бот. Рослинна клітина
 Скачать 86.63 Kb.
|
|
57. В потовщеній оболонці судин провідної тканини залишаються непотовщені місця у вигляді облямованих пор. Який це тип судин? А. сітчасті Б. кільчасті В. *пористі Г. спіральні 58. Дослідженнями встановлено, що транспорт продуктів фотосинтезу забезпечують... А. судини і трахеїди Б. пористі трахеїди В. *ситовидні трубки Г. паренхіма і коленхіма Д. луб'яні волокна 59. На поперечному зрізі трав'янистого стебла під епідермою виявлено кілька шарів живих паренхімних клітин з целюлозними оболонками. При цьому тангентальні стінки клітин значно потовщені, що характерно для... А. кутової коленхіми Б. пухкої коленхіми В.* пластинчастої коленхіми Г. запасаючої паренхіми Д. асимілюючої паренхіми 60.Живі клітини з ядром і густою цитоплазмою, які забезпечують життєдіяльність ситовидних трубок – це: А. трахеїди Б. лібриформ В.* клітини супутниці Г. обкладові волокна 61. На поздовжньому зрізі стебла Quercus robur у складі флоеми виявлені тяжі щільно зімкнених прозенхімних клітин із загостреними кінцями і рівномірно потовщеними, частково здерев'янілими оболонками. Отже, це... А. деревинні волокна Б. *луб'яні волокна В. трахеїди Г. кутова коленхіма Д. пластинчаста коленхіма 62. Дослідами встановлено, що рух води і мінеральних розчинів забезпечують... А. деревинні та луб'яні волокна Б.* судини та трахеїди В. ситовидні трубки та клітини-супутниці Г. ендодерма та перицикл Д. кутова та пластинчаста коленхіма 63. Серед елементів ксилеми досліджуваного провідного пучка переважали трубчасті членисті структури зі спіральними потовщеннями оболонки, тобто - ... А. ситовидні трубки Б. *судини В. ксилемні волокна Г. трахеїди Д. молочні трубки 64. До складу комплексної тканини флоеми входять декілька типів тканин. Визначте тканину за описом: живі тонкостінні паренхімні клітини з целюлозними оболонками, в яких накопичуються поживні речовини. А. механічна Б. видільна В. деревинна паренхіма Г.* луб’яна паренхіма 65. При мікроскопії стебла дводольної рослини виявлена комплексна тканина: ситовидні трубки з клітинами-супутницями, луб’яні волокна, луб’яна паренхіма. Це… А. ксилема Б. корок В. перидерма Г. *флоема 66. Для кореневищ і листкових черешків папоротевидних рослин характерні провідні пучки, в яких у центрі пучка знаходиться ксилема, а навколо неї розташована флоема. Такий пучок називається: А. концентричний центрофлоемний Б. радіальний тетраархний В. *концентричний центроксилемний Г. біколатеральний 67. На поперечному зрізі стебла кукурудзи видно судинно-волокнистий пучок, у якому тканини розташовані таким чином: зовнішня ділянка представлена флоемою, внутрішня - ксилемою. Ззовні ксилема і флоема оточені склеренхімою. Камбій відсутній. Такий пучок називається А. колатеральним відкритим Б. *колатеральним закритим В. біколатеральним закритим Г. центрофлоемним концентричним 68.Флоема і ксилема являються комплексними тканинами. До їх складу входить 3 типи тканин : механічна, провідна, а також… А. покривна Б. *основна В.ендодерма Г. видільна 69. Кореневищам однодольних рослин (конвалії) притаманні провідні пучки, в яких в центрі пучка розташована флоема, а ксилема її оточує з усіх сторін. Як такий пучок називається: А. *концентричний центрофлоемний Б. концентричний центроксилемний В. колатеральний закритий Г. радіальний тетраархний 70. При мікроаналізі поперечного зрізу стебла встановлена наявність пучків, в яких між флоемою і ксилемою, розміщеними на одному радіусі, немає камбію. Отже, пучки ... А. радіальні Б. концентричні В. відкриті колатеральні Г. *закриті колатеральні 71. У зоні всмоктування кореня виявлено один провідний пучок, у якому ділянки ксилеми і флоеми чергуються по радіусах. Можна зробити висновок, що за типом пучок... А. колатеральний Б. біколатеральний В.