трапецієподібного м’яза, знизу – нижнім черевцем лопатково-під’язикового м’яза. Тут проходить додатковий нерв. Між драбинчастими м’язами формується шийне і плечове нервові сплетення, від шийного сплетення відходять малий потиличний, великий вушний та інші нерви.

Лопатково-ключичний трикутник (trіgоnum omoclaviculаrе)

розташований над середньою третиною ключиці. Він обмежований: знизу – ключицею, зверху – нижнім черевцем лопатково-під’язикового м’яза, попереду – заднім краєм груднинно-ключично-соскоподібного м’яза. У ділянці цього трикутника розташована кінцева частина підключичної артерії, надключична частина плечового сплетення, між стовбурами якого проходить поперечна артерія шиї, а над сплетенням – надлопаткова артерія. Попереду від переднього драбинчастого м’яза – у переддрабинчастому просторі (spatium antescalenum) проходить підключична вена, що зрощена з фасцією підключичного м’яза і пластинками шийної фасції.

У цьому трикутнику над ключицею помітна видовжена заглибина – велика надключична ямка (fossa supraclavicularis major).

М’язи і фасції плечового поясу і верхніх кінцівок

Верхня кінцівка попереду відділена від тулуба умовною лінією, що проходить по дельтоподібно-грудній борозні, позаду – по задній дельтоподібній борозні, знизу – лінією, що з’єднує нижні краї великого грудного м’яза (попереду) і найширшого м’яза спини разом з великим круглим м’язом (позаду). На верхній кінцівці визначається ряд орієнтирів: дельтоподібний м’яз в однойменній ділянці, двоголовий м’яз на передній поверхні плеча і триголовий на задній його поверхні. Пальпуються присередній і бічний надвиростки плечової кістки, а позаду – ліктьовий відросток однойменної кістки. У ділянці променевозап’ясткового суглоба визначаються шилоподібні відростки променевої і ліктьової кісток. На кисті добре помітні підвищення великого пальця і мізинця.

М’язи грудного пояса

Поверхневий   шар   утворений   дельтоподібним м’язом, глибокий – надостьовим  і підостьовим, великим і малим круглими, підлопатковим і дзьобо-плечовим м’язами.

Поверхневий   шар

Дельтоподібний м'яз (т. deltoideus)

 багатоперистий, за формою нагадує грецьку букву “дельта”, він товстий, опуклий, розташований безпосередньо під шкірою. Дельтоподібний м'яз має три частини, які називаються відповідно до їх початку: ключична частина (pars clavicularis), надплечова частина (pars acromialis), остьова частина (pars spinalis).

Початок: від бічної частини ключиці, надплечо- вого відростка і ості лопатки, частково від підостьової фасції.

Прикріплення: м’язові пучки, що розділені між собою прошарками сполучної тканини, конвергують у бічному напрямку і прикріплюються до дельтоподібної горбистості плечової кістки.

Функція: відводить руку від тулуба до горизонтального рівня; ключична частина згинає плече, обертаючи  його  досередини, підняту  руку  опускає; остьова частина розгинає плече, обертаючи його назовні, підняту руку опускає.

Глибокий шар

Надостьовий м’яз (m. supraspinаtus) 

розташований в надостьовій ямці лопатки, прикритий дельтоподібним і трапецієподібним м’язами.

Початок: від усієї поверхні надостьової ямки лопатки і надостьової фасції.

Прикріплення: до верхівки великого горбка плечової кістки і суглобової капсули плечового суглоба.

Функція: відводить руку до горизонтального  рівня (синергіст дельтоподібного м’яза);  відтягує догори суглобову капсулу, запобігаючи її защемленню.

Підостьовий м’яз (m. infraspinаtus) 

має вигляд трикутної пластинки, розташований у підостьовій ямці, прикритий дельтоподібним і трапецієподібним м’язами.

Початок: від усієї поверхні підостьової ямки лопатки і підостьової фасції.

