Курсовая. Програмна реалізація модуля магазину іграшок
 Скачать 0.68 Mb.
|
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ Фаховий коледж інформаційних технологій та землевпорядкування Національного авіаційного університету КУРСОВИЙ ПРОЕКТ На тему: «Програмна реалізація модуля магазину іграшок» З дисципліни: «Об’єктно-орієнтоване програмування» Студента ІV курсу групи РПЗ-48 Спеціальності «Інженерія програмного забезпечення» Спеціалізації «Розробка програмного забезпечення» Саулюнаса Сергій Андрійовича Керівник: Краліна Г.С. Оцінка ________________ Дата захисту____________ Члени комісії ________ (підпис) Апенько Н.В. ________ (підпис) Краліна Г.С ________ (підпис) Нечипорук О.П. Київ 2020 МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ Фаховий коледж інформаційних технологій та землевпорядкування Національного авіаційного університету ЗАТВЕРДЖУЮ Голова циклової комісії інженерії програмного забезпечення ________ Апенько Н.В. (підпис) «____» ________ 2020р. ІНДИВІДУАЛЬНЕ ЗАВДАННЯ на курсовий проект Студента ІV курсу: Саулюнаса Сергій Андрійовича Спеціальності: «Інженерія програмного забезпечення» Спеціалізації: «Розробка програмного забезпечення» Тема: Програмна реалізація модуля Автостоянка Зміст ТЧ до курсового проекту: 1. Вступ. 2. Аналіз завдання. 3. Проектування структури інформаційної системи. 4. Керівництво користувача. 5. Висновки. 6. Список використаної літератури. Дата видачі «___»_________ 2020 р. Керівник ___________ Завдання отримав ___________ Тема: Програмна реалізація модуля магазину іграшок Календарний план виконання проекту: № п/п Назва етапу курсового проекту Термін виконання етапу Примітка 1. Отримання завдання на курсовий проект 03.09.2020 2. Огляд технічної літератури за темою проекту 3. Проектування інтерфейсу та алгоритму 4. Розробка, програмування і тестування 5. Аналіз отриманих результатів з керівником, написання доповіді та попередній захист курсового проекту 6. Корегування проекту за результатами попереднього захисту 7. Захист курсового проекту 04.12.2020 Студент: Саулюнас С.А. _______ Керівник: Краліна Г.С. _______ Дата видачі «___»_________ 2020 р. 5 ЗМІСТ Вступ ......................................................................................................................... 5 1. АНАЛІЗ ЗАВДАННЯ .......................................................................................... 6 1.1 Аналіз предметної області ................................................................................ 6 1.2 Постановка завдання ....................................................................................... 10 1.3 Позиціонування .............................................................................................. 11 1.4 Бази даних ........................................................................................................ 11 2. ПРОЕКТУВАННЯ СТРУКТУРИ ІНФОРМАЦІЙНОЇ СИСТЕМИ ............. 17 2.1 Діаграма послідовності ................................................................................... 17 2.2 Модель предметної області ............................................................................ 19 2.3 Діаграма взаємодії .......................................................................................... 20 2.4 Діаграма кооперації ......................................................................................... 21 2.5 Діаграма програмних класів .......................................................................... 22 3. КЕРІВНИЦТВО КОРИСТУВАЧА .................................................................. 24 3.1 Вимоги до технічних засобів.......................................................................... 24 3.2 Керівництво користувача .............................................................................. 24 3.3 Фрагменти коду ............................................................................................... 26 Висновок ................................................................................................................. 32 Список літератури ................................................................................................. 