* радіальний Г. центроксилемний Д. центрофлоемний 72. Мікроскопія стебла квіткової рослини засвідчила, що у флоемі наявні усі її гістологічні елементи, а саме: ситовидні трубки з клітинами-супутницями, луб’яна паренхіма і... А. ксилемна паренхіма Б. *луб'яні волокна В. ксилемні волокна Г. судини Д. трахеїди 73. На поперечному зрізі стебла гарбуза добре помітні відкриті провідні пучки, які мають зовнішню і внутрішню флоему, що характерно для пучків ... А. центроксилемних Б. центрофлоемних В. радіальних Г.* біколатеральних Д. колатеральних 74. До складу комплексної тканини ксилеми голонасінних входять прозенхімні клітини з загостреними кінцями і здерев’янілими оболонками які мають облямовані пори. Визначте дані структури: А. судини Б. *трахеїди В. волокна Г. склереїди 75. Нисхідну течію органічних речовин у квіткових рослин забезпечують ситовидні трубки. Для підтримання їх життєдіяльності флоема містить: А. провідні пучки Б. камбій В. *клітини-супутниці Г. луб’яну паренхіму Перелік запитань до розділу „Мікроскопічна будова вегетативних органів рослин”. 1.При мікроскопічному дослідженні поперечного зрізу хвоїнки сосни виявлено, що мезофіл складається з клітин, які мають багато хлоропластів і звивисті клітинні оболонки . Отже він утворений паренхімою… А. *складчастою Б. губчастою В. палісадною Г. запасною Д. водносною 2. Мікроскопія листка світлолюбивої рослини показала, що під епідермою розташовані декілька щільних шарів видовжених хлорофілоносних клітин, які орієнтовані перпендикулярно до поверхні листка. Тобто, ця паренхіма - А.* палісадна Б. губчаста В. складчаста Г. водоносна Д. запасна 3. Якщо продихи розташовані на верхній епідермі, то такий листок називається: А. амфістоматичним Б.* епістоматичним В. гіпостоматичним 4. У листка рути пахучої під верхньою і нижньою епідермами розташована стовпчаста паренхіма, отож, будова листка... А. дорзо-вентральна Б. ізолатеральна недиференційована В. *ізолатеральна диференційована Г. радіальна 5. При мікроскопії листка встановлено, що він має багатошарову епідерму з потовщеними оболонками, товстою кутикулою і продихами в криптах. Це дозволяє припустити, що рослина росте в посушливих умовах, тобто є... А. *ксерофітом Б. мезофітом В. гідрофітом Г. гігрофітом 6.Мікроскопічне дослідження хвоїнки голонасінних показало, що під епідермою розташований шар товстостінних клітин, який виконує захисну і механічну функцію, це так звана ... А.* гіподерма Б. кристалоносна обкладка В. ендодерма Г. коленхіма Д. склеренхіма 7. Якщо продихи розташовані на нижній епідермі, то такий листок називається: А. амфістоматичним Б. епістоматичним В.* гіпостоматичним 8. При мікроскопії листка розпізнана поверхнева комплексна тканина, що включає прозорі живі клітини з потовщеними кутинізованими зовнішніми оболонками, а також продихи і трихоми. Ця тканина - ... А. веламен Б. ризодерма В. кірка Г. перидерма Д.* епідерма 9. У посушливий період листки степової рослини - ковили скручуються для зменшення випаровування завдяки наявності в епідермі особливих клітин - ... А. базисних Б. побічних В. замикаючих Г. секреторних Д.* моторних 10.При мікроаналізі наданого листка встановлено, що епідерма позбавлена кутикули, продихів і трихом, а мезофіл складає повітроносна паренхіма. Отже, листок належить гідрофітові - мешканцю ... А. середньо-сухої місцевості Б.