Прикріплення: пучки м’яза конвергують вбік і догори, проходять позаду плечового суглоба і прикріплюються до середини задньої поверхні великого горбка плечової кістки. У ділянці прикріплення є підсухожилкова сумка підостьового м’яза (bursa subtendіnea musculi infraspinati).

Функція: обертає назовні плече і приводить його до тулуба, відтягує суглобову капсулу плечового суглоба.

Малий круглий м’яз (m. tеrеs minor) 

має вигляд видовженого валика, що прилягає знизу до підостьового м’яза, прикритий остьовою частиною дельтоподібного м’яза.

Початок: від бічного краю лопатки і підостьової фасції.

Прикріплення: м’язові пучки прямують вбік і догори, прикріплюються до нижньої частини задньої поверхні великого горбка плечової кістки. Частина пучків м’яза вплітається в суглобову капсулу плечового суглоба.

Функція: обертає назовні плече і приводить його до тулуба (синергіст підостьового м’яза), відтягує суглобову капсулу плечового суглоба.

Великий круглий м'яз (т. teres major) 

має сплощену циліндричну форму, розташований поблизу бічного краю лопатки, прикритий сухожилком найширшого м'яза спини.

Початок: від нижньої частини бічного краю і нижнього кута лопатки, а також від підостьової фасції.

Прикріплення: м'язові пучки переходять на передню поверхню плечової кістки нижче хірургічної шийки і прикріплюються за допомогою широкого плоского сухожилка до гребеня малого горбка плечової кістки, нижче від місця прикріплення найширшого м'яза спини. Біля місця прикріплення є підсухожилкова сумка великого круглого м'яза (bursa subtendinea musculi teretis majoris).

Функція: розгинає і приводить плече до тулуба, обертає його досередини.

Підлопатковий м'яз (m. subscapularis) 

товстий, має трикутну форму, розташований в підлопатковій ямці.

Початок: від ребрової поверхні лопатки та її присереднього краю, частково від підлопаткової фасції.

Прикріплення: м'язові пучки прямують вбік, звужуються і прикріплюються плоским сухожилком до гребеня малого горбка плечової кістки. Між сухожилком підлопаткового м'яза і суглобовою капсулою плечового суглоба є підсухожилкова сумка підлопаткового м'яза (bursa subtendinea musculi subscapularis), яка переважно сполучається із суглобовою порожниною плечового суглоба.

Функція: обертає плече досередини і приводить його до тулуба; відтягує суглобову капсулу плечового суглоба.

Дзьобо-плечовий м’яз (m. coracobrachiаlis)

має вигляд сплощеного тяжа, що розташований присередньо від короткої головки двоголового м’яза плеча, із сухожилком якого цей м’яз зрощений.

Початок: від верхівки дзьобоподібного відростка лопатки.

Прикріплення: Плечова кістка нижче гребеня малого горбка

М'язи вільної верхньої кінцівки

Передня група м'язів плеча

Двоголовий м’яз плеча (m. biceps brаchii) 

довгий, має веретеноподібну форму, розташований у передньому відділі плеча. М’яз має дві головки: довгу головку (cаput lоngum) і коротку головку (cаput brеve).

Початок: Над суглобовий горбок лопатки (довга головка), дзьобоподібний відросток лопатки (коротка головка)

Прикріплення: Горбистість променевої кістки

Функція: Згинає і відвертає (супінує) передпліччя в ліктьовому суглобі, згинає плече в плечовому суглобі

Плечовий м’яз (m. brachialis) 

широкий, плоский, розташований в нижній половині переднього відділу плеча, попереду прикритий двоголовим м’язом плеча.

Початок: Плечова кістка, нижче дельтоподібної горбистості

Прикріплення: Горбистість ліктьової кістки

Функція: Згинає передпліччя в ліктьовому суглобі

Задня група м'язів плеча

Триголовий м’яз плеча (m. triceps brаchii) 

товстий, веретеноподібний, займає весь задній відділ плеча. М’яз має три головки: довгу головку (cаput lоngum), бічну головку (cаput laterаle) і присередню головку (cаput mеdiаlе).

