Принципи Спадкового права. Реферат- Принципи спадкового права. Реферат з дисципліни Спадкове право та нотар процес в Україні на тему Значення та класифікація принципів спадкового права
 Скачать 22.71 Kb.
|
|
Міністерство освіти і науки України Чернігівський національний технологічний університет Навчально-науковий інститут права і соціальних технологій Кафедра: Кафедра цивільного, господарського права і процесу Реферат з дисципліни «Спадкове право та нотар. процес в Україні» на тему «Значення та класифікація принципів спадкового права» Підготував: студент III курсу Юридичного факультету Групи ППР-171 Дмитрик Юрій Перевірила: к.ю.н.,доц. Колодій І.М. Чернігів – 2020 Не усі ці принципи цивільного права можуть мати місце у спадковому праві, такі як: принципи неприпустимості свавільного втручання у сферу особистого життя людини; судового захист цивільного права та інтересу; недопустимості односторонньої відмови від зобов’язання; належного виконання зобов’язання. Таким чином, певною мірою для спадкового права можуть мати значення такі цивільно-правові принципи, як принципи: вільного волевиявлення та диспозитивності та пов’язаний із ним принцип свободи договору; справедливості, добросовісності та розумності; юридичної рівності; неприпустимості позбавлення права власності; здійснення цивільних прав відповідно до моральних засад суспільства. Саме із зазначених принципів виводяться підгалузеві та інституційні принципи спадкування. Проаналізувавши думки науковців, можна дійти висновку, що вони пропонують різноманітні переліки принципів спадкування: одні надають досить широкий спектр, а інші зводять цей перелік до мінімуму. Таке розмаїття думок деякі науковці пояснюють недостатністю теоретичних розробок критеріїв віднесення правових норм до числа принципів спадкування, з одного боку, та недосконалістю спадкового законодавства, з іншого. Іншою причиною може бути з одного боку, специфікою відносин спадкування, їх динамічністю та тісним зв’язком з пануючою в суспільстві ідеологією, а з іншого – не недостатністю, а різницею в критеріях, що їх брали за основу дослідники. Якщо узагальнити думки вказаних науковців-цивілістів, можна виділити такий список принципів спадкування: 1) свободи заповіту. Даний принцип виділяють усі науковці і, на нашу думку, він є основним у системі принципів підгалузі спадкового права, оскільки без точного врахування думки спадкодавця не можна взагалі говорити про спадкування як про перехід права власності на річ у зв’язку із смертю особи. Такий перехідможна було б назвати «правонаступництво» саме у зв’язку із тим, що перехід права власності на річ здійснюється у порядку, в обсягах та тій особі, як це визначено у складеному заповіті, говорить про наявність відносин із спадкування, принципу свободи заповіту та інших принципів; 2) свободи спадкування (інші назви даного принципу: свободи вибору у спадкоємців, яких закликають до спадщини, свободи здійснення спадкових прав, надання спадкоємцю права на спадкування). Даний принцип певною мірою протиставляється принципу свободи заповіту, надаючи спадкоємцю можливість погодитись на спадкування або відмовитись від нього, а у випадку закликання одночасно за кількома підставами (за заповітом і за законом або в порядку спадкової трансмісії тощо) – прийняти спадщину на будь-якій з підстав на його розсуд, а, може, домовитись з іншими спадкоємцями про зміну розміру часток у спадщині тощо; 3) універсальності спадкового правонаступництва. Згідно з цим принципом спадщина безпосередньо переходить від спадкодавця до спадкоємців у незмінному вигляді, як єдине ціле і в один і той же момент, незалежно від того, у кого знаходяться якісь об’єкти спадщини і чи відомо про них спадкоємцю в момент прийняття спадку; 4) забезпечення прав та інтересів обов’язкових спадкоємців. Інші назви даного принципу, які мають місце в юридичній доктрині: охорони прав та інтересів близьких спадкодавцеві осіб у поєднанні з правами та інтересами інших осіб; державно-правового захисту непрацездатних родичів і членів сім’ї заповідача; забезпечення права та інтересів обов’язкових спадкоємців з метою використання спадкового майна для забезпечення непрацездатних родичів і чоловіка (жінки) померлого; 5) охорони самої спадщини від протиправних посягань (інша назва: принцип охорони спадщини від будь-яких протиправних чи аморальних посягань) втілюється у закріпленні законом можливості вжиття заходів щодо збереження спадкового майна і виводиться із змісту ст.ст. 1283–1285 ЦК України; 6) черговості закликання до спадщини при спадкуванні за законом. Суть цього принципу, який виходить із змісту норм ст.ст. 1258, 1259, 1261–1265 ЦК України, полягає в тому, що до спадкування закликаються не всі особи, пов’язані родинними чи іншими юридичними зв’язками зі спадкодавцем, а групи таких осіб в порядку черговості, визначеної законом. При цьому кожна наступна черга спадкоємців за законом набуває право на спадщину лише у випадку відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття. Виняток з цього правила має місце при спадкуванні спадкоємцями, які закликаються до спадкування за правом представлення (ст. 1266 ЦК України); 7) рівності спадкових часток при спадкуванні за законом (інша назва принципу: принцип рівності спадкоємців за законом) поширює свій вплив тільки на відносини спадкування на законом і передбачає, що у випадку спадкування за законом спадкоємці однієї черги набувають право на спадщину в рівних частках. Це положення знайшло відображення у ст.ст. 1226, 1267, 1278 ЦК України. Виняток з цього правила має місце при спадкуванні спадкоємцями, які закликаються до спадкування за правом представлення (ст. 1266 ЦК України). Із перелічених вище принципів слід віднести до категорії підгалузевих принципи свободи заповіту, свободи спадкування (свободи здійснення спадкових прав), універсальності спадкового правонаступництва та охорони спадщини від протиправних посягань, оскільки вони обумовлюють розвиток і функціонування усього спадкового права, визначають його специфіку як підгалузі цивільного права. Інші принципи: забезпечення прав та інтересів обов’язкових спадкоємців, черговості закликання до спадщини при спадкуванні за законом, рівності спадкових часток при спадкування за законом, на нашу думку, слід віднести до інституційних, зважаючи на те, що вони характеризують цивільно-правовий інститут спадкування. Висновок На підставі викладеного вище можна зробити висновок, що принципи спадкування класифікуються на загально-цивілістичні (галузеві), які поширюють свою дію на всі цивільні правовідносини, в тому числі й на спадкові; принципи спадкового права (підгалузеві), які поширюють свою дію виключно на сферу спадкування; інституційні принципи спадкового права, предметом регулятивного впливу яких виступають окремі види спадкових правовідносин чи окремі інститути спадкового права, в тому числі інституційні принципи спадкування. Список використаної літератури Цивільне право України. Загальна частина: Підручник / За ред. І. А. Бірюкова, Ю. О. Заіки. –К.:КНТ, 2006. – 480 с. – С. 343–344. Достдар Р. Принципи спадкового права // Підприємство господарство и право. – 2008. – № 112. – С. 6–8. Піцик Х. З. Права та обов’язки спадкоємця і спадкодавця при спадкуванні за законом: Дис. … канд. юрид. наук: 12.00.03. – Івано-Франківськ, 2012. – С. 164. Спадкове право: навч. посібник [для студ. вищ. навч. закл.] / кол. авт. ; кер.авт. кол, канд. юрид. наук, доц. НестерцоваСобакарь О.В. – Дніпро : Дніпроп. держ. ун-т внутр.справ. 2017. – 164 с. |