Главная страница
Навигация по странице:

  • Вставні слова в діловому мовленні, їх місце в реченні

  • Складні випадки керування та узгодження у професійному мовленні.

  • Види керування

  • Однорідні члени речення. Однорідні члени речення


    Скачать 15.43 Kb.
    НазваниеОднорідні члени речення
    Дата23.03.2018
    Размер15.43 Kb.
    Формат файлаdocx
    Имя файлаОднорідні члени речення.docx
    ТипДокументы
    #39205

    Однорідні члени речення

    1. Логічна неоднорідність у побудові ряду однорідних членів речення.

    2. Побудова ряду однорідних членів, що містять родові і видові поняття.

    3. В однорідний ряд не поєднуються члени речення з окремими реченнями.

    4. Однакове узгодження однорідних членів речення з узагальнювальним словом.

    5. Різні способи вираження однорідних членів речення у переліку пунктів, розділів, тощо.

    6. Пропуск прийменників із пари повторюваних чи двочленних.

    7. Порушення норм керування серед однорідних членів речення.

    Вставні слова в діловому мовленні, їх місце в реченні

    Вставні слова і словосполучення – слова і словосполучення, введені в речення з метою внесення того чи іншого пояснення або надання тому різних модальних значень.

    Вставні слова і словосполучення часто використовуються у діловому мовленні, при складанні ділових паперів, ними розпочинаються речення, абзаци. Але рекомендується вживати їх обережно.

    3 групи:

    1. Вставні слова і словосполучення, що вказують на ставлення мовця до висловленої ним думки.

    2. Вони можуть означати ступінь впевненості або невпевненості в повідомленні.

    3. Вставні слова, що вказують на те, кому належить висловлена думка.

    4. Вставні слова, що вказують на зв’язок висловлюваного з контекстом. До них належить: отже, наприклад, значить, виходить, до речі.

    5. Вставні слова і словосполучення в писемному мовленні виділяються комами, у усному – паузами.

    Складні випадки керування та узгодження у професійному мовленні.

    Для правильного оформлення висловлення важливо насамперед узгодити присудок з підметом.

    1. Якщо підмет виражений іменником і числівником, що закінчується на одиницю (21, 1991), то присудок вживається в однині.

    2. Якщо підмет виражений іменником і числівником, що закінчується на 2 3, 4, то у присудок вживається в однині.

    3. Якщо у складі підмета є числівник 5, 6, 7, 8, 9, то присудок ставиться чи у множині чи в однині, залежно від контекстного значення підмета.

    4. Якщо у складі підмета є слова більшість, меншість, ряд, частина, багато, кілька, то присудок вживається в однині.

    5. Якщо підмет виражений займенником що, дехто, ніхто, ніщо, то присудок вживається в однині.

    6. Якщо у складі підмета є прикладка – власна назва, то присудок узгоджується із загальною, родовою назвою.

    7. Якщо у складі однорідних підметі є означення, то присудок вживається в однині.

    8. Якщо підмет виражений абревіатурою, то присудок узгоджується з головним словом у словосполученні, від якого утворено абревіатуру.

    Керування – один із способів поєднання слів при якому слово вимагає конкретної відміннової форми іншого слова, тобто керує формою іншого слова: оплачувати за проїзд, платити за проїзд.

    1. У стійких словосполученнях не замінюються окремі слова, і не вводяться нові. Від цього словосполучення руйнується, а текст стає неграмотним.

    2. Близькозначні слова можуть вимагати після себе неоднакових відмінків.

    3. Добираючи укр. відповідники до російських, слід розрізняти мовні засоби.

    Види керування:

    1. Дієслівне

    2. Іменне

    3. Прикметникове.


    написать администратору сайта