ИГИ. Реферативний обзор ігв

• Название: Реферативний обзор ігв
• Дата: 23.07.2018
• Размер: 56.57 Kb.
• Имя файла: ИГИ.docx
• Тип: Реферат; #48754

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДВНЗ «ПРИАЗОВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ»

ФАКУЛЬТЕТ МАШИНОБУДІВНИЦТВА ТА ЗВАРКИ

КАФЕДРА БУДІВНИЦТВА, ТЕХНІЧНОЇ ЕКСПЛУАТАЦІЇ ТА РЕКОНСТРУКЦІЇ

РЕФЕРАТ

з дисципліни «Інженерні вишукування»

на тему: «Реферативний обзор ІГВ»

Виконав:

студент гр. ПГС-16

Кириченко А.С
Перевірив:

Кущенко

Маріуполь

2018

Зміст

1.Загальні положення…………………………………………………………………...4

1.1 Мета ІГВ……………………………………………………………………………..4

1.2 Етапи ІГВ…………………………………………………………………………….4

2 Склад Інженерно-геодезичних вишукувань…………………………………………7

3 Геодезина основа……………………………………………………………………..8

4 Призначення та зміст топографічних планів……………………………………….12

5 Оновлення топографічних планів…………………………………………………..15

Вступ

Інженерно-геодезичні вишукування для будівництва повинні забезпечувати отри-мання топографо-геодезичних матеріалів і даних про ситуацію та рельєф місцевості (у тому числі дна водотоків, водойм і акваторій), розташування й характеристики існуючих будівель і споруд (наземних, підземних і надземних) та інших елементів планування (у цифровій,графічній формах), необхідних для комплексного оцінювання природних і техногенних умов території (акваторії) будівництва й обґрунтування можливості проектування, створення та ведення державних кадастрів, забезпечення управління територією і ризиками надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру тощо.

1.Загальні положення

1.1Мета ІГВ

Інженерно-геодезичні вишукування (ІГДІ) – комплекс робіт, спрямований на отримання інформації про рельєф і ситуації місцевості; служить основою для проектування, і для проведення інших видів вишукувань і обстежень.

Метою виконання інженерно-геодезичних вишукувань є :

• 
  отримання інженерно-топографічних планів для розроблення проектів;
  
• 
  створення інженерно-геодезичної основи, що характеризує просторове положення та габарити об’єктів;
  
• 
  отримання даних для побудови геологічних, гідрогеологічних, архітектурних, еколо-гічних, археологічних та інших картографічних моделей;
  
• 
  отримання даних про геометричні параметри об’єктів(у тому числі й підземних) та їх зміни;
  
• 
  отримання даних про геодинамічні процеси
  

1.2 Етапи ІГВ

Інженерно-геодезичні вишукування виконують у три етапи:Підготовчий - отримання технічного завдання замовника, збирання та аналіз матеріаліввишукувань минулих років, рекогносцирувальне обстеження території, складання програми вишукувань;

Польовий - виконання комплексу польових вимірювань і попередня обробка даних для забезпечення їх якості, повноти та точності;

Камеральний- остаточне оброблення даних польових вимірювань з оцінюванням точності отриманих результатів, складання та передавання замовнику звіту, передавання звітних матеріалів до державних картографічно-геодезичних фондів.

Технічне завдання на виконання інженерно-геодезичних вишукувань складає замовник за участі виконавця і генпроектувальника та містить обов'язкову інформацію щодо:

• 
  цільового призначення роботи
  
• 
  характеристики об'єкта
  
• 
  необхідної детальності та повноти відображення ситуації об'єкта
  
• 
  точності визначення просторового положення об'єкта(масштаб)
  
• 
  меж ділянки вишукувань
  
• 
  спеціальних вимог
  
• 
  переліку звітних матеріалів, зразків форм їх подання у випадку виконання спеціальних видів робіт
  
• 
  Відомостей про наявність матеріалів вишукувань минулих років
  

Программа виконання інженерно-геодезичних вишукувань розробляють відповідно до вимог технічного завдання, положень нормативних документів, результатів вивчення фондових матеріалів і детального польового рекогносцирування.

Програмою передбачають:

• 
  обґрунтування можливості використання матеріалів вишукувань минулих років
  
• 
  обґрунтування видів та обсягів робіт
  
• 
  технології виконання робіт і, у випадку нестандартних рішень, попередній розрахунок точності отримуваних результатів
  
• 
  форму та склад звітних матеріалів, що випускаються
  
• 
  клад і адресацію передачі матеріалів вишукувань замовнику та до територіальних фондів.
  

