Пожежі, їх походження, види та уражаючі фактори
 Скачать 29.01 Kb.
|
|
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНІЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ КАФЕДРА ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ Й БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ РЕФЕРАТ на тему: ПОЖЕЖІ, ЇХ ПОХОДЖЕННЯ, ВИДИ ТА УРАЖАЮЧІ ФАКТОРИ Студента 11 групи Тутова Д.О. Викладач Нерян В.В. Одеса 2018 План: 1.Загальні відомості про пожежі. 2.Види пожеж. 2.1. Класифікація пожеж за умовами газообміну. 2.2. Класифікація пожеж по виду горючої речовини. 3.Походження пожеж. 4.Уражаючі фактори пожеж. 5.Статистика пожеж на території України. Загальні відомості про пожежі Пожежа - це неконтрольоване горіння поза спеціальним вогнищем, що поширюється в часі та просторі. Слід зазначити, що пожеж безпечних не буває. Якщо вони і не створюють прямої загрози життю та здоров'ю людини (наприклад, лісові пожежі), то завдають збитків довкіллю, призводять до значних матеріальних втрат. Під час пожежі відбуваються певні хімічні та фізичні явища: - хімічна реакція горіння; - виділення і передача тепла; - виділення і поширення продуктів горіння; - газовий обмін. Характер і масштаби горіння під час пожежі залежать від таких чинників: агрегатного стану горючих матеріалів (найбільш вибухопожежонебезпечними е газоподібні горючі речовини); особливостей розміщення пожежного навантаження (розосереджене в приміщенні та займає більшу частину площі, зосереджене в одній або декількох ділянках приміщення та займає меншу частину площі); об'ємно-планувальних особливостей об'єкта пожежі; метеорологічних умов. Вищезазначені чинники зумовлюють особливості газового обміну та димоутворення, температурний режим та види теплообміну. Газообмін на пожежах може бути вільним, розвиненим або обмеженим, а теплообмін - здійснюватись конвекцією, випромінюванням та теплопередачею. Характер газового та теплового обмінів суттєво залежить від об'ємно-планувальних особливостей об'єкта пожежі. Виходячи з такого твердження, пожежі за умовами газового та теплового обмінів, а також об'ємно-планувальними особливостями підрозділяються на групи та підгрупи. Види пожеж Класифікація пожеж за умовами газообміну За умовами газообміну всі пожежі розділяють на дві великі групи: 1. Пожежі на відкритому просторі 2. Пожежі в огородженні Перша група пожеж характеризується вільним газообміном з навколишнім середовищем, що обумовлює високу швидкість протікання процесів горіння. При цьому теплообмін здійснюється конвекцією і випромінюванням. Друга група характеризується залежністю газообміну від зовнішніх умов. Теплообмін здійснюється конвекцією, теплопровідністю і випромінюванням. Пожежі в огородженні можна розділити на пожежі, регульовані вентиляцією (ПРВ), і пожежі, регульовані пожежним навантаженням (ПРН). Пожежі, регульовані вентиляцією (ПРВ) - пожежі, що протікають при обмеженому вмісті кисню в газовому середовищі приміщення і надлишку горючих речовин і матеріалів. Параметри такої пожежі визначаються інтенсивністю газообміну, оскільки окислювача не вистачає для повного згоряння пальних речовин і матеріалів. Пожежі, регульовані пожежним навантаженням (ПРН) - пожежі, , що протікають при надлишку повітря для горіння. Розвиток такої пожежі залежить від кількості пожежного навантаження. По своїм параметрах такі пожежі наближаються до пожеж на відкритому просторі. Пожежі в огородженнях, у залежності від об'ємно-планувальних рішень, підрозділяють на відкриті і закриті. Відкриті пожежі розвиваються при наявності в приміщенні цілком або частково відкритих отворів. Горіння швидке поширюється, переважно убік відкритих отворів, через які відбувається газообмін з навколишнім середовищем. До закритих пожеж відносять пожежі, що протікають при закритих отворах в огородженнях. Газообмін