Главная страница

курсова. Національний медичний університет ім. О. О. Богомольця Кафедра епідеміології Зав кафедри проф. Колесникова І. П. Викладач доц


Скачать 147.42 Kb.
НазваниеНаціональний медичний університет ім. О. О. Богомольця Кафедра епідеміології Зав кафедри проф. Колесникова І. П. Викладач доц
Анкоркурсова.docx
Дата09.08.2018
Размер147.42 Kb.
Формат файлаdocx
Имя файлакурсова.docx
ТипДокументы
#22717

Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця

Кафедра епідеміології

Зав. кафедри: проф. Колесникова І. П.

Викладач: доц. Петрусевич Тетяна Володимирівна

Ретроспективний епідеміологічний аналіз захворюваності на гепатит А

Виконав:

студент V курсу 17 групи 1 мед.

факультету Азарцев О.В.


Київ 2012

ЗМІСТ:


  1. Вступ;

  2. Аналіз багаторічної динаміки захворюваності;

  3. Аналіз річної динаміки захворюваності;

  4. Аналіз захворюваності по вікових групах;

  5. Загальний висновок про епідемічну ситуацію;

  6. Рекомендації щодо зменшення рівня захворюваності;

  7. Список використаної літератури;


Актуальність. Гепатит А поширений повсюдно, характеризуються високим рівнем захворюваності з періодичним сезонним його підвищенням. Гепатит А переважно є хворобою дітей, однак за несприятливих соціально-економічних і гігієнічних умов досить часто реєструються серед дорослих. Високий рівень захворюваності призводить до значних економічних збитків. Гепатит А поширений на всій території України. У 90-і рр. захворюваність населення на гепатит А коливалась від 268 до 303 на 100 тис. населення. Слід зазначити, що дані про розповсюдженість гепатиту А в Україні головним чином грунтуються на обліку жовтяничних форм. Хворі з безжовтянич- ними та субклінічними формами гепатиту, які є основним джерелом збудника в епідемічних осередках, не виявляються. З цього випливає, що істинна інтенсивність епідемічного процесу значно перевищує дані офіційної статистики.
Етіологія. Збудник - дуже маленький за розмірами РНК-вірус (27-32 нм). Вірус гепатиту А стійкий до дії різноманітних фізичних і хімічних чинників: при температурі -20 °С вірус зберігається роками. Витримує температуру 60 °С протягом 10-12 год. При кип'ятінні він руйнується за 1 хв. Швидко гине під дією ультрафіолетових променів. Відносно стійкий до дії хлораміну і формаліну.

Джерело збудника. Гепатит А - антропоноз. Вірус виявляють у фекаліях хворих. Збудник виділяється в останні дні інкубаційного періоду, протягом усього початкового (переджовтяничного) періоду хвороби і зрідка, в менших кількостях, - у наступні дні. Оскільки хворих на безжовтяничну форму більшість і їх важко виявити, вони мають основне епідеміологічне значення у розповсюдженні інфекції.

Механізм і шляхи передачі. Гепатит А передається за допомогою фекально-орального механізму. Основну епідеміологічну роль відіграють вода і харчові продукти, що іноді зумовлюють епідемії та групові спалахи. Можливе зараження при споживанні ягід і овочів, зібраних з ділянок, які поливали стічними водами та удобрювали фекаліями. Значно рідше трапляється зараження через побутові речі (у дитячих дошкільних закладах).

Прояви епідемічного процесу. Найчастіше вражаються діти та молоді люди. Сезонність при гепатиті А дуже чітка: на серпень-грудень припадає до 70 % загальнорічної захворюваності, що пов'язано з ліпшими умовами для реалізації фекально-орального механізму передачі інфекції влітку і восени та тривалим інкубаційним періодом (15-50 діб). Гепатит А характеризується нерівномірністю розподілу на різних територіях, періодичним чергуванням підйомів і спадів захворюваності з інтервалом у 3- 5 років і більше.