До програми виконання робіт додають графічні матеріали, що відображають і деталізують її зміст.

Програма робіт до початку їх виконання погоджується з замовником, а при виконанні спеціальних видів робіт і з генпроектувальником.

Будь-які відступи від програми робіт ,що виникають у процесі виконання інженерно-геодезичних вишукувань, погоджують із замовником та обґрунтовують у звіті.

1.2.1 На ділянках І категорії складності інженерно-геодезичних умов (див. дод. Г)

Площею до 5 га замість програми виконання робіт допускається складання технічного припису.

1.2.2 Виконуючи інженерно-геодезичні вишукування необхідно використовувати геодезичні прилади та інструменти, що повірені й атестовані відповідно до вимог чинного законодавства і нормативних документів.

1.2.3 Вартість робіт з інженерно-геодезичних вишукувань визначають відповідно до ДБН Д. 1.1-7 із урахуванням уніфікованих категорій складності умов під час виконання інженерно-геодезичних вишукувань, наведених у дод. Г.

2 Склад Інженерно-геодезичних вишукувань

2.2.1 Інженерно-геодезичні та топографічні зйомки з точністю масштабів 1:5000; 1:2000;1:1000; 1:500; 1:200 та точніше;

інженерно-гідрографічні, трасувальні роботи, геодезичні стаціонарні спостереження, кадастрові та інші спеціальні роботи, а також комплексні інженерно-геодезичні вишукування, які включають усі види робіт, що дозволяють отримати про-сторову модель розташування елементів існуючої ситуації у заданій формі її відображення,зберігання та використання.

2.2.2 Створення опорної геодезичної мережі, яка включає геодезичні мережі спеціальногопризначення для будівництва та експлуатації будівель і споруд.

2.2.3 Створення топографічних планів, профілів, інших топографо-геодезичних матеріалів і даних у графічній та цифровій формах, призначених для розроблення проектів, робочої документації та будівництва об'єктів, для оцінювання техногенного навантаження ,розроблення заходів з інженерної підготовки та захисту територій.

2.2.4Створення та ведення геоінформаційних систем населених пунктів і проммайданчиків, державного містобудівного та земельного кадастрів; створення й оновлення тематичних карт, планів і атласів спеціального призначення у графічній або цифровій формах.

2.2.5 Створення інженерно-топографічної основи і отримання геодезичних даних для ви-конання інших видів інженерних вишукувань, у тому числі геотехнічного контролю, обстеження ґрунтів основ та фундаментів будівель і споруд, розроблення заходів з інженерної підготовки, захисту й локального моніторингу територій, а також авторського нагляду в процесі будівництва.

2.2.6 Оновлення інженерно-топографічних планів вишукувань минулих років за виявленими у результаті польового обстеження змінами ситуації та рельєфу. За загального обсягузмін більше 35 відсотків знімальні роботи виконують у повному обсязі.

2.2.7 Інженерно-геодезичні роботи з контролю за деформаціями будівель,споруд та еле-ментів їх конструкцій у період будівництва та експлуатації.

3 Геодезична основа

Геодезичною основою топографічної зйомки є пункти геодезичних та нівелірних мереж та знімальної геодезичної мережі. Пункти державної геодезичної мережі III та IV класів та геодезичних мереж згущення 1-го та 2-го розрядів визначаються методами тріангуляції, трилатерації та полігонометрії та їх комбінації. Пункти мережі нівелювання II, III та IV класів визначаються методами геометричного нівелювання.

Знімальна геодезична мережа будується з метою згущення геодезичної планової та висотної основи до щільності, що забезпечує виконання топографічної зйомки. Кількість точок знімального обґрунтування для незабудованої території залежить від масштабу зйомки (табл.1).

Таблиця 1 – Кількість точок знімального обґрунтування

Масштаб зйомки	Кількість точок на 1 км3
1 : 5000	Не менше 4
1 : 2000	12
1 : 1000	16

На забудованій території кількість точок знімального обґрунтування визначається в період рекогносцирування.

