Поняття банківської конкуренції на Україні
 Скачать 50 Kb.
|
|
Реферат на тему: Поняття банківської конкуренції на Україні Київ 2016 Банківська конкуренція володіє цілим рядом специфічних рис, що відрізняють її від конкуренції в промисловості чи в інших галузях національної економіки і заслуговують окремого узагальненняКлючовою ланкою реформ банківської системи повинно стати створення конкурентного середовища, в якому функціонують комерційні банки. Нині це - одне з найслабкіших ланок, яка дісталась у спадок від галузевої побудови в плановій економіці. Питання про універсалізацію чи спеціалізацію великих, колишніх п’яти державних банків, потребує найретельнішого розгляду. Не повинно бути адміністративних обмежень на кредитну діяльність цих банків лише в їх колишніх галузях більша диверсифікація портфелів активів допоможе стабілізувати їхні баланси, змінити ситуацію: слабка галузь - слабкий банк. Це вплине і на згладжування процесів у фінансовій системі, що залежить від процесів (сезонних, виробничого циклу) в економіці. Слід відійти від системи: одне підприємство - один банк, дозволивши підприємству мати розрахунковий рахунок у кількох банках. Звичайно, такий захід має дуже вразливе місце і повинен проводитися лише за наявності хорошого нагляду. Основне питання, що дісталося у спадок від колишнього СРСР, - розмежування готівкових та безготівкових грошей, обумовлених, зокрема, існуванням окремих "кредитного" та "касового" планів. Наслідком цього є існування і зараз Ощадбанку - домінуючого банку, який працює із залученими коштами населення. Такому становищу сприяли як історичні умови (наявність відповідної структури на всій території країни та інші фактори), так і політика держави (наприклад, обмеження на обсяги залучених коштів населення іншими банками, державне страхування вкладів лише в Ощадбанку), а також небажання чи економічна недоцільність інших банків працювати з дрібними вкладниками. Нині депозити до запитання населення розподілені так: Ощадбанк - 75%, Промінвестбанк - 6%, Агробанк - 12%, інші - 7%; термінові до року: Ощадбанк - 63%, Промінвестбанк - 7%, Укрсоцбанк - 7%, інші - 23%; термінові понад рік: Ощадбанк - 22%, Промінвестбанк та Агробанк - 22%, інші - 56%. Структура депозитів населення у всій банківській системі: до запитання - 47%, термінових до року - 40%, термінових понад рік - 13%1. Із цифр видно домінуюче становище Ощадбанку щодо залучення коштів населення. Тому тут можливі дві моделі розвитку Ощадбанку: Ощадбанк залишається спеціалізованим банком по роботі з коштами населення. В цьому випадку доцільно для посилення конкуренції розукрупнити його, створивши на його базі ряд спеціалізованих ощадних банків, і в системі державного страхування, що склалася, використовувати залучені кошти в основному для розміщення державних цінних паперів. Процес розукрупнення не повинен іти за регіональним принципом. Інакше кожен регіон матиме свого монополіста. Ощадбанк наближається до моделі універсального комерційного банку. Разом з тим, якнайбільше банків повинні мати можливість та інтерес до участі в залучені коштів населення на конкурентній основі. Тут також можливий варіант розукрупнення. Обидва варіанти мають недоліки, тому реформа Ощадбанку потребує ретельної підготовки. Ще одна велика проблема (тут також необхідне реформування) - зарегульованість в операціях із готівкою. Є багато обмежувальних інструкцій, які треба переглянути чи відмінити взагалі. Ті ж проблеми стоять і перед іншими спеціалізованими банками, які практично є монополістами в сільського господарства, в промисловості, комунальної сфери чи в операціях з іншими державами. Для кожного із цих банків слід брати один із варіантів розвитку, однак усі вони повинні передбачити посилення конкуренції в банківській діяльності. Спеціалізація банків за галузевим принципом неприпустима як і з точки зору конкуренції, так і з точки зору якості портфеля активів. Банківська конкуренція володіє цілим рядом специфічних рис, що відрізняють її від конкуренції в промисловості чи в інших галузях національної економіки і заслуговують окремого узагальнення. До виявлених особливостей належать: конкуренція в банківському секторі економіки виникла пізніше, ніж конкуренція в промисловості, однак відрізняється різновидністю форм і високою інтенсивністю; в якості конкурентів комерційних банків виступають не тільки інші банки, але і банківські кредитно-фінансові інститути, а також деякі не фінансові організації; конкурентний простір представлений багаточисельними банківськими ринками, на одних із яких банки виступають як продавці, а на інших - як покупці. При цьому в нашій країні на сьогоднішній день найбільшу гостроту має конкуренція банків як покупців на ринку кредитних ресурсів; внутрігалузева конкуренція носить переважно видовий характер, що зв’язано з диференціацією банківського продукту; банківські послуги можуть взаємозамінювати один одного, але не мають конкурентноздатних зовнішніх (небанківських) замінників, в зв’язку з чим міжгалузева конкуренція здійснюється тільки завдяки переливу капіталу; в банківській справі відсутній ряд вхідних бар’єрів, характерним для багатьох інших галузей (зокрема, патентний захист), що веде до відносно великої інтенсивності конкуренції в цій сфері економіки; обмеження цінової конкуренції висовують на перший план проблеми управління якістю банківського продукту і реклами; банківські ринки є ринками диференціальної олігополії, що надають широкі можливості для кооперації і узгодження ринкової політики кредитних інститутів. В деяких країнах (наприклад, в Німеччині) поряд з індивідуальною існує групова банківська конкуренція. В якості основних закономірностей банківської конкуренції на сучасному етапі можна назвати наступні: універсалізація банківської діяльності; лібералізація державного регулювання банківської діяльності; розширення регіональної і національної сфери діяльності кредитних інститутів; проникнення на банківський ринок не банків; зростання значення нецінової конкуренції; глобалізація банківської конкуренції; посилення інтенсивності банківської конкуренції - як результат всіх названих закономірностей. Звичайно, це лише більш загальні закономірності. Однак основний висновок із сказаного очевидний: банківська конкуренція за кордоном загострюється. Вважається, в не далекому часі це буде проходити і в нашій країні. І нашим банкірам, як зараз західним, пройдеться активно користуватись інструментарієм банківського маркетингу. |