Господарське право (Вінник Оксана Мар'янівна). Навчальний посібник (2ге видання, змінене та доповнене) київ правова єдність всеукраїнська асоціація видавців 2008 вступ
 Скачать 2.91 Mb.
|
|
-7 зазначеного закону), а саме: 1. Створюються органами, уповноваженими управляти державним майном, та/або державними органами приватизації у встановленому ФДМУ та центральниморганом влади з питань економіки порядку; засновники в процесі корпоратизації - органи, уповноважені управляти державним майном; у процесі приватизації - органи, уповноважені управляти державним майном та/або державні органи приватизації; рішення приймають зазначені органи за погодженням з Кабміном України (відповідно до порядку, передбаченого постановою КМУ № 1477 від 25.10.2006 р. «Про погодження з Кабінетом Міністрів України рішення щодо утворення державних холдингових компаній у процесі корпоратизації та приватизації»). 2. Ініціатором створення ДХК може бути: • у процесі корпоратизації: державне підприємство; орган, уповноважений управляти державним майном; • у процесі приватизації: державний орган приватизації; підприємство, щодо якого прийнято рішення про приватизацію; господарські товариства, утво- рені в процесі приватизації. 3. Перелік документів, що подається ініціатором створення ДХК органу, уповноваженому управляти державним майном: • обґрунтованість доцільності утворення ДХК; • перелік підприємств та їх структурних підрозділів, на базі яких пропонується створити ДХК та її корпоративні підприємства; • проект статуту ДХК. У разі створення ДХК за ініціативою органу, уповноваженого управляти державним майном, перелік підприємств та їх структурних підрозділів, на базі яких пропонується утворити ДХК та її корпоративні підприємства, і проект статуту ДХК готує цей орган. 4. Статутний фонд ДХК формується за рахунок належних державі акцій (часток, паїв) відповідних господарських товариств у встановленому законодавством порядку. 5. Єдиними акціонером ДХК від моменту її утворення до завершення процедури приватизації або припинення є держава. 6. Управління акціями ДХК здійснюється в установленому законом порядку; їх заборонено передавати в управління будь-яким особам. 7. Державні пакети акцій і державне майно, передане до статутного фонду ДХК, не можуть бути відчужені або перебувати у заставі, використані для формування статутних фондів будь-яких підприємств. 8. ДХК не може бути корпоративним підприємством іншої ХК. 9. Рішення про приватизацію ДХК може бути прийняте лише після прийняття рішення про приватизацію всіх корпоративних підприємств ДХК, пакети акцій яких передано до статутного фонду ДХК. 10. Пакети акцій (часток, паїв) або інше майно, передані до статутного фонду ДХК, перебувають у державній власності і закріплюються за нею на праві господарського відання (ст. 13). 11. Особливості управління холдинговим корпоративним пакетом акцій корпоративного підприємства ДХК, переданим до статутного фонду ДХК: • про проведення загальних зборів акціонерів (учасників) корпоративного підприємства виконавчий орган такого підприємства має письмово повідомити ДХК та орган, уповноважений управляти державним майном, відповідно до вимог законодавства; таке повідомлення повинно містити такі дані: повне найменування та місцезнаходження товариства; дату, час і місце проведення загальних зборів; час початку та закінчення реєстрації акціонерів (їх представників) для участі у загальних зборах; перелік питань, що виносяться на голосування; інші відомості, передбачені законодавством; • ДХК спільно з органом, уповноваженим управляти державним майном, у визначеному КМУ порядку має прийняти рішення з кожного питання, внесеного до порядку денного загальних зборів, і надати відповідні доручення на голосування представникові в термін і порядку, визначені КМУ; представник має право брати участь у загальних зборах тільки після отримання відповідного доручення на голосування від органу, уповноваженого управляти державним майном; • як господарська структура ДХК виконує повноваження, передбачені ст. 9 Закону «Про управління об'єктами державної власності», а саме: 1) укладає контракти з керівниками державних акціонерних товариств, які є її корпоративними підприємствами; 2) розробляє річні фінансові та інвестиційні плани ДХК, а також інвестиційні плани на середньострокову перспективу (3-5 років) і подає на затвердження уповноваженому органу управління, який здійснює контроль за її діяльністю; 3) забезпечує розроблення та затверджує річні фінансові й інвестиційні плани, а також інвестиційні плани на середньострокову перспективу (3-5 років) державних акціонерних товариств, які є її корпоративними підприємствами; 4) проводить аналіз і обов'язкові щорічні аудиторські перевірки своєї фінансово-господарської діяльності та подає отримані результати органу виконавчої влади, який здійснює контроль за її діяльністю. 4.