Основні напрямки епідеміологічного обстеження. При гепатитах будь-якої етіології з'ясовують дату захворювання та появи жовтяниці, наявність подібних захворювань серед членів сім'ї, дітей у дитсадку, школі, співробітників тощо. Щоб виключити інші види гепатитів, уточнюють, чи не проводились пацієнту за останні 6 міс парентеральні маніпуляції (переливання крові та її препаратів, ін'єкції ліків, хірургічні втручання тощо).

Для встановлення факторів і шляхів передачі інфекції вивчають санітарний стан житла чи дитячого закладу, системи водопостачання, харчування, каналізації і т д.

Протиепідемічні заходи 3 метою локалізації та ліквідації епідемічних осередків важливо передусім нейтралізувати джерело збудника. Для цього необхідно:

  • якомога раніше (бажано ще у початковому періоді хвороби) виявити та ізолювати хворих;

  • в епідемічних осередках встановити спостереження за контактними особами не рідше 1 разу на тиждень протягом 35 діб при гепатиті А для виявлення ранніх ознак хвороби,

  • зі стаціонару реконвалесцентів виписувати за умови повного клінічного одужання і нормалізації біохімічних показників крові.

Для розриву механізму передачі слід:

  • контролювати джерела водопостачання, каналізаційні й очисні споруди, об'єкти громадського харчування тощо;

  • забезпечити належний санітарно-протиепідемічний режим у дитячих, лікувальних, навчальних установах, де може відбутися інфікування;

  • в епідемічних осередках здійснювати поточну та заключну дезінфекцію 3 % розчинами хлорвмісних препаратів, а також камерну дезінфекцію.

Вплинути на третю ланку епідемічного процесу можна шляхом

  • використання специфічної профілактики (при гепатиті А).

Специфічна профілактика. У деяких країнах вироблені

інактивовані вакцини з вірусу гепатиту А, розмноженого у культурі тканин. Промисловий випуск таких вакцин здійснюється фірмами Сміт Клайн Бічем (Бельгія) а також Мерк Шарп і Доум (СІІІА). Результати їх застосування свідчать про високу епідеміологічну ефективність, яка досягається шляхом створення у щеплених стійкого активного імунітету.

У нашій країні поки що при цій інфекції вдаються лише до пасивної імунізації: застосовують донорський імуноглобулін, що містить високі титри антитіл до вірусу. Створений у такий спосіб пасивний імунітет короткочасний (до 3-4 міс.). За наявності особливих епідеміологічних показань здійснюють передсезонну імунопрофілактику (за 2 тижні до початку очікуваного сезонного підйому захворюваності). Планова імуноглобулінопрофілактика показана особам (переважно дітям), котрі контактували з хворими в епідемічних осередках або виїжджають у регіони з високою іахворюваністю на гепатит А. Дітям дошкільного віку вводять 0,75 мл, учням молодших класів - 1,5 мл, старшокласникам і дорослим - 3 мл 10 % розчину препарату.

ЗАВДАННЯ 1.
Проаналізувати багаторічну динаміку захворюваності

на гепатит А.


  1. Визначити багаторічну тенденцію захворюваності ( ріст, зниження, стабілізація) .



Вирівнювання динамічного ряду



роки

х

Iфакт по Україні

X*Iфакт

Х²

Ітеор. = Ісер. + ( b × Х)

Iфакт по Києву

1996

-15

215.67

-3235.05

225

239.4023

160,29

1997

-13

302.71

-3935.23

169

221.7668

224,03

1998

-11

288.26

-3170.86

121

204.1313

173,39

1999

-9

251.77

-2265.93

81

186.4959

156,97

2000

-7

134.33

-940.31

49

168.8604

82,46

2001

-5

60.16

-300.8

25

151.2249

40,35

2002

-3

40.55

-121.65

9

133.5895

23,8

2003

-1

54.42

-54.42

1

115.954

39,1

2004

1

81.9

81.9

1

98.31851

39,1

2005

3

70.73

212.19

9

80.68304

41,26

2006

5

66.37

331.85

25

63.04757

28,01

2007

7

51.4

359.8

49

45.4121

22,6

2008

9

43.27

389.43

81

27.77663

16,44

2009

11

24.73

272.03

121

10.14116

40,07

2010

13

16.86

219.18

169

-7.49431

10,11

2011

15

11.05

165.75

225

-25.1298

9,38

∑=16




∑=1714.18

∑= -11992.1

∑=1360









І сер. = ∑ Іфактичне / n , де

∑ - знак суми;

n – кількість років, що аналізується;
b = ∑ ( Х × Іфактичне) / ∑ Х².
Ісер. = 1714,18/ 16 = 107,1;
b = -11992,1/ 1360 = - 88,2

2. Розрахунки середнього темпу приросту чи зниження захворюваності ( за Ю.П.Палтишевим , 1988)

сер.