33 6 Вступ В даний час процесу автоматизації піддаються всі види діяльності без винятку. Автомобільні парковки стали сьогодні невід'ємною частиною сучасного міста. Все більш широке поширення при обладнанні автомобільних парковок знаходять автоматизовані системи паркування. Автомобільна парковка-платна або безкоштовна - стане значно комфортніше для користувача і ефективніше для її власника завдяки установці системи автоматизації паркування. Якщо парковка платна, то оплата паркування буде проводитися відповідно до встановленого тарифу у касирів-операторів або в автоматичних касових терміналах. Контроль в'їзду-виїзду і розрахунок вартості візьме на себе автоматика. Система автоматизації безкоштовного паркування підрахує число вільних місць на кожному поверсі і відобразить це на спеціальних табло. 7 РОЗДІЛ 1. АНАЛІЗ ЗАВДАННЯ 1.1 Автоматизована інформаційна система У прямому (вузькому) значенні АІС - це комплекс програмних, технічних, інформаційних, лінгвістичних, організаційно-технологічних засобів і персоналу, призначений для вирішення завдань довідково-інформаційного обслуговування та/або інформаційного забезпечення користувачів інформації. У розширеному значенні АІС - це комплекс програмних, технічних, інформаційних, лінгвістичних, організаційно-технологічних засобів і персоналу, призначений для збору, обробки (первинної), зберігання, пошуку, обробки (вторинної) і видачі даних в заданій формі (вигляді) для вирішення різнорідних професійних завдань користувачів системи. Частина реального світу, яка моделюється інформаційною системою, називається її предметною областю. Оскільки модель предметної області, підтримувана інформаційною системою, матеріалізується у формі організованих необхідним чином інформаційних ресурсів, вона називається інформаційною моделлю. Автоматизована інформаційна система не завжди функціонує самостійно. Вона може входити в якості компонента (підсистеми) в більш складну систему, таку, наприклад, як система управління виробництвом. Під відкритою системою (open system) розуміють систему, яка відповідає стандартам OSI (Open Systems Interconnection); забезпечує вільний доступ користувачів до своїх ресурсів; здатна видозмінюватися. За термінологією Institute of Electrical and Electronics Engineers (IEEE), відкриті системи визначаються як системи, в яких реалізований вичерпний і узгоджений набір базових міжнародних стандартів інформаційних технологій і профілів функціональних стандартів, які специфікують інтерфейси, служби і підтримуючі формати даних, щоб забезпечити інтероперабельність і мобільність додатків, даних і персоналу. В АІС за зберігання інформації відповідають: на фізичному рівні вбудовані пристрої пам'яті (RAM) зовнішні накопичувачі 8 дискові масиви на програмному рівні файлова система ОС СУБД Системи зберігання документів, Мультимедіа тощо. В даний час широко застосовуються різні програмні засоби при роботі з комп'ютером, в тому числі і автоматизовані інформаційні системи. Інформаційна система – ІС) - система зберігання, обробки і передачі інформації, представленої в певній формі. В обчислювальній техніці інформаційна система являє собою програмний комплекс, який надає можливість надійного зберігання даних в пам'яті, виконання перетворень інформації та обчислень, надання користувачам зручного і легко освоюється інтерфейсу. Таким чином, використання інформаційних систем дозволяє: працювати з великим обсягом даних (причому простежується переважання логічної обробки над математичною); зберігати дані протягом тривалого тимчасового періоду; зв'язати кілька компонентів, що мають свої локальні цілі, завдання і прийоми функціонування, в єдину систему для роботи з інформацією; значно знизити витрати на зберігання і доступ до необхідних даних; досить швидко знаходити необхідну інформацію і т. д. Класичними прикладами інформаційних систем є банківські системи, автоматизовані системи управління підприємствами, системи резервування авіаційних або залізничних квитків і т. д. Сучасні СУБД володіють широкими можливостями резервного копіювання та архівації даних, паралельної обробки інформації, особливо в разі використання багатопроцесорних комп'ютерів в якості сервера бази даних. Автоматизована інформаційна система – АІС)-інформаційна система, що використовує електронно-обчислювальну машину на етапах введення, підготовки та видачі інформації, тобто є розвитком інформаційних систем, що займаються пошуком за допомогою прикладних програм. Автоматизовані інформаційні системи відносяться до класу складних систем, як правило, не стільки у зв'язку з великою фізичною розмірністю, скільки у зв'язку з 9 багатозначністю структурних відносин між їх компонентами. АІС може бути визначена як комплекс автоматизованих інформаційних технологій, призначених для інформаційного обслуговування-організованого безперервного технологічного процесу підготовки і видачі споживачам наукової, управлінської та ін.