Основні поняття дисципліни
 Скачать 0.56 Mb.
|
|
Тема 4. Технологія створення інформаційних систем. - 4 години Основні принципи та етапи створення ІС. Організація розробки ІС. Створення концепції ІС. Технічне завдання та робоче проектування ІС. Організація робіт по введенню в дію ІС та її супроводження. Правове забезпечення ІС. Методи та засоби створення ІС. Програмне забезпечення для створення ІС. Створення ІС на базі СУБД Access, Paradox. Використання Інтернет та WEB - технологій при побудові ІС. Програмне забезпечення для створення інформаційно-довідкових систем. Можливості програми Microsoft HTML Help Work Shop. Технологія створення Web-сторінок Спочатку всіма компаніями була прийнята така технологія. HTML-текст кожного документа містив однакові блоки, які описували дані та потребували ідентичного оформлення. Група працівників фірми, які займалися Web-сервером, готувала і передавала іншим її співробітникам шаблони Web-документів, в яких вже були заповнені розділи, що потребували однакового підходу. Службовцям залишалося тільки включити в скелет Web-документа потрібний зміст і передати результат на публікацію у WWW. На зміну описаній прийшла фреймова технологія, розроблена фірмою Netscape. Вікно Web-броузера поділяється на фрейми — незалежні частини. У кожному фреймі розташовується окремий документ. Завдяки фреймам автор Web-документа може контролювати реальний його вигляд, розташування та розміри елементів у вікні броузера. Творець документа працює у звичному середовищі майже візуального проектування, де немає необхідності замислюватись над особливостями оброблення HTML-документів конкретним броузером. Фрейми реалізують роздільне існування документа, який міститься, та його зовнішніх атрибутів типу назви установ, навігаційної панелі, відомостей про автора. За допомогою фреймів кожний структурний елемент Web-документа може бути розміщений в окремому файлі. Якщо розробнику треба змінити навігаційну панель документів серверу, то йому не треба проводити цю операцію з кожним із документів, розташованих на Web-сервері. Досить змінити тільки файл, який містить меню, і всі документи на сервері одержать новий навігаційний блок. Тіло документа стає окремим файлом, що зручно як для розробників, так і для користувачів. Спрощується робота користувача з документом. Незалежно від довжини документа, який читається, у користувача завжди буде навігаційна панель, що дає змогу легко переміщатися від одного документа до іншого. Крім того, в момент завантаження нового документа немає потреби "перекачувати" по мережі вміст навігаційного фрейму, а це економить і час, і кошти. Однак фреймова технологія не тільки розширила можливості розробників Web-документів та організаторів Web-серверів, а й спричинила ряд проблем. Web-документи, оформлені за допомогою фреймів, неможливо зберігати повністю в одному файлі (вони складаються з кількох незалежних піддокументів: назви фірми, меню і власне змісту). Користувачеві потрібно зберігати всі складові Web-документа і тільки після цього можна зберегти май-стер-документ, що є каркасом, на якому кріпляться піддокументи. Потім необхідно перевірити правильність гіпер-текстових посилань в майстрові-документі, які пов'язують окремі документи його структури. Крім того, неможливо повністю надрукувати Web-документ, створений за допомогою фреймів. Можна надрукувати спочатку зміст, потім — меню та ін. Тому втрачається стрункість документа паперової копії. Доступ до Internet можна здобути, використовуючи різні можливості:
— користувач може підключитись до діалогової інформаційної мережі, що надає доступ до Internet. У цьому разі можуть бути надані не всі послуги Internet. Основний параметр, який характеризує підключення до Internet, є співвідношення послуги/ціна. За цим показником моделями підключення до Internet в установі є: шлюз ЕП, емуляція комутованого сполучення, комутований SLIP і виділений SLIP. Користувач повинен зв'язати своє локальне обладнання з регіональним провайдером. Щоб установити зв'язок, більшість користувачів застосовує модем і телефонну лінію. Багато користувачів для підключення до Internet з установи використовують її локальну мережу, безпосередньо підключену до серверу регіонального провайдера Internet через високошвидкісний канал зв'язку. Локальний (місцевий) і віддалений сервери, як правило, зв'язані з Internet за допомогою високошвидкісних каналів зв'язку. Такий механізм взаємодії з Internet можна охарактеризувати як класичний варіант системи "клієнт — сервер". Залежно від співвідношення потужності та функціональності ЕОМ користувача (клієнта) й ЕОМ регіонального провайдера (серверу) можливими є два варіанти розподілу функцій між сервером і клієнтом. Клієнт і сервер частково міняються ролями. При цьому забезпечуються такі самі технологічні можливості, але швидкість роботи системи істотно збільшується, оскільки основне обчислювальне навантаження припадає на ЕОМ користувача. В Internet використовуються такі IT:
Значний обсяг інформації, що передається в мережі Internet, займає ЕП, яка є однією з найпопулярніших її служб. На вузлі провайдера Internet для користувача виділяється спеціальна поштова скринька, в яку потрапляють усі листи, що надходять для нього. Коли користувач підключається до вузла, листи з цієї скриньки передаються на його ЕОМ. Система проходження ЕП по мережі Internet така, що потребує наявності двох програм-серверів. Сервер SMTP (простий транспортний поштовий протокол) займається розсиланням листів в Internet. Усі листи абонентів вузла Internet спочатку потрапляють на цей сервер. Сервер РОРЗ (поштовий протокол) здійснює приймання листів з Internet. До поштових клієнтів для роботи з поштою Internet належать програми Outlook Express, Messenger, Eudora та Forte Agent. World Wide Web (WWW) — одна з найпоширеніших мережних служб (ресурсів, інструментів) Internet, що забезпечує зручний інтерфейс для пошуку й одержання інформації з БД, яка зберігається в десятках тисяч джерел у всій мережі у вигляді документів, файлів, систем колективної роботи, віртуальних бібліотек, аудіо- і відеотек, поштових повідомлень та новин. Система гіпертексту надає доступ до безлічі текстів (документів, сторінок), пов'язаних між собою нелінійно. В документах WWW не використовуються ієрархічні меню або списки каталогу, вони містять посилання на інші документи. Перехресні посилання допомагають користувачеві швидко звернутися до документа за додатковою інформацією з питання, що його цікавить, а після цього продовжити читання вхідного тексту. Абревіатура WWW перекладається з англійського як "всесвітня павутина", тому що її гіпертекстові посилання пов'язують інформацію, розташовану в різних місцях, подібно до павутиння павука. При цьому не принципово, де в Internet розміщено документ, на який вказує посилання. Зазначена властивість робить WWW єдиною інформаційною структурою. Так, WWW трансформувала Internet, об'єднавши віддалені сервери як частину єдиного глобального гіпертексту. При цьому зв'язок є повністю однобічним. Створена сторінка WWW може бути змінена тільки автором, але прочитати її може будь-хто, тобто WWW пропонує зв'язок одного з багатьма. Велике значення має те, що користувач не зобов'язаний знати, де знаходиться документ. У WWW доступним є практично кожний з елементів мультимедіа, тобто в інформацію, подану у вигляді сторінок тексту і рисунків, можна включати звуки та відеозоб-раження. Таким чином, WWW забезпечує гіпермедійне (гіперсередовищне) подання інформації. Альтернативними назвами WWW є Web або W3. Web — великий ресурс унікальної інформації. Система Web може використовуватися не тільки для розповсюдження, а й для збирання інформації. За допомогою спеціального ПЗ можна створювати бланки та форми, що заповнюються користувачами. Web ґрунтується на кількох протоколах, включаючи TCP/IP і НТРР, але доступними є кілька, включаючи FTP (File Transfer Protocol — протокол передачі файлів) і NEWS (групи новин). Web побудовано на основі технології "клієнт — сервер". На Web-серверах (або вузлах Web) інформація зберігається у вигляді гіпертекстових документів і надається Web-клієнтам. Під Web-сервером залежно від контексту слід розуміти програму, встановлену на ЕОМ, саму ЕОМ або їх об'єднання. Таким чином, вузол Web — це звичайна ЕОМ, на якій встановлено спеціальне ПЗ — програма-сер-вер. За його допомогою ЕОМ користувача з'єднується з Web. Web-клієнти запрошують інформацію, одержують її і відображають. Як клієнт Web виступає програма, яка називається Web-броузером. Технологія роботи з Web включає два етапи:
Доступ до Web, перегляд даних і маніпулювання ними здійснюються за допомогою Web-броузера. Коли користувач запрошує у Web інформацію з будь-якої початкової сторінки, він запускає Web-броузер на своїй ЕОМ і дає модему команду з'єднатися з місцевим провайдером послуг Internet. Через деякий час, коли встановиться з'єднання, відповідним комунікаційним протоколом інформація пакетами надсилається на ЕОМ користувача і перетворюється на початкову сторінку провайдера послуг користувача. На цій сторінці, як правило, користувач може знайти посилання на корисні Web-сторінки. Після цього користувач побачить на екрані монітора великий список посилань на Web-сторінки, поділені на категорії. Наприклад, якщо користувач перегляне початкову сторінку певної категорії, то він побачить посилання на інші сторінки, присвячені цій категорії. Проглядаючи далі сторінки Web за допомогою броузера, користувач бачить інформацію з поточними посиланнями на документи. Перехресні