* водойми В. слабко зволоженої місцевості Г. посушливої місцевості 11. У верхівкових, добре освітлених листків липи мезофіл диференційований і дещо відрізняється від мезофілу низових, мало освітлених листків, а саме — ... А. *більшою кількістю шарів стовпчастої хлоренхіми Б. меншою кількістю шарів стовпчастої хлоренхіми В. наявністю тільки складчастої хлоренхіми Г. наявністю тільки губчастої хлоренхіми 12. Результати вивчення зовнішньої і внутрішньої будови соковитих листків Aloe вказали на пристосованість рослини до нестачі ґрунтової й атмосферної вологи, що притаманно листковим ... А. мезофітам Б. гігрофітам В. гідрофітам Г.* сукулентам 13. Зріз листка овальний в обрисі, епідерма верхньої і нижньої сторін морфологічно однакова, мезофіл однорідний, складчастий; отож, будова листка ... А. дорзо-вентральна Б. *радіальна В. ізолатеральна диференційована Г. ізолатеральна недиференційована 14 . Для якої тканини характерні пропускні клітини, що знаходяться в корені первинної будови? А. *ендодерма Б. перицикл В. мезодерма Г. центральний осьовий циліндр Д. екзодерма 15.На зрізі кореня Helianthus annum виявлена вторинна пучкова будова, це означає, що зріз зроблено в зоні: А. клітинного поділу Б. *укріплення та проведення В. росту та розтягування Г. всмоктування 16. При мікроскопічному дослідженні первинної кори кореня виявлено, що багатошарова частина займає основну його масу. Її клітини живі, великі, пухкі, з тонкими або потовщеними оболонками, заповнені крохмальними зернами. Ця тканина - А.* мезодерма Б. ендодерма В. екзодерма Г. епіблема 17. Спостереження за проростанням зародка насінини довели, що із зародкового корінця розвивається головний корінь і росте донизу, тобто йому властивий... А. позитивний геліотропізм Б.* позитивний геотропізм В. негативний геотропізм Г. негативний геліотропізм 18.Зони кінчика молодого кореня розташовані в такому порядку... (знайдіть правильне продовження): А. кореневий чохлик, розтягу, поділу клітин, всисна, провідна Б.* кореневий чохлик, поділу клітин, розтягу, всисна, провідна В. кореневий чохлик, поділу клітин, всисна, розтягу, провідна Г. поділу клітин, кореневий чохлик, розтягу, всисна, провідна Д. кореневий чохлик, розтягу, всисна, поділу клітин, провідна 19. На поперечному зрізі осьового органа рослини було виявлено, що первинна кора займає більшу його частину. Це є доказом, що даний орган: А.* корінь первинної будови Б. листок ізолатеральної будови В. листок радіальної будови Г. стебло вторинної будови 20. У центрі поперечного зрізу осьового органа виявлено провідний пучок, у якому п'ять променів ксилеми чергуються по радіусу з ділянками флоеми. Можна стверджувати, що досліджується ... А. корінь первинної будови однодольної рослини Б. *корінь первинної будови дводольної рослини В. кореневище однодольної рослини Г. кореневище дводольної рослини Д. стебло первинної будови однодольної рослини 21. Серія зрізів кореня дозволила простежити утворення бічних коренів із зовнішнього меристематичного шару центрального циліндра - ... А. екзодерми Б. протодерми В.* перициклу Г. ендодерми Д. прокамбію 22. Досліджується зона кореня, що вкрита епіблемою без продихів і кутикули, з тонкостінними кореневими волосками. Це зона ... А. кореневого чохлика Б. поділу В. росту Г.* всмоктування Д. проведення 23. З метою визначення органа і належності рослини до класу, проаналізовано поперечні зрізи і виявлено: покривна тканина епіблема; у широкій первинній корі переважає запасаюча паренхіма, клітини ендодерми з U-подібними потовщеннями, в центрі радіальний провідний пучок. Висновок: це... А.* корінь однодольної рослини Б. корінь дводольної рослини В. кореневище дводольної рослини Г. стебло дводольної рослини 24. При мікроскопічному дослідженні центрального осьового циліндра кореня звернули увагу на одношарову тканину зовнішньої частини центрального осьового циліндра, в якій закладаються бічні корені, ця тканина називається: А. дерматоген Б. екзодерма В. ендодерма Г.