СТАТУТ ГАРНІЗОННОЇ ТА ВАРТОВОЇ СЛУЖБ ЗСУ. Національна гвардія України
 Скачать 275.51 Kb.
|
|
ЗАПИСКА ПРО ЗВІЛЬНЕННЯ ЗААРЕШТОВАНОГО З ГАУПТВАХТИ Начальникові чергової зміни Заарештованого ___________________________________________________ (військове звання, ім'я, по батькові) звільнити ________________________________________________________ (години, число, місяць) Підстава__________________________________________________________ Начальник гауптвахти ________________________________________ (військове звання, підпис, прізвище) МП "___" _________________ ____ р. Обладнання гауптвахти 50. Гауптвахта Служби правопорядку має приміщення для перебування заарештованих рядових (матросів), сержантів (старшин) і окремі приміщення в органі управління Служби правопорядку в гарнізоні. У разі розміщення гауптвахти в одному будинку із черговою зміною підрозділу охорони Служби правопорядку прохід заарештованих через приміщення Служби правопорядку не допускається. 51. На гауптвахті Служби правопорядку мають бути: загальні камери для заарештованих рядових (матросів); загальні камери для заарештованих сержантів (старшин); одиночні камери; загальні й одиночні камери для солдатів (матросів) і сержантів (старшин), які перебувають під слідством; камери для військовослужбовців, які за обвинувальним вироком засуджені до арешту з відбуттям кримінального покарання на гауптвахті Служби правопорядку; загальні камери для засуджених солдатів (матросів), сержантів (старшин). В одиночних камерах мають бути нари, які зачиняються на стіл, табурет і плювальниця. У загальних камерах мають бути нари, столи, лави (табурети), баки з питною водою, обладнані фонтанчиками, і плювальниці. 52. Крім камер для заарештованих, гауптвахта Служби правопорядку має такі приміщення: окремі камери для допиту заарештованих і осіб, затриманих правоохоронними органами; приміщення чергової зміни охорони (якщо воно не розташоване в будинку (приміщенні) органу управління Служби правопорядку в гарнізоні); кімнату для роботи штатного складу гауптвахти; кухню для підігрівання або приготування їжі заарештованим з необхідними підсобними приміщеннями; їдальню; комірчину, обладнану стелажами (вішалками) для зберігання речей заарештованих; кімнату для вмивання; внутрішні або зовнішні туалети. 53. У кімнаті начальника гауптвахти мають бути стіл, два-три стільці (табурети), ліжко, вішалка, а також вогнетривкий сейф (металева шафа) або оббитий металом і прикріплений до підлоги чи до стіни ящик для документів, грошей і цінних речей, прийнятих від заарештованих на зберігання. 54. Двері та вікна у камерах заарештованих і місцях загального користування (у кімнатах для вмивання, туалетах) обладнуються металевими гратами. Двері камер обладнують оглядовими вікнами. В коридорах гауптвахти мають бути шафи, які зачиняються на замки, для туалетних речей і приладдя для чищення взуття, а також для курток і головних уборів. Ключі від шаф зберігаються у начальника чергової зміни. Гауптвахту обладнують радіоточками для прослуховування радіопередач. 55. У кожній гауптвахті має бути двір для прогулянок заарештованих і місце для проведення занять з стройової підготовки. Двір огороджують щільним парканом заввишки не менш як 2 метри. 56. Вхідні двері у приміщення гауптвахти, двері (у разі потреби й вікна) камер, вихід у двір для прогулянок обладнують автономною сигналізацією, яку виводять на пульт начальника чергової зміни. 