здійснюється через нещільності в огородженнях (щілини в дверних прорізах і віконних рамах, відключену систему вентиляції). Класифікація пожеж по виду горючої речовини Від виду і агрегатного стану горючого матеріалу залежать як основні параметри розвитку пожежі, так і прийоми і засоби його гасіння. Усі пожежі умовно розділяють на класи "А", "В", "С", "Д" і "Е", класи підрозділяють на підкласи в залежності від фізико-хімічних особливостей речовин і особливостей їхнього горіння. До пожеж класу "А" відносяться пожежі, при яких в основному горять тверді горючі речовини. У свою чергу пожежі класу А підрозділяються на підклас "А1" і "А2". До пожеж підкласу "А1" відносять горіння матеріалів здатних до тління (до таких можна віднести всі целюлозовміщуючі матеріали, тобто матеріали, для яких характерні як гомогенний, так і гетерогенний режим горіння). Горіння матеріалів палаючих тільки в гомогенному режимі, відносять до пожеж підкласу "А2". До пожеж класу "В" відносяться пожежі горючих і легкозаймистих рідин, причому в тих випадках, коли горять водонерозчинні рідини, його відносять до підкласу "В1" (нафта і нафтопродукти). При горінні водорозчинної горючої рідини пожежу відносять до підкласу "В2". Горіння горючих газів відносять до пожеж класу "С". Горіння горючих металів і їхніх з'єднань має ряд особливостей, зв'язаних з параметрами процесу горіння і вибором вогнегасних речовин. З цієї причини пожежі таких матеріалів винесли в окремий клас "Д", розбитий на три підкласи. Підклас "Д1" - горіння так званих легких металів, до яких відносять метали другої, третьої і четвертої групи періодичної системи Менделєєва (це магній, алюміній, стронцій, барій, титан, цирконій і інші). Їхнє горіння супроводжується сильним тепловиділенням, високою температурою і тепловим випромінюванням. Підклас "Д2" - горіння лужних металів. Головною особливістю таких пожеж є можливість самого металу реагувати з водою і з водопінними засобами гасіння. Підклас "Д3" - горіння металоорганічних з'єднань. Пожежі електроустановок під напругою відносять до пожеж класу "Е". Походження пожеж Процес горіння можливий за наявності: горючої речовини, джерела запалювання, окислювача. Горюча речовина - тверда, рідка або газоподібна речовина, здатна окислюватись з виділенням тепла та випромінюванням світла. Окислювач -кисень, хлор, фтор, сірка та інші речовини, які при нагріванні або ударі мають здатність розкладатися з виділенням кисню. Джерело запалювання -вплив на горючу речовину та окислювач, що може спричинити загорання. Джерела запалювання поділяються на відкриті і приховані. За відсутності одного з трьох факторів процес горіння не виникає. Механізація, автоматизація, електрифікація технологічних процесів пов'язані з розвитком електрокабельного господарства, яке нерідко є місцем, де можуть виникати великі пожежі. Серйозну небезпеку становлять використання легкозаймистих і горючих рідин для очищення і знежирення деталей, інтенсивний розвиток механізованого і автоматизованого складського господарства. Необережне поводження з вогнем. Пожежі в більшості випадків виникають через необережне поводження з вогнем при курінні, користуванні смолоскипами, паяльними лампами тощо Досліди показують, що максимальна температура непогашеної цигарки - 300-400 °С, а час її тління - 4-8 хв, сигарети - відповідно 310-320 °С і 26-30 хв. Тліючий недопалок, який потрапив у тирса, через 1,5 год викликає їх запалення, а купу паперу загоряється вже через 12-35 хв. При необережному поводженні з паяльними лампами пожежі виникають при відігріванні взимку замерзлих водопровідних труб, приладів опалення (розширювальних бачків, радіаторів, регістрів тощо), а також двигунів і т. д. Від тепла паяльних ламп можуть тліти розташовані поруч спалимі конструкції та інші горючі матеріали. Недотримання