Главная страница

Особливості перекладу технічних та наукових текстів » referat-ok. R e f e r a t o k. C o m. U a для тих хто прагне знань!


Скачать 0.87 Mb.
НазваниеR e f e r a t o k. C o m. U a для тих хто прагне знань!
Дата05.08.2021
Размер0.87 Mb.
Формат файлаpdf
Имя файлаОсобливості перекладу технічних та наукових текстів » referat-ok.pdf
ТипДокументы
#226246
страница2 из 2
1   2

CLAY BLOCKS?
Які перспективи розвитку легких керамічних блоків b) WHY WASH AGGREGATES?

Питання промивки агрегатів c) MODERNIZE?
Чи варто проводити реконструкцію (будівлі)?
• Заголовки у вигляді заявки a) EXHIBITION HALLS GO UNDERGROUND
Спорудження підземних залів для виставки b) WE GIVE OLD SWIMMING POOL NEW IDEALS
Реконструкція старого плавального басейну
• Заголовок у вигляді окличного речення a) HERE'S A SIMPLE WAY TO INTERPRET DATA!
Знайдено простий спосіб розшифровки даних!
b) RAIN OFF THE ROOF!
Відведення дощової води з даху![19, c. 114-116]
1.3.3. Патент та його переклад
Технічний переклад, як було сказано вище — це переклад, який використовують для процесу обміну наукової та технічної
інформації. Основна форма обміну науково-технічною інформацією здійснюється за допомогою офіційно зареєстрованих патентів.
Патент (від лат. paten — відкритий, очевидний) — документ, що посвідчує авторство на винахід та виключне право на використання його протягом строку. Виклад патенту має традиційну форму, свій стиль, тому виникають труднощі перекладу.
Патент складається:
а) бібліографічна частина опису винаходу;
б) назва галузі техніки до якої відноситься винахід, аналіз стану техніки даної галузі, аналіз передумови створення винаходу;
в) мета винаходу, коротке формулювання сутності винаходу;
г) повний опис винаходу, опис ілюстрацій, приклади варіанту здійснення винаходу;
д) патентна формула.
а) бібліографічна частина включає: номер патенту, заголовок патенту, назву країни, яка видала патент, дату подачі заявки, дату видачі патенту, класифікаційні індекси, прізвище власника патенту та його адреса, прізвище винахідника.
Заголовок патенту часто перекладають після перекладу всього патенту. Як було показано раніш, переклад заголовка має свої
певні закони. На основі заголовків складають каталоги для спеціалістів певної галузі науки і техніки, де вони знаходять винаходи, які їх цікавлять.[13, c.138]
Розділ II. Граматичні проблеми науково-технічного перекладу
2.1. Загальні закономірності співвідношення та відповідності граматичних форм і конструкцій мов оригіналу і перекладу
Поділ складних випадків перекладу на граматичні та лексичні явища — досить умовний, адже в кожній мові граматичне тісно пов'язане з лексичним і спосіб передачі в перекладі граматичних форм і конструкцій нерідко залежить від їх лексичного наповнення. Одне й те ж граматичне явище залежно від конкретного лексичного вираження може перекладатися різними способами.
Однак існують певні загальні закономірності співвідношення та відповідності граматичних форм і конструкцій мов оригіналу і
перекладу, тому докладний опис таких співвідношень, орієнтований на переклад, видається не тільки доцільним, а й необхідним, аби достатньо чітко уявляти, які можливості має перекладач у своєму розпорядженні для адекватної передачі у перекладі граматичних явищ оригіналу.
Мова науково-технічної літератури відрізняється від розмовної мови або мови художньої літератури певними лексичними,
граматичними та стилістичними особливостями. Якщо лексичні відмінності помітні навіть для нефахівця (а це передусім значна наявність спеціальної лексики, термінів), то у граматичному плані вони значно менш виразні, однак не менш різноманітні.