57. Особливості обладнання приміщень гауптвахти, де тримаються військовослужбовці, засуджені до арешту, визначаються нормативно-правовими актами Міністерства оборони України. ( Додаток доповнено пунктом 38 згідно із Законом N 487-IV ( 487-15 ) від 06.02.2003, із змінами, внесеними згідно із Законом N 1420-IV ( 1420-15 ) від 03.02.2004 ) Додаток N 13 до Статуту гарнізонної та вартової служб (стаття 234) ПОЛОЖЕННЯ ЗБРОЇ У ЧАТОВОГО НА ПОСТУ (Малюнки відсутні) Додаток 14 до Статуту гарнізонної та вартової служб (стаття 107) ВАРТОВА ФОРМА ОДЯГУ 1. Вартову форму одягу складає: польова утеплена куртка (куртка утеплена або кожух); комплект чистого й непошкодженого обмундирування; взуття; головний убір; пояс; сумка для магазинів. Як постовий одяг застосовують: для зимового часу - кожух і валянки, для літнього - брезентовий плащ із капюшоном або плащ-намет чи плащ-накидку. Постовий одяг, крім кожуха, отримують із двох комплектів на кожний пост, один з яких зберігають у вартовому приміщенні. Крім того, у вартовому приміщенні мають бути брезентові плащі або плащ-намети, плащ-накидки для начальника варти, його помічників і розвідних. 2. У літній час варти прибувають до місця розводу з польовими утепленими куртками (куртками утепленими), крім офіцерів, прапорщиків і мічманів, а за температури повітря нижче +10 (град.) С, холодного вітру та дощів - у польових утеплених куртках (куртках утеплених), одягнених у рукави. У спеку за вказівкою військового коменданта гарнізону (начальника штабу військової частини) варти можуть з'являтися на розвід без польових утеплених курток (курток утеплених). Порядок носіння польової утепленої куртки (куртки утепленої) може бути змінений під час розводу черговим варт (військової частини), а під час прямування варти після розводу до місця свого призначення та під час несення вартової служби - начальником варти. 3. У літній час при холодному вітрі й дощі зміни вирушають на пости в польових утеплених куртках (куртках утеплених), одягнених в рукави. За температури повітря вище +15 (град.) С у затінку змінам дозволено залишати польові утеплені куртки (куртки утеплені) на вішалці у вартовому приміщенні. 4. Постовий кожух одягають і скидають лише під час зміни на посту. 5. У разі негоди зміни виходять на пости в плащах (плащ-наметах, плащ-накидках). Плащі (плащ-намети, плащ-накидки) на постах чатові скидають (одягають) у разі потреби. Валянки взувають у вартовому приміщенні. Кожухи й валянки дозволено носити за температури нижче -5 (град.) С і при холодному вітрі. 6. Кожух одягають поверх польової утепленої куртки (куртки утепленої), а плащ (плащ-намет, плащ-накидку) - поверх польової утепленої куртки (куртки утепленої) або кітеля. Скинуті кожухи й плащі (плащ-намети, плащ-накидки) вішають під грибком (на спостережній вишці). 7. Чатові всередині опалюваних приміщень за температури не нижче +18 (град.) С мають бути завжди без польових утеплених курток (курток утеплених). На час перебування на постах польові утеплені куртки (куртки утеплені) вішають на вішалку або в шафу. 8. Плащі (плащ-намети, плащ-накидки) та валянки після повернення з постів скидають і просушують. Додаток 15 до Статуту гарнізонної та вартової служб (стаття 251) РОЗПІЗНАВАЛЬНІ СИГНАЛЬНІ ВОГНІ НА ТРАНСПОРТНОМУ АВТОМОБІЛІ ВАРТИ Розпізнавальні сигнальні вогні служать для визначення належності автомобіля варті. Розпізнавальні сигнальні вогні встановлюють на даху кабіни автомобіля стаціонарно (на штатних автомобілях) або тимчасово (на час перебування автомобіля в розпорядженні варти). В іншому випадку розпізнавальні сигнальні вогні монтують на спеціальній панелі, яку кріплять на кабіні автомобіля, а пульт управління вогнями влаштовують у кабіні. Панель із вогнями монтує водій транспортного автомобіля, віднаряджений у варту. Один-два комплекти розпізнавальних вогнів та інструкцію з їх монтування зберігають у місці, визначеному військовим комендантом (начальником штабу військової частини). Додаток 16 до Статуту гарнізонної та вартової служб (стаття 261) ЖУРНАЛ обліку роботи технічних засобів охорони варти N _______ Сторінка 1 ------------------------------------------------------------------ Число,| Час | Номер шлейфа| Місце | Заходи, вжиті місяць| спрацю- | (датчика) | встановлення| начальником варти | вання | | | | (година,| | | | хвилина)| | | | | | | ------+----------+-------------+-------------+-------------------- 1 | 2 | 3 | 4 | 5 ------------------------------------------------------------------ Сторінка 2 ------------------------------------------------------------------ Причини спрацювання | Час включення | Підпис начальника сигналізації | | варти | | (помічника | | начальника | | варти з ТЗО, | | оператора ТЗО, | | чергового |------------------------| частини) | число, | година, | | місяць | хвилина | ---------------------+----------+-------------+------------------- 6 | 7 | 8 | 9 ------------------------------------------------------------------ Примітка. На цій сторінці під час передавання чергування робиться запис, наприклад: "За час чергування надійшло 5 сигналів тривоги від ТЗО. Показання лічильника "тривог" - 1010 (якщо він є на пульті). Чергування на посту ТЗО, документи та апаратура у справному стані згідно з описом, за винятком (зазначаються недоліки, якщо вони є) здав: сержант =ІВАНЕНКО= (підпис) прийняв: 02.01. о 18.26. сержант =ПЕТРЕНКО= (підпис) Зміну дозволяю. Начальник варти лейтенант =СИДОРЕНКО= (підпис) Додаток 17 до Статуту гарнізонної та вартової служб (стаття 104) ОХОРОНА ОБ'ЄКТІВ ІЗ ЗАСТОСУВАННЯМ ВАРТОВИХ СОБАК 1. Вартових собак залучають для посилення охорони об'єктів і використовують, головним чином, уночі, як виняток - удень в умовах поганої видимості (дощ, туман тощо). Постом вартового собаки називають спеціально обладнану ділянку місцевості, на яку виставляють вартового собаку для посилення охорони об'єкта. 2. Пости вартових собак встановлюються на найнебезпечніших підступах, не більш як за 80 метрів попереду від зовнішньої огорожі або між зовнішньою огорожею і першим рубежем, обладнаним технічними засобами охорони, з урахуванням можливості обстрілу місцевості перед собакою. На пост виставляють тільки здорових собак. Перед розводом на пости собак необхідно за 1-2 години до цього нагодувати, перевірити справність шлейок, нашийників, повідків та ланцюгів, виявлені несправності усунути. 3. Розставляє собак на пости (знімає з постів) помічник начальника варти із служби вартових собак за розпорядженням начальника варти у супроводі помічника начальника варти або відповідного розвідного. Ведуть собак вожаті вартових собак на повідках або ланцюгах, пристебнутих до нашийників, утримуючи собак поруч себе, причому кожен веде не більше двох собак, які мають бути в намордниках і в шлейках (намордник із собаки вожатий скидає і відстібає поводок від нашийника після перевірки обладнання поста і прикріплення вартового ланцюга до шлейки собаки). 4. Тривалість перебування собаки на посту не повинна перевищувати 12 годин на добу, а за температури -20 (град.) С й нижче - 6 годин, про що начальник варти робить запис у постовій відомості та в журналі наряду вартових собак. 5. Про розстановку, зняття й заміну собак на постах начальник варти записує в журналі наряду вартових собак і в постовій відомості. 6. Одержавши сигнал від чатового або почувши гавкання собаки, начальник варти для з'ясування обставин негайно направляє помічника начальника варти із служби вартових собак, розвідного цього поста та вожатого вартових собак на цей пост. 7. Порядок тримання і підготовки вартових собак, а також вказівки щодо обладнання постів вартових собак і порядок перевірки їх роботи на постах викладені в спеціальному положенні. 8. Помічник начальника варти із служби вартових собак призначається із старших вожатих вартових собак. Він відповідає за своєчасну розстановку собак на пости й несення служби вожатими вартових собак. Помічник начальника варти із служби вартових собак підпорядкований начальникові варти, він має бути присутній на розводі варт. Йому підпорядковані вожаті вартових собак, які входять до складу варти. Помічник начальника варти із служби вартових собак зобов'язаний: точно знати розміщення постів вартових собак і керувати розстановкою собак на пости; перед відправленням вожатих із вартовими собаками на пости перевіряти знання вожатими своїх обов'язків і справність спорядження вартових собак; не рідше як один раз за час перебування вартових собак на постах перевіряти їх поведінку; вести журнал наряду вартових собак. 