Початок: Підсуглобовий горбок лопатки (довга головка), задня поверхня плечової кістки (присередня головка), задньобічна поверхня плечової кістки (бічна головка)

Прикріплення: Ліктьовий відросток ліктьової кістки

Функція: Розгинає передпліччя в ліктьовому суглобі. Довга головка розгинає і приводить плече в плечовому суглобі

Ліктьовий   м’яз   (m.  ancоneus) 

представлений плоскою   трикутною пластинкою, розташований на задній поверхні ліктьового суглоба і зростається з його суглобовою капсулою.

Початок: Бічний надвиросток плечової кістки

Прикріплення: Ліктьовий відросток, проксимальна частина ліктьової кістки

Функція: Розгинає передпліччя в ліктьовому суглобі

М'язи передпліччя

Передня група м'язів передпліччя

Перший шар

Плечо-променевий м’яз (m. brachioradiаlis) 

веретеноподібний, розташований у бічній частині перед нього відділу передпліччя, обмежує збоку ліктьову ямку.

Початок: Бічний надвиросток плечової кістки і його гребінь, бічна міжм'язова перегородка плеча

Прикріплення: Променева кістка над шилоподібним відростком

Функція: Згинає передпліччя, встановлює його з середнє положення між привертанням і відвертанням

Круглий  м’яз-привертач  (m. pronаtor tеrеs) 

це короткий і круглий за формою м’яз, що розташований нижче ліктьового суглоба під апоневрозом двоголового м’яза плеча.

Початок: Присередній надвиросток плечової кістки (плечова головка), вінцевий відросток ліктьової кістки (ліктьова головка)

Прикріплення: Бічна поверхня променевої кістки

Функція: Привертає (пронує) і згинає передпліччя С

Променевий  м’яз-згинач  зап’ястка  (m.  Flexor cаrpi radiаlis) 

має веретеноподібну форму, розташований між плечо-променевим м’язом (збоку) і довгим долонним м’язом (присередньо).

Початок: Присередній надвиросток плечової кістки, присередня міжм'язова перегородка плеча і його фасція

Прикріплення: Долонна поверхня основи II п'ясткової кістки

Функція: Згинає і відводить кисть, згинає передпліччя

Довгий долонний м’яз (m. palmаris lоngus) 

має веретеноподібну форму, розташований поверхнево, м’яз інколи відсутній.

Початок: Присередній надвиросток плечової кістки, фасція передпліччя

Прикріплення: Долонний апоневроз

Функція: Натягує долонний апоневроз, згинає кисть і передпліччя

Ліктьовий  м’яз-згинач  зап’ястка  (m. flеxor cаrpі ulnаris) –

плоский одноперистий м’яз, розташований присередньо, має короткі плечову і ліктьову головки (caput humerale et caput ulnare).

Початок: Присередній надвиросток плечової кістки, присередня міжм'язова перегородка плеча (плечова головка); ліктьовий відросток ліктьової кістки (ліктьова головка)

Прикріплення: Горохоподібна і гачкувата кістки, основа V п'ясткової кістки

Функція: Згинає і приводить кисть

Другий шар

Поверхневий м’яз-згинач пальців (m. flеxor digitоrum superficiаlis) 

є плоским м’язом, що починається двома головками – плечо-ліктьовою головкою (caput humeroulnare) і головкою променевої кістки (caput radiale).

Початок: Присередній надвиросток плечової кістки, вінцевий відросток ліктьової кістки, передній край променевої кістки, фасція передпліччя

Прикріплення: Чотири сухожилки двома ніжками прикріплюються до долонної поверхні основ середніх фаланг II–V пальців

Функція: Згинає середню і проксимальну фаланги II–V пальців, згинає кисть і передпліччя

Третій шар

Глибокий м’яз-згинач пальців (m. flеxor digitоrum profundus) 

має коротке ,широке і плоске черевце.

