книга. напрямки. Основні напрями корекційнопедагогічної роботи з дошкільниками із зпр. Затримка психічного розвитку (зпр)
 Скачать 18.09 Kb.
|
|
Основні напрями корекційно-педагогічної роботи з дошкільниками із ЗПР. Затримка психічного розвитку (ЗПР) – це порушення нормального темпу психічного розвитку, в результаті чого дитина, яка досягла шкільного віку, продовжує залишатися в колі дошкільних, ігрових інтересів. При ЗПР діти не можуть включатися в шкільну діяльність, сприймати шкільні завдання і виконувати їх. В даний час проблемі виховання і навчання дошкільників з затримкою психічного розвитку (ЗПР) приділяється значна увага як у сфері науки, так і практики. Це обумов-лено тим, що збільшується кількість дітей з проблемами у розвитку, а питання ранньо-го виявлення і корекції недоліків розвитку залишаються недостатньо розробленими. Своєчасна організація корекційно-педагогічного впливу є основним чинником, що зумовлює соціальну адаптацію і реабілітацію проблемної дитини. На сьогоднішній день в наукових дослідженнях переконливо показано і підтверджено практикою, що найбільші педагогічні можливості для подолання недоліків у розвитку дитини є в період раннього і дошкільного дитинства, тому що в цей період психіка найбільш пластична. В даний час фахівці-дефектологи, що займаються корекційно-розвивальною робо-тою з дітьми раннього віку, що мають порушення в розвитку, довели, що рання і цілеспрямована педагогічна робота сприяє корекції порушень і попередженню вторинних відхилень у розвитку цих дітей. Для досягнення максимальної ефектив-ності при проведенні корекційно-педагогічної роботи з дітьми необхідно враховувати: - структуру відхиляється розвитку і варіант ЗПР; - інформацію про здоров'я дитини; - мікросоциальні умови в сім'ї; - вік дитини, в якому вона надійшла в спеціальний дитячий садок; - передбачувану тривалість перебування дитини в ДНЗ компенсуючого виду та ін. Кожен з перерахованих блоків має свої цілі, завдання, зміст, які реалізуються з опорою на основні лінії розвитку дитини. Основними лініями розвитку прийнято вважати: фізична, соціально-моральне, пізнавальне та мовний, естетичний розвиток. Діагностичний блок займає особливе місце в педагогічному процесі і відіграє роль індикатора результативності оздоровчої, корекційно-розвивального та освітньо-виховного впливу на дитину. При плануванні конкретного змісту оздоровчої та педагогічної роботи в кожній віковій групі фахівці і вихователі враховують: принципи спеціального навчання і виховання; результати комплексного вивчення дітей; результати діагностичного обстеження групи і окремої дитини з метою визначення та коригування планів корекційно-розвивальної та виховно-освітньої роботи; завдання перспективних планів основних розділів програми. Корекційно-педагогічна робота з дошкільниками із ЗПР в числі інших має специфічну особливість - чим менший вік дітей, тим більшу вагу набувають завдання розвиваль-ного характеру. Робота будується з урахуванням індивідуально-типологічних та психологічних особливостей дитини. Якщо робота з дитиною починається в старшому дошкільному віці, то корекційні і розвиваючі завдання починають займати однакове місце в роботі з ним. Одним з найбільш важливих принципів побудови педагогічного процесу є принцип індивідуально-диференційованого підходу. Він передбачає створення педагогічних умов для забезпечення освітніх потреб кожного вихованця спеціального дитячого садка. Реалізація цього принципу також передбачає відбір змісту, форм та методів навчання і виховання з урахуванням індивідуально-типологічних особливостей дітей. У "Освітню програму" закладають такі форми проведення безпосередньо освітньої діяльності: фронтальна освітня діяльність, подгрупповая освітня діяльність, малоподгрупповая освітня діяльність - 2-3 дитини, індивідуальна освітня діяльність. Індивідуальний підхід реалізується через систему індивідуальних корекційно-розвиваючих дій фахівця, які плануються на основі результатів діагностичного обстеження, а також через індивідуальну освітню діяльність вихователя за завданнями вчителя-дефектолога та логопеда під час проведення "корекційного години". Практика показує, що при наданні своєчасної і адекватної допомоги в умовах спеціального дитячого саду, затримка психічного розвитку у багатьох випадках може бути повністю подолана в дошкільному віці. Більшість вихованців потім успішно освоюють програму загальноосвітньої школи. Програма корекційної роботи повинна складатися з урахуванням особливостей і потреб розвитку кожного дитини. Однак можна виділити основні напрямки корекційно-педагогічної роботи. Однією з найбільш важливих завдань є розвиток загальної та дрібної моторики. Це важливо для того, щоб у школі дитина була здоровою, витривалою, інакше їй буде важко витримати навантаження протягом уроку і всього навчального дня. Діти з проблемами в розвитку втомлюються, відрізняються зниженою працездатніс-тю, що значною мірою пов'язане з їх фізичним недорозвиненням. У багатьох дітей відзначається недостатність рухових навичок: скутість, погана координація, неповний обсяг рухів, порушена їх довільність. Відзначається недорозвинення дрібної моторики та зорово-рухової координації. рухи рук бувають незграбними, неузгодженими. Вправи для розвитку загальної моторики спрямовані на підвищення функціональ-ного рівня систем організму (дихальної, серцево-судинної), на розвиток таких рухових якостей і здібностей дитини, як сила, спритність, швидкість. Розвиток тонкої моторики є важливим показником готовності дитини до шкільного навчання. Вміння здійснювати точні рухи кистю і пальцями рук просто необхідно для оволодіння письмом. Тому при підготовці дитини до школи важливіше не вчити його писати, а створювати умови для розвитку дрібних м'язів рук. Необхідним напрямком корекційної роботи є розвиток сприйняття. Успішне навчання в початкових класах школи залежить від здібностей дитини виділяти і відрізняти один від одного різні особливості і властивості об'єкта, від уміння диференціювати такі ознаки як колір, форма, розмір предмета і окремі його елементи. Навчити її цьому - значить допомогти оволодіти перцептивними діями, тобто обстежувати об'єкти і виокремлювати з них найбільш характерні властивості. А також засвоювати сенсорні етапи - загальноприйняті зразки чуттєвих властивостей і відносин предметів. При будь-якому вигляді відхилення від вікової норми розвитку та за будь-якої тяж-кості цього відхилення для дитини можна створити умови, що забезпечують позитив-ну поступальну динаміку її розвитку. Мета корекційно-педагогічної роботи не лише розвиток розумових здібностей дітей, але і їх емоційне благополуччя і соціальна адап-тація. Потрібно активізувати сили самої дитини, налаштувати її на подолання життє-вих труднощів. У дітей з ЗПР великі внутрішні резерви, часто бувають дуже гарні природні здібності. Проте проявляти їх цим дітям важко, при обмеженнях в розвитку мови, гипервозбудимости або загальмованості. Отже, мета проведення корекційно-педагогічної роботи-допомогти їм реалізувати свої задатки шляхом підбору найбільш адекватної тактики корекційної роботи, вибору спеціальних прийомів і методів впливу на всі сфери особистості дитини. Соціально-педагогічна та корекційна робота ведеться на основі принципу формування і щадного навчання. Корекційна робота передбачає навчання дітей елементам психогимнастики, релаксації, переключення з одного виду діяльності на інший. Це необхідно для підготовки дітей із затримкою психічного розвитку до успішної інтеграції в колективі здорових однолітків і в суспільстві взагалі. |