Питання до ДЕК. Рівень 1 Чим задається розмір обєкта класу
Скачать 61.64 Kb.
|
1 2 1.4. Сервісом (service) називається
1.4. Протокольний стек - це: a) множина усіх протоколів b) конкретна реалізація набору протоколів c) частина протоколу TCP/IP d) частина будь-якого конкретного протоколу e) модель протоколу 1.4. IP-адреса вузла є: a) унікальною логічною адресою b) будь-якою логічною адресою c) будь-якою фізичною адресою d) унікальною фізичною адресою e) віртуальною адресою 1.4. За стандартом 7498 ISO середовище зв’язку відкритих систем розділене на: a) 4 рівні b) 5 рівнів c) 6 рівнів d) 7 рівнів e) 8 рівнів 1.4. IP-адреса складається з: a) однієї компоненти b) двох компонент c) трьох компонент d) чотирьох компонент e) п’яти компонент 1.4. Пакет – це протокольний блок даних: a) транспортного рівня b) мережевого рівня c) сеансового рівня d) канального рівня e) прикладного рівня 1.4. Кадр – це протокольний блок даних: a) транспортного рівня b) мережевого рівня c) сеансового рівня d) прикладного рівня e) канального рівня 1.4. Циркулярні повідомлення: a) передається як циркуляр конкретній станції b) передається декільком станціям у групі c) передається всім станціям певної групи d) передається всім станціям локальної мережі e) постійно циркулюють у локальній мережі 1.4. Групові повідомлення передаються: a) всім станція локальної мережі b) всім групам визначеним у локальній мережі c) всім станціям певної групи d) конкретним станціям певної групи e) одній конкретній станції 1.4. IP-адреса вузла є:
РІВЕНЬ 2 2.4. Адресація в мережах. Централізована служба адрес. Доцільність використання. 2.4. Мережні служби. Брандмауер. Основні функції. Застосування. 2.4. Мережні служби. Служба друку. Основні функції. 2.4. Склад оптоволоконного кабелю 2.4. Що таке Браузер (Browser)? 2.4. Що таке Веб-сервер (Web Server)? 2.4. Що таке електронна пошта (E-mail)? 2.4. Що таке затримка передачі пристрою? 2.4. Що таке Кеш (Cache)? 2.4. Що таке концентратор (hub, хаб) та його призначення? 2.4. Що таке Маршрутизатор (router, роутер)? 2.4. Що таке мережна плата (мережна карта, мережний адаптер). 2.4. Що таке поштова адреса? 2.4. Що таке поштовий сервер? 2.4. Що таке Проксі-сервер (Proxy Server)? 2.4. Що таке свіч (Switch, комутатор) 2.4. Що таке сервер (server)? 2.4. Що таке скручена пара (Twisted Pair)? 2.4. Що таке трафік (traffic)? 2.4. Що таке час реакції мережі і від чого він залежить? 2.4. Що таке швидкість передачі даних: середня, миттєва, максимальна? РІВЕНЬ 3 3.4. Адресація в мережах. ІР-адреси. Структура. Застосування. 3.4. Адресація в мережах. МАС-адреси. Структура. Застосування. 3.4. Адресація в мережах. Розподілена служба адрес. Доцільність використання. 3.4. Базова мережна топологія «Загальна шина». Особливості. Переваги. Недоліки. 3.4. Базова мережна топологія «Зірка». Особливості. Переваги. Недоліки. 3.4. Базова мережна топологія «Кільце». Особливості. Переваги. Недоліки. 3.4. Безпровідні мережеві технології. 3.4. Головні архітектурні принципи побудови КМ. Стандарт 7498-ISO. 3.4. Локальні КМ Token Ring, FDDI. 3.4. Мережні служби. Файлова служба FTP. Основні функції. Застосування. 3.4. Методи комутації. 3.4. Об’єднання мереж та зовнішній доступ. 3.4. Пристрої для обміну інформацією. Мережні плати. Призначення. Основні функції. Типи. 3.4. Пристрої для обміну інформацією. Модеми. Призначення. Основні функції. Типи. 3.4. Протоколи сеансового рівня. Протоколи рівня відображення та прикладного рівня. 3.4. Протоколи фізичного та канального рівнів. Мережевий та транспортний рівні. 3.4. Протокольний стек TCP/IP. Загальна характеристика. 