* перицикл 25. При мікроскопічному дослідженні первинної кори кореня виявлені під ризодермою 3-4 ряди великих, багатокутних, щільно стиснутих клітин з частково окорковілими оболонками. Ця тканина А.* екзодерма Б. ендодерма В. мезодерма Г. епіблема 26. При мікроскопічному аналізі поперечного зрізу кореня встановлено, що клітини ендодерми мають підковоподібні потовщення, провідний пучок радіальний, поліархний. Таку первинну будову мають корені... А. *покритонасінних однодольних Б. покритонасінних дводольних В. голонасінних хвойних Г. голонасінних гнетових Д. папоротеподібних 27.У всисній зоні кореня функцію захисту внутрішніх тканин виконує ... (знайдіть правильне продовження): А* епіблема. Б. ендодерма В. екзодерма Г. епідерма Д. перидерма 28. На поперечному зрізі, зробленому в зоні проведення і укріплення кореня дводольної рослини, помітні 4 відкритих колатеральних пучки і 4 широких серцевинних промені. Це дозволяє зробити висновок, що в зоні всмоктування провідний пучок ... А. *радіальний тетрархний Б. центроксилемний В. цетрофлоемний Г. радіальний триархний Д. радіальний поліархний 29.На серії зрізів через зону проведення кореня кавуна простежена поява і диференціація між первинною флоемою і ксилемою вторинної бічної меристеми - ... А. прокамбію Б. перициклу В. фелогену Г. *камбію Д. дерматогену 30. Співставлення поперечних зрізів коренеплодів засвідчило, що у редиса краще, ніж у моркви, розвинута запасаюча паренхіма... А. серцевини Б. лубу В. *деревини Г. корової паренхіми 31.На зрізі кореня двосім’ядольної рослини виявлена вторинна пучкова будова, це означає, що зріз зроблено в зоні: А. клітинного поділу Б. *укріплення та проведення В. росту та розтягування Г. всмоктування 32. Корінь, що досліджується, має вторинну безпучкову будову; у деревині, яка складається із судин і трахеїд, помітні річні кільця приросту. Отже, це корінь рослини ... А. деревної хвойної Б. *деревної дводольної В. трав'янистої однодольної Г. трав'янистої дводольної Д. трав'янистої папоротевидної 33. На зрізі коренеплоду буряка виділяється кілька камбіальних шарів з додатковими провідними пучками, тож будова коренеплоду... А.* вторинна, полікамбіальна Б. вторинна, монокамбіальна В. первинна, полікамбіальна Г. первинна, монокамбіальна Д. перехідна, монокамбіальна 34.На зрізі кореня Helianthus annum виявлена вторинна пучкова будова, це означає, що зріз зроблено в зоні: А. клітинного поділу Б. *укріплення та проведення В. росту та розтягування Г. всмоктування 35. При мікроскопії кореня дводольної рослини між вторинною флоемою і вторинною ксилемою виявлене вузьке кільце сплощених, живих, тонкостінних клітин, розташованих щільно зімкненими стовпчиками. Це ... А. прокамбій Б.* камбій В. фелоген Г. перицикл Д. протодерма 36. На зрізі кореня в зоні проведення виявлена багатошарова покривна тканина, яка складається з фелогену і його похідних - корка і фелодерми. Сукупність цих тканин утворює... А. склеренхіму Б.* перидерму В. коленхіму Г. епіблему Д. епідерму 37.В ході дослідження анатомічної будови поперечного перерізу кореня, в зоні укріплення було виявлено радіальний провідний пучок, у якому вісім радіусів ксилеми чергуються з ділянками флоеми. Отже даний корінь належить рослині: А. дводольній Б.* однодольній В. хвойній Г. папороті 38.Співставленння поперечних зрізів коренеплодів засвідчило, що у петрушки краще, ніж у редьки, розвинута запасаюча паренхіма... А. серцевини Б. *лубу В. деревини. Г. первинної кори 39.При мікроскопії поперечного зрізу кореня встановлено наявність перидерми та річних кілець в деревині, що вказує на належність кореня рослині … А. трав'янистій дводольній Б. *дерев’янистій дводольній В. трав'янистій однодольній Г. дерев’янистій однодольній 40.