Необхідно підкреслити, що тут йдеться не про інвентарні відмінності, тобто відмінності у складі синтаксичних конструкцій або морфологічних форм (що майже відсутні між текстами різних письмових стилів), а про відмінності у функціонуванні
граматичних елементів. Однією з найпомітніших граматичних особливостей науково-технічних текстів є велика кількість різного роду поширених складних (у першу чергу — складнопідрядних) речень, що вживаються для передачі типових для наукового викладу логічних відношень між об'єктами, діями, подіями та фактами.
Між науково-технічними текстами, написаними різними мовами, також існують значні граматичні відмінності, зумовлені
особливостями граматичної будови мови, нормами і традиціями письмового наукового мовлення. Так, в англійських фахових текстах значно частіше, ніж в українських, вживаються форми пасивного стану та неособові форми дієслів, дієприкметникові
звороти й специфічні синтаксичні конструкції, особові займенники першої особи однини та одночленні інфінітивні й номінативні речення тощо. Та все ж найбільше між англійськими та українськими науково-технічними текстами граматичних розбіжностей інвентарного характеру, зумовлених особливостями побудови цих мов. Так, в українській мові відсутні
неозначений та означений артиклі, що вживаються в англійській мові не тільки як певні означення, а й сигналізують про особливості розподілу інформації у англійському реченні.
Обов'язковою умовою адекватного перекладу є вміння правильно аналізувати граматичну будову іншомовних речень,
правильно визначати граматичні труднощі перекладу й конструювати речення у перекладі відповідно до норм мови і жанру перекладу. Зрозуміло, що перекладач повинен бути добре обізнаним з граматичними особливостями вихідної та цільової мов,
основами теорії перекладу взагалі та науково-технічного перекладу зокрема, а також із перекладними відповідниками у галузі
граматики та лексики, перекладацькими трансформаціями, способами перекладу різних мовних та мовленнєвих явищ. Все це становить частину загальної компетенції перекладача, яка, звичайно, значно ширша від означеної нами. [21, c. 59-63]
2.2. Граматичні труднощі перекладу
Для перекладача науково-технічної літератури особливо важливе знання предмета перекладу — він повинен орієнтуватися у тій предметній галузі, до якої належить призначений для перекладу текст. Під час перекладу потрібно правильно зрозуміти зміст речень, смислові відношення між реченнями та значення метатекстових елементів, що беруть участь в організації тексту.
Природно, що найбільший комплекс граматичних проблем перекладу пов'язаний із розумінням синтаксичної структури та морфологічного складу речень як мовних елементів, що є безпосередніми носіями предметної інформації.
Як відомо, англійська і українська мови належать не тільки до різних гілок індоєвропейської родини мов (перша — до германської, друга — до слов'янської), а й до різних структурних типів мов: перша – переважно аналітична мова, де граматичні
відношення у реченні передаються вільними граматичними морфемами, а друга — флективна мова, де граматичні значення й відношення передаються за допомогою зв'язаних граматичних морфем — флексій. Саме розбіжності в будові мов, у наборі їхніх граматичних категорій, форм та конструкцій і становлять першу велику групу граматичних труднощів перекладу. Так, в українській мові немає артиклів, герундія, часових форм дієслова груп Continuous та Perfect, складних підметових та додаткових
інфінітивних конструкцій, а в англійській мові — дієприслівників, категорії роду іменників і прикметників тощо. Певні
відмінності існують у побудові речення: на відміну від української мови, де група підмета нерідко може міститися після групи присудка, в англійській мові порядок головних членів речення значно фіксованіший, що може вимагати перебудови речення при перекладі.
Друга група граматичних труднощів перекладу пов'язана з різним обсягом змісту подібних у двох мовах форм і конструкцій.
Так, форма теперішнього часу дієслова-присудка в українській мові відповідає за своїм змістом англійським відповідним формам Present Indefinite, Present Continuous та частково Present Perfect, а форма родового відмінку україн¬ського іменника може відповідати за своїм граматичним значенням англійській прийменниково-іменниковій конструкції "of + N" або формі
загального відмінку іменника в препозиції до іншого іменника.
