Постановка пальців на кларнеті. Правильна постановка кисті рук і пальців при грі на кларнеті. Правильна постановка кисті рук і пальців при грі на кларнеті
 Скачать 140.29 Kb.
|
|
Методична доповідь на тему: «Правильна постановка кисті рук і пальців при грі на кларнеті» Викладача відділу духових та ударних інструментів Шулика Віталія Ярославовича Ужгород 2020 Величезне значення техніки в музичному виконавстві безперечно і очевидно. Тільки наявність всебічної техніки високого рівня дає можливість музикантові з найбільшою свободою віддаватися творчості в своєму мистецтві. Недолік техніки сковує і обмежує його. Слабкість виконавської техніки у музиканта завжди дуже помітна, приховати її неможливо. Кларнет - один з найбільш технічно рухомих музичних інструментів. В репертуарі кларнетистів дуже багато всіляких творів віртуозного характеру. Технічна сторона виконавської майстерності повинна бути на рівні, що дозволяє долати труднощі існуючого репертуару. Тому необхідно постійне вдосконалення техніки на кожному етапі навчання на кларнеті. Успішність оволодіння технікою пальців в першу чергу залежить від початкових етапів навчання грі на кларнеті. У 8-9 років часто у дитини ще короткі пальці, при заняттях на кларнеті це може викликати їх скутість, через велику розтяжку, тому потрібно звертати увагу на індивідуальні анатомічні особливості учнів і не поспішати з заняттями на великому кларнеті. Велике значення для оволодіння технікою пальців має їх постановка. Завдання правильної постановки полягає в тому, щоб сприяти досягненню високих виконавських результатів при найменшій витраті сил з боку виконавця. Розвитку швидкості пальців також багато в чому буде сприяти правильна постановка корпусу, рук, пальців, голови, а також відсутність скованості і зажатості в цілому. Пальці повинні перебувати над отворами і лежати клапанах вільно. Кисті рук розташовані так, щоб пальці зручно розміщувалися на отворах кларнета, вільно дотягувалися до всіх клапанів, особливо до клапанів вказівного пальця правої руки і обох мізинців - кожен з яких обслуговує чотири клапани, а вказівний - ще й отвір. Отвори повинні закриватися подушечками пальців. Пальці повинні бути злегка заокруглені. Кисть правої руки потрібно злегка повернути від себе так, щоб бічний клапан мі бемоль першої октави знаходився на вигині другої фаланги вказівного пальця, ближче до чашечки клапана. Часто трапляється, що учень підставляє правий вказівний палець під вказаний клапан мі бемоль допомагаючи тим самим великому пальцю тієї ж руки тримати кларнет. Це призводить до неправильного і шкідливого зміщення кисті від себе. А сама опора інструмента на великий палець зміщується з другої на першу фалангу. Потрібно зразу виправляти цей недолік за рахунок зміщення великого пальця на місце. Важливо, щоб не виникало болючих відчуттів при триманні інструменту на великому пальці правої руки, для цього треба використовувати гумову прокладку.  Внаслідок цього недоліку в постановці значно погіршується її функціонування особливо саме вказівного пальця, якому важко грати додатковими трельними клапанами, а також не правильно закривається отвір, не подушечкою пальця, а нижче неї, на вигині фаланги.  Кисть лівої руки повинна бути повернута до себе; клапан сіль дієз - на вигині другої фаланги вказівного пальця. При такому положенні кистей мізинцем легко працювати зі своїми клапанами, вказівний палець правої руки знаходиться поруч з клапаном до і ре третьої октави (трельної). Клапани ж, що знаходяться під фалангами, відкриваються без особливих зусиль від легкого натискання фаланги. Кисті рук, пальці, як правило дуже сильні. Мускулатура їх добре розвинена. Однак гра на кларнеті не вимагає особливих зусиль пальців і зап'ястя, найменша напруга м'язів негайно сковує рухливість пальців. Тому вони повинні бути розслаблені, рухи еластичні, вільні. Кисті не повинні розташовуватися під кларнетом, а також надмірно високо над ним. Правильне положення рук показано на фотографії. Така постановка не обмежує м'язи, дає необхідну рухливість пальцях. Напівкругле, але не зігнуте положення пальців на отворах і клапанах кларнета дозволяє вільно і легко виконувати як найпростішу, так і складну координаційну аплікатурную комбінацію. М'язи пальців і кисті при цьому не напружуються і не викликають надмірного стомлення.  Пальці повинні бути розташовані на певній висоті над кларнетом. Чим вище піднято палець, тим більше амплітуда, а отже і ступінь напруги м'язи і час опускання пальця на своє робоче місце. Тому необхідно скоротити амплітуду до мінімуму. За рахунок цього в якійсь мірі збільшується технічна рухливість пальців, зменшується м'язова напруга. Мінімальна амплітуда позитивно впливає і на виконання трелей. При її виконанні пальці фактично весь час повинні відчувати клапани і отвори інструменту. Мінімальна амплітуда також знімає властиві кларнету акустичну призвуки, які супроводжують падіння пальців і заважають виконавцю особливо під час запису. Саме тому вже на початковій стадії навчання необхідно домагатися від юних виконавців вміння володіти пальцями, не піднімати їх високо над кларнетом, чітко і легко, без зайвого напруження опускати на клапани і отвори. При виробленні цих навичок потрібен постійний контроль не тільки з боку педагогів, а й з боку самих учнів. Вони повинні свідомо засвоювати правила гри на інструменті, уважно ставитися до того, щоб положення корпусу, голови, рук не ускладнювало, а полегшувало гру. Ще одною поширеною помилкою в постановці пальців є перебільшене заокруглення пальців, в наслідок чого пільці ніби вставляються в отвори, що ускладнює повне їх закриття і рухливість, гнучкість пальців. Якщо учень закриває отвори прикладаючи занадто багато сили, це буде помітно на його подушечках пальців, де залишатиметься слід від отворів інструмента.  Основні умови, що сприяють спритності і швидкості руху пальців, зводяться до наступних правил: пальці піднімати своєчасно, синхронно і чітко, уникати зайвих рухів. Розвивати техніку пальців необхідно поступово, на добре підібраному і послідовно ускладнюючомуся матеріалі. Для вправ рекомендується вибирати матеріал наступних типів: 1. гамоподібні пасажі, виконувані різними штрихами, - для тренування кожного пальця; 2. пасажі, що складаються з терцій, - для чергування одного і двох пальців; 3. різні пасажі arpeggiato - для тренування одного, двох і трьох пальців. Для розвитку техніки існує багато вправ і етюдів таких авторів як Г. Крьопш, А. Клозе, С. Розанов і багато інших. Методи роботи над гамами можна знайти в таких авторів як Таффанеля-Гобера, Б.Ковача, Н. Платонова, Ю. Должикова, М. Моіза, В. Алтухова. Під час видобування важких звуків верхнього регістру необхідно звертати особливу увагу на узгодженість в рухах пальців обох рук. Використана література: Діков Б . «Методика навчання грі на духових інструментах» Платонов Н. «Методичні вказівки» Розанов С. «Основи методики викладання і гри на духових інструментах » Федотов А. «Методика навчання грі на духових інструментах» Методична доповідь на тему: «Правильна постановка кисті рук і пальців при грі на кларнеті» Викладача відділу духових та ударних інструментів Шулика Віталія Ярославовича Ужгород 2020 |