Самостоятельная работа. СР. Самостійна робота Етапи створення і розвитку Державного казначейства України до теми Державне казначейство в системі органів управління фінансами України
 Скачать 401 Kb.
|
|
Самостійна робота «Розпорядники бюджетних коштів. Відмови у здійсненні видатків розпорядників та одержувачів бюджетних коштів» до теми: «Касове виконання видаткової частини державного бюджету» План 1. Розпорядники бюджетних коштів. 2. Відмови у здійсненні видатків розпорядників та одержувачів бюджетних коштів. 1. Розпорядники бюджетних коштів Для здійснення програм та заходів, які проводяться за рахунок коштів бюджету, бюджетні асигнування надаються розпорядникам бюджетних коштів. Кошти бюджету, які отримують фізичні особи та юридичні особи, що не мають статусу бюджетної установи (одержувачі бюджетних коштів), надаються їм лише через розпорядника бюджетних коштів. Розпорядники бюджетних коштів - бюджетні установи в особі їх керівників, уповноважені на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов'язань та здійснення видатків з бюджету. Залежно від ступеня підпорядкованості та обсягу наданих прав розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня (рис.1.).  Рис. 1. Розпорядники бюджетних коштів Головні розпорядники бюджетних коштів - бюджетні установи в особі їх керівників, які отримують повноваження шляхом встановлення бюджетних призначень. Головними розпорядниками бюджетних коштів можуть бути виключно: 1) за бюджетними призначеннями, передбаченими законом про Державний бюджет України, - органи, уповноважені відповідно Верховною Радою України, Президентом України, Кабінетом Міністрів України забезпечувати їх діяльність, в особі їх керівників, а також міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, Конституційний Суд України, Верховний Суд України та інші спеціалізовані суди; установи та організації, які визначені Конституцією України або входять до складу Кабінету Міністрів України, в особі їх керівників; 2) за бюджетними призначеннями, передбаченими бюджетом Автономної Республіки Крим, - уповноважені юридичні особи (бюджетні установи), що забезпечують діяльність Верховної Ради Автономної Республіки Крим та Ради міністрів Автономної Республіки Крим, а також міністерства та інші органи влади Автономної Республіки Крим в особі їх керівників; 3) за бюджетними призначеннями, передбаченими іншими місцевими бюджетами, - керівники місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів рад та їх секретаріатів, керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів рад. Головні розпорядники коштів Державного бюджету України затверджуються законом про Державний бюджет України шляхом встановлення їм бюджетних призначень. Головні розпорядники коштів місцевих бюджетів визначаються рішенням про місцевий бюджет. Головний розпорядник бюджетних коштів: 1) розробляє план своєї діяльності відповідно до завдань та функцій, визначених нормативно-правовими актами, виходячи з необхідності досягнення конкретних результатів за рахунок бюджетних коштів; 2) розробляє на підставі плану діяльності проект кошторису та бюджетні запити і подає їх Міністерству фінансів України чи місцевому фінансовому органу; 3) отримує бюджетні призначення шляхом їх затвердження у законі про Державний бюджет України чи рішенні про місцевий бюджет, доводить у встановленому порядку до розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня (одержувачів бюджетних коштів) відомості про обсяги асигнувань, забезпечує управління бюджетними асигнуваннями; 4) затверджує кошториси розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня, якщо інше не передбачене законодавством; 5) здійснює внутрішній контроль за повнотою надходжень, отриманих розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачами бюджетних коштів, і витрачанням ними бюджетних коштів; 6) одержує звіти про використання коштів від розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачів бюджетних коштів і аналізує ефективність використання ними бюджетних коштів. Головним розпорядникам надано право розподіляти бюджетні кошти між розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня, а також витрачати їх на централізовані та інші заходи, на утримання апарату управління. При розподілі коштів і перерахуванні їх підвідомчим установам розпорядники коштів є головними, а при витрачанні на утримання апарату управління або на централізовані заходи вони є розпорядниками коштів третього ступеня. Розпорядники