Лекція 2. Ресурси судноплавної компанії та ефективність їх використання основний капітал
 Скачать 18.57 Kb.
|
|
Лекція № 2 Тема: Ресурси судноплавної компанії та ефективність їх використання: основний капітал Розпочато: середа 27 січня 2021 01:18 AM Закривається: неділя 25 червня 2023 01:18 AM Спроба: 1 Інформація про лекцію Мета: Висвітлити сутність і склад основного капіталу судноплавної компанії; економічну характеристику виробничих фондів та їхню структуру; облік і оцінку основного капіталу (основних засобів); методи оцінки основних виробничих засобів. Компетенції: - Підтримання судна у морехідному стані. - Вміє охарактеризувати види зносу та ремонтів, сутність амортизації - Здатність до навчання - Демонструє прагнення до постійного самовдосконалення, самостійно додатково вивчає джерела з економіки, які сприяють професійному зростанню, і на цій основі приймає рішення - Здатність працювати самостійно - Вміє самостійно робити пошук необхідної інформації та самостійно її застосовувати План лекції 1. Сутність і склад основного капіталу 2. Облік і оцінка основних засобів 3. Фізичний і моральний знос основних засобів 4. Амортизація і ремонт основних засобів 5. Шляхи поліпшення використання основних засобів Рекомендована література: [4,27,28,29,31,37,] 1.Зародження й основні етапи розвитку економічної теорії як науки1. Сутність і склад основного капіталу Основний капітал - це грошова оцінка основних фондів як матеріальних цінностей, що мають тривалий період функціонування. В зв'язку з цим фонди переносять свою вартість на вироблюваний продукт по частинах. Відповідно до діючої класифікації до складу основних фондів входять об'єкти виробничого і невиробничого призначення. За натурально-речовинною ознакою основні засоби поділяють на будівлі, споруди, передавальні пристрої, машини і устаткування, транспортні засоби, інструмент, виробничий і господарський інвентар, робочу худобу, багаторічні насадження і ін. За ступенем участі у виробничому процесі основні фонди діляться на активні і пасивні. Активна частина (машини, устаткування) безпосередньо впливає на виробництво, кількість і якість продукції (послуг). Пасивні елементи (будівлі, споруди) створюють необхідні умови для виробничого процесу. Структурно основні виробничі фонди по експлуатаційній діяльності підприємств ММФ поділяють на: флот, у т.ч. транспортний, службово-допоміжний, криголамно-транспортний, технічний (днопоглиблювальний); будівлі; гідротехнічні споруди; інші споруди і передавальні пристрої; навантажувально-розвантажувальні механізми і устаткування; силові машини і устаткування; робочі машини і устаткування; інші транспортні засоби (окрім флоту); господарський інвентар, такелаж, інструмент і інші основні фонди. Найбільшу частку у вартісному виразі, понад 60 % основних виробничих засобів, складає флот. Понад 80% у ньому складають транспортні судна. На другому місці стоять гідротехнічні споруди, що становлять майже 16 %. Потім слідують навантажувально-розвантажувальні механізми і устаткування, вартість яких у відсотковому виразі від основних виробничих засобів складає близько 5 %. 2. Облік і оцінка основних засобів2. Облік і оцінка основних засобів Розрізняють чотири види вартості основних фондів: первинну, відновну, залишкову і ліквідну. Первинна вартість основних фондів - це фактична вартість їх введення в дію. Вона включає витрати на придбання (споруду) основних фондів, витрати по їх доставці до місця призначення і монтажу (установці) за цінами на період введення основних фондів в експлуатацію. Відновлювальна вартість - вартість основних фондів у момент їх переоцінки, тобто в діючих на момент переоцінки цінах незалежно від часу введення основних виробничих фондів в експлуатацію. Відновна вартість вносить одноманітність в оцінку одних і тих же основних фондів і створює можливість точніше визначити об'єм, динаміку, структуру основних фондів і розмір амортизаційних фондів. Залишкова вартість - це вартість з урахуванням зносу основних засобів. Вона виражає ту частину їх вартості, яка не перенесена на продукцію. Залишкову вартість визначають відніманням з первинної (відновлювальної) вартості величини (вартості) зносу основних фондів за роки їх експлуатації. Ліквідна – це вартість скрапу та тих механізмів, на які є попит на вторинному ринку. 