Знімальна мережа розвивається від пунктів державних геодезичних мереж, геодезичних мереж згущення 1-го та 2-го розрядів. Пункти знімальної мережі визначають побудовою тріангуляційних мереж, прокладенням теодолітних ходів, прямими, зворотними та комбінованими засічками. При побудові знімальної мережі одночасно визначають положення точок у плані та по висоті. Висоти точок знімального обґрунтування визначають геометричним або тригонометричним нівелюванням. Допустимі довжини теодолітних ходів між вихідними пунктами залежать від масштабу зйомки, граничної відносної похибки на точності мірного приладу (табл. 2).

Таблиця 2– Допустимі довжини ходів при m_S = 0,2 мм, км

Масштаб зйомки	Відносна похибка
	1 : 3000	1 : 2000	1 : 1000
1 : 5000	6	4	2
1 : 2000	3	2	1
1 : 1000	1,8	1,2	0,6
1 : 500	0,9	0,6	0,3

Для виконання в складі інженерно-геодезичних вишукувань робіт, що потребують значної точності, відповідно до програми створюють геодезичні мережі спеціального призначення.

Вид планової та висотної опорної геодезичної мережі вибирають залежно від площі зйомки. Для зйомки територій площею, більшою 5 км², планова геодезична мережа створюється у вигляді тріангуляції, трилатерації та полігонометрії 4 класу і вище, також геодезичних мереж згущення 1-го та 2-го розрядів. Геодезичні мережі 1-го та 2-го розрядів служать плановим обґрунтуванням на площі 2,5…5 км².

При зніманні площі 1...2,5 км² будують геодезичні мережі 2-го розряду. На площі, яка менша 1 км², плановою основою є теодолітні ходи або мікротриангуляція. Висотним обґрунтуванням на площі, яка більша 10 км², є мережі нівелювання II, III та IV класів. Для території площею 1...10 км² висотним обґрунтуванням є нівелювання IV класу, а менше 1 км² – технічне нівелювання.

Обсяг, зміст та вартість робіт геодезичних вишукувань визначаються масштабом зйомки, обумовленим масштабоутворювальними факторами. До них належать:

• 
  повнота зображення, яка залежить від мінімального розміру поданого на плані елемента місцевості;
  
• 
  детальність зображення, яка визначається докладністю відображення на плані топографічних елементів або допустимих похибок у зображенні абрисів, ситуаційних контурів і форм рельєфу;
  
• 
  точність зображення, яка виражається похибкою у взаємному розташуванні точок місцевості на плані та по висоті.
  

Крім того, масштаб повинен враховувати призначення зйомки, розміри ділянки та стадію проектування.

Масштаб топографічної зйомки обчислюють за формулою:

,(2.1)

де М – знаменник масштабу зйомки;

А – відстань на місцевості, м, що відповідає відрізку на плані а, м.

Мінімальне значення відстані А_min залежить від масштабоутворю-вальних факторів, а мінімальне значення а _min визначається можливостями графічного зображення на плані. Оскільки А та а незалежні величини, то має місце рівняння :

, (2.2)

де – відносні похибки: масштабу топографічної зйомки, відстані на місцевості та плані.

Висота перерізу рельєфу h_п, м, залежить від масштабу зйомки, характеру рельєфу місцевості, призначення, потрібної точності плану і виду будівництва та обчислюється за формулою:

, (2.3)

де – найменша відстань між горизонталями, м;

–гранична крутизна схилу, при якій рельєф ще можливо зображувати горизонталями.

Нормальна висота перерізу h_о залежно від знаменника масштабу плану М складає, м:

. (2.4)

При інженерно-геодезичних вишукуваннях залежно від характеру рельєфу місцевості встановлюють відповідно до масштабу зйомки висоту перерізу рельєфу (табл. 3.

Таблиця 3– Висота перерізу рельєфу, м

Рельєф ділянок зйомки	Масштаб зйомки
	1:5 000	1:2 000	1:1000	1:500
Рівнинний, з кутами нахилу до 2	0,5; 1	0,5; 1	0,5	0,5
Горбистий, з кутами нахилу до 4	1; 2	0,5; 1; 2	0,5	0,5
Пересічений, з кутами нахилу до 6	2; 5	1; 2	0,5; 1	0,5
Гірський та передгірний	2; 5	2	1	1

У окремих випадках для складання планів ділянок промислових підприємств і вулиць міст з густою мережею підземних комунікацій виконують топографічні зйомки в масштабі 1:200 з висотою перерізу рельєфу 0,5 та 0,25 м.