Третю групу граматичних труднощів перекладу складають ті граматичні явища мови тексту оригіналу, що мають відмінні від відповідних граматичних явищ мови перекладу функціональні характеристики, наприклад, форми однини і множини іменника наявні і в українській, і в англійській мовах, однак форми конкретних іменників можуть не збігатися (англійське evidence вживається тільки в однині, але може перекладатися формою і однини, і множини).
Ще одна група граматичних труднощів перекладу складається з тих граматичних явищ, що мають різні частотні
характеристики в англійській та українській науково-технічній літературі. Так, у перші.; частотність форм пасивного стану дієслова-присудка значно більша, ніж у другій, тому в перекладі такі форми нерідко доводиться замінювати на форми активного стану. Такі труднощі викликані розбіжностями у мовностилістичних нормах текстів мовами оригіналу й перекладу.
Певні труднощі для перекладачів-початківців становлять граматичні омоніми — формально тотожні граматичні форми або конструкції, що мають різне граматичне явище (наприклад, дієслово to do може вживатися як допоміжне дієслово у заперечувальних та питальних реченнях, дієслово-репрезентант попереднього дієслова та як смислове дієслово).
Ще одна група граматичних труднощів перекладу пов'язана з особливостями вираження членів речення у двох мовах,
насамперед підмета і присудка. Наприклад, в англійській мові є так звані "формальний підмет" і "формальний додаток",
неможливі у структурі українського речення. Тільки незначна частка англійських та українських висловлювань має ідентичну синтаксичну структуру та порядок компонентів і тільки у такому випадку англійські висловлювання можуть перекладатися відповідними українськими висловлюваннями без застосування граматичних трансформацій. Такий переклад називається "дослівним" або "послівним". Його слід відрізняти від граматично буквального перекладу, який є дослівним перекладом граматичної форми або синтаксичної конструкції, що порушує граматичні норми мови перекладу та/або жанрово-стилістичні
норми науково-технічної літератури.
Граматичний буквалізм призводить не тільки до порушення норм мови перекладу, а й до різних викривлень у передачі смислу оригіналу. Наприклад, у граматично буквальному перекладі речення "A new element will be discovered sooner or later" /"Новий елемент буде відкрито раніше чи пізніше" спостерігається порушення норм функціонування порівняльних форм прислівників:
в українській мові у подібних випадках вживається форма позитивного, а не порівняльного ступеня ("рано чи пізно"). А
наступний буквальний переклад викривляє смисл оригіналу і порушує деякі граматичні норми української мови, згідно з якими,
зокрема, дієприкметниковий зворот не може вводитися сполучником, а анафоричний присвійний займенник повинен мати форму "свій", а не "його": While taking part in the discussion he advanced his famous theory. /Коли, беручи участь у дискусії, він висунув його відому теорію (Треба: "Саме під час цієї дискусії він висунув свою знану тепер теорію".
Дослівний переклад відбувається послідовно з першого слова речення до останнього. Він не виключає вилучення артиклів та певних лексичних трансформацій, якщо внаслідок їх застосування структура й порядок членів речення, що перекладається, не змінюються:
This is the phenomenon of diffraction. Це—явище дифракції.
It is one of the basic questions of any science. Це є одним з головних питань будь-якої науки.
Саме для того, щоб уникнути неадекватного буквального перекладу ("граматичного буквалізму"), і потрібно застосовувати перекладацькі граматичні трансформації, внаслідок яких буквальний переклад адаптується до норм мови перекладу та стає
адекватним. Граматичні трансформації спричиняються різними чинниками. Зокрема, причинами таких трансформацій є:
1) Різниця у способах передачі інформації англійським і українським реченням: те, що в одній мові передається лексичними засобами, в іншій мові може виражатися граматичними засобами. Так, наприклад, попередність однієї дії іншій у минулому в англійській мові позначається формою Past Perfect дієслова-присудка, а в українській мові — словами або словосполученнями
("раніше", "перед цим", "до того" тощо).
2) Відсутність в одній з мов певних граматичних явищ, форм або конструкцій. Наприклад, в українській мові артиклі,
герундіальна форма дієслова, формальний додаток ("it"), а в англійській мові — родові форми іменників та прикметників, форми відмінків числівників.