Початок: Передня поверхня ліктьової кістки, міжкісткова перетинка передпліччя

Прикріплення: Чотири сухожилки прикріплюються до основи кінцевих фаланг II–V пальців

Функція: Згинає кінцеві, середні і проксимальні фаланги II–V пальців, згинає кисть

Довгий  м’яз-згинач  великого  пальця  (m. flеxor pоllicis lоngus) –

це вузький веретеноподібний, одноперистий м’яз, розташований збоку від глибокого м’яза-згинача  пальців.

Початок: Передня поверхня променевої кістки, міжкісткова перетинка передпліччя, присередній надвиросток плечововї кістки

Прикріплення: Основа кінцевої фаланги великого пальця

Функція: Згинає проксимальну і кінцеву фаланги великого пальця, згинає кисть

Четвертий шар

Квадратний м’яз-привертач (m. pronаtor quadrаtus) 

має вигляд чотирикутної плоскої пластинки з поперечно орієнтованими м’язовими пучками.

Початок: Передній край і передня поверхня нижньої третини ліктьової кістки

Прикріплення: Передня поверхня і передній край нижньої третини променевої кістки

Функція: Привертає (пронує) передпліччя і кисть

Задня група м'язів передпліччя

Поверхневий шар

Довгий променевий  м’яз-розгинач  зап’ястка (m. extensor cаrpi radiаlis lоngus) 

– це видовжений плоский  м’яз.

Початок: Бічний надвиросток плечової кістки, бічна міжм'язова перегородка плеча

Прикріплення: Тильна поверхня основи II п'ясткової кістки

Функція: Розгинає кисть і зап'ясток, відводить кисть, дещо згинає передпліччя

Короткий променевий м’яз-розгинач зап’ястка (m. extensor cаrpi radiаlis brеvis) 

має веретеноподібну форму.

Початок: Бічний надвиросток плечової кістки, фасція передпліччя

Прикріплення: Тильна поверхня основи III п'ясткової кістки

Функція: Розгинає і відводить кисть

М’яз-розгинач  пальців (m.  extensor  digitоrum)

є широким і плоским, розташовується поверхнево

Початок: Бічний надвиросток плечової кістки, фасція передпліччя

Прикріплення: Чотирма сухожилками до тильної поверхні середніх і кінцевих фаланг II–V пальців

Функція: Розгинає II–V пальці, розгинає кисть

М’яз-розгинач мізинця (m.extensor digiti minimi) 

має вигляд тонкого видовженого веретена.

Початок: Бічний надвиросток плечової кістки, фасція передпліччя

Прикріплення: Тильна поверхня основи середньої і кінцевої фаланг мізинця

Функція: Розгинає мізинець

Ліктьовий  м’яз-розгинач  зап’ястка  (m.  extensor carpi ulnаris) –

це тонкий плоский м’яз.

Початок: Бічний надвиросток плечової кістки, фасція передпліччя

Прикріплення: Тильна поверхня основи V п'ясткової кістки

Функція: Розгинає і приводить кисть

Глибокий шар

М’яз-відвертач (m. supіnator) 

– плоский, розташований у проксимальній частині заднього відділу передпліччя

Початок: Бічний надвиросток плечової кістки, ліктьова кістка

Прикріплення: Проксимальна третина бічної поверхні променевої кістки

Функція: Відвертає (супінує) передпліччя

Довгий відвідний м’яз великого пальця (т. abductor pollicis longus) 

плоский, двоперистий, розташований в дистальній частині заднього відділу передпліччя між ліктьовим м’язом-розгиначем зап’ястка і м’язом-відвертачем.

Початок: Задня поверхня ліктьової і променевої кісток, міжкісткова перетинка передпліччя

Прикріплення: Тильна поверхня основи І п'ясткової кістки

Функція: Відводить великий палець і кисть

Короткий м’яз-розгинач великого пальця (т. extensor pоllicis brеvis) 

тонкий, має веретеноподібну форму,

Початок: Задня поверхня променевої кістки, міжкісткова перетинка передпліччя

Прикріплення: Тильна поверхня основи проксимальної фаланги великого пальця

Функція: Розгинає проксимальну фалангу великого пальця

Довгий м’яз-розгинач великого пальця (т. extensor pоllіcis lоngus) 

тонкий, має веретеноподібну форму, розташований під м’язом-розгиначем пальців.