інформації, використовуваної для прийняття рішень, відповідно до потреб для підтримки ефективної діяльності. Підвищення ефективності функціонування підприємств неможливе без впровадження сучасних методів управління, що базуються на АІС управління підприємствами. АІС можна представити як комплекс автоматизованих інформаційних технологій, складових ІС, призначену для інформаційного обслуговування споживачів АІС дозволяють: підвищувати продуктивність роботи персоналу; покращувати якість обслуговування клієнтів; знижувати трудомісткості і напруженість праці персоналу, мінімізувати помилки в його діях; Таким чином, можна зробити висновок про те, що в загальному вигляді автоматизована інформаційна система – сукупність апаратних (технічних) засобів, математичних засобів (математичні моделі, алгоритмічні способи обробки інформації, методи пошуку та опису об'єктів програмування), телекомунікаційних засобів, засобів збору та зберігання інформації. Типи автоматизованих інформаційних систем Будь-яка однозначна і загальноприйнята класифікація АІС відсутня, проте в науці та індустрії принаймні виділяють наступні типи систем за призначенням: АСУ-автоматизовані системи управління АСУП-автоматизовані системи управління підприємства АСКОЕ-автоматизована система контролю та обліку енергоресурсів АСУ ТП-автоматизовані системи управління технологічними процесами ГІС-Геоінформаційні системи ІУС-Інформаційно-керуючі системи ІВС-Інформаційно-вимірювальні системи 10 ІВС-інтелектуальні інформаційні системи ІПС-інформаційно-пошукові системи ІАС-інформаційно-аналітичні системи ІСС-інформаційно-довідкові системи; ЛИС-Лабораторна інформаційна система РИС-розподілена інформаційна система САПР-системи автоматизованого проектування СІІ-системи штучного інтелекту СКД, СКУД-Система контролю (і управління) доступом СПД - системи передачі даних 1.2 Постановка завдання Метою виконання курсового проекту є отримання практичних навичок у проектуванні автоматизованої інформаційної системи автостоянки. Проаналізувавши існуючі рішення для автоматизації діяльності автостоянок було визначено, але потребують деяких доопрацювань для більш легкого користування програмою, додавання нових записів в базу даних, обробці запитів і видачі інформації про клієнтів а так само багатомовність. Отже, парковка повинна підтримувати функції: 1) Додавання запису 2) Видалення запису 3) Створення жетону клієнта 4) Завантаження всіх записів 5) Пошук певного запису Інтуїтивно зрозумілий інтерфейс (навігація по програмі, додавання нових записів, моніторинг платежів за паркувальні місця). Зберігання та додавання записів про платежі за паркувальні місця. 11 1.3 Позиціонування Економічні передумови Необхідність мати додаткові кадри для підтримки працездатності неавтоматизованої автопарковки в даний час. Формулювання проблеми Людський фактор впливає на стабільність працездатності системи. Ця проблема повністю виключається за допомогою використання даної АСУ. Місце системи Система призначена для будь-якої паркувальної площі при торгових центрах, житлових будівлях, готелях, аеропортах, ж/д вокзалах і т. п. Зацікавлені особи Зацікавленою особою, яка не є користувачем системи, є замовник. Відпадає необхідність людської участі в роботі системи. Зацікавленою особою, користувачем системи є будь-який водій, якому необхідно місце паркування, щоб залишити транспортний засіб на будь-який термін під надійною охороною. 1.4 Бази даних Система керування базами даних MS Access Основні переваги: Використання Access доцільне для зберігання й пошуку даних, подання інформації в зручному виді й автоматизації виконання повторюваних завдань розробки простих і зручних форм уведення даних, обробки даних і генерації складних звітів. Застосування MS Access для розміщення форм Access у вигляді документів HTML на Web-Сторінках і обміну даними з вузлами Internet/Intranet. Підтримка в Access механізму Запиту за зразком (Query by Example - QBE), що забезпечує вибірку, сортування й пошук даних. Створення додатків без програмування з використанням макросів Access. Access - це, насамперед, система керування базами даних (СКБД). Як і інші продукти цієї категорії, вона призначена для зберігання й пошуку даних, подання 12 інформації в зручному виді й автоматизації часто повторюваних операцій (таких, як ведення рахунків, облік, планування й т.