посилання, як правило, виділяються іншим кольором або підкреслюванням. Посиланням може бути будь-яке зображення або звуковий фраґмент. Щоб скористатися посиланням, користувач клацає лівою клавішею миші на виділеному тексті або рисунку, завдяки чому одержує інформацію стосовно вибраного предмета. Якщо він бачить, що ця інформація його не цікавить, то можна легко повернутися до попередньої сторінки. Для одержання більш докладної інформації користувач може клацнути мишею на іншому посиланні. Ця форма зв'язку застосовується також для графічних зображень. Ще одна ключова особливість інтерфейсу користувача — це зміна положення курсора в той момент, коли він указує на гіперпосилання. Типові технологічні процедури Web-броузерів:
Серед відомих броузерів найкращою програмою є Netscape Navigator, яка дає змогу проглядати документи Web з елементами мультимедіа. Вона була розроблена для забезпечення оптимальної продуктивності та простого використання під час подорожі по Web. Цей броузер реалізує такі технологічні процедури: дає змогу відображати і взаємодіяти з завантаженими документами; забезпечує захист при з'єднанні з сертифікованими Web-серверами; дає змогу завантажувати кілька зображень та текстів водночас, що збільшує продуктивність і швидкість системи; підтримує кешування документів та зображень для зменшення навантаження на мережу; забезпечує інтерфейс, який конфігурується користувачем, із рядком статусу, панеллю інструментів та рядком для зображення каталогу; підтримує закладки, що дають змогу спростити повторний доступ до Web-вузлів; дає змогу доступу до інших компонентів Internet; забезпечує доступність до ОС різних версій (Macintosh, Windows, Unix X-Windows). Однак фреймову технологію підтримують тільки броузери Netscape Navigator та Internet Explorer і їхні більш нові версії. Таким чином, обмежується коло потенційних відвідувачів Web-серверу. Тому за бажанням користувача необхідно передати варіант документів з фреймами і без них. Це досягається встановленням гіпертекстового посилання на дерево документів з фреймами в безфреймовому документі. Система WAIS — Wide Aria Information Servise (інформаційний сервіс широкої області) є альтернативою всесвітньої павутини при здійсненні пошуку. WAIS — це система серверів для вилучення інформації з БД, розкиданих по всьому світу. На відміну від Web, користувач не може пересуватися по WAIS. Замість цього він надає програмі WAIS перелік ключових слів, вона переглядає бібліотеки WAIS і повертає користувачеві перелік документів, знайдених нею у бібліотеках. Іноді в Internet використовується система Gopher, що перекладається як "ховрашок". Ця система вкладених меню, розгалужених як нори ховрашка, була прообразом всесвітньої павутини. Проглянувши Gopher-меню, користувач знайде пункти, які виводять файл, посилаючи його до іншого Gopher-меню, або запускають ще яку-небудь службу Internet. Створення файлу довідкової інформаційної системи у форматі html help Система HTML Help має ряд переваг перед традиційною системою WinHelp, серед яких головними є наступні:
Серед недоліків HTML Help можна відзначити наступні:
Усі перераховані програмні засоби входять у постачання Windows 98. Однак при створенні дистрибутива додатку необхідно включити в нього все це для забезпечення можливості установки на будь-яку версію Windows 95. Нагадаємо, що для роботи з WinHelp потрібно усього лише один файл, що входить у постачання будь-якої версії Windows 95 (і навіть Windows 3.x). Крім того, необхідно мати на увазі, що до скомпільованих файлів HTML Help можна звертатися тільки в середовищі 32-розрядної Windows. Основні елементи html help Незважаючи на всі переваги, мова HTML не дуже придатна для створення контекстно-залежних довідкових систем прикладних програм. У першу чергу це зв’язано з наступними факторами:
Для усунення перерахованих недоліків Microsoft доповнила стандартну мову HTML такими засобами:
Усі ці доповнення роблять HTML Help дуже схожим на WinHelp. Тема 5. Організація автоматизованих інформаційних систем у менеджменті на основі сучасних засобів обчислювальної техніки. - 4 години Загальні особливості автоматизованих інформаційних систем. Структура автоматизованих інформаційних систем. Архітектура автоматизованих інформаційних систем. Загальні особливості автоматизованих інформаційних систем Автоматизована інформаційна система — система, що реалізує IT у сфері управління за спільної роботи управлінського персоналу і комплексу технічних засобів. Вона призначена для автоматизованого збирання, реєстрації, збереження, пошуку, оброблення та видачі інформації за запитами користувачів (управлінського персоналу). Це відбувається на основі використання економіко-математичних методів, моделей, ЕОМ і засобів комунікації. АІС реалізує принципово нову платформу управління, що ґрунтується на інтеграції управлінської інформації за допомогою механізму загального інформаційного зв'язку даних, які включають в оброблення з метою здобуття інформації для управління. Автоматизована 1C має забезпечувати: —- постійне спостереження за поточним станом об'єкта управління та його характеристик; —адаптації, тобто пристосування до принятої практики бізнесу та модифікації, якщо така практика змінюється; —підтримку професійної діяльності управлінських працівників;
