Курсова. Особливості регулювання фінансового ринку в Німеччині. Особливості регулювання фінансового ринку в Німеччині
 Скачать 67.34 Kb.
|
|
Відповідно до таблиці 1, можна зробити такі висновки: скорочення безробіття та держборгу в Німеччині супроводжуються зростанням позитивного сальдо торговельного балансу; зміцнення фондового індексу; підвищення ефективності грошово-кредитної сфери; тенденція до зникнення інфляції; збільшення грошової маси. Таким чином, економіка Німеччини зростає впевненими темпами: підвищення внутрішнього попиту, бурхливий розвиток ринку праці, баланси приватного сектора продовжують зміцнюватися в міру пом'якшення грошово-кредитних умов та зростання цін на житло. На фінансовому ринку домінують банки, орієнтовані внутрішній ринок. У сукупності банківське фінансування переважно залежить від депозитів проти іншими розвиненими економіки. Зовнішні ризики банків становлять п'яту частину від загального обсягу активів, при цьому вразливі групи піддаються лише незначному ризику. Страховий ринок Німеччини менший, ніж в інших країнах ЄС, але домінуючу роль відіграють продукти з гарантованим поверненням страхових сум. В інтегрованій моделі повноваження Бундесбанку в структурі фінансових регуляторів (табл. 2) полягають у реалізації пруденційного банківського нагляду. Складено авторами за даними Deutsche Bundesbank. Федеральна служба з фінансового нагляду – мегарегулятор BaFin регулює пруденційних аудиторів, питання міжнародної координації та попередження криз. Сукупна мета регуляторів полягає у забезпеченні фінансової стабільності, для підвищення рівня якої існує система захисту вкладів. Таблиця 2. Регулятивна структура інтегрованої моделі регулювання фінансових ринків Німеччини
Особливістю регулятивної моделі Німеччини є високий рівень «механізмів захисту депозитів». Важливу роль системі регулювання фінансового ринку виконує Міністерство фінансів з функцією контролю адміністративних заходів. Отже, основними перевагами інтегрованої моделі, на наш погляд, є: - можливість економії в масштабі: створення мегарегулятора, як правило, економічно вигідне; - здатність єдиного механізму до постановки завдань та концентрації фокусу у відсутності міжвідомчих суперечностей, характерних для функціональних та інституційних моделей; - можливість отримання регулятором повної та всебічної інформації про регульований об'єкт; - здатність контролювати відповідність організації нормативним вимогам, одночасно простежувати процес дотримання стандартів корпоративної культури, якість управління ризиками; - здійснення повноцінного мікро- та макропруденційного нагляду. На противагу перевагам інтегрованої моделі властиві такі недоліки: - у разі нездатності мегарегулятора фінансового ринку до виявлення дефектів у регульованій компанії, додатковий механізм відстеження ризиків відсутній; - слабкість мегарегулятора, що діє на розвиненому фінансовому ринку, є в масштабності управління; - у рамках моделі регулювання фінансових ринків, що діє в Німеччині, Бундесбанк продовжує відігравати ключову роль у банківському нагляді, незважаючи на те, що існує мегарегулятор – BaFin. Аналіз показників ефективності функціонування фінансових ринків Німеччини виявив високу конкурентоспроможність і стійкість за збереження низького рівня волатильності та значної фінансової глибини ринку (табл. 3). Загалом можна відзначити, що на рівень ефективності інтегрованої моделі впливає відсутність конкуренції, тобто боротьби регуляторів за першість у проведенні наглядових та контрольних заходів. Таблиця 3. Показники ефективності функціонування фінансових ринків Німеччини (на 2018 рік)