3.4. Протокольний стек TCP/IP. Протокол IP. 3.4. Протокольний стек TCP/IP. Протоколи. 3.4. Середовища передавання даних у КМ. 3.4. Структура зв’язків канального, мережевого та транспортного рівнів. Методи маршрутизації. 3.4. Технології локальних мереж. Локальні КМ Ethernet, Fast Ethernet, Gigabit Ethernet. 3.4. Що таке DNS (Domain Name System - Доменна Система Імен)? Що таке Домен (Domain), Доменне ім'я, Доменна адреса? 3.4. Що таке FTP (File Transfer Protocol). Що таке FTP-сайт. 3.4. Що таке HTML (Hyper Text Markup Language)? Що таке теги HTML? 3.4. Що таке пошукова система, пошуковий сервер, пошукова машина? Складові пошукових систем. Запитання з дисципліни "чисельні методи" РІВЕНЬ 1 1.2. Коли виникає задача інтерполяції? a) При заміні дискретної функції неперервною. b) При заміні складної функції простішою. c) При знаходженні проміжних значень дискретної функції. d) В усіх трьох випадках. e) При обчисленні складних функцій. 1.2. З формул прямокутників, трапецій і Сімпсона яка точніша? a) Прямокутників. b) Трапецій. c) Сімпсона. d) Всі формули однакової точності. e) Точність формул не можна порівняти. 1.2. Переваги метода „золотого січення”. a) Мало машинної пам’яті. b) Найменша кількість обрахунків функції мети. c) Швидка збіжність до екстремуму. d) Велика точність результату. e) Мале завантаження процесора. 1.2. Навіщо штрафна функція у методі штрафних функцій? a) Для сплати штрафу ДАІ. b) Для перетворення задачі без обмежень у задачу з обмеженнями. c) Для швидшого пошуку екстремуму. d) Для перетворення задачі з обмеженнями у задачу без обмежень. e) Для більшої точності результату. 1.2. Яка причина появи метода QR-розкладу? a) Значні похибки при розв’язуванні великих СЛАР на ЕОМ. b) Поява ЕОМ. c) Значні похибки при розв’язуванні великих погано обумовлених СЛАР. d) Малі похибки при розв’язуванні погано обумовлених СЛАР на ЕОМ. e) Економія машинної пам’яті. 1.2. Вигляд області допустимих розв’язків у методі лінійного програмування. a) Опуклий багатогранник. b) Багатокутник. c) Багатогранник. d) Опуклий багатокутник. e) Куля. 1.2. В чому недоліки розв’язування СЛАР за методом Гауса? a) Значні похибки при розв’язуванні великих СЛАР на ЕОМ. b) Велика кількість арифметичних операцій. c) Значні похибки при розв’язуванні великих погано обумовлених СЛАР. d) Треба багато машинної пам’яті. e) Значні похибки при розв’язуванні СЛАР на ЕОМ 1.2. Недоліки метода Ньютона.
1.2. Що таке кубічний сплайн? a) Послідовність кубічних фігур. b) Послідовність кубічних поліномів. c) Послідовність кубічних поліномів, узгоджених у вузлах. d) Апроксимація куба. e) Інтерполяція куба. 1.2. Коли після розв’язування задачі треба її заново формулювати? a) Якщо обрано невірний метод. b) Для однозначного запису алгоритмів. c) Для компактного та однозначного запису алгоритмів. d) Якщо задача дуже складна. e) Для спрощення розв’язку. 1.2. Еквівалентні перетворення СЛАР – це перетворення, … a) які не змінюють кількість рівнянь. b) які не змінюють якість рівнянь. c) які не змінюють розв’язок рівнянь. d) які не змінюють математичну задачу. e) які не впливають на красу задачі. 1.2. В чому переваги обчислення поліному за схемою Горнера? a) Швидше знаходиться розв’язок. b) Розв’язок може бути точнішим. c) Стислий та однозначний запис алгоритму. d) Треба менше пам’яті для обчислень. e) Треба менше пам’яті, арифметичних операцій та вища точність результату. 1.2. Суть метода Гауса на матричній мові. a) Знаходження оберненої матриці. b) Приведення матриці СЛАР до верхньої трикутної форми. c) Приведення матриці СЛАР до нижньої трикутної форми. d) Розклад матриці СЛАР на добуток верхньої та нижньої трикутних матриць. e) Заміна прямокутної матиці на квадратну. 