Початок: Задня поверхня ліктьової кістки, міжкісткова перетинка передпліччя

Прикріплення: Тильна поверхня основи кінцевої фаланги великого пальця

Функція: Розгинає великий палецья

М’яз-розгинач  вказівного  пальця (т. extensor indicis) 

– це тонкий довгий двоперистий м’яз

Початок: Задня поверхня ліктьової кістки, міжкісткова перетинка передпліччя

Прикріплення: Тильна поверхня проксимальної фаланги вказівного пальцяя

Функція: Розгинає вказівний палець

М'язи кисті

М’язи долонної ділянки кисті

М'язи підвищення великого пальця

Короткий  відвідний  м’яз  великого  пальця  (т. abductor pollicis brevis) 

представлений короткою широкою плоскою пластинкою

Початок: Човноподібна кістка, кістка-трапеція, утримувач сухожилків м'язів- згиначів

Прикріплення: Бічний край основи проксимальної фаланги великого пальця

Функція: Відводить великий палець

Короткий   м’яз-згинач   великого   пальця (т. flexor pоllicis brеvis) 

має вигляд вузької пластинки

Початок: Кістка-трапеція, трапецієподібна кістка, тримач м'язів-згиначів, II п'ясткова кістка

Прикріплення: Передня поверхня основи проксимальної фаланги великого пальця

Функція: Згинає великий палець

Протиставний  м’яз  великого  пальця  (т.  opponens pоllicis) 

короткий і стрічкоподібний

Початок: Кістка-трапеція, тримач м'язів- згиначів

Прикріплення: Бічний край і передня поверхня п'ясткової кістки

Функція: Протиставляє великий палець мізинцю

Привідний м’яз великого пальця (т. Adductor pollicis)

має вигляд короткої трикутної пластинки

Початок: Головчаста кістка, основа і передня поверхня II і III п'ясткових кісток

Прикріплення: Основа проксимальної фаланги великого пальця

Функція: Приводить великий палець

М’язи підвищення мізинця

Короткий долонний м’яз (m. palmаris brеvis) 

має вигляд тонкої пластинки, розташований поперечно в підшкірній основі підвищення мізинця.

Початок: Тримач м'язів-згиначів, присередній край долонного апоневрозу.

Прикріплення Шкіра присереднього краю долоні.

Функція: зморщує шкіру підвищення мізинця.

Відвідний м’яз мізинця (m. abductor digіti minimi) 

має вигляд вузької смужки, розташований поверхнево на присередньому краї кисті.

Початок:  Тримач м'язів-згиначів, горохоподібна кістка.

Прикріплення:  до  присереднього  краю  основи проксимальної фаланги мізинця.

Функція: відводить мізинець.

Протиставний  м’яз  мізинця (m.  opponens  digiti minimi) 

має вигляд тонкої смужки, розташований збоку від короткого м’яза-згинача мізинця і під відвідним м’язом мізинця.

Початок: від тримача м’язів-згиначів і гачка гачкуватої кістки.

Прикріплення: до присереднього краю і долонної поверхні V п’ясткової кістки.

Функція: протиставляє мізинець великому пальцю кисті.

Короткий м’яз-згинач мізинця (m. flexor digiti minimi brevis) 

має вигляд вузької смужки, розташований збоку від відвідного м’яза мізинця.

Початок: від тримача м’язів-згиначів і гачка гачкуватої кістки.

Прикріплення: до долонної поверхні основи проксимальної фаланги мізинця.

Функція: згинає мізинець.

