2500_напрями_1. Перша літера української та інших кириличних абеток Філологічні науки
 Скачать 328.72 Kb.
|
|
L-ізомер входить до складу білків | Хімія | ||
| | Аланкара | термін у поетичному мистецтві Стародавньої Індії, що є сукупністю стилістичних форм – троп і фігур, спрямованих на прикрашання сенсу слова, надання мові характеру поетичної і збагачення поетичної прози та вірша | Філологічні науки |
| | Алантоїн | органічна азотмістка сполука; екстракт Symphytum officinale (живокіст лікарський) | Хімія |
| | Алантоїс | одна із зародкових оболонок плазунів, птахів і ссавців | Біологічні науки |
| | Аларіх I | (?–410), король вестготів у 395–410 | Історичні науки |
| | Аларкон, Педро Антоніо де | (1833–1891), письменник, класик іспанської літератури, Іспанія | Філологічні науки |
| | Алармізм політичний | набір ідей у західній політичній думці, пов’язаний з уявленнями про фатальні наслідки технологічних катастроф | Політичні науки |
| | Алармістський настрій | тривожний стан, схильність до паніки, до поширення неперевірених чуток | Психологія |
| | Аласи | зниження рельєфу земної поверхні переважно округлої форми | Географічні науки |
| | Алатау | група гірських хребтів в Азії та Сибіру | Географічні науки |
| | Алашань | пустеля на півночі Китаю | Географічні науки |
| | Алашань (Хеланьшань) | гірський хребет в північній частині Китаю | Географічні науки |
| | Алба | жудець Румунії | Географічні науки |
| | Албанія (Республіка Албанія) | незалежна держава у Південній Європі на південному сході Балканського півострова | Географічні науки |
| | Албанія Кавказька | див. Кавказька Албанія | Історичні науки |
| | Албанська література | див. Албанія. | Філологічні науки |
| | Албанська мова | ізольована індоєвропейська мова, яка утворює собою окрему групу мов, є продовженням зниклих давніх індоєвропейських мов Балканського півострова | Філологічні науки |
| | Албанська православна церква | автокефальна помісна православна церква на території Албанії, діє з 1926 | Релігієзнавство |
| | Албанці | етнічна група, що говорить албанською мовою | Історичні науки |
| | Алгар, Джеймс «Джим» | (1912–1998), американський кінорежисер, сценарист, мультиплікатор, «Золотий ведмідь» (1951), володар 8 премій «Оскар», США | Мистецтвознавство |
| | Алгебра | 1) розділ математики, що вивчає математичні операції й відношеня, а також утворення, що базуються на них; 2) впорядкована пара множин A(R, E), де R — елементи, а E — операції над ними (тобто алгебраїчна система з порожньою множиною відношень) | Математика |
| | Алгебра Ґрассмана | алгебраїчна система, що застосовується для опису підпросторів векторного простору; див. Зовнішня алгебра | Математика |
| | Алгебра елементарна та теорія чисел | розділ алгебри, в якому вивчаються алгебраїчні вирази та рівняння над дійсними та комплексними числами без застосування понять змінної, функції, границі, множини | Математика |
| | Алгебра зовнішня | алгебраїчна система, що є узагальненням векторного добутку для лінійних просторів довільної розмірності | Математика |
| | Алгебра Келі | система гіперкомплексних чисел, 8-мірна алгебра над полем дійсних чисел | Математика |
| | Алгебра Кліффорда | унітарна асоціативна алгебра, що містись і утворена за допомогою векторного простору V з квадратичною формою Q | Математика |
| | Алгебра комутативна | розділ абстрактної алгебри, що вивчає властивості комутативних кілець і пов'язаних з ними об'єктів | Математика |
| | Алгебра лінійна | важлива частина алгебри, що вивчає вектори, векторні простори, лінійні відображення та системи лінійних рівнянь | Математика |
| | Алгебра логіки | розділ математичної логіки, що вивчає систему логічних операцій над висловлюваннями | Математика |
| | Алгебра напівпроста та теорія чисел | розділ математичних наук | Математика |
| | Алгебра нормована та теорія чисел | розділ математики | Математика |
| | Алгебра проста та теорія чисел | частина математики, що займається властивостями натуральних чисел | Математика |
| | Алгебраїчна K-теорія | розділ алгебри, який вивчає К-функтори | Математика |
| | Алгебраїчна геометрія | розділ математики, який вивчає множини рішень систем рівнянь, що задаються поліномами | Математика |
| | Алгебраїчна група | група, для якої множення і зворотня операція є регулярними відображеннями | Математика |
| | Алгебраїчна крива | алгебраїчний многовид розмірності 1 | Математика |
| | Алгебраїчна незалежність | розширення лінійної незалежності на випадок поліномів | Математика |
| | Алгебраїчна поверхня | двомірний алгебраїчний многовид | Математика |
| | Алгебраїчна система | непорожня множина з заданим на ній набором операцій та відношень, що задовільняють деякій системі аксіом | Математика |
| | Алгебраїчна функція | функція, яка описується незвідним многочленом | Математика |
| | Алгебраїчне замикання (розширення) поля | розширення L/K, всі елементи якого є алгебраїчними над K | Математика |
| | Алгебраїчний вираз | скінченна комбінація символів (констант, змінних, операцій, відношень), граматично вірна відносно правил, застосованих в поточному контексті | Математика |
| | Алгебраїчний многовид | основний обєкт вивчення алгебраїчної геометрії: множина точок, координати яких задовольняють певній системі поліноміальних рівнянь | Математика |
| | Алгебраїчно замкнене поле | поле К, у якому довільний многочлен ненульового степеня над К має хоча би один корінь | Математика |
| | Алгебри з діленням | поле, у якому довільний многочлен ненульового степеня над цим полем має хоч би один корінь | Математика |
| | Алгебри Каца-Муді | узагальнення скінченно-вимірних алгебр Лі на нескінченно-вимірний випадок | Математика |
| | Алгебри Лі | векторний простір, на якому визначена операція комутації; для елементів алгебри визначені лінійні операції – додавання і множення на число (існує дійсна і комплексна алгебри Лі – з множенням відповідно на дійсні та комплексні числа) | Математика |
| | Алгебри основна теорема | історична назва теореми про те, що всякий відмінний від константи многочлен над полем комплексних чисел має комплексний корінь | Математика |
| | Алгебри та сигма-алгебри множин | алгебра, замкнена щодо операцій зліченого об’єднання | Математика |
| | Алгол | |