1.2. Переваги метода „золотого січення”. a) Мало машинної пам’яті. b) Найменша кількість обрахунків функції мети. c) Швидка збіжність до екстремуму. d) Велика точність результату. e) Мале завантаження процесора. 1.2. Навіщо штрафна функція у методі штрафних функцій? a) Для сплати штрафу ДАІ. b) Для перетворення задачі без обмежень у задачу з обмеженнями. c) Для швидшого пошуку екстремуму. d) Для перетворення задачі з обмеженнями у задачу без обмежень. e) Для більшої точності результату. 1.2. Недоліки розв’язування СЛАР за методом Крамера та через обернену матрицю. a) Мала точність результатів. b) Значна кількість арифметичних операцій. c) Не можна розв’язувати погано обумовлені СЛАР. d) Погана збіжність до розв’язку. e) Не можна розв’язувати прямокутні СЛАР. 1.2. Критерії добору алгоритму. a) За кількістю арифметичних операцій. b) За кількістю арифметичних операцій та об’ємом необхідної пам’яті. c) За кількістю арифметичних операцій, об’ємом необхідної пам’яті та похибкою результату. d) За похибкою результату. e) За об’ємом необхідної пам’яті. 1.2. Переваги метода половинного ділення. a) Швидка збіжність до розв’язку. b) Простота. c) Висока точність результату. d) Повільна збіжність до розв’язку. e) Мале завантаження процесора. 1.2. Основна ідея симплекс-метода. a) Перебір усіх вершин багатогранника допустимих розв’язків. b) Перебір граней багатогранника допустимих розв’язків. c) Спрямований перебір вершин багатогранника допустимих розв’язків. d) Перебір вершин багатогранника допустимих розв’язків. e) Перебір ребер багатогранника допустимих розв’язків. 1.2. Що таке кубічний сплайн?
1.2. Недоліки пошуку екстремуму функції однієї змінної методом прямого перебору. a) Велика кількість обрахунків функції мети. b) Повільна збіжність до екстремуму. c) Мала точність результату. d) Треба багато машинної пам’яті. e) Значне завантаження процесора. 1.2. Означення квадратної СЛАР. a) Кількість рівнянь більше кількості невідомих. b) Кількість рівнянь дорівнює кількості невідомих. c) Кількість рівнянь менше кількості невідомих. d) Незалежно від кількості рівнянь та невідомих. e) Матриця СЛАР прямокутна. 1.2. Критерії добору методу і алгоритму обчислювальної задачі a) За кількістю арифметичних операцій. b) За кількістю арифметичних операцій та об’ємом необхідної пам’яті. c) За кількістю арифметичних операцій, об’ємом необхідної пам’яті та похибкою результату. d) За похибкою результату. e) За об’ємом необхідної пам’яті. 1.2. Яка причина появи метода QR-розкладу? a) Значні похибки при розв’язуванні великих СЛАР на ЕОМ. b) Поява ЕОМ. c) Значні похибки при розв’язуванні великих погано обумовлених СЛАР. d) Малі похибки при розв’язуванні погано обумовлених СЛАР на ЕОМ. e) Економія машинної пам’яті. 1.2. Навіщо формулювати задачу на мові математики? a) Для зменшення неоднозначності. b) Для зменшення неоднозначності та надлишковості. c) Для краси. d) Для подальшого розв’язування. e) Так зручніше. 1.2. Недоліки пошуку екстремуму функції однієї змінної методом прямого перебору. a) Велика кількість обрахунків функції мети. b) Повільна збіжність до екстремуму. c) Мала точність результату. d) Треба багато машинної пам’яті. e) Значне завантаження процесора. 1.2. Означення квадратної СЛАР. a) Кількість рівнянь більше кількості невідомих. b) Кількість рівнянь дорівнює кількості невідомих. c) Кількість рівнянь менше кількості невідомих. d) Незалежно від кількості рівнянь та невідомих. e) Матриця СЛАР прямокутна. 1.2. Навіщо штрафна функція у методі штрафних функцій? a) Для сплати штрафу ДАІ. b) Для перетворення задачі без обмежень у задачу з обмеженнями. c) Для швидшого пошуку екстремуму. d) Для перетворення задачі з обмеженнями у задачу без обмежень. e) Для більшої точності результату. 