Розділ IІІ основи експериментальних дослідженЬ 1 Мета І завдання експериментальних досліджень
 Скачать 0.8 Mb.
|
|
у від одержаних відповідно в процесі експерименту. Для повністю рандомізованого факторного експерименту план може бути побудований за допомогою латинських квадратів з використанням таблиці випадкових чисел. У цьому разі в кожному досліді вказується необхідне поєднання рівнів усіх факторів. Наприклад, для факторного експерименту, в якому кожний фактор вимірюється на трьох різних рівнях (наприклад, x1, x2, x3; y1, y2, y3; z1, z2, z3), латинський квадрат буде таким:
Факторний план використовується у таких випадках, коли відомо, що досліджувана функція F залежить від кожного фактора, причому  ,де x, y, z – фактори експерименту. Якщо невідомо, до якого класу належить функція F і чи підходить вона до цих класів взагалі, то рекомендується не проводити факторний експеримент, а вибрати класичний план його проведення, згідно з яким при  провести послідовно ряд однофакторних експериментів, у яких усі змінні, крім однієї, вважаються сталими, і лише одна змінна варіюється в усіх діапазонах її значень.У тих випадках, коли відшукувана функція залежить відразу від кількох факторів, перерахуванням результатів експерименту можна знайти її залежність від одного фактора, який цікавить нас найбільше. Наприклад, у випадку трифакторного експерименту, план якого подається латинським квадратом, запишемо відповідні рівняння для рядків, що містять x1, x2, x3 , розв’язуючи їх разом, знайдемо  ;  ;  , (3.9)де Fx1, Fx2, Fx3 – відповідні функції відгуку, отримані в результаті експерименту при відповідних рівнях зміни факторів. Для рядка квадрата х1 це будуть такі три рівняння:  . (3.10) |