3) Необов'язковість вираження граматичної інформації в одній з мов (наприклад, в українській мові граматично не виражена
інформація про те, що дія в теперішньому часі відбувається у момент говоріння (англійська дієслівна форма Present
Continuous).
4) Різниця у представленні змісту речення поверхневою структурою (наприклад, в англійській мові складна інформація у додатку може виражатися у вигляді складного додатку Objective Infinitive).
5) Особливості сполучуваності й функціонування слів у словосполученнях і реченнях (наприклад, через особливості
сполучуваності прикметника administrative словосполучення administrative efficiency не може перекладатися як "адміністративна ефективність" і повинне перекладатися як "ефективне управління").[7, c.187-189]
Під граматичною перекладацькою трансформацією розуміється зміна граматичних характеристик слова, словосполучення або речення у перекладі. Розрізняють п'ять основних видів граматичних трансформацій: пермутація (перестановка), субституція
(заміна), додавання, вилучення та комплексна трансформація. Перестановка — це граматична трансформація, внаслідок якої
змінюється порядок слів у словосполученні або реченні. Наприклад, в українському реченні сполучне слово "однак" звичайно стоїть на початку речення, тоді як в англійській мові його відповідник however може вживатися й у середині та наприкінці
речення; іменник-означення в англійській мові може перебувати в препозиції, перед означуваним іменником (theory construction), тоді як в українській мові іменник-означення звичайно стоїть після означуваного іменника ("побудова теорії").
Перестановки нерідко супроводжуються іншою граматичною трансформацією — заміною, внаслідок якої змінюються граматичні ознаки словоформ (наприклад, замість форми однини у перекладі вживається форма множини), частин мови
(наприклад, інфінітив у перекладі трансформується в іменник), членів речення (наприклад, додаток перетворюється при перекладі в підмет) та речень (наприклад, просте речення перетворюється на складне або навпаки):
Much work has been done on the problem. З цієї проблеми написано багато праць.
Brakes must be applied to stop a car. Щоб зупинити автомобіль, необхідно застосувати гальма.
This year has seen many great discoveries. У цьому році відбулось багато великих відкриттів.
Крім цього, при перекладі можуть застосовуватися також заміни слова словосполученням, словосполучення — реченням,
низки речень — одним складним реченням і навпаки:
І shall discuss those points in greater detail. Я розгляну ці положення докладніше.
This is true also for the language used in the scientific area of culture. Це вірно також і для мови, яка використовується в науковому дослідженні культури.
This is what makes them meaningful. Саме це й робить їх значущими.
Einstein, too, confessed the same admiration for ancient geometry. Ейнштейн також зізнавався, що й він теж був захоплений геометрією древніх.
The conference was a veritable summit meeting. Only Bohr was conspicuously absent. Ця конференція була справжньою зустріччю у верхах, і лише Бора там явно бракувало.
Kepler set out to unify the classical picture of the world, one which was split into celestial and terrestrial regions, though the concept of a universal physical force, but when this problem did not yield to physical analysis, he readily returned to the devices of a unifying image, namely, the central sun ruling the world, and of a unifying principle, that of all-pervading mathematical harmonies. Кеплер намагався зробити єдиною класичну картину світу, який до цього був розділений на небесну і земну сфери.
Для цього він використав поняття загальної фізичної сили. Та коли ця проблема не піддалася фізичному аналізу, він невдовзі
повернувся до механізмів об'єднуючого образу, в центрі якого — сонце, що панує над всім світом, та об'єднуючого принципу всюдисущих математичних гармоній.
Додавання — це граматична трансформація, внаслідок якої в перекладі збільшується кількість слів, словоформ або членів речення. Наприклад, у наступних перекладах словоформи applications та introduces перекладається сполученням двох слів:
There are many different applications of this material. Цей матеріал застосовується у багатьох різних галузях.
The mutual effect introduces a complex change. Перехресний вплив призводить до появи комплексних поправок.
