Главная страница
Навигация по странице:

  • Матеріали і обладнання

  • Аналіз стану слизової оболонки шлунка.

  • Тензоалгометричний метод визначення порогу больової чутливості після дії аналгезуючих препаратів

  • Демонстрація на щурах дії М-, Н-холіноміметика карбахоліну та гангліоблокатора пентаміну на моторну активність шлунка та товстої кишки.

  • Шлунок, см вод.ст/хв ІМА АС

  • Після введен. карбохоліну

  • Після введен. пентаміну

  • фарма практичні. Омепразолу Демонстрація на щурах синдрому відміни після тривалого введення омепразолу (дослідження шлункової секреції у контрольних щурів та у щурів після введення омепразолу упродовж 14ти днів). Матеріали і обладнання


    Скачать 1.18 Mb.
    НазваниеОмепразолу Демонстрація на щурах синдрому відміни після тривалого введення омепразолу (дослідження шлункової секреції у контрольних щурів та у щурів після введення омепразолу упродовж 14ти днів). Матеріали і обладнання
    Дата28.11.2022
    Размер1.18 Mb.
    Формат файлаdocx
    Имя файлафарма практичні.docx
    ТипДокументы
    #817548

    ПР 1

    Демонстрація на щурах синдрому відміни після тривалого введення омепразолу

    Демонстрація на щурах синдрому відміни після тривалого введення омепразолу (дослідження шлункової секреції у контрольних щурів та у щурів після введення омепразолу упродовж 14-ти днів).
    Матеріали і обладнання: щури, хірургічні інструменти, лігатури, дощечки для фіксації тварин.

    Реактиви: дистильована вода, уретан, омепразол, фіз.розчин

    Хід роботи: дослідження шлункової секреції у щурів проводять у гострих дослідах методом перев’язування пілоричного сфінктеру за Шеєм (1954).


    • Перед початком експерименту тварин відсаджують на голод з вільним доступом до води.

    • Тварину наркотизують уретаном в дозі 1,1 мг/кг ваги внутрішньоочеревинно і фіксують на дощечці.

    • Виконують лапаротомію по серединній лінії очеревини.

    • Із черевної порожнини дістають шлунок, знаходять 12-палу кишку та перев’язують лігатурою пілоричний сфінктер. Черевну порожнину та шкіру зашивають.

    • Через 2-6 год. проводять забій тварин шляхом декапітації. Із черевної порожнини дістають шлунок і зливають його вміст у стаканчик.

    • Визначають об’єм соку.


    Досліджувані щури:

    • 1 – одноразове введення Омепразолу (40 мг/кг)

    • 2 – 14-денне введення Омепразолу(40 мг/кг)


    Через 4 години експерименту

    Одноразове введення Омепразолу

    14-денне введення Омепразолу
    Демонстрація на щурах побічної дії нестероїдних протизапальних засобів на слизову оболонку шлунка (дослідження слизової оболонки шлунка на гастроскопі на наявність ерозій, виразок та крововиливів у щурів контрольної групи та у щурів через 2 години після введення ацетилсаліцилової кислоти).
    Виразково-ерозивні ураження слизової оболонки шлунка щурів викликали за допомогою інтрагастрального введення аспірину (ацетилсаліцилова кислота) у дозі 100 мг/кг. Аспірин розчиняли в 0,2 н HCl (20 мг/0,5 мл); тварині вагою 200 г вводили 0,5 мл розчину аспірину в HCl (доза 100 мг/кг). Через 2 год тварин умертвляли і оцінювали ушкодження в слизовій оболонці шлунка щурів.

    Аналіз стану слизової оболонки шлунка. Діставали шлунок, розрізали його по малій кривизні, вивертали слизовою назовні і ретельно промивали фізіологічним розчином. За допомогою експериментального гастроскопа при транслюмінаційному освітленні досліджували стан слизової оболонки шлунка при чотирьохразовому збільшенні (лупа). У кожному шлунку розраховували площу виразок і довжину ерозій. 




    Демонстрація на щурах знеболюючої дії місцевих анестетиків. Робота з алгезиметром.
    Тензоалгометричний метод визначення порогу больової чутливості після дії аналгезуючих препаратів

    Показником порогу больової чутливості (ПБЧ) є тиск, зафіксований в момент вираженої больової реакції тварини (писк або відсмикування лапи, на яку натискалось).


