Стаття. Особливості синтаксису ділового мовлення
 Скачать 25.32 Kb.
|
|
Особливості синтаксису ділового мовлення Мазур Е.А. Київський національний лінгвістичний університет Документація використовується майже в усіх сферах життя кожної людини. Саме цим обумовлена актуальність статті на цю тему. З розвитком людства зростають й обсяги інформації та кількість її носіїв, а саме - документів. Саме тому кожна людина має знати мовні норми ділової української мови такі як: стилістичні, акцентуаційні, словотвірні, морфологічні, графічні, орфографічні, пунктуаційні та стилістичні норми, особливість останніх ми розглянемо у цій статті. Завдяки дотриманню синтаксичних норм досягається стрункість викладу, чіткості і логічності тексту. Основні синтаксичні норми - це прямий порядок слів, точність у поєднанні словосполучень зв'язком керування, правильна побудова однорідних членів речення, правильна координація присудка з підметом, нормативне вживання дієприслівникових зворотів та непрямої мови. У діловій документації зазвичай використовується розповідна форма викладу, адже стиль без емоційний(нейтральний). Речення вживаються і прості, і складні за структурою. Одна з основних вимог до речень будь-якого типу у діловому мовленні - "чітко і містко виражати значний за обсягом і складний за змістом матеріал. Речення має бути цілісним і передавати інформацію в усій складності залежностей і зв'язків".У складносурядних реченнях сполучники, які врегульовують ці зв'язки, єднають, зіставляють, протиставляють та розділяють, у складнопідрядних відтворюють різноманітні змістові відношення: причинові, наслідкові та інші. Реалізація усієї системи цих зв'язків робить мовлення логічно довершеним, чітким, послідовним, несуперечливим. Для логічно послідовного викладу застосовують певні скріпи, які допомагають поєднувати компоненти думки. Цю роль можуть виконувати вставні слова, початкові займенникові зв'язки , синтаксичні конструкції з початковими "канцелярськими прийменниками" (у зв 'язку з, відповідно до, незважаючи на), дієприслівникові звороти тощо. Виділення абзаців, правильна рубрикація, перелік, система пунктуаційних знаків стандартизують текст, роблять його структуру чіткою і зрозумілою. Типова ознака ділового стилю - використання віддієслівних іменників. Вони створюють загальне уявлення про дію, забезпечують однозначність, надають документам офіційності, напр.: перевірка, здійснення, підвищення, знецінення, призначення, включення, створення, поліпшення. Вживаючи віддієслівні іменники, потрібно намагатися не створювати однотипних ланцюжків з цих іменників, які роблять речення громіздким, немилозвучним, напр.: питання вираження відношення поліпшення використання реінвестування. У таких випадках один із віддієслівних іменників можна замінити дієсловом в неозначеній формі (поліпшити використання) або замінити його підрядним реченням мети (щоб поліпшити використання). Є ще одна причина широкого вживання в діловому стилі віддієслівних іменників. Дієслова на їхньому місці за допомогою властивих їм категорій виду, стану, часу створюють атмосферу вільної невимушеної розмови. Віддієслівні іменники, не маючи цих категорій, забезпечують потрібні діловому стилю однозначність, чіткість. У ділових документах часто вживають розщеплені присудки. Розщеплення присудка - це заміна однослівного присудка двослівним, напр.: подякувати - висловити подяку, погодитись - висловити згоду . Однак не потрібно зловживати такими присудками, адже деколи вони порожні й беззмістовні, напр.: забезпечити поліпшення, ведуть підготовку, виявити пошану, здійснювати преміювання, відбулосязро-стання та інші. Для того, щоб надати діловим документам стислості використовують дієприслівникові (та дієприкметникові) звороти. Дієприслівникові звороти є засобом передачі дії, що відбувається у зв'язку з іншою дією, вони часто допомагають поєднати за змістом сусідні речення, цілі абзаци. Обов'язковою умовою вживання дієприслівникових зворотів є те, що дві дії, одна з яких виражена дієсловом-присудком, а інша дієприслівником, має здійснювати одна особа. Наприклад, правильно: Взявши за основу цікритерії, усі підприємства поділимо на такі групи...; неправильно: Зважаючи на світовий досвід, основою реформування системи оплати праці в Україні мусить бути бюджет прожиткового мінімуму. Паралельні конструкції - це функціонально близькі між собою, але різні за граматичною структурою конструкції, що можуть взаємо-замінюватися як синонімічні. Паралельними конструкціями є особові й безособові речення, активні й пасивні звороти мови, дієприкметниковий зворот і підрядне означальне речення, дієприслівниковий зворот і підрядні обставинні речення та інші. У їх вживанні потрібно зважати на відповідність стилю контексту чи формі документа. Наприклад, безособові речення часто використовують у рапортах, повідомленнях, інструкціях, де важливо наголосити на дії: завдання виконано; заходів вжито. Щодо використання активних і пасивних синтаксичних структур, то існує така думка: пасивний стан використовують тоді, якщо факт здійснення дії має більше значення, ніж вказівка на особу, яка вчинила дію (оплата гарантується), активний - коли важливою є вказівка на особу і треба конкретизувати думку. Отже, як можна побачити, якість написання документів або будь-яких робіт, де використовується ділова мова ,залежить не тільки від знання мовних норм, але й від правильного використання особливих синтаксичних засобів. |