Автоматизована 1C є людино-машинною системою, вона дає змогу підвищити якість управління завдяки оптимальному розподілу праці між людиною та ЕОМ на всіх стадіях управління. Вся сукупність операцій оброблення інформації, що включає збирання, введення, запис, реєстрацію, перетворення, зчитування, збереження, знищення, коригування, обмін по каналах зв'язку, в АІС здійснюється за допомогою технічних і програмних засобів (схема 8). Поряд із застосуванням технічних та програмних засобів створюється інформаційне забезпечення АІС, що передбачає організацію її інформаційної бази, регламентацію інформаційних зв'язків, визначення складу і змісту всієї системи інформаційного відображення. При цьому визначальним є принцип орієнтації розробленого технічного, програмного, інформаційного забезпечення на потреби конкретних користувачів — управлінський персонал, який є учасником управлінського процесу. Автоматизована 1C здійснює інформаційне обслуговування покладених на управлінський персонал організаційних, контрольних, аналітичних, інформаційних функцій. Одержана після автоматизованого оброблення управлінська інформація завжди має цільове призначення і містить керуючі команди (директиви) або відомості про стан керованої системи і зовнішнього середовища. Управлінський персонал в АІС здійснює постановку та коригування цілей і критеріїв управління, вносить творчий елемент у пошук найкращих способів досягнення цілей, робить остаточний вибір вироблюваних системою рішень та надання їм юридичної чинності. На будь-якому підприємстві, в організації циркулюють величезні інформаційні потоки. Однак не всю інформацію можна обробити за допомогою комп'ютера. Причиною цього є складність структуризації інформації та формалізації процесів її оброблення. Тому в системі управління циркулює також інформація, яку не можна формалізувати (неформалізована) й оброблення якої поки що залишається справою людини. Процес управління характеризується ієрархією рівнів управління і багатофункціональністю. Відповідно до ієрархії в управлінні виділяють вищий, середній й оперативний рівні. Вищий рівень (вище управління) приймає стратегічні рішення: визначає цілі управління, зовнішню політику, обсяги матеріальних, трудових та фінансових ресурсів, розробляє довгострокові плани і стратегію їх виконання. АІС для вищого рівня управління має дати інформацію стосовно аналізу ринку, конкуренції, кон'юнктури, а також інформацію для пошуку альтернативних стратегій розвитку підприємства на випадок виявлення загрозливих тенденцій у сфері його інтересів. На середньому рівні приймаються тактичні рішення, пов'язані зі складанням тактичних планів, контролем за їх виконанням, спостереженням за обсягами всіх ресурсів, розробленням управлінських рішень для виведення підприємства на необхідний рівень, передбачений планами. Для середнього рівня управління АІС має розв'язувати задачі з розрахунку планових показників, контролю за їх виконанням. На оперативному рівні приймаються оперативні рішення, пов'язані з реалізацією планів. Основне завдання оперативного управління полягає в узгодженні всіх елементів виробничого процесу в часі та просторі з необхідним ступенем деталізації. На цьому рівні формуються дані про хід виконання планів і складаються звіти. Відповідно АІС має обробляти фактичні дані в реальному масштабі часу в міру їх виникнення. На кожному з рівнів виконуються роботи, що в комплексі забезпечують управління. Ці роботи називають функціями. Саме функції трансформуються в АІС у комп'ютерні програми. А метою розв'язання задач управління в АІС є автоматизація цих функцій. Залежно від цілей виділяють такі типові функції: прогнозування, планування, обліку, контролю, аналізу, регулювання. Прогнозування — функція, за допомогою якої здійснюються формування й обґрунтування наукових передумов перспективи розвитку об'єкта управління, можливих змін його стану до певного моменту часу в майбутньому. Воно займає значне місце в діяльності вищого управління і служить інструментом для: розроблення економічної політики фірми; орієнтації в найбільш імовірній перспективі конкурентної боротьби; визначення можливостей збуту з обліком тенденцій на тому або іншому товарному ринку; розроблення