Кабінет Міністрів України як суб'єкт організаційно-господарських повноважень Кабінет Міністрів України (КМУ) є вищим органом у системі органів вико- навчої влади; здійснює виконавчу владу безпосередньо та через міністерства/відомства, Раду Міністрів Автономної Республіки Крим та місцеві державні адміністрації; спрямовує, координує та контролює діяльність цих органів (ст. 1 Закону від 21.12.2006 р. «Про Кабінет Міністрів України»). Відповідно до ст. 5 Закону України від 21 вересня 2006 року «Про управління об'єктами державної власності», Кабінет Міністрів України є суб'єктом управління, що визначає об'єкти управління державної власності, стосовно яких виконує функції з управління, а також об'єкти управління державної власності, повноваження з управління якими передаються іншим суб'єктам управління, визначеним цим Законом. Здійснюючи управління об'єктами державної власності, Кабінет Міністрів України: 1) визначає органи виконавчої влади, які здійснюють функції з управління об'єктами державної власності; 2) встановлює порядок передачі об'єктів державної власності суб'єктам управління, визначеним цим Законом; 3) визначає порядок призначення уповноваженої особи на виконання функцій з управління корпоративними правами держави та інших об'єктів державної власності; 4) визначає умови створення та діяльності господарських структур; 5) приймає рішення про створення, реорганізацію та ліквідацію господарських структур (державних господарських об'єднань, державних холдингових компаній) і визначає центральні органи виконавчої влади, які здійснюють контроль за їх діяльністю; 6) призначає на посади та звільняє з посад керівників господарських структур, стосовно яких функції з управління виконує Кабінет Міністрів України; 7) приймає рішення про створення, реорганізацію та ліквідацію казенних підприємств і визначає центральні органи виконавчої влади, до сфери управління яких вони належать; 8) приймає рішення про передачу відповідно до закону об'єктів державної власності в комунальну власність, дає згоду на передачу об'єктів з комунальної в державну власність; 9) приймає рішення про закріплення в державній власності пакетів акцій (час- ток) акціонерних товариств, створених на базі державного майна, що приватизу- ється, терміни закріплення таких пакетів акцій (часток) у державній власності відповідно до законодавства про приватизацію; 10) приймає за поданням Фонду державного майна України рішення про достроковий продаж пакетів акцій (часток), закріплених у державній власності, або їх частини; 11) встановлює критерії відбору об'єктів державної власності для передачі їх в управління уповноваженим особам; 12) встановлює критерії відбору уповноважених осіб для передачі їм в управління об'єктів державної власності; 13) визначає порядок управління корпоративними правами держави та ви- плати винагороди уповноваженим особам за належне виконання ними функцій з управління корпоративними правами держави; 14) приймає за поданням Фонду державного майна України рішення про передачу повноважень з управління корпоративними правами держави уповнова- женим органам управління та господарським структурам; 15) розробляє та укладає міжнародні договори України щодо об'єктів державної власності України згідно із законодавством; 16) призначає позапланові ревізії та перевірки фінансово-господарської діяльності підприємств державного сектору економіки, які стосуються використання об'єктів державної власності; 17) встановлює критерії ефективності управління об'єктами державної власності та порядок їх застосування; 18) визначає порядок: а) здійснення контролю за виконанням функцій з управління об'єктами державної власності; б) спрямування коштів, визначених Державним бюджетом України, на фінансування витрат, пов'язаних з викупом часток (акцій, паїв) вторинної емісії господарських організацій з корпоративними правами держави, та заходи щодо реструктуризації, досудової санації та інші заходи, які стосуються функціонування об'єктів державного сектору економіки; в) відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними, у тому числі казенними, підприємствами та їх об'єднаннями, господарськими структурами; г) конкурсного відбору керівників державних суб'єктів господарювання; ґ) оплати праці та винагороди керівникам державних підприємств; д) призначення, діяльності, відповідальності та винагороди посадовим особам уповноважених органів управління, відповідальних за стан фінансово- господарської діяльності одного або кількох державних підприємств; е) призначення, діяльності, відповідальності та оплати праці державних контролерів використання об'єктів державної власності (далі - державні контролери); є) створення та ведення Єдиного реєстру об'єктів державної власності; ж) визначення вартості об'єктів державної власності; з) проведення інвентаризації об'єктів державної власності; и) відчуження та списання об'єктів державної власності; і) розпорядження активами державних господарських організацій; ї) розрахунку та використання концесійних платежів за державне майно; й) оцінки об'єктів оренди та порядок розрахунку, розподілу і використання плати за оренду (суборенду) державного майна; к) визначення підприємств державного сектору економіки, на яких проводяться щорічні аудиторські перевірки використання об'єктів державної власності; 19) забезпечує контроль за ефективністю управління об'єктами державної власності; 20) затверджує річні фінансові плани державних підприємств, що є суб'єктами природних монополій, і державних підприємств, плановий розрахунковий обсяг чистого прибутку яких перевищує 50 мли грн.; 21) приймає рішення щодо реорганізації (реструктуризації) підприємств, які не підлягають приватизації; 22) погоджує рішення уповноважених органів управління щодо створення, реорганізації та ліквідації діяльності підприємств державного сектору економіки, що мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави; 23) погоджує умови приватизації та реструктуризації об'єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави; 24) затверджує перелік об'єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави; 25) забезпечує контроль за використанням орендованих цілісних майнових комплексів державних підприємств, їх структурних підрозділів і нерухомого майна; 26) виконує відповідно до законів інші функції з управління об'єктами дер- жавної власності. 