Додавання використовується при перекладі іменників (intricacies "складні проблеми та заплутані питання"), прикметників
(recurrent "що періодично повторюється"), дієслів (to solve "знаходити вирішення"), прислівників (theoretically "у теоретичному плані"), субстантивованих прикметників (the intracellular "внутрішньоклітинне середовище"), слів інших частин мови та словосполучень (data rates "швидкість передачі даних").
Вилучення — це така граматична трансформація, внаслідок якої в перекладі вилучається певний мовний елемент (нерідко це плеонастичне слово, словоформа, член або частина речення):
The explosion was terrible while it lasted. Вибух був жахливий.
This is a very difficult problem to tackle. Це дуже складна проблема.
Комплексна граматична трансформація включає дві або більше простих граматичних трансформацій, наприклад, коли під час перекладу одночасно здійснюються перестановка та додавання:
The motor was found to stop within 2 seconds. Виявилося, що електромотор зупиняється протягом двох секунд.
Оскільки граматика тісно пов'язана з лексикою, значна кількість перекладацьких трансформацій має змішаний характер, тобто при перекладі відбуваються одночасно лексичні та граматичні зміни. Такі лексико-граматичні трансформації називаються змішаними і складаються з розглянутих вище граматичних трансформацій та різного роду лексичних трансформацій
(генералізація, специфікація, контекстуальна заміна тощо). Наприклад, у наступному перекладі застосовано граматичні
трансформації заміни герундія на іменник та форми однини іменника research на форму множини "дослідження" і лексичні
трансформації контекстуальної заміни прислівника heavily на "широко", прийменника in на прийменник "при" та займенника І
на займенник"ми":
In identifying these features / relied heavily on previous research. При визначенні цих ознак ми широко використовували попередні дослідження.
Вміння та навички перекладацьких трансформацій становлять істотний компонент компетенції перекладача, і тому їх виробленню та правильному застосуванню слід надавати належної уваги. Застосування трансформацій у перекладі має
спрямовуватися на адекватну передачу смислу оригіналу та враховувати норми мови перекладу. Обов'язково використовуються трансформації при перекладі відсутніх в українській мові граматичних явищ англійської мови.
Подані основні проблеми перекладу, які пов'язані з відмінностями структур англійської й української мов та особливостями передачі пасивних конструкцій.
Аналіз способів перекладу різних граматичних форм і конструкцій здійснюється у контексті речення, оскільки, з одного боку,
саме речення є тим мовним об'єктом, який ще піддається систематичному розгляду, а, з другого боку, саме в ньому знаходить відображення абсолютна більшість граматичних явищ. Лише у тих випадках, де це необхідно, переклад розглядається на матеріалі сполучень речень.[25, c.211-16]
Розділ III. Використання словників і довідників. Техніка роботи зі словником при перекладі наукових та технічних текстів
3.1. Загальна характеристика джерел інформації
При перекладі науково-технічної літератури словники є необхідним довідковим матеріалом. Для швидкого знаходження спеціальних термінів потрібно знати, які бувають робочі джерела інформації, що можна знайти у кожному з них і послідовність
їх використання.
Всі робочі джерела інформації, якими користуються перекладач, можна поділити на загальні і спеціальні.
Загальні джерела інформації розподіляються на словники загального призначення і загальні енциклопедії. Словники, в свою чергу, поділяються на двомовні (наприклад, англо-українські і українсько-англійські, неспеціальні словники і фразеологічні
словники) і одномовні, куди входять тлумачні словники (наприклад, тлумачні словники української і англійської мов) і словники слів іншомовного походження; також є допоміжні одномовні словники (наприклад, синонімів, антонімів і орфографічні), і
енциклопедії загального призначення.
Спеціальні джерела інформації включають спеціальні словники, спеціальні енциклопедії, довідники з різних галузей науки і
техніки, спеціальну літературу.
Спеціальні словники, в свою чергу, поділяються на двомовні (політехнічні, галузеві) і допоміжні спеціальні двомовні словники
(словники скорочень, словники псевдодрузів перекладача), а також одномовні спеціальні словники (наприклад, технічний словник).
Спеціальні енциклопедії поділяються на політехнічні і галузеві.