9. Вожатий вартових собак відповідає за належне тримання постів вартових собак і справність їхнього спорядження. Він підпорядковується начальникові варти та його помічникові із служби вартових собак і виконує тільки їх розпорядження. Вожатий вартових собак зобов'язаний: знати чисельність та розміщення постів вартових собак і умови несення служби на них; знати вартових собак своєї зміни та їх поведінку на постах; перевіряти за наказом помічника начальника варти із служби вартових собак поведінку вартових собак на постах, а також стан постів; вживати заходів до негайного усунення виявлених на постах несправностей (обрив троса або ланцюга, заплутування собаки). Додаток 18 до Статуту гарнізонної та вартової служб (стаття 84) ПОРЯДОК ВІДНАРЯДЖЕННЯ ПОЧЕСНИХ ЕСКОРТІВ, ОРГАНІЗАЦІЇ ПОХОРОНУ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ ТА УЧАСТІ В НЬОМУ ВІЙСЬКОВИХ ПІДРОЗДІЛІВ 1. Для поховання військовослужбовців споряджують почесний ескорт. 2. Почесний ескорт споряджують у складі відділення, взводу, роти. Почесний ескорт, призначений у складі взводу, роти, має бути з Державним Прапором України без чохла та з жалобною стрічкою. 3. Крім почесного ескорту, на поховання споряджають: оркестр (сигналіста та барабанщика); почесну варту біля труни; військовослужбовців для опускання труни у могилу (8-10 осіб). 4. Для перевезення труни з тілом покійного виділяють автомобіль або лафет гармати. Для несення орденів і медалей на подушечках призначають по одній особі на кожну подушечку з орденом чи медалями. Кожен орден прикріпляють до окремої подушечки. Медалі можуть прикріплятися по кілька на одній подушечці. Подушечки мають бути малинового кольору розміром 25 х 25 сантиметрів. На віко труни кладуть головний убір. 5. Якщо військовослужбовця, що помер, ховають в іншому населеному пункті, труну з тілом покійного супроводжують почесний ескорт та оркестр до залізничного вокзалу, аеродрому, пристані або до межі міста. 6. Для супроводу труни з тілом покійного в дорозі до місця похорону розпорядженням командира військової частини, начальника гарнізону (військового комісара) призначають дві-чотири особи. Про час прибуття труни з тілом покійного до пункту, де призначено похорон, а також до пунктів перевантаження з одного виду транспорту на інший військовий комендант або начальник відповідного гарнізону (військовий комісар) має бути оповіщений командиром військової частини (військовим комендантом гарнізону, військовим комісаром), де помер військовослужбовець, не пізніш як за добу. Для зустрічі та супроводу труни з тілом покійного до місця поховання призначають почесний ескорт і наряд на поховання. 7. Про смерть військовослужбовця командир військової частини (військовий комендант гарнізону) зобов'язаний того самого дня повідомити найближчим родичам померлого, погодивши місце та час його поховання. 8. Військовий комендант гарнізону заздалегідь повідомляє командирові військової частини, від якої призначають почесний ескорт і наряд на поховання, про час і місце їх прибуття. 9. Час виставлення почесної варти біля труни з тілом покійного визначає начальник гарнізону або командир військової частини. 10. З почесної варти біля труни виставляють дві пари чатових. Одна пара чатових стає по обидва боки труни з тілом покійного за два кроки від труни в узголів'я, інша пара - в ногах. Пари чатових стають обличчям одна до одної. Чатові виструнчуються, тримаючи автомати в положенні "на груди" або карабіни в положенні "до ноги". Чатові мають пов'язку на лівому рукаві. Пов'язка має бути малинового кольору завширшки 10 сантиметрів, завдовжки 30-40 сантиметрів, уздовж з обох боків обшита стрічками чорного кольору завширшки 3 сантиметри. Чатових біля труни змінюють кожні 15 хвилин. Команди для зміни не подають. Під час проходження процесії та опускання труни з тілом покійного в могилу зміни чатових не проводять. 