Середня група м'язів кисті

Червоподібні м’язи (тт. lumbricаles) 

– це чотири тонкі веретеноподібні м’язи, що залягають безпосередньо під долонним апоневрозом між сухожилками м’язів-згиначів  пальців.

Початок: Сухожилки глибокого м'яза-згинача пальців

Прикріплення: Міжсухожилкові зв'язки м'яза-розгинача пальців на тильній поверхні проксимальних фаланг II–V пальців

Функція: Згинають проксимальні і розгинають середні та кінцеві фаланги II–V пальців

Міжкісткові м’язи (mm. interossei) 

розташовані між п’ястковими кістками, поділяються на дві групи: долонні міжкісткові м’язи і тильні міжкісткові м’язи.

Долонні міжкісткові м’язи (mm. interоssei palmаres) 

– це три короткі плоскі м’язи

Початок: Присередній край II, бічний край IV і V п'ясткових кісток

Прикріплення: Тильна поверхня проксимальних фаланг II, IV і V пальців

Функція Приводить II, IV, V пальці до III пальця

Тильні  міжкісткові  м’язи  (тт. interоssei dorsаles) 

представлені чотирма короткими двоперистими м’язами

Початок: Обернені одна до одної поверхні I-V п'ясткових кісток

Прикріплення: Тильні поверхні проксимальних фаланг II, III і IV пальців

Функція Відводять II, IV, V пальці від III пальця

Фасції

Фасції верхньої кінцівки, оточуюючи групи м’язів, формують для них фасціальні та фасціально–кісткові піхви.

Між окремими групами м’язів згиначами і розгиначами плеча формуються міжм’язові перегородки.

У місцях, де фасції утримують сухожилки біля кісткових виступів, фасції утворюють потовщення – тримачі сухожилків.

М’язи плечового пояса вкриваються ззовні дельтоподібною фасцією, яка спереду переходить у грудну фасцію, а збоку і знизу переходить на плече як плечова фасція, ззаду зростається з підостьовою фасцією.

До фасцій плечового пояса також відносяться надостьова фасція, підлопаткова фасція і пахвова фасція, яка вистеляє знизу пахвову порожнину і має отвори, через які проходять судини і нерви.

Пахвова фасція збоку переходить у плечову фасцію, а зверху у дельтоподібну фасцію і має підвішувальну зв’язку пахвової фасції.

Фасція, яка покриває дельтоподібний м’яз, переходить на плече і має назву плечової фасції.

Плечова фасція утворює: піхви для м’язів плеча; присередню міжм’язову перегородку плеча;  бічну міжм’язову перегородку плеча, які відмежовують передню групу м’язів плеча від задньої.

Плечова фасція при переході на передпліччя має назву фасції передпліччя, яка формує піхви для всіх м’язів передпліччя. При переході на кисть вона потовщується і на передній поверхні утворює тримач м’язів–згиначів кисті , а на тильній поверхні утворює тримач м’язів–розгиначів кисті.

Фасція передпліччя, переходячи на кисть, утворює фасцію кисті, яка поділяється на: долонну фасцію кисті; тильну фасцію кисті.

Долонна фасція кисті має поверхневу і глибоку пластинки та вкриває м’язи тенара, сухожилки м’язів–згиначів пальців кисті і червоподібні м’язи кисті, формуючи окремі фасціальні ложа.

Поверхнева пластинка долонної фасції кисті на поверхні тенара і гіпотенара тонка, а на рівні червоподібних м’язів і сухожилків м’язів–згиначів пальців кисті потовщена, зрощена з продовженням сухожилка довгого долонного м’яза та називається долонним апоневрозом.

Глибока пластинка долонної фасції кистірозвинута слабко і вкриває долонні міжкісткові м’язи та відділяє їх від сухожилків м’язів–згиначів пальців.

Тильна фасція кисті складається з: поверхневої пластинки; глибокої пластинки.

Поверхнева пластинка тильної фасції кисті виражена слабко, вона продовжується від дистального краю тримача м’язів–розгиначів і лежить на сухожилках м’яза–розгинача пальців.