бюджетних коштів нижчого рівня поділяються на розпорядників коштів другого та третього ступенів. Розпорядниками бюджетних коштів II ступеня є бюджетні установи в особі їх керівників, які уповноважені на отримання асигнувань, прийняття зобов'язань та здійснення виплат з бюджету на виконання функцій самої установи, яку вони очолюють, і на розподіл коштів для переказу розпорядникам ІІІ ступеня та безпосередньо підпорядкованим їм одержувачам. Головним чином, це - обласні установи і організації, в яких є підвідомчі підрозділи. Вони також при розподілі коштів є розпорядниками коштів другого ступеня, а при витрачанні коштів безпосередньо на утримання свого апарату або витрачанні коштів на централізовані заходи є розпорядниками коштів третього ступеня. На обласному рівні розпорядниками коштів другого ступеня є: управління освіти; фінансове управління, управління казначейства; обласна податкова адміністрація, контрольно-ревізійне управління; управління агропромислового комплексу тощо. Розпорядниками коштів ІІІ ступеня є бюджетні установи в особі їх керівників, які уповноважені на отримання асигнувань, прийняття зобов'язань та здійснення виплат з бюджету на виконання функцій самої установи, яку вони очолюють, і на розподіл коштів безпосередньо підпорядкованим їм одержувачам. Для всіх розпорядників коштів Державного бюджету є обов'язковим здійснення операцій по видатках через органи Державного казначейства. При казначейській формі виконання Державного бюджету розпорядникам коштів відкриваються реєстраційні рахунки в органах Державного казначейства. Бюджетні кошти, які знаходяться на реєстраційних рахунках використовуються розпорядниками коштів відповідно до затверджених асигнувань у кошторисах доходів та видатків, та лімітів видатків. Одержувачі бюджетних коштів - це підприємства і госпрозрахункові організації, громадські та інші організації, що не мають статусу бюджетної установи, які одержують кошти з бюджету як фінансову підтримку або уповноважені органами державної влади на виконання загальнодержавних програм, надання послуг безпосередньо через розпорядників. 2. Відмови у здійсненні видатків розпорядників та одержувачів бюджетних коштів З метою забезпечення контролю за цільовим спрямуванням бюджетних коштів органи Державного казначейства України в частині виконання державного бюджету за видатками здійснюють: попередній контроль - на етапі реєстрації зобов'язань розпорядників бюджетних коштів, у тому числі фінансових; поточний контроль - у процесі оплати рахунків розпорядників бюджетних коштів та одержувачів. При цьому перевіряється законність підстави (наявність підтвердних документів, нормативно-правових актів тощо) для здійснення платежів, відповідність платежів вимогам обліку і контролю за зобов'язаннями, а також правильність оформлення розрахункових документів. Перевірка підтвердних документів на оплату рахунків розпорядників коштів державного бюджету або одержувачів здійснюється в органах Державного казначейства за наявності: зареєстрованих зобов'язань; залишків коштів на рахунках розпорядників коштів у розрізі кодів економічної класифікації видатків за загальним фондом державного бюджету або залишків коштів за спеціальним фондом державного бюджету; відповідності змісту операцій, представлених підтверджувальними документами, кодам економічної класифікації видатків, зазначеним у призначенні платежу. При невиконанні однієї з цих вимог орган Державного казначейства України відмовляє в оплаті та повертає документи на доопрацювання. Відмови в оплаті рахунків розпорядників та одержувачів бюджетних коштів можуть надаватися: - за відсутності затверджених та взятих на облік кошторисів видатків та планів асигнувань у розпорядників коштів, та погодженого плану використання бюджетних коштів - у одержувачів; - за відсутності або недостатності коштів на відповідних рахунках бюджетних установ чи організацій та/або бюджетних та кошторисних призначень та відповідних рахунках одержувачів; - у разі обмеження здійснення бюджетних видатків, що встановлюються чинними нормативно-правовими актами; - при неподанні необхідних підтвердних документів для оплати рахунків; - при недотриманні або порушенні встановленого порядку використання бюджетних коштів; - за відсутності в бухгалтерському обліку виконання бюджетів прийнятих розпорядниками (одержувачами) бюджетних коштів зобов'язань; - якщо документи на оплату видатків оформлені неправильно та/або не підтверджують цільове направлення