11. Для віддання почестей покійному можна виставляти почесних чатових із представників військових частин і громадських організацій. Вони стоять без головних уборів, з пов'язками поряд із чатовими почесної варти на відстані одного-двох кроків із зовнішнього від них боку, і їх змінюють кожні 3-5 хвилин. 12. Після прибуття до місця винесення труни почесний ескорт вишиковується в розгорнутий стрій фронтом до виходу, звідки мають винести труну з тілом покійного. Оркестр (сигналіст та барабанщик) шикується за три кроки праворуч від ескорту. 13. Під час винесення труни з тілом покійного з приміщення попереду за три-п'ять кроків один за одним рухаються військовослужбовці з вінками, за ними на тих самих дистанціях - військовослужбовці з орденами й медалями покійного, а потім - військовослужбовці з труною, особи, які супроводжують покійного, та почесна варта. 14. При винесенні труни з тілом покійного начальник ескорту, не залишаючи свого місця в строю, подає команду "СТРУНКО" та прикладає руку до головного убору. Оркестр виконує жалобний марш, сигналіст та барабанщик - сигнал для поховання (додаток 5 до Стройового статуту). Військовослужбовці, які перебувають поза строєм, прикладають руку до головного убору. 15. Процесія рухається в порядку, визначеному у пункті 14. За почесною вартою йдуть оркестр (сигналіст та барабанщик) і почесний ескорт. Під час руху процесії оркестр із перервами виконує жалобний марш (сигналіст та барабанщик - сигнал для поховання). Чатові почесної варти йдуть по обидва боки труни з автоматами в положенні "на груди", з карабінами - в положенні "на плече"; при супроводі труни на автомобілі чатові в положенні сидячи тримають карабіни між колінами, а в положенні стоячи - "до ноги". 16. За вказівкою начальника гарнізону біля місця винесення труни та на підході до місця поховання з обох боків шляху, яким рухається процесія, можуть бути вишикувані війська в пішому одношеренговому або двошеренговому строю. 17. Після прибуття до місця поховання оркестр (сигналіст та барабанщик) перестає грати жалобний марш. Почесний ескорт і оркестр (сигналіст та барабанщик) шикуються, якщо є місце, фронтом до могили. Військовослужбовці з вінками, орденами й медалями, а також чатові почесної варти стають біля могили. 18. Перед опусканням труни з тілом покійного у могилу відкривають жалобний мітинг. Під час опускання труни в могилу схиляють Державний Прапор України, почесний ескорт виструнчується, оркестр виконує жалобний марш (сигналіст та барабанщик - сигнал для поховання). Призначений із складу почесного ескорту підрозділ (рота, взвод, відділення) салютує трьома залпами холостими патронами. З першим залпом салюту оркестр виконує Державний Гімн України. Після виконання Гімну військовослужбовці, якщо є місце, проходять повз могилу маршем. 19. У разі кремації тіла покійного почесний ескорт вишиковується біля крематорію фронтом паралельно до напрямку руху похоронної процесії. Оркестр (сигналіст та барабанщик) вишиковується за три кроки праворуч або ліворуч від ескорту. З наближенням похоронної процесії до крематорію оркестр виконує жалобний марш (сигналіст та барабанщик - сигнал для поховання). Потім проводять жалобний мітинг. Під час опускання труни з тілом покійного для кремації оркестр виконує жалобний марш (сигналіст та барабанщик - сигнал для поховання); призначений підрозділ салютує трьома залпами холостими патронами. Після салюту оркестр виконує Державний Гімн України. 20. Після закінчення похорону ордени, медалі покійного та документи про його нагородження сім'я покійного залишає в себе. |