Давайте розглянемо більш детальніше робочі джерела інформації:
Такий порядок класифікації словників зовсім не випадковий, тому що у такій послідовності бажано використовувати джерела
інформації для економії часу пошуку. [13, c. 224-225]
3.1.1.Загальні двомовні словники
Для успішного користування загальними двомовними словниками необхідно пам'ятати, що будь-який двомовний словник дає
не переклад слів, а тільки можливі еквіваленти кожного даного слова. Словник тільки дає натяк на те, що може виражати слово в контексті.
Для того, щоб швидко знайти слово в словнику необхідно:
• твердо знати алфавіт;
• знати порядок розміщення слів на одну букву в словнику по принципу послідовності алфавіту аж до останніх букв слова;
• знати будову словника: умовні позначення, розміщення довідкового матеріалу, групування слів в смислове гніздо, різні
позначки, скорочення, вихідні форми слова.
Прикладом загального двомовного словника є "Англо-український словник" М.І.Балла.
Усі заголовні англійські слова розміщені у словнику в алфавітному порядку. Наводяться найуживаніші значення англійських слів. Слова близькі за значенням (синоніми) розділяються комами, слова, що мають різні значення — крапкою з комою.
Термінологічні позначки, наприклад:
boarding — (мор.) взяття на абордаж,
dandelion — (бот.) кульбаба,
filar — (mex.) нитковий,
-hardener — (хім.) прискорювач затвердіння, і умовні скорочення, що вказують на стиль та сферу вживання слів, наприклад:
jollification — (розм.) розвага; утіха,
kobold — (нім.) домовик,
landocracy — (ірон.) земельна аристократія,
lead — (амер.) вступна частина, подаються курсивом перед перекладом.
Якщо заголовне слово повторюється у сполученні, вони замінюється знаком — (тильда). Тильда (-) служить у гніздах слів знаком повтору. Вона замінює або все заголовне слово або його складову частину.
effortзусилля; without

легко; a good — вдала спроба.
Словосполучення, що позначають окремі поняття, усталені сполучення слів, фразеологічні звороти, наводяться після знака ◊
(ромб).
◊ the jolly god — Бахус
◊ at liberty — вільний
◊ to try one's luck — спробувати щастя
Сполучення дієслова з прийменниками і прислівниками позначаються знаком □ (квадрат).
□ crowd into — протискатися
□ crows out — витискати
□ kick about — перекидати
Слова в словнику завжди подаються в початковій (вихідній) формі: іменник — в однині, прикметник — в звичайному ступені
порівняння; дієслово — в трьох формах (інфінітів (вихідна форма дієслова) Past Indefinite, Past Participle) [16, c.70-74]
3.1.2. Загальні одномовні словники
Одномовні словники пояснюють значення слів на тій самій мові.
Словники синонімів не тільки пояснюють значення слів схожих за смислом, а також надають набори лексичних засобів для більш точного вираження думки.
Словники антонімів також пояснюють значення слів, але методом "від протилежного" і дають можливість вибору протилежних по смислу слів і виразів.
Спеціальні політехнічні двомовні словники.
Ці словники дають еквіваленти загальнотехнічних і загально-наукових термінів, а також загальновживаних слів.
У цьому словнику розміщення матеріалу алфавітно-гніздове, тобто, якщо термін складається з одного слова, то це слово потрібно шукати як у звичайному словнику, по алфавіту. Але, якщо термін складається з декількох слів, одне із яких є
означувальне слово, а інші — означення, то такий термін потрібно шукати по означувальному слову. Таке слово стоїть в кінці
термінологічного сполучення. Наприклад:
control device- контрольний пристрій.
Якщо слово входить не в одне термінологічне сполучення, то такі сполучення утворюють гнізда, в яких вони (слова)
розміщуються у вигляді списку, трохи зміщеного праворуч від основного слова. Термінологічні сполучення у цьому гнізді
розміщуються по алфавіту, сам основний термін у гнізді замінюється тильдою ().
coding 1. кодування; 2. програмування automatic 1. автоматичне кодування; 2. автоматичне програмування;
direct програмування в абсолютних адресах;
optimal 1. оптимальне кодування; 2. оптимальне програмування.
