Курсова. Розрахунки й оптимізація характеристик
![]()
|
Так як в каналі зв’язку не використовується завадостійке кодування, то припустима імовірність помилки символу на виході демодулятора дорівнює значенню ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() Рис.5 – Завадостійкість систем передачі без завадостійкого кодування та з ним. З графіка визначаємо ![]() Розрахуємо необхідне відношення сигнал-шум на вході демодулятора ![]() ![]() 5. Вибір коректуючого коду та розрахунок завадостійкості систем зв’язку з кодуванням. Коректуючи коди дозволяють підвищити завадостійкість і завдяки цьому зменшити необхідне відношення сигнал-шум на вході демодулятора для заданої ймовірності помилки прийнятих сигналів. Величина, що показує в скільки разів (на скільки децибел) зменшується необхідне відношення сигнал-шум на вході демодулятора завдяки використанню кодування, називається енергетичним виграшем кодування (ЕВК). Широке розповсюдження дістали циклічні коди Боуза-Чоудхурі-Хоквінгема (БЧХ). За параметрами вони близькі до досконалих кодів і разом з тим вимагають відносно простих схем кодерів та декодерів. У кодів БЧХ основні параметри пов’язані співвідношеннями : ![]() де k- число інформаційних символів, а m- найменше ціле, за якого задовольняється співвідношення ![]() Вибираючи коректуючий код, я зупинився на кодові з довжиною n=108 та кратністю помилок що виправляються ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() Якщо в каналі зв’язку без кодування для забезпечення заданої ймовірності помилки необхідне відношення сигнал-шум ![]() ![]() ![]() ![]() Під декодування з виправленням помилок імовірність помилкового декодування кодових комбінацій ![]() ![]() ![]() де ![]() імовірність помилки кратності q; ![]() (5.6) число сполучень із n по q; р- імовірність помилки двійкового символу на вході декодера, розрахунок якої для гауссового каналу зв’язку з постійними параметрами розглянутий у розділі 4. Для переходу від імовірності ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() Оскільки при помилковому декодуванні кодової комбінації ![]() ![]() ![]() ![]() Розрахувавши імовірність помилки заносимо результати в таблицю2 та на графік [рис.5.частина 4 даної к. Р.]. Таблиця 2.
Побудувавши другий графік визначаємо значення ![]() ![]() Тривалість імпульсу з кодуванням : ![]() ![]() Відношення сигнал-шум : ![]() ![]() 6. Розрахунок основних параметрів аналогової системи передачі. Для вибору індексу частотної модуляції ми повинні порівняти значення ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() При частотній модуляції виграш знаходимо за формулою ![]() де ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() Залежність ![]() ![]() ![]() , (6.3) Будуємо графіки залежностей ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() Таблиця 3.
![]() ![]() ![]() ![]() Знайдемо смугу пропускання каналу зв’язку : ![]() звідси отримуємо вираз для ![]() ![]() ![]() Рис.6 Графік залежності ![]() ![]() Зобразимо структурну схему аналогової системи передачі методом ЧМ. ![]() Рис. 7 Структурна схема аналогової системи передачі методом ЧМ. |