На додаток можна відзначити, що фінансові ринки Німеччини виграють від економічної потужності Європи, хоча вони можуть опинитися під тиском, коли держави – члени ЄС демонструють фінансову слабкість чи ознаки поділу. Негативним прикладом може бути європейська криза суверенного боргу, яка почалася наприкінці 2009 року, коли деякі держави – члени єврозони стали нездатними рефінансувати та погасити свій суверенний борг (ця криза торкнулася Греції, Португалії, Іспанії, Ірландії, Кіпру та Італії). Ескалація торгової війни між США та Китаєм може позитивно вплинути на німецькі ринки, оскільки великі та розвинені країни, як правило, виграють, коли ці спірні країни програють. Висновок Банківська система Німеччини представлена двома рівнями. Перший рівень банківської системи країни представлений Бундесбанком, утвореним 1957 р. Банк організований на децентралізованій основі, входить до Європейської системи центральних банків. В ЄСЦБ Бундесбанк виконує ті самі завдання, що і Банк Франції та інші члени ЄСЦБ. Основний орган банківського нагляду та регулювання в Німеччині - Федеральне відомство з нагляду за фінансовим ринком (BAFin), утворене в 2002 р. і об'єднало органи банківського нагляду, нагляду за страхуванням та ринком ланцюгових паперів. Бундесбанк здійснює поточний моніторинг діяльності кредитних установ та їх операцій, аналіз звітності, готує інформаційні матеріали. Бундесбанк та його підрозділи проводять операції з підтримки стабільності євро, надають фінансові послуги федеральному уряду та урядам земель. Банківські установи другого рівня у національній статистиці поділяються на кілька груп залежно від обсягу та характеру операцій, організаційно-правової форми. Майже всі вони були і є універсальними комерційними банками, що надають клієнтам повний набір банківських товарів. Серед банків виділяється велика четвірка гросбанків на чолі з Дойче Банком. Особливість Німеччини - високий рівень розвитку інститутів ощадних кас та кооперативного сектора та їх значення у банківській сфері та економіці країни загалом. Банківська система після неодноразових перетворень складається з двох рівнів в більшості країн існує віртуальна система фондового та валютних ринків, що замінила реальну, а міжнародна глобалізація та інтеграція посилила фінансові зв`язки. Подібність фінасових систем в економічно розвинутих країнах спонукає до подібності занодачо-регулюючої системи; також це необхідно для зручності інтеграції світової економіки, максимально спрощені схеми податкового та нормативно-правового регулювання дають можливісь залучати в економіку держави іноземний капітал. Література Гольцберг М.А., Воронова А.Б.Міжнародна торгівля фінансові операції, страхування та інщі послуги навчальний посібник К.: 2000. Миркін Я.М, Цінні папери і фондовий ринок. Львів 2000 Мозговий О.Н. Зарубіжний Фондовий ринок. Ромашко Регулювання фондових ринків зарубіжних країн К.:2002 Рубцов Б.Б Зарубіжні фондові ринки : інструменти структура, механізм функціонування. К.6 1999. Закон ФРН «Про кредитну систему» від 10.07.1961 Закон ФРН «Про Центральний банк ФРН» від 30.04.2002 Закон ФРН «Про обіг цінних паперів» від 27.06.1994 Закон ФРН "Про нагляд за наданням фінансових послуг" від 22.04.2002 Закон ФРН «Про вклади» від 04.02.1937 Алпатов С.Б., Антіпова О.П., Ушаков В.А. Реформи системи Німецького федерального банку // Банківська справа. 2000. № 11. С. 30-35 Бубнов І.Л. Розвиток системи центрального банку Німеччини // Гроші та кредит. 2000. № 11. С. 49-58 Зеленкевич М.Л. Еволюція грошово-кредитної політики на рубежі 20-21 століть. Мн.: УП "Технопрінт", 2003. Загальна теорія грошей та кредиту: Підручник / За ред. Є.Ф. Жукова. М.: Банки та біржі, ЮНИТИ, 1998. Deutsche Bundesbank. [Электронный ресурс]. URL: https://www.bundesbank.de/de Додаток №1  Рівні нагляду за біржовою діяльністю у Німеччині | |||||||||||||||||||||||||||||||