п.). За допомогою Access можна розробляти прості й зручні форми введення даних, а також здійснювати обробку даних і генерацію складних звітів. Access – потужний додаток Windows. Вперше продуктивність СКБД органічно сполучається з тими зручностями, які доступні користувачам Microsoft Windows. Оскільки обидва ці продукти – розроблені компанією Microsoft, вони прекрасно взаємодіють між собою. Система Access працює під керуванням систем сімейства Windows, тому при роботі з нею користувачеві доступні всі переваги Windows. Можна вирізати, копіювати й вставляти дані з будь-якого додатка Windows в Access і навпаки; можна створити проект форми в Access і вставити його в конструктор форм.[6] Система Access - це набір інструментів кінцевого користувача для керування базами даних. У її склад входять конструктори таблиць, форм, запитів і звітів. Цю систему можна розглядати і як середовище розробки додатків. Використовуючи макроси або модулі для автоматизації рішення завдань, можна створювати орієнтовані на користувача додатки такої ж потужності, як і додатки, написані безпосередньо на мовах програмування. При цьому їхній інтерфейс буде включати кнопки, меню й діалогові вікна. Програмуючи мовою VBA, можна створювати такі потужні програми, як сама система Access. По суті, багато інструментальних засобів Access (наприклад, майстри й конструктори) написані саме на VBA. Засоби які пропонує Access: 1. Справжня реляційна модель баз даних 2. Контекстно-контекстно-залежна довідка й Office Assistant 3. Прості у використанні майстра й конструктори 4. Імпортування, експортування й зв'язування зовнішніх файлів 5. Форми й звіти WYSIWYG 6. Графіки й діаграми 7. Можливості DDE і OLE 8. Доступ до Internet 9. Убудовані функції 13 10. Макроси: програмування без програмування 11. Модулі: Visual Basic for Applications програмування баз даних 12. Рекомендації для користувачів 13. Інформація для користувачів електронних таблиць 14. MySQL — вільна система керування реляційними базами даних. Ця система керування базами даних (СКБД) з відкритим кодом була створена як альтернатива комерційним системам. MySQL з самого початку була дуже схожою на mSQL, проте з часом вона все розширювалася і зараз MySQL – одна з найпоширеніших систем керування базами даних. Вона використовується, в першу чергу, для створення динамічних веб-сторінок, оскільки має чудову підтримку з боку різноманітних мов програмування. MySQL – компактний сервер баз даних. Характеризується великою швидкістю, стійкістю і простотою використання. MySQL був розроблений компанією «ТсХ» для підвищення швидкодії обробки великих баз даних. MySQL вважається гарним рішенням для малих і середніх застосунків. Вихідні коди сервера компілюються на багатьох платформах. Найповніше можливості сервера виявляються в UNІХ-системах. Для некомерційного використання MySQL є безкоштовним. Можливості сервера MySQL: - простота у встановленні та використанні; - підтримується необмежена кількість користувачів, що одночасно працюють із БД; - кількість рядків у таблицях може досягати 50 млн.; - висока швидкість виконання команд; - наявність простої і ефективної системи безпеки. MySQL виникла як спроба застосувати mSQL до власних розробок компанії: таблицям, для яких використовувалися ISAM — підпрограми низького рівня. У результаті був вироблений новий SQL-інтерфейс, але API-інтерфейс залишився в спадок від mSQL. Звідки походить назва «MySQL» — достеменно не відомо. Розробники дають два варіанти: або тому, що практично всі напрацювання компанії починалися з префікса My, або на честь дівчинки на ім'я My, дочки Майкла Монті Віденіуса, одного з розробників системи . Логотип MySQL у вигляді 14 дельфіна носить ім'я «Sakila». Він був обраний з великого списку запропонованих користувачами «імен дельфіна». Ім'я «Sakila» було відправлено Open Source- розробником Ambrose Twebaze. В січні-лютому 2008 Sun Microsystems