3. Фізичний і моральний знос основних засобів3. Фізичний і моральний знос основних засобів При фізичному зносі відбувається втрата основними фондами їх споживної вартості, тобто погіршення техніко-економічних і соціальних характеристик під впливом процесу праці (1 виду), а також сил природи, а також унаслідок невикористовування основних фондів (2 виду). Моральний знос звичайно наступає раніше фізичного зносу, тобто основні фонди, які ще можуть бути використані, вже економічно неефективні і бувають двох видів (форм). Моральний знос першого виду - це втрата частини вартості машин без відповідного фізичного зносу в результаті здешевлення виготовлення цих машин в нових умовах (при використанні досягнень науково-технічного прогресу). Моральний знос другого виду - це скорочення тривалості дії наявних суден, машин, устаткування, обумовлене не зменшенням їх продуктивності або потужності (дані характеристики звичайно залишаються на те ж рівні, що і при введенні у виробництво), а тим, що подальша експлуатація старих суден, машин, в порівнянні з новими, приводить до великих витрат виробництва. 4.Функції економічної теорії4. Амортизація і ремонт основних засобів Амортизація - це процес поступового перенесення вартості засобів праці (у міру їх зносу) на вироблений продукт з метою створення фонду грошових коштів для подальшого відтворення основних фондів. Середньорічні амортизаційні відрахування визначаються таким чином: . Існує декілька методів розрахунку амортизаційних відрахувань, які варто дослідити. Ремонт основних фондів. Основними формами відновлення в працездатному стані основних фондів як носіїв споживної вартості є ремонт, модернізація, оновлення. Ремонт суден класифікується залежно від джерела їх фінансування і періодичності. По першій ознаці ремонт підрозділяється на поточний і капітальний, по другому - на малий і великий. Поточний ремонт проводиться за рахунок експлуатаційних витрат. Капітальний (плановий) ремонт основних фондів проводиться за рахунок амортизаційного фонду. Він виробляється один раз на кілька років. Включення витрат на капітальний ремонт безпосередньо до річних експлуатаційних витрат судна приводило б до різкого підвищення вартості перевезень за той рік, коли проводився капітальний ремонт. Розділення ремонту на малий і великий встановлено діючою на морському флоті системою планово-запобіжного ремонту. Малий ремонт проводиться не частіше ніж 1 раз на два роки. В процесі його ведуться роботи із забезпечення справного технічного стану судна на майбутній міжремонтний період (очищення і фарбування корпусу, надбудов і містка; перегородки машин і механізмів; усунення дрібних дефектів і регулювання електричних приладів і устаткування тощо). Витрати на малий ремонт покриваються переважно за рахунок експлуатаційних витрат. Проте при малому ремонті може бути зроблена також заміна або капітальний ремонт окремих механізмів, вузлів та елементів судна. Витрати на такі роботи покриваються за рахунок амортизаційних відрахувань в тій частині, яка призначена на капітальний ремонт. Великий ремонт є періодичним ремонтом, виконуваним через певну кількість років, встановлене Положенням про ремонт суден. При великому ремонті відновлюються техніко-експлуатаційні характеристики судна, здійснюється заміна його окремих елементів. Витрати на ці цілі покриваються за рахунок амортизаційних відрахувань. При великому ремонті здійснюється частково і поточний ремонт, витрати на який покриваються за рахунок експлуатаційних витрат. Великий ремонт судна ведеться тільки у заводських умовах. 5. Шляхи поліпшення використання основних засобів5. Шляхи поліпшення використання основних засобів Шляхи поліпшення використання основних засобів: технічне вдосконалення і модернізація суден, устаткування, вживаного на флоті, у портах, на судноремонтних підприємствах; повніше використання технічних можливостей транспортних суден, устаткування, перевантажувальної техніки, машин і механізмів; упровадження прогресивної технології при перевезенні і перевантаженні вантажів, а також при ремонті; збільшення змінності роботи машин і устаткування; підвищення кваліфікації працівників; підвищення рівня механізації і автоматизації. |