Глибока пластинка тильної фасції кисті виражена краще і вкриває тильні міжкісткові м’язи кисті, а на рівні основ проксимальних фаланг з’єднується з долонною фасцією кисті.

Топографічні утворення

Пахвова ямка–

це заглиблення між поверхнею: бічної ділянки грудної клітки та присередньою поверхнею проксимального відділу плечової ділянки.

Спереду пахвова ямка обмежована: складкою шкіри, що відповідає нижньому краю великого грудного м’яза.

Ззаду пахвова ямка обмежована: складкою шкіри, що відповідає нижньому краю найширшого м’яза спини.

Пахвова порожнина–

це порожнина, в якій знаходиться жирова клітковина, судини, нерви та лімфатичні вузли.

Вона має такі чотири стінки: передню, що утворена великим і малим грудними м’язами; задню, що утворена найширшим м’язом спини, підлопатковим і великим круглим м’язами; присередню, що утворена переднім зубчастим м’язом; бічну, що утворена хірургічною шийкою плечової кістки та м’язами коротка головка двоголового м’яза плеча та дзьобо–плечовий м’яз .

Отвори

Трибічний отвір,

обмежований: підлопатковим м’язом; великим круглим м’язом; довгою головкою триголового м’яза плеча. Через тристоронній отвір проходить огинальна артерія лопатки.

Чотирибічний отвір,

розташований збоку тристороннього отвору і обмежований: підлопатковим м’язом; великим круглим м’язом; довгою головкою триголового м’яза плеча; хірургічною шийкою плечової кістки. Через чотиристоронній отвір проходять: задня огинальна артерія і вена плеча та пахвовий нерв.

Канал променевого нерва

Він проходить між борозною променевого нерва на плечовій кістці спереду і триголовим м’язом плеча, через який проходять променевий нерв, глибокі артерія і вени плеча.

Ліктьова ямка

Вона розташована в передній ліктьовій ділянці. Ліктьова ямка має форму ромба і обмежована: із зовнішнього боку та знизу плечо–променевим м’язом; присередньо та знизу круглим м’язом–привертачем; угорі плечовим м’язом; дном ямки є плечовий м’яз.

Борозни

Між м’язами переднього відділу передпліччя утворюється три борозни, де проходять судини та нерви:

променева борозна–

між плечо–променевим м’язом і променевим м’язом–згиначем зап’ястка;

серединна борозна  –

між променевим м’язом–згиначем зап’ястка і поверхневим м’язом–згиначем пальців кисті;

ліктьова борозна–

між ліктьовим м’язом–згиначем зап’ястка і поверхневим м’язом–згиначем пальців кисті.

Ліктьовий канал. Гуйонський канал

Вузький простір між ліктьовим згиначем зап’ястка і ліктьовим суглобом; місце проходження ліктьового нерва.

Супінаторний канал

є щілинним проміжком між променевою кісткою і супінатором. У ньому проходить глибока гілка променевого нерва.

Простір Пирогова

Між глибоким м'язом-згиначем пальців і довгим м'язом-згиначем великого пальця є клітковинний простір (простір Пирогова). У глибині цього ложа вздовж міжкісткової перетинки передпліччя проходить судинно-нервовий пучок: передні міжкісткові артерія і дві вени, а також передній міжкістковий нерв передпліччя (гілка серединного нерва).

Канал зап’ястка

Під тримачем м’язів–згиначів кисті утворюється канал зап’ястка, у якому проходять сухожилки м’язів, що прямують із передпліччя на кисть та огорнені синовіальними піхвами.

Синовіальні піхви пальців кисті 

Синовіальні піхви пальців кисті оточують сухожилки поверхневого і глибокого м’язів–згиначів пальців на II–IV пальцях, вони розташовані від рівня п’ястково–фалангових суглобів до основ кінцевих фаланг. Ці піхви ізольовані від спільної піхви сухожилків м’язів–згиначів. Синовіальні піхви пальців кисті сполучені вуздечками сухожилків з фалангами.