придбала виробника системи керування базами даних MySQL за $1 млрд. Після поглинання у 2009 році Sun Microsystems з боку Oracle Corporation MySQL стала власністю Oracle. Основні переваги пакету MySQL: 1) багато поточність; 2) підтримка декількох одночасних запитів; 3) оптимізація зв'язків з приєднанням багатьох даних за один прохід; 4) записи фіксованої і змінної довжини; 5) ODBC драйвер в комплекті; 6) гнучка система привілеїв і паролів; 7) до 16 ключів в таблиці, кожен ключ може мати до 15 полів; 8) основана на потоках, швидка система пам'яті; 9) всі операції роботи з рядками не звертають уваги на регістр символів в оброблюваних рядках; 10) псевдоніми застосовні як до таблиць, так і до окремих стовпців в таблиці; 11) всі поля мають значення за замовчуванням; 12) легкість управління таблицею, включаючи додавання і видалення ключів і полів. Реляційна система керування базами даних Microsoft SQL Server. Microsoft SQL Server — реляційна система керування базами даних (СКБД), розроблена корпорацією Microsoft. Основна використовувана мова запитів — Transact-SQL, створений спільно Microsoft й Sybase. Transact-SQL являється реалізацією стандарту ANSI/ISO по структурованій мові запитів (SQL) с розширеннями. Використається для невеликих і середніх по розміру баз даних, і в останні 5 років - для великих баз даних масштабів підприємства, конкурує з іншими СКБД у цьому сегменті ринку. Вихідний код MS SQL Server (до версії 7.0) ґрунтувався на коді Sybase SQL Server, і це дозволило Microsoft вийти на ринок баз даних для підприємств, де 15 конкурували Oracle, IBM, і, пізніше, сама Sybase. Microsoft, Sybase й Ashton-Tate спочатку об'єдналися для створення й випуску на ринок першої версії програми, що одержала назва SQL Server 1.0 для OS/2, яка фактично була еквівалентом Sybase SQL Server 3.0 для Unix, VMS і ін. Microsoft SQL Server 4.2 був випущений в 1992 році і входив до складу операційної системи Microsoft OS/2 версії 1.3. Офіційний реліз Microsoft SQL Server версії 4.21 для ОС Windows NT відбувся одночасно з релізом самої Windows NT (версії 3.1). Microsoft SQL Server 6.0 був першою версією SQL Server, створеної винятково для архітектури NT і без участі в процесі розробки Sybase. Поточна версія — Microsoft SQL Server 2005 — була представлена в листопаді 2005 року. Запуск версії відбувався паралельно запуску Visual Studio 2005. Існує також «врізана» версія Microsoft SQL Server - Microsoft SQL Server Express; вона доступна й вільно поширюється з її програмним забезпеченням. З моменту випуску попередньої версії SQL Server (SQL Server 2000) був здійснений розвиток інтегрованого середовища розробки й ряду додаткових підсистем, що входять до складу SQL Server 2005. Зміни торкнулися реалізації технології ETL, що входить до складу компонента SQL Server Integration Services (SSIS), сервера оповіщення, засобів аналітичної обробки багатомірних моделей даних (OLAP) і збору релевантної інформації (обидві служби входять до складу Microsoft Analysis Services), а також декількох служб повідомлень, а саме Service Broker й Notification Services. Крім цього, зроблені поліпшення в продуктивності. Функціональність Microsoft SQL Server як мова запитів використовує версію SQL, яка отримала назву Transact-SQL (скорочено T-SQL), що є реалізацією SQL-92 (стандарт ISO для SQL) із множинними розширеннями. T-SQL дозволяє використати додатковий синтаксис для процедур збереження і забезпечує підтримку транзакцій (взаємодія бази даних з керуючим додатком). Microsoft SQL Server й Sybase ASE для взаємодії з мережею використовують протокол рівня додатка за назвою Tabular Data Stream (TDS, протокол передачі табличних даних). Протокол TDS також був реалізований у проекті FreeTDS з метою забезпечити різним додаткам можливість взаємодії з базами даних Microsoft SQL Server й Sybase. 