5. Господарські міністерства/відомства як органи господарського управління Господарські (галузеві) міністерства (відомства). В системі господарю- вання розрізняють дві категорії міністерств (відомств): • функціонального типу (Міністерство економіки, Міністерство фінансів тощо); • галузевого типу (або господарські міністерства), сферою управління яких є певна галузь народного господарства (Міністерство вугільної промисло- вості, Міністерство транспорту та зв'язку тощо). Господарське міністерство (відомство) - це господарська організація (ор- гандержавної виконавчої влади), яка здійснює координацію діяльності усіх підприємств та організацій галузі, а також функції власника майна щодо підпорядкованихїй державних підприємств та організацій. Правовою основою діяльності господарських міністерств (відомств) є Закон України від 21 вересня 2006 року «Про управління об'єктами державної власнос- ті», Загальне положення про міністерство, інший центральний орган державної виконавчої влади (затверджене Указом Президента України від 12.03.1996 р.) та Положення про конкретне господарське міністерство/відомство (наприклад, По- ложення про Міністерство транспорту та зв'язку України, затв. Постановою Кабі- нету Міністрів України від 06.06.2006 р. № 789). Основні риси господарського міністерства (відомства): • господарська організація, яка здійснює управління господарською діяльністю підвідомчих державних підприємств і координацію діяльності всіх підприємств галузі; • господарська організація унітарного типу; • підпорядкованість Кабінету Міністрів України; • установчий документ - положення, розроблене відповідно до Загального положення про міністерство, інший центральний орган державної виконавчої влади України; • наявність статусу юридичної особи; • необхідна для здійснення міністерством (відомством) своїх функцій частка державного майна, закріплена за ним на праві оперативного управління; • наявність функцій двох видів: а) щодо загальногалузевого управління (участь у формуванні та реалізації державної політики в галузі, прогнозування розвитку економіки галузі, участь у розробці проектів Державної програми економічного та соціального розвитку України, Державного бюджету України, формування та розміщенні державного замовлення на продукцію галузі та укладення державних контрактів, реалізація державної стратегії відповідної галузі, розробка відповідних фінансово-економічних та інших нормативів, видача спеціальних дозволів (ліцензій) по окремим видам діяльності, затвердження державних стандартів, норм і правил на продукцію (роботи, послуги) відповідної галузі, участь у формуванні та реалізації антимонопольної політики у відповідній галузі, дача висновку щодо доцільності та обґрунтованості створення ПФГ та ін.); б) щодо управління майном державних підприємств, які належать до сфери відповідного міністерства, здійснюючи щодо цих підприємств функції власника державного майна. Відповідно до ст. 6 Закон України від 21 вересня 2006 року «Про управління об'єктами державної власності», господарські міністерства/відомства (як уповноважені органи управління) здійснюють такі повноваження щодо державних підприємств і державного майна: 1) приймають рішення про створення, реорганізацію та ліквідацію підприємств, установ та організацій, заснованих на державній власності; 2) ініціюють створення господарських структур (державних господарських об'єднань і державних холдингових компаній), розробляють проекти їх установчих документів; 3) затверджують статути (положення) підприємств, установ та організацій, що належать до сфери їх управління, і господарських структур та здійснюють контроль за їх дотриманням; 4) укладають і розривають контракти з керівниками державних підприємств, установ, організацій і господарських структур та здійснюють контроль за їх виконанням; 5) розробляють стратегію розвитку державних підприємств і господарських структур; 6) затверджують річні фінансові та інвестиційні плани, а також інвестиційні плани на середньострокову перспективу (3-5 років) державних підприємств і господарських структур, що належать до сфери їх управління, та здійснюють контроль за їх виконанням у встановленому порядку; 7) проводять моніторинг фінансової діяльності, зокрема виконання показників фінансових планів підприємств, що належать до сфери їх управління; 8) забезпечують проведення щорічних аудиторських перевірок окремо визначених державних підприємств і господарських структур; 9) визначають посадових