    Пристрій і принцип роботи апаратно - програмного комплексу для визначення больового порогу.

    Апаратно - програмний комплекс складався

    • з тензометричного чутливого перетворювача (1),

    • вимірювального блоку (2) і

    • комп'ютера (3) зі спеціальним програмним забезпеченням, що дозволяє фіксувати, обробляти і відтворювати отримані дані


    Щуру вводиться лідокаїн внутрішньом’язево в дозі 0,7 мг/кг. Визначення порогу больової чутливості здійснювали шляхом натискання на досліджувану область. Так, при визначенні порогу больової чутливості задньої лапки у щурів 3-х місячного віку використовували металеву циліндричну насадку площею 0,5 см2, для щурів інших вікових груп використовували нормовані насадки, що відповідають розміру лапки.
    Визначення порогу больової чутливості проводився наступним чином.

    Після включення і проведення калібрування, насадкою чутливого елемента плавно натискали по 3 рази на кожну задню лапку щура до отримання больовий реакції.

    Болюче відчуття виникало в той момент, коли сила тиску досягала значень, достатніх для порушення Аb-механорецепторов і С-полімодальних ноцицепторів.

    У момент відсмикування лапки спостережуваний на моніторі графік зростаючої сили натискання переривався і таким чином ми фіксували ПБЧ (порогу больової чутливості ).




    Демонстрація на щурах дії М-, Н-холіноміметика карбахоліну та гангліоблокатора пентаміну на моторну активність шлунка та товстої кишки.
    Пентамін -гангліоблокатор, діє і на симп, і на парасимп, діє на ганглії в прегангліонарному волокні, також зв‘язується з Н-холінорецепторами в прегангліонарному волокні і блокує парасимпатичну дію (блокатор ацетилхолінових Н-холінорецепторів)
    Моторика погіршується

    Карбахолін препарат, який діє на парасимпатичну систему, неселективний агоніст ацетилхолінових рецепторів (діє і на М, і на Н-холінорецепторів)

    Їх стимуляція призводить до збільшення моторики ШКТ
    Уретан збільшує продукцію слизу, тому роблять трахеотомію, шоб щурик не здох

    Дослідження моторної активності шлунка та товстої кишки у щурів проводили за допомогою балонографічного методу під уретановим знечуленням (1,1 г/кг, в/о). Робили трахеостомію, після чого в фундальний відділ шлунка та товсту кишку, через ротовий та анальний отвір відповідно, вводили катетери з латексним балончиком, який заповнювали водою, температурою 37С. Вводили в шлунковий балон 1 мл води, в балон товстої кишки – 0,5 мл. Після 20-хвилинної адаптації до балончика упродовж 60 хв реєстрували спонтанну моторну активність. Після запису спонтанної моторної активності тваринам вводили стандартний стимулятор моторики неселективний агоніст ацетилхолінових рецепторів карбахолін (0,01 мг/кг, в/о) та проводили подальший запис упродовж 1,5 год, виходячи з тривалості дії карбахоліну, яка складає 1,5-2 години.Після цього вводили гангліоблокатор пентамін (0,2 мл 5% р-ну) та продовжили запис.
    Рухову активність шлунка характеризували за амплітудою, індексом моторної активності (ІМА), тонічним та фазним індексами, всі параметри разраховували за 1 хвилину. ІМА - це інтегрована величина, в розрахунок якої входить значення амплітуди, частоти скорочень та значення вихідного тонусу стінки. Одиниці ІМА прийняті в см вод. ст./хв Ампілуда скорочень характеризує різницю між мінімумом та максимум скорочення. Тонічний індекс – площа під кривою утворена мінімумом та максимум амплітуд за певний проміжок часу в см вод. ст./хв. Фазний індекс - різниця між індексом моторної активності і тонічним індексом, характеризує роботу органу (кінетична енергія).



    Шлунок,

    см вод.ст/хв

    ІМА

    АС

    ТІ

    ФІ

    Голодна моторика

    106,13

    0,75

    56,13

    50,0

    Після введен. карбохоліну

    166,4

    2,3

    122,45

    144.02

    Після введен.

    пентаміну

    110,15

    1,1

    44,02

    53,03


    написать администратору сайта