Остаточний вибір масштабу топографічного зйомки та висоти перерізу рельєфу виконують із врахуванням призначення плану, типів споруд, густоти інженерних комунікацій, характеру забудови, благоустрою територій, природних умов району та характеристики рельєфу.

4 Призначення та зміст топографічних планів

За матеріалами інженерних геодезичних вишукувань складаються топографічні плани, які залежно від масштабу використовуються для проектування різних об’єктів.

Великомасштабний топографічний план, на якому зображено весь комплекс наземних, підземних та повітряних споруд, називають генеральним планом. На будівельному генеральному плані показують запроектовані постійні споруди, координати головних осей точок та позначки основних горизонтів. Виконавчий генеральний план складається за результатами виконаної зйомки побудованих постійних та тимчасових споруд.

Топографічні плани масштабу 1:5 000 призначені для:

• 
  розроблення генеральних планів і проектів розміщення будівництва першої черги визначних, великих і середніх міст, а також для складання схем розміщення в них жилих і промислових районів, що проектуються;
  
• 
  складання планів проектів інженерних споруд і проектів найбільш складних вузлів при розробці планування приміської зони;
  
• 
  складання технічних проектів промислових і гірничодобувних підприємств;
  
• 
  складання технічних проектів зрошування та осушення земель;
  
• 
  камерального трасування автомобільних доріг в умовах складного рельєфу місцевості, на під'їздах до значних пунктів та в інших місцях із складною ситуацією;
  
• 
  проектування трас повітряних ліній електропередач у місцях перетину та зближення їх із спорудами.
  
• 
  Крім того, топографічні плани масштабу 1:5 000 використовують для інших цілей і вони є основою для складання топографічних і спеціалізованих планів і карт більш дрібного масштабу.
  

Топографічні плани масштабу 1:2 000 призначаються для:

• 
  розроблення генеральних планів малих міст, селищ міського типу та сільських населених пунктів;
  
• 
  складання проектів детального планування та ескізів забудови, проектів планування міських промислових районів, проектів найбільш складних транспортних розв'язок у містах на стадії розробки генеральних планів;
  
• 
  складання виконавчих планів гірничопромислових підприємств;
  
• 
  складання технічного проекту і робочої документації зрошення та осушення земель;
  
• 
  проектування автомобільних доріг і залізниць на стадії проекту у гірських районах і робочої документації в рівнинних і горбистих районах;
  
• 
  складання технічної документації трубопровідних, насосних і компресорних станцій, переходів через великі ріки.
  

Топографічні плани масштабу 1:1000 призначаються для:

• 
  складання проекту та робочої документації забудови на незабудованій території або території з одноповерховою забудовою;
  
• 
  проектування вертикального розпланування;
  
• 
  складання проектів озеленення території та планів існуючих підземних мереж і споруд і прив'язка їх до ділянок будівництва;
  
• 
  складання робочої документації бетонних гребель, будівель ГЕС та камер-шлюзів;
  
• 
  проектування напірних трубопроводів, гідротехнічних споруд, каналізації та теплогазопостачання у населених пунктах зі щільною забудовою;
  
• 
  розроблення робочої документації при проектуванні і будівництві гірничодобувних і збагачувальних підприємств.
  

Топографічні плани масштабу 1:500 призначаються для:

• 
  складання виконавчого генерального плану ділянки будівництва і робочої документації багатоповерхової капітальної забудови з густою мережею підземних комунікацій та промислових підприємств;
  
• 
  проектування вертикального розпланування та прив'язки будівель і споруд до ділянок будівництва на забудованих територіях міста;
  
• 
  складання планів підземних мереж і споруд, робочої документації гребель, напірних трубопроводів, будівель ГЕС, порталів тунелів.
  

Топографічні плани містять відомості про об'єкти та контури місцевості і рельєф. На них у залежності від масштабу умовними знаками достовірно та з необхідною мірою точності та детальності зображають:

• 
  пункти державної геодезичної мережі та планово-висотного обґрунтування;
  
• 
  будівлі, жилі та нежилі будинки із зазначенням призначення, матеріалу та поверховості;
  
• 
  промислові об'єкти, бурові та експлуатаційні свердловини, наземні трубопроводи, лінії електропередач, колодязі та мережі підземних комунікацій, об'єкти комунального господарства;
  
• 
  залізниці, шосейні та ґрунтові дороги всіх видів і споруди на них: мости, тунелі, переїзди, переправи та шляхопроводи;
  
• 
  гідрографію (ріки, озера, водосховища, площі розливів);
  