В кінці словника є список найбільш вживаних спеціальних скорочень та позначень, які вживаються у різних галузях науки і
техніки. Словник має додаток, де можна знайти дуже корисні відомості.
3.1.3. Двомовні спеціальні словники
Галузеві словники відрізняються від політехнічних тим, що вони містять значно більше термінів і їх еквівалентів, які відносяться до даної галузі. І це природньо, тому що політехнічний словник не може вміщувати спеціальної термінології усіх галузей.
Крім вузькоспеціальних термінів, галузеві словники також вміщують загальнотехнічну лексику.
Розміщення термінів і сполучень може бути алфавітним, гніздовим і змішаним.
3.1.4. Одномовні спеціальні словники
Прикладом одномовного-словника може бути Політехнічний тулмачний словник. У цьому словнику пояснюються спеціальні
терміни, даються відомості про різні виробничі процеси, описуються різні пристрої і т.д.
3.1.5. Довідники
Довідники призначені для спеціалістів різних галузей техніки і промисловості і містять техніко-економічні показники, цифрові
дані і т.д.
В спеціальному довіднику можна знайти все, що потрібно для правильного розуміння оригіналу.
В довідниках інколи подаються списки спеціальної літератури з окремих питань.[16, c.70-74]
Висновки
Основна складність перекладу науково-технічних текстів, а саме переклад термінів, полягає у розкритті та передачі засобами української мови іншомовних реалій. Було би невірним говорити про переклад термінів як таких. Обов'язковою умовою повноцінного перекладу будь-якого спеціального тексту, особливо науково-технічного, — повне розуміння його перекладачем.
Механічне заучування термінів, без проникнення у їх сутність, без знання самих явищ, процесів та механізмів, про які йдеться в оригіналі, може призвести до грубих помилок у перекладі. Перекладач повинен детально вивчити ту область науки і техніки, в якій він працює. Тільки тоді він зможе сміливо користуватися відповідними термінологічними словниками.
Однак, у спеціальному тексті нерідко буває елемент новизни, який є особливо цікавим для читача, але пов'язаний із вживанням нових термінів, ще не зафіксованих у словниках. Зрозуміло, що такі випадки можуть створювати серйозні проблеми для перекладача. Основна умова подолання цієї труднощі полягає у детальному аналізі описуваного явища і передачі його термінами, що вже є усталеними в науці. Актуальні наукові проблеми, найновіші технічні винаходи і відкриття висвітлюються у друкованих виданнях і перш за все — у періодичних виданнях, до яких і повинен звертатися перекладач. Велику допомогу може надати тут консультація фахівця в даній галузі. Спочатку необхідно точно встановити, у чому полягає описувана в
іноземномовному перекладі проблема і в чому полягають проблеми її викладу в перекладі. Як уже вказувалося, проблема може полягати в описі нових процесів або найновішої апаратури. Перекладач повинен уважно співставити усі випадки вживання нових термінів або місць, які важко передаються засобами української мови, щоб із загального змісту тексту скласти собі чітке уявлення про описувану проблему.
Будь-який науковий текст характеризується певною повторюваністю термінів. Тому для правильної передачі значення незнайомого і відсутнього у словниках терміна або термінологічного сполучення дуже важливо врахувати і співставити всі
випадки його вживання в даному тексті і лише після цього спробувати вияснити значення терміну шляхом ознайомлення із спеціальною літературою з даного питання. Велику допомогу перекладачеві може надати уже існуюча перекладна література з даного питання, особливо якщо є можливість порівняти оригінал і переклад.
Список використаних джерел
1. Бабченко О.М. Навчання технічного перекладу та реферування у школі./ О.М.Бабченко // Іноземні мови. -1999. -№2. — С.
11-13 2. Бархударов Л.С. Язык и перевод. Вопросы общей и частной теории переводов. — М., "Международные отношения", 1975.