Корнеплід редьки, що старіє, менш соковитий, запасаюча ксилема стає пористою та твердне в результаті значного розростання і здерев'яніння … А. судин Б. *паренхіми В. луб'яних волокон Г. ситовидних трубок Д. клітин-супутниць 41.На серії зрізів через зону проведення кореня гарбуза простежили закладання фелогену і формування у корі вторинної покривної тканини - ... А. епіблеми Б. епідерми В.* перидерми Г. кірки 42. При мікроскопічному аналізі поперечного зрізу осьового органу встановлено, що в центральній його частині розташована серцевина. Отже, цей орган: А. корінь у зоні проведення Б. корінь у зоні всмоктування В. листок Г.* стебло 43. При досліджені зрізів осьового органу було встановлено, що основний об’єм займає центральний циліндр, в якому безладно розташовані закриті колатеральні провідніі пучки. Це свідчить, що даний орган - А. корінь дводольної рослини Б. стебло однодольної рослини В. корінь однодольної рослини Г.* кореневище однодольної рослини 44. При мікроскопії поперечного зрізу кореневища однодольної рослини було виявлено, що клітини внутрішнього шару первинної кори мають підковоподібні потовщення, що характерно для … А. фелогену Б. екзодерми В.* ендодерми Г. перициклу 45. Покривною тканиною кореневища пирію повзучого являється багаторічна іноді здерев’яніла тканина без продихів, трихом і кутикули. Отже, це : А. епіблема Б. перидерма В.* епідерма - ! Г. кірка 46.При мікроаналізі трави череди трироздільної, були зроблені зрізи стебел, які відрізнялися за формою і забарвленням від основної маси із чотиригранних стебел. Отримані дані засвідчили, що це стебла іншої рослини, яка відноситься до класу однодольних, оскільки провідні пучки... А. закриті колатеральні, розташовані по колу Б. *закриті колатеральні, розташовані безладно В. відкриті колатеральні, розташовані по колу Г. відкриті колатеральні, розташовані безладно 47. При мікроскопічному аналізі поперечного зрізу стебла встановлено, що в центральній його частині знаходиться: А. радіальний провідний пучок Б. біколатеральний провідний пучок В.* серцевина Г. корова паренхіма 48. Характер розміщення провідних пучків у центральному осьовому циліндрі стебла залежить від проходження (знайдіть правильну відповідь): А. серцевинних променів Б. судин ксилеми В. камбію Г. ендодерми Д.* листкових слідів 49. З метою визначення органа і належності рослини до класу, проаналізовано поперечні зрізи і виявлено: епідерма без продихів і трихом; у широкійпервинній корі і центральному циліндрі переважає запасаюча паренхіма, клітини ендодерми з U-подібними потовщеннями, механічні тканини відсутні.Висновок: це... А. кореневище дводольної Б. * кореневище однодольної В. корінь дводольної Г. коренеплід дводольної Д. стебло однодольної 50. Із серії зрізів, зроблених зі стебел злаків, відібрані ті, що мають в середині порожнину і належать до типу... А. пальмового Б. *соломини В. лілійного Г. лимонного 51.При мікроскопічному дослідженні порожнистого стебла жита, виявлено, що провідні пучки закриті колатеральні і розташовані: А. в центрі органа Б. по всьому центральному циліндрі В. * в 2-3 кола по периферії Г. під перидермою 52. На поперечному зрізі стебла кукурудзи видно судинно-волокнистий пучок, у якому тканини розташовані таким чином: зовнішня ділянка представлена флоемою, внутрішня - ксилемою. Ззовні ксилема і флоема оточені склеренхімою. Камбій відсутній. Такий пучок називається: А. колатеральним відкритим Б. *колатеральним закритим В.