• 
  об'єкти гідротехнічного та водного транспорту;
  
• 
  канали, водоводи та водорозподільні пристрої, греблі;
  
• 
  пристані, шлюзи, маяки, навігаційні знаки;
  
• 
  об'єкти водопостачання (колодязі, колонки, резервуари, відстійники, природні джерела);
  
• 
  рельєф місцевості з використанням горизонталей, позначок висот, бергштрихів, умовних знаків обривів, скель, осипів, балок, льодовиків;
  
• 
  рослинність деревна, кущова, трав'яна, культурна: ліси, сади та луки, окремі дерева та кущі з визначенням породи;
  
• 
  ґрунти та мікроформи земної поверхні; піски, гальки, такири, глинисті, щебеневі, монолітні та інші поверхні, болота, солончаки;
  
• 
  границі (політико-адміністративні, землекористувачів, різні огороджування).
  

На топографічних планах пишуть власні назви населених пунктів, вулиць, залізничних станцій, пристаней, лісів, солончаків, вершин, перевалів, долин, боліт та інших об'єктів.

5 Оновлення топографічних планів

Топографічний план зображує ситуацію та рельєф місцевості, характерний для часу виконання польових топографо-геодезичних робіт. Під впливом природних факторів та господарчої діяльності місцевість видозмінюється. Тому топографічні карти «старіють» та виникає необхідність їх періодичного оновлювання з метою приведення змісту відповідно до сучасного стану ландшафту. Топографічні плани підтримуються на рівні сучасного стану шляхом корегування їх змісту за матеріалами зйомок поточних змін, виконаної зйомки нових побудованих будівель та споруд, а також матеріалів польових обстежень та аерофотозйомки. Оновлення топографічних планів може бути безперервне або періодичне. Періодичність оновлення встановлюється залежно від характеру та інтенсивності змін на місцевості, призначення та масштабу планів, що оновлюються. На ділянках, де внаслідок господарчої діяльності значно змінилася ситуація та рельєф, виконується нова топографічна зйомка, оскільки оновлення плану в цьому випадку є або неможливим через технічні причини, або економічно недоцільним. На топографічних планах відображується стан місцевості влітку. При проектуванні споруд враховують сезонно-кліматичні зміни ландшафту, що характеризуються фазою розвитку природного покрову, розливом рік та станом водоймищ, кліматичними змінами та мікрорельєфними утвореннями.

Плани оновлюються шляхом камерального виправлення змісту за матеріалами зйомок нових побудованих об’єктів, польового обстеження та аерофотозйомки, а також виправлення в полі засобами наземних методів топографічної зйомки. Основним способом оновлення планів масштабів 1 : 500 та 1 : 2000 є камеральне виправлення їх складу за аерофотознімками з подальшим обстеженням. Топографічні плани масштабів 1:1000 та 1: 500 оновлюються завдяки постійному доповненню їх складу матеріалами виконаних зйомок.

Плановим обґрунтуванням до оновлення планів є пункти геодезичної мережі, точки знімального обґрунтування, чіткі контури (кути будівель, колодязі тощо) та місцеві предмети. Висотним обґрунтуванням слугують нівелірні знаки, пункти геодезичних мереж, точки знімального обґрунтування та характерні точки з підписаними на плані висотами. При оновленні методами аерофотозйомки будують планові фотограмметричні мережі. При оновленні планів населених пунктів використовують планшети міської топографічної зйомки, опорні та чергові плани міст. Технологія оновлення планів визначається об’ємом змін, характером місцевості, матеріалами та приладами, які використовуються. За матеріалами аерофотозйомки топографічні плани можуть оновлюватися на основі нового фотоплану, виправленням копії оригіналу на універсальних стерефотограмметричних приладах. З метою доповнення змісту камерально виправлених планів необхідними кількісними та якісними характеристиками, власними назвами, а також об’єктами місцевості, які не відобразились на фотознімках, проводяться роботи із польового обстеження.

Топографічні плани підтримуються на рівні, який відображає об’єктивний та достовірний стан місцевості, шляхом картографічного обліку, що забезпечує постійний та безперервний збір інформації про всі зміни. При невеликій кількості змін вони наносяться на існуючі плани після польової дозйомки. При значній кількості змін старий план використовувати як топографічну основу недоцільно. На виготовленій з нього копії, зберігаючи те що залишилось старе, викреслюють все нове. Після виправлення копія стає оригіналом топографічного плану.