3. Білоус О. Теорія перекладу : Курс лекцій: Навчальний посібник/ О.М. Білоус,; М-во освіти і науки України, Кіровоградский держ. пед. ун-т ім. Володимира Винниченка. -Кіровоград: РВЦ КДПУ ім. В. Винниченка, 2002. -116 с.
4. Влахов С., Флорин С. Непереводимое в переводе. — М.: Высшая школа, 1986 5. Григоров, Владимир Борисович Как работать с научной статьей : Пособие по англ. яз./ Владимир Григоров,. -М.: Высш.
шк., 1991. -201 с.
6. Зимомря М. Переклад: теорія та практика : Навчально-методичний посібник/ Микола Зимомря, Білоус, Олександр ; .
-Кіровоград: Редакційно-видавничий центр КДПУ ім. В. Винниченка, 2001. -114 с.
7. Карабан В. Переклад англійської наукової і технічної літератури : Граматичні труднощі, лексичні, термінологічні та жанрово-стилістичні проблеми. -4-е вид., виправлене. -Вінниця: Нова книга, 2004. -574 с.
8. Клюканов И.Э. Психолингвистические проблемы перевода. — Калинин, 1989 9. Коваленко А. Загальний курс науково-технічного перекладу.-К.: "Фірма "Інкос", 2002. -317 с.
10. Ковганюк С.П. Практика перекладу. (З досвіду перекладача). — К., "Дніпро", 1968 11. Комиссаров В.Н. Слово о переводе. (Очерк лингвистического учения о переводе). — М., "Международные отношения"
12. Комиссаров В.Н. Теория перевода. — м,: "Высшая школа", 1990 13. Коптілов В.В. Теорія і практика перекладу. — К., "Вища школа", 1982 14. Латышев Л.К. Курс перевода: (Эквивалентность перевода и способы её достижения). — М., "Международные отношения",
1981 15. Лилова Анна Введение в общую теорию перевода. — М., "Высшая школа", 1985 16. Методическая почта // Иностранные языки в школе. -2003. -№2. — С. 70-74 17. Миньяр-Белоручев Р.К. Общая теория перевода и устный перевод. — М.: Воениздат, 1980 18. Миньяр-Белоручев Р.К. Последовательный перевод. Теория и методы обучения. — М., Воениздат, 1969 19. Мирам Г.Э. Профессия: переводчик. — Киев, Ника-Центр Эльга, 2000 20. Рецкер Я.И. Теория перевода и переводческая практика. Очерки лингвистической теории перевода. — М.,
"Международные отношения", 1974 21. Сухенко К.М. Лексичні проблеми перекладу. — К., Вид-во Київ. ун-ту, 1972 22. Федоров А.В. Введение в теорию перевода (Лингвистические проблемы). — М., Изд. лит. на иностр. яз., 1958 23. Федоров А.В. Основы общей теории перевода: (Лингвистические проблемы). — М.: "Высшая школа", 1983 24. Циткина Ф.А. Терминология и перевод (к основам сопоставительного терминоведения). — Львов: ЛГУ, 1988 25. Швейцер А.Д. Теория перевода: Статус, проблемы, аспекты. — М.: Наука, 1988
Розділи
Банківська і біржова справа
БЖД та охорона праці
Біологія, природознавство
Бухгалтерський облік
Всесвітня історія
Географія
Гроші та кредит
Документознавство, діловодство
Екологія
Економіка підприємства
Економіка праці
Економічна історія
Економічна теорія
Етика, естетика
ЗЕД, зовнішня політика
Інвестування
Інформатика
Інше
Історія України
Культурологія та мистецтво
Літературa
Макроекономіка
Маркетинг
Медицина
Менеджмент організації
Міжнародна економіка
Мікроекономіка
Мовознавство
Музика
Педагогіка
Податки, податкова система
Політика, політологія
Політична економіка
Право
Психологія
Регіональна економіка, РПС
Реклама
Релігія
Соціологія
Страхування
Технічні науки
Туризм
Українська мова
Філософія
Фінанси
Хімія
Пошук...
ЗНАЙТИ
© 2014 - 2021

1   2


написать администратору сайта