заходів пожежної безпеки при експлуатації електроустановок. Із зростанням енергопостачанні виробництва значною мірою збільшується небезпека пожежі в механічних майстернях, місцях зберігання техніки та транспортних засобів при експлуатації в них електроустановок. Коротке замикання, перевантаження, великі перехідні опори, вибухи колб і ламп розжарювання, замикання фазних проводів на заземлені конструкції - ось далеко не повний перелік пожежонебезпечних ситуацій, створюваних електричним струмом. Найчастіше причиною пожежі стає коротке замикання в електричних установках. Коротким замиканням називають таке явище в електричних мережах, коли які-небудь точки різних фаз електричного кола або які-небудь точки фаз і нульового проводу в електричної ланцюга з заземленою нейтраллю з'єднуються одна з одною через невеликий опір, не відповідає нормальним умовам роботи. При короткому замиканні загальний опір електричного кола різко зменшується, що призводить до значного збільшення в ній струму (у порівнянні з точками нормального режиму). Особливо небезпечно замикання однієї з фаз на різні металеві конструкції (покрівлі, водостічні труби, металеві каркаси, трубопроводи різних призначень, металеві сітки під штукатуркою, металеві балки тощо), що мають з'єднання з землею. Для попередження пожеж і аварій від короткого замикання використовують запобіжники або автоматичні вимикачі. Іскріння та електричні дуги - також вельми поширені причини виникнення пожеж. Електрична дуга, маючи дуже високу температуру (1500-4000 °С), може запалити будь-горючий матеріал, безпосередньо стикаючись з ним, а також за допомогою променистої теплоти. Крім того, при утворенні електричних іскор і дуг відбувається розбризкування розплавлених частинок металу, які, потрапляючи на спалимі матеріали, можуть їх запалити. Лампи розжарювання являють собою найбільшу небезпеку електричних світильників, так як тільки 3-8% енергії витрачається на випромінювання світла, а 92-97% перетворюється в тепло. В залежності від потужності лампи поверхню скляної колби може нагріватися до 300-550 °с. Якщо електричний світильник обернути папером або тканиною і включити в мережу напругою 127 В, то на поверхні лампи потужністю 75 Вт температура через 30 хв підніметься до 250 °С, при напрузі 220 В ця ж температура встановиться через 10 хв, а через 15 хв на поверхні лампи вона досягне 400 °С. Папір та бавовняна тканина при цьому загоряються. Порушення правил пожежної безпеки при експлуатації тепловиробничих установок. В рамках науково-технічного прогресу виробництва особливу увагу заслуговують питання, пов'язані з розробкою безпечної техніки, у тому числі теплогенераторів, водогрійних котлів і іншого теплоенергетичного обладнання. Пожежна небезпека теплогенераторів і котлів характеризується наявністю джерел запалювання, горючого середовища і кисню повітря, що підтримує процес горіння. Джерелом запалювання можуть бути також полум'я пальника, сильнонагріті поверхні агрегату, продукти згоряння в камері, розжарені частинки коксу, тепло, яке може утворюватися при коротких замиканнях поганих контактів в електрообладнанні, а також іскри електричного походження. Уражаючі фактори пожеж Небезпечними факторами пожежі є: - відкритий вогонь, іскри; - підвищена температура навколишнього середовища і предметів; - токсичні продукти горіння; - дим; - знижена концентрація кисню в повітрі; - падаючі частини будівельних конструкцій; - небезпечні фактори вибуху (ударна хвиля, світлове випромінювання); - отруйні речовини, що надходять у навколишнє середовище з ушкодженого обладнання. Підвищення температури повітря приводить до зниження працездатності організму людини. Працездатність різко знижується вже при температурах порядку 35-40°С. Підвищення вологості повітря ще більше обмежує граничний час перебування