16 SQL Server підтримує надлишкове дублювання даних по трьох сценаріях: - знімок – виробляється «знімок» бази даних, що сервер відправляє одержувачам; - історія змін – всі зміни бази даних безупинно передаються користувачам. - синхронізація з іншими серверами – бази даних декількох серверів синхронізуються між собою. Зміни всіх баз даних відбуваються незалежно один від одного на кожному сервері, а при синхронізації відбувається звірення даних. Даний тип дублювання передбачає можливість розв’язання протиріч між БД. В SQL Server 2005 вбудована підтримка .NET Framework. Завдяки цьому, збережені процедури БД можуть бути написані на будь-якій мові платформи .NET, використовуючи повний набір бібліотек, доступних для .NET Framework, включаючи Common Type System (система обігу з типами даних в Microsoft .NET Framework). Однак, на відміну від інших процесів, .NET Framework, будучи базисною системою для SQL Server 2005, виділяє додаткову пам'ять і вибудовує засоби керування SQL Server замість того, щоб використовувати вбудовані засоби Windows. Це підвищує продуктивність у порівнянні із загальними алгоритмами Windows, тому що алгоритми розподілу ресурсів спеціально налаштовані для використання в структурах SQL Server. 17 РОЗДІЛ 2. ПРОЕКТУВАННЯ СТРУКТУРИ ІНФОРМАЦІЙНОЇ СИСТЕМИ ронний 2.1Діаграма послідовності Діаграма послідовності системи (system sequence diagram) - це схема, яка для певного сценарію прецеденту показує генеруються зовнішніми виконавцями події, їх порядок, а також події, що генеруються всередині самої системи. При цьому всі системи розглядаються як"чорний ящик". Призначення даної діаграми- відображення подій, що передаються виконавцями системі через її межі. На діаграмі послідовностей для певного ходу подій, описаного в прецеденті, відображаються зовнішні виконавці, які взаємодіють безпосередньо з системою, сама система, а також системні події, ініційовані виконавцями. Діаграма послідовностей наведена на малюнку 1. Рисунок 2.1 – Діаграма послідовності Детальний опис поведінки системи в термінах зміни стану об'єктів моделі предметної області після виконання системних операцій представлено в опис системних операцій. Системні операції для прецеденту разове використання парковки за допомогою жетона. 18 ОП 1: Натиснути кнопку видачі жетону Операція Натиснути кнопку видачі жетона Посилання Прецеденти: разове використання парковки за допомогою жетона Передумови Відсутні Постумови Кнопка видачі жетона натиснута, запущений алгоритм видачі жетона ОП 2: Видати жетон Операція Видати жетон Посилання Прецеденти: разове використання парковки за допомогою жетона Передумови Кнопка видачі жетона натиснута, запущений алгоритм видачі жетона Постумови Видано жетон, на якому міститься інформація про час в'їзду, номер стійки та ідентифікаційний номер клієнта ОП 3: Відкрити шлагбаум Операція Відкрити шлагбаум Посилання Прецеденти: разове використання парковки за допомогою жетона Передумови Видано жетон, на якому міститься інформація про час в'їзду, номер стійки та ідентифікаційний номер клієнта Постумови Шлагбаум повністю відкритий ОП 4: Заїхати на парковку Операція В'їхати на парковку Посилання Прецеденти: разове використання парковки за допомогою жетона Передумови Шлагбаум повністю відкритий Постумови Клієнт знаходиться всередині території парковки ОП 5: Закрити шлагбаум Операція Закрити шлагбаум Посилання Прецеденти: разове використання парковки за допомогою жетона Передумови Клієнт знаходиться всередині території парковки Постумови Шлагбаум закритий ОП 6: Оплатити жетон Операція Оплатити жетон Посилання Прецеденти: разове використання парковки за допомогою жетона Передумови Шлагбаум закритий Постумови Жетон оплачений 19 2.2 Модель предметної області Для того щоб побудувати модель предметної області необхідно в першу чергу виявити кандидати в концептуальні класи. Набір концептуальних КЛАСІВ автоматизованої системи "Автопарковка" наведено на малюнку 2.2 Рисунок 2.2 - Концептуальні класи Після визначення концептуальних класів необхідно до них додати асоціації та атрибути. Фрагмент моделі предметної області представлена на малюнку 2.3. 20 Рисунок 2.3 - Фрагмент моделі предметної області 2.3 Діаграми взаємодії Діаграми взаємодії призначені для моделювання динамічних аспектів системи. Діаграми взаємодії показують взаємодію, що включає набір об'єктів і їх відносин, а також пересилаються між об'єктами повідомлення. Існує два різновиди таких діаграм - діаграми послідовності і діаграми співпраці. Щоб підкреслити свободу розробників при виборі артефактів проектування, для вирішення курсової задачі будуть використані обидва типи діаграм. Діаграми співпраці показують структурну організацію об'єктів, що посилають і приймають повідомлення. 21 Рисунок 2.4 – Діаграма взаємодії 2.4 Діаграма кооперації Діаграма кооперації показує структурну організацію об'єктів, що посилають і приймають повідомлення. Для основного успішного сценарію прецеденту. 