2500_напрями_1. Перша літера української та інших кириличних абеток Філологічні науки
Скачать 328.72 Kb.
|
| Аграфія | втрата хворим здатності писати внаслідок захворювання або травми мозку | Медичні науки |
| Агре Беккера | (Arge beckeri), вид комах ряду перетинчастокрилих родини пильщики-аргіди, який внесено до Червоної книги України | Біологічні науки |
| Агрегат | 1) результат укрупнення (агрегування) інформації; 2) показник, що характеризує сумарну економічну діяльність суб’єктів господарювання суспільства | Економічні науки |
| Агрегат соціальний | територіальне скупчення людських індивідів, яке в певному відношенні є цілісністю (напр. населення країни, міста, села, району тощо) | Соціологія |
| Агрегати грошові | види грошей, коштів, що відрізняються один від одного ступенем ліквідності, тобто здатністю швидко перетворюватися в готівку | Економічні науки |
| Агрегатний стан | форми існування речовини, що значно відрізняються від інших форм цієї ж речовини за своїми фізичними властивостями | Фізика |
| Агрегатопоніка | спосіб вирощування рослин на твердому органічному субстраті | Сільське господарство |
| Агрегатор новин | комп’ютерна програма, призначена для того, щоб відбирати в автоматичному режимі для індивідуального користувача повідомлення на визначену тему | соцкомунікації |
| Агрегатування | процес утворення багатозначності слова, за якого різні слова-значення утворюються від однієї твірної основи | Філологічні науки |
| Агрегація (в біол.) | злипання клітин | Біологічні науки |
| Агрегація соціальна | деяка кількість людей, що зібралася у певному фізичному просторі, але не взаємодіє між собою свідомо | Соціологія (замовлено) |
| Агрегування | 1) об’єднання за певною ознакою однорідних величин або показників, зокрема й економічних, для отримання узагальнених величин (показників); 2) об’єднання й обчислення суми доходу платника податку, одержуваного з різних джерел, для визначення відповідної ставки прибуткового податку | Економічні науки |
| Агрегування (соціологія) | див. Моделювання в соціології | Соціологія |
| Агрегування інтересів Агрегація | процес узгодження індивідуальних чи групових потреб та інтересів | Політичні науки |
| Агреже | наукове звання, вперше запроваджене 1808 у Франції; дає право викладати в ліцеї, а також на природничо-наукових і гуманітарних факультетах університетів | Педагогіка |
| Агреман | згода приймаючої держави на призначення певної особи главою дипломатичного представництва іншої держави | Національна безпека Юр. Енц. |
| Агресивність | 1)емоційний стан і риса характеру людини, що проявляється в прагненні до насильства в міжособистісних стосунках; 2) тип поведінки тварин | Психологія Біологічні науки |
| Агресини | продукти життєдіяльності хвороботворних мікробів | Біологічні науки |
| Агресія | (у психології), поведінка, спрямована на завдання фізичної або моральної шкоди іншій особі, отримання переваги або самозахист | Психологія |
| Агресія (у міжнародному праві) | застосування збройної сили державою (групою держав) проти суверенітету, територіальної цілісності чи політичної незалежності іншої держави або нації | Національна безпека |
| Агресор | суб’єкт, що першим нападає на інших | Психологія |
| Агрестія щетиниста | (Agrestia hispida), вид грибів родини мегаспорових, який внесено до Червоної книги України | Біологічні науки |
| Агридаг (Агри-Даг) | горне пасмо в середній частині Вірменського нагір’я | Географічні науки |
| Агрикола | див. Гней Юлій Агрикола. | Історичні науки |
| Агрикола, Йоганн | (1492–1566), боголослов, один із найбільших авторитетів протестантизму, Німеччина | Релігієзнавство |
| Агрикола, Мартін | (1486–1556) композитор, педагог, теоретик музики, Німеччина | Мистецтвознавство |
| Агрикола, Мікаель | (1508–1557), філософ та мовознавець, лідер лютеранської Реформації у Фінляндії, основоположник фінської писемності, Фінляндія | Філософські науки |
| Агриппа Неттесгеймський | (1486–1536), лікар, алхімік, натурфілософ, письменник, Німеччина – Франція – Англія – Італія | Медичні науки |
| Агрідженто | місто в регіоні Сицилія Італія, розташоване в південній частині держави. Археолог зона - ЮНЕСКО | Географічні науки |
| Агріппа | (1 ст.), філософ-скептик, автор «5 основ утримання» або тропів, в яких стверджується неможливість точних знань, Стародавня Греція | Філософські науки |
| Агро… | частина складних слів, яка відповідає поняттям «земля», «землеробський» (агрономія, агрохімія) | Філологічні науки |
| Агроареал | мікроагроландшафт, складова частина певного ландшафту сільськогосподарського призначення | Сільське господарство |
| Агробізнес | форма ведення сільського господарства, сума всіх операцій з виробництва і розподілу послуг у галузі постачання сільського господарства, виробничих операцій на фермах; зі зберігання, переробки і розподілу сільськогосподарської сировини і предметів споживання, створених з неї. | Сільське господарство |
| Агробіологія | галузь біологіїї, яка вивчає біологічні закономірності в землеробстві. | Біологічні науки |
| Агробіоценоз, | сукупність рослин, тварин і мікроорганізмів на с.-г. угіддях | Сільське господарство |
| Агровиробниче групування ґрунтів | об'єднання різновидів ґрунтів у більші групи за близькістю властивостей та використання | Сільське господарство |
| Агровиробниче районування | поділ території на одиниці за агровиробничими умовами | Сільське господарство |
| Агроґрунтове районування | поділ території на одиниці за основними закономірностями поширення переважаючих ґрунтів | Сільське господарство |
| Агроґрунтознавство | галузь науки, що вивчає ґрунтотворні процеси, формування ґрунтового профілю, фактори ґрунтоутворення | Сільське господарство |
| Агроекологічне обґрунтування | документ установленого зразка, що видається науково-дослідною установою відповідно до визначених критеріїв та нормативних показників придатності угідь | Сільське господарство |
| Агроекологічне районування | поділ території на одиниці за агроекологічними умовами | Сільське господарство |
| Агроекологічний моніторинг | складова загальної системи моніторингу довкілля, загальнодержавна система спостережень й контролю над станом і рівнем забруднення агроекосистем та суміжних з ними середовищ | Сільське господарство |
| Агроекологія | 1) самостійна галузь знань, напрямок, що вийшов з прикладної екології й агрономії; 2) 2) наука, що досліджує можливості раціонального використання сільськогосподарських земель; 3) наукова дисципліна про агроценози; 4) розділ екології | Сільське господарство |
| Агроекопотенціал | сукупність різних за своєю природою екологічних факторів, що притаманні певній земельній території с.г. використання | Сільське господарство |
| Агрозооценоз | угрупування тварин (зооценоз), створене і регульоване людиною | Сільське господарство |
| Агрокліматична карта | карта, що відображає комплекс кліматичних ресурсів певної території у взаємодії їх з об'єктами і процесами аграрного виробництва | Сільське господарство |