Тпр.(зн.) = b / Ісер. × 100% = - 88,2/ 107,1× 100% = - 82,3 %
Як видно зрозрахунків Тпр.(зн.) = - 82,3%, що є критерієм вираженої тенденції до зниження захворюваності.

Ітеор. для наступного року розраховується за формулою :
2012

І теор. = Ісер. + ( b× Х )
І теор. = 107,1+ (- 88,2×17 ) = -1392,3
Межі відхилення теоретичного рівня, який прогнозується :
2012 сер

І теор + D + - верхня довірча межа;
2012 сер

І теор + D - - нижня довірча межа;
d– відхилення емпіричного показника від теоретичного зі знаком ( + ) або ( - ) ;

сер

D +(-) - середня величина відхилення фактичних даних від теоретичного показника зі знаком ( + ) чи ( - ) :
сер

D +(-) =∑d+(-) / n+(-) , де
∑d+(-) - сума відхилень зі знаком + (-) ;
n+(-) - кількість років при яких воно спостерігається;
Для проведення розрахунків складаємо таблицю :


Роки

d = I факт. - I теор .

1996

215.67

239.4023

-23.7323

1997

302.71

221.7668

80.94319

1998

288.26

204.1313

84.12866

1999

251.77

186.4959

65.27413

2000

134.33

168.8604

-34.5304

2001

60.16

151.2249

-91.0649

2002

40.55

133.5895

-93.0395

2003

54.42

115.954

-61.534

2004

81.9

98.31851

-16.4185

2005

70.73

80.68304

-9.95304

2006

66.37

63.04757

3.322426

2007

51.4

45.4121

5.987897

2008

43.27

27.77663

15.49337

2009

24.73

10.14116

14.58884

2010

16.86

-7.49431

24.35431

2011

11.05

-25.1298

36.17978


∑d+ = 330,276 ∑d- = -330,272


сер

D+ = 330,276/ 9 = 36,69

сер.

D_ = -330,272/ 7 = -47,18

2012

І теор. = -1392,3

Отже, межі відхилень складають :

  1. верхня довірча межа – -1392,3+ 36,69 = -1355,61 – верхня довірча межа;

  2. нижня довірча межа – -1392,3 – 47,18= -1439,18 – нижня довірча межа;


Висновок: При аналізі даних можна зробити висновок, що захворюваність на гепатит А була найвищою у 1996, 1997, 1998 та 1999 роках. Далі захворюваність на гепатит А почала різко знижуватися. Вирівнявши динамічний ряд можна сказати, що захворюваність на гепатит А має тенденцію до зниження. Захворюваність по Києву була нижчою, ніж по Україні вцілому. Різке зниження захворюваності на гепатит А обумовлене ліквідацією епідемічних осередків, більш ретельне дотримання санітарно-гігієнічних норм, якісніше проведення контролю водопостачання, проведення пасивної імунізації. Також проводять вакцинацію вакцинами фірм фірм Сміт Клайн Бічем (Бельгія) а також Мерк Шарп і Доум (СІІІА).
ЗАВДАННЯ 2 :

Проаналізувати річну динаміку захворюваності

на гепатит А.


Роки

І

ІІ

ІІІ

ІV

V

VI

VII

VIII

IX

X

XI

XII

Всього

2007

302

246

164

195

161

98

161

253

434

440

353

346

3153

2008

264

209

149

150

96

83

90

131

314

294

217

172

2169

2009

140

90

78

89

65

51

52

56

141

115

103

81

1061

2010

57

50

60

31

44

43

33

37

86

86

61

37

625

2011

46

39

56

21

34

25

23

43

119

221

260

141

1028

Σ

809

634

507

486

400

300

359

520

1094

1156

994

777

8036

Сер.