біколатеральним закритим Г. центрофлоемним концентричним 53. При мікроаналізі поперечного зрізу кореневища однодольної рослини встановлена наявність двох типів судинно-волокнистих пучків - закритих колатеральних, та... А. радіальних Б.* концентричних центрофлоемних В. відкритих колатеральних Г. концентричних центроксилемних 54. Кореневище це підземний метаморфоз пагона. Визначне покривну тканину кореневища однодольної рослини: А. епіблема з кореневими волосками Б.* епідерма без продихів і трихом В. епідерма з продихами і трихомами Г. перидерма без сочевичок Д. епридерма з сочевичками 55. При мікроскопії кореневища дводольної рослини виявлена покривна тканина, що складається з фелогена, корка і фелодерми. Ця тканина - ... А. епідерма Б. *перидерма В. перицикл Г. коленхіма 56. На периферії центрального циліндра стебла дводольної трав'янистої рослини по колу розташовані відкриті колатеральні провідні пучки приблизно однакового розміру. Це вказує, що будова стебла ... А. вторинна, перехідна Б. вторинна, непучкова В. первинна, непучкова Г. первинна, пучкова Д. *вторинна, пучкова 57. При мікроскопічному аналізі поперечного зрізу кореневища встановлено: покривна тканина - перидерма; клітини ендодерми накопичують крохмаль; будова центрального циліндра непучкова; ксилема з судинами, серцевина із чіткими межами. Така анатомічна будова свідчить, що рослина ... А. однодольна Б.* дводольна В. голонасінна Г. папоротевидна 58.При перехідному типі анатомічної будови стебла дводольних трав’янистих рослин додаткові провідні пучки формує: А. перицикл Б. фелоген В прокамбій. Г.* міжпучковий камбій Д. пучковий камбій 59.Мікроаналіз кореневища виявив відкриті колатеральні провідні пучки, які розташовані кільцем; це може свідчити про належність рослини до класу: А. Гнетових Б. *Дводольних В. Хвойних Г. Однодольних 60. На периферії центрального циліндра стебла дводольної трав'янистої рослини в реберцях стебла розташовані п’ять біколатеральних провідних пучків невеликого розміру і п’ять великих ближче до центру. Це вказує, що будова стебла ... А. вторинна, перехідна Б. вторинна, непучкова В. первинна, непучкова Г. первинна, пучкова Д.* вторинна, пучкова 61. Порівняльний аналіз поперечних зрізів кореневищ лікарських рослин - марени красильної (клас дводольних) і пирію повзучого (клас однодольних) дозволив виділити їх спільну ознаку - наявність ... А. камбію Б. епідерми з трихомами В. радіального пучка Г.* первинної кори і центрального циліндру 62. Мікроскопічний аналіз поперечних зрізів кореневища лікарської рослини - марени красильної (клас дводольних) встановив, що покривною тканиною являється: А. епідерма Б. епіблема В. ризодерма Г.* перидерма Д. кірка 63. У результаті дослідження стебла зроблено висновок, що воно належить трав'янистій дводольній рослині, має вторинну, непучкову будову, оскільки ... А. пучки відкриті, приблизно однакові за розміром, відділені серцевинними променями Б.* пучки відкриті, не однакові за розміром, подекуди злиті між собою В. пучки закриті, розкидані по всьому центральному циліндру Г. пучки відсутні, флоема і ксилема розташовані по колу 64.Діагностичними ознаками стебла двосім’ядольної трав’янистої рослини є: покривна тканина – епідерма, наявність камбію, в центрі знаходиться: А.* серцевина Б. зірочка первинної ксилеми В. радіальний пучок Г. ендодерма Д. луб’яна паренхіма 65. Провідна система стебла трав’янистої рослини непучкового типу складається із внутрішнього широкого кільця ксилеми і вужчого зовнішнього кільця флоеми, які у свою чергу пронизані первинними: А. твірними тканинами Б.* серцевинними променями В. трахеїдами Г. волокнами лібриформу 66.При вивченні зрізів стебла Tilia cordata (Липи серцелистої) в корі виявлені щільні тяжі луб’яних волокон в складі ... |