інвестиційних планів; вибору оптимального рішення з можливих варіантів плану; оцінювання майбутніх тенденцій розвитку фірми. За допомогою АІС розв'язують комплекси задач із прогнозування різних ТЕПів діяльності об'єкта управління. При розв'язуванні цих задач застосовують методи прогнозування, диференційовані за точністю та горизонтом прогнозування й орієнтовані на конкретний об'єкт. Планування — функція, за допомогою якої в ідеальній формі реалізується мета управління. На вищому рівні управління планування орієнтовано на тривалий термін, на середньому — на більш короткий термін, при цьому план вищого рівня деталізується. Оперативне управління припускає саме детальне опрацювання плану середнього рівня за тимчасовими періодами, об'єктами планування і робочими місцями. Використання АІС є достатньо ефективним і на етапі вироблення оптимальних планів випуску продукції. Облік — функція, спрямована на одержання інформації на оперативному та середньому рівнях. Здобуті результати передаються на вищий рівень. АІС має здійснювати збирання фактичних даних у міру виконання господарських операцій та обробляти ці дані з мінімально допустимою затримкою, щоб у виробництві не відбулися необоротні процеси. Контроль — зіставлення фактичних показників із плановими і нормативними, визначення відхилень, що виходять за межі допустимих значень. Виконується на всіх трьох рівнях управління. Аналіз — установлення причин відхилень, виявлення резервів, знаходження способів усунення неузгодженостей між фактичними показниками і запланованими. Виконується на середньому та вищому рівнях управління. Регулювання — коригування ходу роботи об'єкта управління, прийняття рішень для виправлення ситуації, що утворилася, і виведення об'єкта управління на заплановані показники. Виконується на середньому та вищому рівнях управління. Сучасні АІС здатні обробляти інформацію за всіма функціями управління і передавати її на всі рівні управління. Для обміну інформацією між рівнями управління застосовуються засоби комунікації та ме-режні технології. Особливо ефективно в АІС реалізуються функції контролю, аналізу і регулювання, тому що всю вхідну інформацію для розв'язання цих функціональних задач підготовлено під час розв'язування задач планування й обліку і знаходиться вона в БД. Для аналізу та регулювання в АІС використовуються бази моделей, які містять фонд моделей з оцінювання економічних та виробничих ситуацій. Для пошуку шляхів виходу із ситуації, що утворилася, призначені EC. Для розв'язання слабоформалізованих задач управління, які виникають внаслідок високого рівня різного роду невизначеностей ринкового середовища, в АІС застосовуються системи підтримки прийняття рішень (СППР). Різноманітність економічних об'єктів у ринковій системі породжує різноманітність АІС. За сферою використання виділяють АІС промислових підприємств, АІС банківських установ, АІС фінансово-кредитних установ, АІС страхових організацій, АІС податкових адміністрацій, АІС фондових бірж. Кожна з них відображає особливості структури управління об'єктом, схеми декомпозиції цілей управління, предметних технологій. Специфіку ПС кожного економічного об'єкта, для якого розробляється АІС характеризують ТЕПи його діяльності. Проте незалежно від ПС всі розвинені АІС мають виконувати безліч різнопланових функцій, починаючи з традиційних задач БО і закінчуючи такими, як оцінювання комерційного ризику з використанням систем штучного інтелекту, моделювання Інвестиційно-кредитного механізму розвитку виробництва на основі СППР. Загалом АІС має забезпечити оперативний контроль стану об'єкта управління й оперативне прийняття обґрунтованих (якісних) рішень Автоматизовані І можуть бути класифіковані за типом підтримки, яку вони забезпечують організації Системи першого класу (системи забезпечення операцій) обробляють Інформацію, що генерується та використовується в ділових операціях. Вони поділяються на три групи: системи оброблення операцій, які реєструють та обробляють дані, одержані внаслідок ділових операцій таких, як продаж, закупівля або зміни у матеріально-виробничих запасах. Воно може проводитись або способом пакетного оброблення даних, або в масштабі реального
Системи другого класу (системи забезпечення менеджменту) надають допомогу менеджерам у прийнятті рішень. Такі системи поділяють на види: — інформаційні менеджерські системи — системи забезпечення менеджменту, що виробляють заздалегідь визначені звіти, подають відображення даних і результати вжитих заходів на періодичній чи винятковій основі або за запитом;
— управлінські ІC — це ІC з додатковими можливостями для управління, такими, як аналіз даних, використанням засобів підтримки прийняття рішень, ЕП та інструментарію підвищення особистої продуктивності. |