Главная страница
Навигация по странице:

  • Усне мовлення

  • Писемне мовлення

  • Анотації

  • Реферат

  • Висновки

  • Конспект Конспект

  • Опосередкований спосіб конспектування

  • Структура рецензії

  • Наукові тексти різних жанрів властивості і структур по-смислові компоненти. Наукові тексти різних жанрів властивості і структур по-смислові. Основними ознаками тексту є Основними ознаками тексту є зв'язність


    Скачать 3.86 Mb.
    НазваниеОсновними ознаками тексту є Основними ознаками тексту є зв'язність
    АнкорНаукові тексти різних жанрів властивості і структур по-смислові компоненти.pptx
    Дата12.08.2018
    Размер3.86 Mb.
    Формат файлаpptx
    Имя файлаНаукові тексти різних жанрів властивості і структур по-смислові .pptx
    ТипДокументы
    #22848
    КатегорияЯзыки. Языкознание


    Наукові тексти різних жанрів: властивості і структур по-смислові компоненти




    Основними ознаками тексту є:

    Основними ознаками тексту є:

    зв'язність;


    цілісність;


    членованість;


    інформативність;


    завершеність.





    Елементи і компоненти тексту поєднуються такими видами зв'язку:

    контактний - пов'язані елементи знаходяться поряд;


    дискантний - здійснюється на відстані: об'єкт, що згадувався в першому абзаці, знову стає предметом уваги в наступних абзацах, через певну кількість речень іншого змісту;


    ланцюговий або послідовний - певний елемент попереднього речення стає вихідним пунктом для наступного і вимагає подальшого розгортання думки;


    паралельний - речення граматично рівноправні. Характерна ознака цього зв'язку - єдність видочасових форм присудків;


    перспективний - вказує, про що мовитиметься далі;


    ретроспективний - певний фрагмент тексту вимагає від адресата пригадування змісту попередніх частин.





    За способом репрезентації тексти поділяються на письмові, усні та друковані.

    Усне мовлення – це слухове сприймання певної інформації.

    До усного ділового мовлення ставляться такі вимоги:

    точність у формулюванні думки, не двозначність;

    логічність;


    стильність;


    відповідність між змістом і мовними засобами;


    відповідність між мовними засобами та обставинами мовлення;


    відповідність між мовними засобами та стилем викладу;


    вживання сталих словосполучень;


    різноманітність мовних засобів;


    нашаблонність у побутові висловлювання;


    доречність;


    виразність дикції;


    відповідність інтонації мовлене вій ситуації.





    Писемне мовлення — це універсальний засіб спілкування людей.

    Писемне мовлення спирається на усне і є вторинним.

    У писемному мовленні точніший добір лексики. Тут вживаються різні терміни, професійна й загальновживана лексика тощо. Не вживаються нелітературні слова, лайливі, територіальні. З діалектної лексики добираються лише найцінніші життєво необхідні слова і граматичні форми.

    У писемному мовленні використовуються складні речення, різні форми сурядності й підрядності, відокремлення, вставні слова тощо.

    Одиницею писемного мовлення є текст. Його поділяють на абзаци, що логічно пов'язані один з одним.

    Виокремлюють два основні види тексту - монологічний ідіалогічний.

    Монологкомпонент художнього твору, що становить мовлення, яке звернене до самого себе чи інших (мовлення від 1-ї особи), на відміну від діалогу.

    Діалог (dialog) — двосторонній обмін інформацією (розмова, спілкування) між двома людьми, людиною та ЕОМ в вигляді питань та відповідей.

    Одним із типів оформлення текстів є анотування і реферування.

    Анотація – це короткий стислий виклад змісту книги, статті; викладаються найголовніші моменти наукового тексту своїми словами або з використанням речень з тексту.

    Реферат – це вид наукового тексту, що комбінує тексти одного чи кількох різних авторів, але на одну і ту саму тему.


    Конспект (від латинського “огляд”) – це короткий виклад запису змісту якогось твору або усного викладання.


    Рецензія  – відгук, розбір та оцінка художнього (літературного, театрального, музичного, кінематографічного та ін.), наукового або науково-популярного твору; жанр літературної критики та газетно-журнальної публіцистики.



    Анотації

    Анотації

    Правила написання анотацій до статей

    Коротка характеристика представленного першоджерела не повинна переказувати його зміст. Не можна переносити в анотацію пропозиції або фразу із статті.

    Цифри, таблиці, внутрітекстові виноски тут недоречні.


    Перед тим як писати анотацію до статті, варто знати, що матеріали, які в ній не згадуються, наводити не потрібно. Це зайва інформація.


    Якщо заголовок статті не розшифровує її тему, мету, предмет дослідження, треба це зробити в анотації.


    Підсумки роботи описуються точними і гранично інформативними фразами.


    Доречно згадати виявлені в процесі роботи закономірності та взаємозв’язки, підкресливши їх новизну.


    Мова анотації повинна відповідати науково-технічному стилю, бути простою, чіткою і лаконічною. Неконкретні формулювання, ввідні слова тут повинні бути виключені.





    Реферат

    Реферат

    Структура реферату:

    Вступ - обґрунтовується актуальність теми, її особливості;

    Розділ 1 - наводяться основні теоретичні, експериментальні дослідження з теми; визначається сутність проблеми, основні чинники, щозумовлюють розвиток явища або процесу, який вивчається.

    Розділ 2 - дається поглиблений аналіз сучасного стану процесу або явища; особлива увага приділяється виявленню нових ідей та гіпотез,

    Висновки - подаються узагальнені, ідеї, думки, оцінки, пропозиції науковців.

    Список літератури - включають публікації

    Додатки (формули, таблиці, схеми).

    Конспект Конспект

    Існує два основних способи конспектування — прямий і опосеред

    Прямий спосіб конспектування — запис інформації, який відбувається під час її викладу. Цей запис подається у скороченому вигляді. Найбільш притаманний для записування лекцій, виступів, семінарів що проходять в усній формі. кований.

    Опосередкований спосіб конспектування — запис матеріалу, який здійснюється після прочитання, осмислення і логічного реконструювання тексту-джерела.

    Структура рецензії

    Структура рецензії

    тема або найменування рецензованої роботи;


    її автор;


    актуальність і правильність обраної теми;


    вдалість огляду літератури;


    використання системи доказів;


    повнота розкриття проблеми;


    результати аналізу економічної доцільності, якщо необхідні;


    наявність чітких висновків;


    використання наукового апарату;


    якість оформлення роботи;


    недоліки, що є в роботі;


    висновок про можливість допуску роботи до захисту (або надання іншого права).





    Особливості мови наукових текстів.

    1.Використовується загальнозрозуміла, нейтральна, нормована міжстильова лексика та відповідна термінологія.


    2. Вживаються слова з абстрактним значенням.


    3. Використовуються вмотивовані слова.


    4. Вживається іншомовна лексика.


    5. Специфічно вживається категорія роду.


    6. Числівники пишуться цифрами, але, де треба. розшифровуються в дужках.


    7. Вживаються відповідні займенники.


    8. Використовуються розповідні речення та інфінітивні конструкції.


    9. Часто вживаються стійкі словосполучення, інколи вони є термінами.


    10.Часто використовуються прийменникові конструкції.








    написать администратору сайта