22 Рисунок 2.5 – Діаграма кооперації 2.5 Діаграма програмних класів Концептуальний клас - клас, який використовується для моделювання предметної області задачі. Відповідає сутності реального світу, ідеальному, технічному об'єкту. На відміну від програмних класів (у моделі проектування або реалізації) концептуальний клас зазвичай не містить методів. Аналізуючи модель предметної області, і спираючись на діаграми взаємодії, трансформуючи повідомлення в методи можна побудувати діаграму програмних класів, яка представлена на малюнку 2.6. 23 Рисунок 2.6 - Діаграма програмних класів Для разработки системы было использовано Case средство, применение которого не только сокращает время проектирования, но и значительно облегчает сам процесс и его документирование. Одним из основных языков программирования платформы.NET является C#. Он имеет доступ к общей языковой исполняющей среде, предоставляемой библиотекой программ .NET Framework. Генерация кода во многом определяется диаграммами классов и диаграммами взаимодействия, разработанными ранее на стадии проектирования, и основывается на принципах их отображения в исходный код. Основной смысл приведенного примера заключается в том, что существует относительно простой способ преобразования артефактов проектирования в шаблон программного кода. 24 3. КЕРІВНИЦТВО КОРИСТУВАЧА 3.1 Вимоги до технічних засобів Вимоги до апаратних засобів значною мірою залежать не від вимог розробленого програмного забезпечення, а від вимог операційної системи. Однак рекомендованими мінімальними вимогами до апаратного забезпечення розрахункової програми можна вважати такі: 1) процесор - AMD Athlon 1.8 GHz або його аналог іншого виробника; 2) обсяг оперативної пам’яті - 256 MB Мбайт; 3) обсяг вільного місця на диску - 20 MB. Зазначені мінімальними вимоги до апаратного забезпечення стосуються лише IBM-сумісних персональних комп’ютерів. До зазначених апаратних вимог необхідно також додати наявність мінімальної розширювальної здатності монітору 800*600. Вимоги до програмного забезпечення викладені нижче. У якості операційної системи комп’ютера можуть виступати: Windows 7/10 x86 - x64. Тестування з іншими операційними системами не проводилось. 3.2 Інструкція користувача При запуску програми з’являється форма головна форма програми (Рисунок 3.1) Рисунок 3.1 - Головна форма 25 Якщо двічі клацнути на платіжний термінал з’являється головна форма «Платіжного термінала» (Рисунок 3.2) Рисунок 3.2 – Форма «Платіжний термінал» Якщо двічі клацнути на кнопку парковка з’являється головна форма «Парковка», де можливо подивитися заїхав клієнт на парковку чи ні.(Рисунок 3.3) Рисунок 3.3 - Форма «Парковка» Якщо двічі клацнути на кнопку термінал відкриється головна форма «терміналу» на якій зображено: номер жетону клієнта, номер його стойки та дата. (Рисунок 3.4) Рисунок 3.4 - Форма «Термінал» 26 Якщо двічі клацнути на кнопку клієнт відкриється форма у якій буде зображено id клієнта, ФІО та номер телефону. (Рисунок 3.5) Рисунок 3.5 - Форма «Клиент» Форма редагування чеку (Рисунок 3.6) Рисунок 3.6 – Форма «Чек» 3.3 Фрагменти коду MyForm.cpp #include "MyForm.h" #include #include #include using namespace std; 27 using namespace System; using namespace System::Windows::Forms; [STAThread] void Main() { Application::EnableVisualStyles(); Application::SetCompatibleTextRenderingDefault(false); CppWinForm3::MyForm form; Application::Run(%form); } MyForm.h #pragma once #include "MyForm.h" namespace CppWinForm3 { using namespace System; using namespace System::ComponentModel; using namespace System::Collections; using namespace System::Windows::Forms; using namespace System::Data; using namespace System::Drawing; using namespace System::IO; /// /// Summary for MyForm /// public ref class MyForm : public System::Windows::Forms::Form { public: MyForm(void) { InitializeComponent(); // 28 //TODO: Add the constructor code here // } protected: /// /// Clean up any resources being used. /// MyForm() { if (components) { delete components; } protected: this->SuspendLayout(); // // button1 // this->button1->Location = System::Drawing::Point(13, 249); this->button1->Name = L"button1"; this->button1->Size = System::Drawing::Size(115, 31); this->button1->TabIndex = 