Практична робота №1. ПР 1 2021. Практична робота 1. Макроекономічні індикатори розвитку аграрного сектору економіки україни
Скачать 97.5 Kb.
|
ПРАКТИЧНА РОБОТА №1. МАКРОЕКОНОМІЧНІ ІНДИКАТОРИ РОЗВИТКУ АГРАРНОГО СЕКТОРУ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ Основними макроекономічними індексами сільського господарства є: обсяги виробництва валової сільськогосподарської продукції (рослинництва, тваринництва); обсяги валової доданої вартості у сільському господарстві; обсяги експорту вітчизняної сільськогосподарської продукції; обсяги імпорту сільськогосподарської продукції; індекс споживчих цін; зростання розміру середньомісячної заробітної плати працівників сільського господарства. Також у державному індикативному плані розвитку АПК України визначаються: основні напрями економічного розвитку агропромислового комплексу; виробництво основних видів сільськогосподарської продукції; виробництво основних видів продукції харчової промисловості; обсяги державного замовлення на сільськогосподарську продукцію, зокрема поставок спецспоживачам та до державного резерву; обсяги централізованих капітальних вкладень та державні замовлення на введення в дію основних виробничих фондів та виробничих потужностей у сільському господарстві і харчовій промисловості. Валова продукція сільського господарства – частина валового суспільного продукту, створена в сільському господарстві, обсяг продукції землеробства і тваринництва, виробленої за певний період і вираженої у вартісній формі. Для розрахунку узагальнюючих показників розвитку економіки України обчислюють показник валової продукції сільського господарства по всіх категоріях господарств. Валову додану вартість у сільському господарстві розраховують як різницю між випуском і проміжним споживанням. Вона містить у собі первинні доходи, що створюються учасниками виробництва і розподіляються між ними. Експорт – це продаж та вивезення товарів та послуг за межі національних кордонів. Імпорт – це купівля та ввезення з-за кордону товарів та послуг для внутрішнього споживання. Індекс споживчих цін характеризує зміни у часі загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання. Він є показником зміни вартості фіксованого набору споживчих товарів та послуг у поточному періоді до його вартості у базисному періоді. Для економічного аналізу перспектив і напрямів розвитку аграрної економіки застосовують соціально-економічне планування та прогнозування як інструмент аграрної політики. Основні напрями розвитку аграрної економіки знаходять відображення в державних стратегіях, концепціях, програмах та планах розвитку. Стратегія – недеталізований план певної діяльності, який охоплює тривалий період, спосіб досягнення складної цілі. Концепція – система поглядів, розуміння явищ і процесів; єдиний, визначальний задум. План розвитку - заздалегідь визначений порядок, послідовність здійснення накресленої на конкретний період програми (роботи) з зазначенням її мети, змісту, обсягу, методів, засобів, послідовності та строків виконання. Показники виробництва найважливіших видів сільськогосподарської продукції та продукції харчової промисловості мають прогнозно-розрахунковий характер і розробляються з урахуванням всіх категорій господарств і підприємств на підставі пропозицій товаровиробників. В індикативному плані затверджується і контролюється показник державного замовлення (державного контракту) на поставку до державних ресурсів сільськогосподарської продукції. Державне замовлення (державний контракт) на поставку до державних ресурсів сільськогосподарської продукції за своїм обсягом повинно забезпечити мінімальні потреби держави у продовольстві та сировині, виконання зобов'язань по міжурядових угодах, створення необхідних державних резервів. Учасниками державного прогнозування в Україні, згідно чинного законодавства, визначені - органи державної влади, які розробляють, затверджують і реалізують прогнозні документи соціально-економічного прогнозування, а саме Кабінет Міністрів України; Міністерство економіки, Міністерство аграрної політики та продовольства, інші центральні органи виконавчої влади; місцеві державні адміністрації; органи місцевого самоврядування. Згідно цільових орієнтирів реалізації Стратегії розвитку аграрного сектору економіки на період до 2020 року (схвалену розпорядженням Кабінету Міністрів Українивід 17 жовтня 2013 р. № 806-р) планується збільшення макроекономічних показників розвитку галузі, а саме: збільшення до 2020 року порівняно з 2012 роком обсягу валової сільськогосподарської продукції у 1,3 рази; збільшення щороку обсягів експорту вітчизняної сільськогосподарської продукції на 3-4 відсотки; зростання розміру середньомісячної заробітної плати працівників сільського господарства до середнього за галузями економіки. Продовольчу безпеку планується забезпечити шляхом пропонування основних видів вітчизняної сільськогосподарської продукції (зерна, молока, м’яса, цукру, яєць, олії соняшникової, овочів) на рівні не менш як 80 відсотків попиту внутрішнього ринку. Конкурентоспроможність вітчизняної сільськогосподарської продукції передбачається забезпечити шляхом зменшення щороку витрат енергетичних ресурсів на 1 тонну виробленої продукції в середньому на 1-2 відсотки, створення та функціонування саморегулівних організацій у всіх галузях сільського господарства та збільшення щороку на 1 відсоток питомої ваги сільськогосподарської продукції, що реалізується за довгостроковими контрактами, у загальному обсязі її реалізації. Концепція Державної цільової програми розвитку аграрного сектору економіки на період до 2020 року окреслює шляхи і способи розв’язання проблем розвитку аграрного сектору національної економіки та очікувані результати виконання Програми, зокрема: збільшення обсягу споживання основних продуктів харчування на 3-7 відсотків; забезпечення ефективного використання рибогосподарських водних об'єктів для вирощування риби в умовах аквакультури та доведення загального обсягу добування риби та інших водних біоресурсів до 130 тис. тонн на рік; збільшення обсягів виробництва харчових продуктів на 6-8 відсотків, зокрема дитячого харчування на 9 відсотків; зменшення споживання традиційних енергоресурсів галуззю на 8-10 відсотків; розширення бази формування власних фінансових ресурсів та покращення умов доступу до зовнішніх джерел, внаслідок чого доступні обсяги фінансових ресурсів зростуть на 5-7 відсотків, а їх вартість знизиться на 2,5-3 відсоткових пункти; збільшення експортних можливостей харчової та переробної промисловості України за рахунок продукції глибокої переробки, виробленої із застосуванням новітніх інноваційних параметрів, зокрема, на ринку ЄС на 5-7 відсотків. Завдання 1 Завдання: Розрахуйте індекси та структуру валової продукції (за галузями та категоріями господарств) сільського господарства по роках,% (1990 рік =100%) Валова_продукція_сільського_господарства_України'>Вихідні дані: Валова продукція сільського господарства України (млн грн)
Сформулювати висновки. Завдання 2 Завдання: Розрахуйте динаміку валової доданої вартості сільського, лісового та рибного господарства у відсотках до загального підсумку Вихідні дані: Динаміка валової доданої вартості сільського, лісового та рибного господарства України (у фактичних цінах; млрд грн)
Сформулювати висновки. Завдання 3 Завдання: Розрахуйте динаміку обсягів виробництва харчових продуктів Вихідні дані: Виробництво основних продуктів харчування в Україні по роках (тисяч тонн)
Сформулювати висновки. |