161,8

126,8

101,4

97,2

80

60

71,8

104

218,8

231,2

198,8

155,4

1607,2

%

 10

7,9

6,3

6

5

3,7

4,4

6,4

13,6

14,3

12,3

9,7

100%


При рівномірному розподілі захворюваності по місяцям року середньомісячний показник захворюваності становить 8,33% ( 100 % : 12міс. ).
Захворюваність перевищує 8,33 % в осінньо-зимовий період.
Коефіцієнт сезонності = 155,4+198,8+231,2+218,8+161,8/1607,2 = 60%

Індекс сезонності =155,4+198,8+231,2+218,8+161,8 / 126,8+101,4+97,2+80+60+71,8+104=1,5


На основі вказаних даних можна стверджувати, що захворюваність на гепатит А підвищується в осінньо-зимовий період. Така ситуація може пояснюватись тим, що розпочинається холодний період року, а отже і можливе зниження захисних функцій організму. Найбільший спалах гепатиту А спостерігається у листопаді. Коефіцієнт сезонності 60%, індекс сезонності 1,5.

ЗАВДАННЯ 3.


Проаналізувати розподіл захворюваності на гепатит А

по вікових групах


Роки

 

0-2 роки

3-6 років

7-14 років

15 і більше

Всього

0-14 років

2007

аб.

175

1295

6501

16416

24387

7971




ін.

15,05

80,56

145,23

40,84

51,4

110

2008

аб.

154

1017

4894

14463

20528

6065




ін.

12,69

65,66

115,77

36,06

43,27

86,77

2009

аб.

86

607

2474

8483

11650

3167




ін.

7,09

39,19

58,53

21,15

24,73

45,31

2010

аб.

61

492

1864

5465

7882

2417




ін.

4,88

32,3

46,69

13,67

16,86

35,73

2011

аб.

46

336

1051

3702

5135

1433




ін.

3,54

21,81

27,91

9,29

11,05

21,69

Σ

аб.

522

3747

16784

48529

69582

21053

Сер.




104,4

749,4

3356,8

9705,8

13916,4

4210,6

%




0,75

5,3

24,1

70

100%

30,2

Σ

 

43,25

239,52

394,13

121,01

147,31

299,5

Сер.

ін.

8,65

47,904

78,826

24,202

29,462

59,9



Діаграма розподілу захворюваності по віковим групам

Діаграма розподілу захворюваності по віковим групам(відсоткове співвідношення)


Згідно аналізу розподілу захворювання по віковим групам можна стверджувати, що найчастіше хворіють люди старше 15 років та підлітки, тобто вірус вражає як дітей так і дорослих. Маленькі діти рідко хворіють на гепатит внаслідок поганої передачі віруса побутовим шляхом.
Висновок про епідемічну ситуацію: аналіз захворюваності на гепатит А : багаторічна захворюваність має тенденцію до зниження. Характерна осінньо-зимова сезонність підвищення. Віковими “групами ризику” являються групи є люди старше 7 років

РЕКОМЕНДАЦІЇ щодо покращення епідемічної ситуації при захворюванні на гепатит А :

Згідно проведеного ретроспективного аналізу захворюваності на гепатит А, можна сказати, що вплинути на неї можна шляхом активної імунізації населення, яка проводиться сьогодні у розвинутих країнах ( ДДЗ, школи та ін.). Також з цією метою необхідно вчасно виявляти, лікувати хворих, проводити протиепідемічні заходи в осередках та їх можливу ліквідацію.


Використана література


  1. Ж.Д. Возіанова „Інфекційні і паразитарні хвороби” К- „Здоров`я” 2003




  1. П. Шабалов „Педиатия” 2002- Санкт- Петербург.




  1. В.Д. Беляков „Эпидемиология” –„Медицина” М. 1989




  1. каф. епідеміології „епідеміологічний метод дослідження” К. 2003




  1. К.М. Синяк „Епідеміологія” „Здоров`я” К. 1998


написать администратору сайта