1.2. Переваги метода Ньютона. a) Велика точність результату. b) Мала кількість необхідної пам’яті. c) Значне завантаження процесора. d) Повільна збіжність до розв’язку. e) Швидка збіжність до розв’язку. 1.2. Недоліки метода Ньютона. a) Мала точність результату. b) Значна кількість необхідної пам’яті. c) Мале завантаження процесора. d) Швидка збіжність до розв’язку. e) Обмежена область збіжності до розв’язку. РІВЕНЬ 2 2.2. LU та QR розклади матриці системи лінійних алгебраїчних рівнянь, їх призначення. 2.2. Апроксимаційна теорема Вейерштраса. 2.2. Апроксимація степеневим поліномом за методом найменших квадратів. 2.2. Етапи складання програми для розв’язку математичної задачі на ЕОМ. 2.2. Етапи складання програми для розв’язку обчислювальних задачі на комп’ютері. 2.2. Інтерполяційна проблема Рунге. 2.2. Інтерполяція степеневим поліномом за множиною заданих точок. 2.2. Математична модель задачі, критерії складності методу і алгоритму її розв’язку. 2.2. Назвіть переваги і недоліки градієнтного методу. 2.2. Назвіть переваги і недоліки метода „золотого січення”. 2.2. Назвіть переваги і недоліки метода простої ітерації. 2.2. Обчислення означеного інтегралу за формулою Ньютона-Лейбніца. 2.2. Пошук екстремуму функції однієї змінної методом перебору. 2.2. Розв’язування квадратних систем лінійних алгебраїчних рівнянь за формулами Крамера. 2.2. Розв’язування квадратних систем лінійних алгебраїчних рівнянь за методом оберненої матриці. 2.2. Розв’язування квадратних систем лінійних алгебраїчних рівнянь за методом Гауса. 2.2. Розв’язування нелінійних рівнянь за ітераційним методом дотичних (Ньютона). 2.2. Розв’язування нелінійних рівнянь за ітераційним методом половинного ділення. 2.2. Розв’язування нелінійних рівнянь за ітераційним методом січних. 2.2. Розв’язування прямокутних систем лінійних алгебраїчних рівнянь за методом найменших квадратів. 2.2. Розв’язування умовних задач оптимізації за методом штрафних функцій. 2.2. Умовна та безумовна задачі оптимізації функцій однієї змінної. 2.2. Формули прямокутників, трапецій та Сімпсона. РІВЕНЬ 3 3.2. Виведіть формулу обрахунку означеного інтеграла за методом прямокутників. 3.2. Виведіть формулу обрахунку означеного інтеграла за методом трапецій. 3.2. Дайте геометричну інтерпретацію розв’язування системи двох алгебраїчних рівнянь з двома невідомими. 3.2. Назвіть переваги і недоліки метода дотичних (Ньютона). 3.2. Назвіть переваги і недоліки метода оптимізації перебором. 3.2. Назвіть переваги і недоліки метода покоординатного спуску. 3.2. Назвіть переваги і недоліки метода половинного ділення. 3.2. Назвіть переваги і недоліки метода січних. 3.2. Назвіть переваги і недоліки методів LU та QR розкладів. 3.2. Назвіть переваги і недоліки розв’язування систем лінійних алгебраїчних рівнянь за методом Гаусса. 3.2. Пошук екстремуму функції однієї змінної за методом „золотого січення”. 3.2. Поясніть, в чому відмінність безумовних та умовних задач оптимізації. 3.2. Поясніть, чим відрізняються задачі інтерполяції та апроксимації. 3.2. Поясніть, чому поєднують методи „золотого січення” та інтерполяційний 3.2. Поясніть, чому потрібні числові методи обрахунку означених інтегралів. 3.2. Поясніть, чому похибка обрахунку означеного інтеграла за методом Сімпсона для підінтегральної функції x2-1 рівна нулю. 3.2. Розв’язування нелінійних рівнянь за методом простої ітерації. 3.2. У чому полягають недоліки розв’язування систем лінійних алгебраїчних рівнянь за формулами Крамера та за методом оберненої матриці? 1 2 |