людей у ньому. При температурі більш 60°С, в умовах пожежі може наставати утрата свідомості. Критичною вважається температура повітря в приміщенні 70 °С. Негативно впливає і теплове випромінювання від зони горіння на пожежі. Тепловий потік може привести до опіку незахищених ділянок шкіри людей або служити джерелом запалювання. Дим на пожежі містить у собі токсичні продукти і продукти неповного згоряння, що негативно впливають на організм людини. Так при горінні деяких органічних матеріалів (вовни, шкіри) виділяються такі речовини як сірководень, синильна кислота, піридин, акролеїн, ацетальдегід. При розкладанні деревини виділяються формальдегід, ацетальдегід, феноли, кетони, оксид вуглецю й інші з'єднання. Дим різко знижує видимість, що ускладнює евакуацію людей і ліквідацію пожежі. У процесі горіння відбувається зниження концентрації кисню в повітрі. Концентрація кисню в 15-16% є небезпечною для життя людини. Статистика пожеж на території України Український науково-дослідний інститут цивільного захисту відповідно до п. 10 Інструкції по роботі з карткою обліку пожежі, затвердженою наказом ДСНС України від 16.08.2017 № 445 “Про забезпечення ведення обліку пожеж та їх наслідків”, здійснив аналіз масиву карток обліку пожеж за 10 місяців 2018 року, які надійшли від територіальних органів ДСНС України. За 10 місяців 2018 року в Україні зареєстровано 68 861 пожежа. Порівняно з аналогічним періодом 2017 року спостерігається зменшення кількості пожеж на 9,5 %. В той же час, кількість людей, загиблих унаслідок пожеж, збільшилась на 3,2 %, травмованих на пожежах зменшилось на 3,8 %. Прямі збитки від пожеж збільшились на 2,0 %, побічні – на 0,3 %, на 9,3 % більше знищено та пошкоджено техніки, у 5,1 рази більше загинуло свійських птахів, на 27,2 % більше знищено тонн зерна. На 3,8 % менше знищено та пошкоджено будівель і споруд, на 39,9 % менше знищено тонн кормів, на 28,5 % менше загинуло свійських тварин. Матеріальні втрати від пожеж склали 7 млрд 7 млн 679 тис. грн (з них прямі збитки становлять 1 млрд 778 млн 526 тис. грн, а побічні – 5 млрд 229 млн 153 тис. грн). На пожежах виявлено 1 441 загиблу людину, у тому числі 31 дитину. Загинуло внаслідок пожеж 1 432 людини, у тому числі 36 дітей; 1 210 людей отримали травми, з них 102 дитини. Упродовж 10 місяців 2018 року в Україні в середньому щодня виникало 227 пожеж, на яких гинуло 5 і отримувало травми 4 людини, вогнем знищувалось або пошкоджувалось 69 будівель і споруд та 13 одиниць транспортних засобів. Висновки Усі пожежі умовно розділяють на класи "А", "В", "С", "Д" і "Е", класи підрозділяють на підкласи в залежності від фізико-хімічних особливостей речовин і особливостей їхнього горіння. Також можна стверджувати, що ні одна пожежа не відбувається без вогню. А при відсутності одного елемента з «трикутника вогню», не буде самого вогню, тобто не буде й пожежі. На основі статистичних даних можна зробити висновок, що основними причинами пожеж на виробництві є: -необережне поводження з вогнем; -незадовільний стан електротехнічних пристроїв та порушення правил їх монтажу та експлуатації; -порушення режимів технологічних процесів; -несправність опалювальних приладів та порушення правил їх експлуатації; -невиконання вимог нормативних документів з питань пожежної безпеки. Список використаної літератури 1. Стеблюк М.І. Цивільна оборона: підручник / М.І. Стеблюк. - К. : Знання , 2006 . – 487 с. 2.http://ito.vspu.net/Prakt_IT/PIDSUMOK/2010_2011/grupa/rainchuk/ur_8.html. 3. http://nuczu.edu.ua/material/avtomat/ukr/lessons/2/1.html. 4. http://undicz.dsns.gov.ua/ua/STATISTIKA-POZHEZH.html. 5. https://pidruchniki.com/85526/bzhd/pozhezhna_bezpeka. 6.https://studfiles.net/preview/5607816/page:15/. 7.https://studme.com.ua/14210923/bzhd/osnovnye_prichiny_vozniknoveniya_pozharov.html. |