осіб, відповідальних за стан фінансово- господарської діяльності одного або кількох державних підприємств (далі - відповідальний представник органу, уповноваженого управляти об'єктами державної власності); 10) здійснюють контроль за діяльністю господарських структур; 11) ведуть облік об'єктів державної власності, що перебувають в їх управлінні, здійснюють контроль за ефективним використанням і збереженням таких об'єктів; 12) здійснюють управління казенними підприємствами відповідно до законодавства; 13) здійснюють управління корпоративними правами держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України; 14) передають функції з управління об'єктами державної власності господарським структурам та уповноваженим особам, укладають з ними договори доручення і здійснюють контроль за ефективністю їх виконання в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України; 15) виявляють державне майно, яке тимчасово не використовується, та вносять пропозиції щодо умов його подальшого використання; 16) приймають рішення про подальше використання державного майна, що не увійшло до статутних фондів господарських товариств, створених у процесі корпоратизації; 17) дають згоду Фонду державного майна України на передачу об'єктів державної власності до статутних фондів господарських товариств, у тому числі підприємств з іноземними інвестиціями, що створюються за участю держави; 18) погоджують передачу об'єктів державної власності в комунальну власність, до сфери управління інших органів, уповноважених управляти об'єктами державної власності, господарських структур або в користування Національній академії наук України, галузевим академіям наук, а також передачу об'єктів комунальної власності в державну власність; у випадках, передбачених законодавством, приймають рішення про передачу об'єктів державної власності в комунальну власність, до сфери управління інших органів, уповноважених управляти об'єктами державної власності, господарських структур або в користування Національній академії наук України, галузевим академіям наук; 19) беруть участь у підготовці та укладанні міжнародних договорів України щодо об'єктів державної власності України згідно із законодавством; 20) погоджують підпорядкованим підприємствам, установам, організаціям відповідно до законодавства договори про спільну діяльність, за якими використовується нерухоме майно, що перебуває в їх господарському віданні чи оперативному управлінні; 21) організовують і проводять конкурси з визначення керівників державних підприємств, установ та організацій; 22) забезпечують відповідно до встановленого Кабінетом Міністрів України порядку відрахування до Державного бюджету України частини прибутку (доходу) державними підприємствами, господарськими структурами; 23) забезпечують надання розпоряднику Єдиного реєстру об'єктів держав- ної власності інформації про наявність і поточний стан майна об'єктів державної власності та будь-які зміни в їх стані; 24) забезпечують приведення у відповідність із законодавством установ- чих документів і внутрішніх положень державних підприємств, господарських структур; 25) забезпечують проведення інвентаризації майна державних підприємств, господарських структур відповідно до визначеного Кабінетом Міністрів України порядку; 26) забезпечують проведення екологічного аудиту державних підприємств, господарських структур, у тому числі тих, що передаються в оренду; 27) забезпечують збереження установчих документів, наказів та протоколів засідань відповідних виконавчих органів державних підприємств, господарських структур; 28) забезпечують оформлення прав на земельні ділянки (у разі відсутності необхідних документів) та уточнення меж земельних ділянок державних і казен- них підприємств; 29) здійснюють уточнення складу виробничих потужностей мобілізаційного призначення та обсягів запасів мобілізаційного резерву з урахуванням доцільності їх подальшого збереження; 30) надають орендодавцям об'єктів державної власності згоду на оренду державного майна і пропозиції щодо умов договору оренди, які мають забезпечувати ефективне використання орендованого майна та здійснення на орендованих підприємствах технічної політики в контексті завдань галузі; 31) контролюють виконання орендарями інвестиційних і технічних програм розвитку орендованих об'єктів державної власності, якщо такі передбачені договором оренди; 32) організовують контроль за використанням орендованого державного майна; 33) погоджують з Фондом державного майна України плани реструктуризації та санації об'єктів державної власності в разі створення за їх участю нових суб'єктів господарювання; 34) забезпечують розроблення умов реструктуризації та санації держав- них підприємств, що мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави; 35) забезпечують управління та збереження матеріальних носіїв секретної інформації та здійснення заходів щодо охорони державної таємниці; 36) призначають і звільняють державних контролерів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України; 37) укладають і розривають контракти з державними контролерами та здійснюють контроль за їх виконанням; 38) виконують інші передбачені законодавством функції з управління об'єктами державної власності. |