0; this->button1->Text = L"Открыть файл"; this->button1->UseVisualStyleBackColor = true; this->button1->Click += gcnew System::EventHandler(this, &MyForm::button1_Click); // // label1 // this->label1->AutoSize = true; 29 this->label1->Location = System::Drawing::Point(283, 258); this->label1->Name = L"label1"; this->label1->Size = System::Drawing::Size(31, 13); this->label1->TabIndex = 1; this->label1->Text = L"Путь"; // // textBox1 // this->textBox1->Location = System::Drawing::Point(324, 255); this->textBox1->Name = L"textBox1"; this->textBox1->Size = System::Drawing::Size(100, 20); this->textBox1->TabIndex = 2; this->textBox1->Text = L"Base.txt"; // this->textBox6->Name = L"textBox6"; this->textBox6->Size = System::Drawing::Size(100, 20); this->textBox6->TabIndex = 14; this->textBox6->Text = L"Test"; // // button3 // this->button3->Location = System::Drawing::Point(134, 249); this->button3->Name = L"button3"; this->button3->Size = System::Drawing::Size(115, 31); this->button3->TabIndex = 23; this->button3->Text = L"Сохранить в файл"; this->button3->UseVisualStyleBackColor = true; this->button3->Click += gcnew System::EventHandler(this, &MyForm::button3_Click); // // button4 30 // this->button4->Location = System::Drawing::Point(572, 249); this->button4->Name = L"button4"; this->button4->Size = System::Drawing::Size(175, 31); this->button4->TabIndex = 24; this->button4->Text = L"Показать только должников"; this->button4->UseVisualStyleBackColor = true; this->button4->Click += gcnew System::EventHandler(this, &MyForm::button4_Click); // // button5 // this->button5->Location = System::Drawing::Point(479, 255); this->button5->Name = L"button5"; this->button5->Size = System::Drawing::Size(87, 23); this->button5->TabIndex = 25; this->button5->Text = L"Исходный вид"; this->button5->UseVisualStyleBackColor = true; this->button5->Click += gcnew System::EventHandler(this, &MyForm::button5_Click); // this->Name = L"MyForm"; this->Text = L"MyForm"; (cli::safe_cast >dataGridView1))->EndInit(); this->ResumeLayout(false); this->PerformLayout(); } #pragma endregion private: System::Void button1_Click(System::Object^ sender, System::EventArgs^ e) { 31 StreamReader^ sr = gcnew StreamReader(textBox1->Text); String^ str; int i = 0; dataGridView1->Rows->Add("", "", "", "", "", "", "", ""); while ((str = sr->ReadLine()) != nullptr) { cli::array for (int j = 0; j < s->Length-1; j++) dataGridView1->Rows[i]->Cells[j]->Value = s[j]; dataGridView1->Rows->Add("", "", "", "", "", "", "", ""); i++; } sr->Close(); } 32 ВИСНОВОК Проектування даного курсового проекту сприяло: закріпленню, поглибленню та узагальненню знань з дисципліни «Об’єктно- орієнтоване програмування»; розвитку умінь і навичок, отриманих при виконанні лабораторних робіт; застосування цих знань, умінь і навичок до вирішення конкретних проектних завдань з позицій об'єктно-орієнтованого підходу до проектування інформаційних систем; розвитку навичок роботи зі спеціальною літературою та навичок проектування з використанням CASE-засобів. Метою даного курсового проекту був розгляд всіх етапів проектування інформаційної системи аж до етапу реалізації, розробка економічної інформаційної системи для автоматизації предметної області. Були виявлені недоліки в даній предметній області, на основі цього базувався процес проектування. Побудовано ряд діаграм, що відображає взаємодію елементів системи. 33 СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 1. Білих А.А. проектування ЕІС. Методичний посібник з дипломного проектування. Перм: Пермська ДСХА, 2005 р., 60 С. 2. Технології розробки програмного забезпечення / с. Орлов. СПб.: Пітер, 2002. - 464 с.: іл. 3. Ємельянова Н. З., Партика Т. А., Попов і. основи побудови автоматизованих інформаційних систем: Навчальний посібник для студ. СПО. - М: Форум; Инфра- М, 2011.- 416 с. 4. Карпова т. Моделі, розробка, реалізація: учеб. посібник. - СПб: Пітер, 2008.- 304 с. 5. Моїсеєнко С. SQL: завдання і рішення. - СПб: Пітер, 2009.-256 с. 6. Интернет-Университет Информационных Технологий [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.INTUIT.ru 7. Библиотека класов С# [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://msdn.microsoft.com/ 8. Форум программистов .NET [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://forum.vingrad.ru/forum/ 34 |