коштів; - у разі неподання розпорядниками та одержувачами фінансової звітності про використання бюджетних коштів. Органи Державного казначейства України повідомляють своїх клієнтів про відмову в оплаті у письмовій формі. Відмови в оплаті обов'язково реєструються органами Державного казначейства України в журналі реєстрації відмов в оплаті рахунків. Для обліку операцій з виконання кошторисів доходів та видатків розпорядників бюджетних коштів, плану використання бюджетних коштів одержувачів до кожного аналітичного рахунку відкриваються особові картки за кодами бюджетної класифікації. Відображені в особових картках облікові дані повинні відповідати аналогічним даним оборотно-сальдової відомості і сальдової відомості, що є підставою для складання органами Державного казначейства звітності про виконання бюджету. Контрольні запитання: 1. Як здійснюється перерахування бюджетних коштів через органи Державного казначейства ? 2. Хто є розпорядниками бюджетних коштів? 3. Що є підставою для здійснення видатків розпорядників бюджетних коштів? 4. З чого починається робота з виконання державного бюджету за видатками? 5. Поясніть порядок доведення обсягів асигнувань. 6. Які реквізити містять платіжні доручення, який порядок їх оформлення та зберігання? ПЕРЕЛІК НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНОЇ ЛІТЕРАТУРИ НОРМАТИВНО-ПРАВОВІ АКТИ 1. План рахунків бухгалтерського обліку виконання державного та місцевих бюджетів затверджений наказом Державного казначейства України від 28.11.2000 р. №119. 2. Про затвердження режиму жорсткого обмеження бюджетних видатків та інших державних витрат, заходів щодо забезпечення надходжень до бюджету і запобігання фінансовій кризі. Указ Президента України №41 від 21.01.98 зі змінами та доповненнями. ОСНОВНА 1. Василик О.Д., Павлюк К.В. Державні фінанси України: Підруч. для студ. екон. спец. вищих навч. закл. / Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка. — К.: Центр навчальної літератури, 2007. — 606 с. 2. Осипчук Л. Л. Основи казначейської справи: Навчальний посібник; Ред. Л. С. Тоболіч; МАУП. -Київ, 2007. -150 с. 3. Кравченко В.І. Місцеві фінанси України: Навчальний посібник. –К.: Т-во “Знання” КОО, 2007 - 487 с. ДОДАТКОВА 1. Юрій С.І., Бескид Й.М. Державний бюджет України. Навчальний посібник. – Тернопіль: ТАНГ, 2007. 2.http://www.bizlib.info/text/Econom/finance Самостійна робота «Виконання місцевих бюджетів органами Державного казначейства» до теми: «Казначейське обслуговування місцевих бюджетів» План 1. 3агальні положення щодо переходу на казначейське обслуговування місцевих бюджетів. 2. Казначейське обслуговування місцевих бюджетів за доходами. 3. Казначейське обслуговування місцевих бюджетів за видатками. 1.3агальні положення щодо переходу на казначейське обслуговування місцевих бюджетів Відповідно до статті 78 Бюджетного кодексу виконання місцевих бюджетів здійснюється фінансовими органами виконавчих органів місцевого самоврядування (в областях і районах - фінансовими органами держадміністрацій), на які покладено загальну організацію і управління виконанням відповідного місцевого бюджету та координацію діяльності учасників бюджетного процесу з питань виконання бюджету. Для забезпечення органів місцевого самоврядування моніторингом і контролем за виконанням усіх трансакцій з коштами місцевих бюджетів згідно з пунктом 2 цієї статті в Україні впроваджується казначейська система обслуговування місцевих бюджетів органами Державного казначейства. Казначейське обслуговування місцевих бюджетів здійснюється територіальними органами казначейства в межах функцій, визначених статтею 48 Бюджетного кодексу, а саме: обслуговують місцеві бюджети за доходами та видатками, кошториси розпорядників та плани використання бюджетних коштів одержувачів коштів місцевих бюджетів; установлюють механізм відкриття та відкривають аналітичні рахунки в управліннях Державного казначейства України для зарахування податків і зборів (обов'язкових платежів) у розрізі видів платежів, що зараховуються до місцевих бюджетів усіх рівнів; здійснюють розподіл платежів між рівнями місцевих бюджетів відповідно до нормативів відрахувань, визначених Бюджетним кодексом України та рішеннями рад про бюджет; здійснюють розподіл інших платежів, що зараховуються до місцевих бюджетів, у розмірах визначених законодавством та розподілені кошти перераховують за належністю; готують платіжні документи і проводять повернення надміру та/або помилково сплачених до місцевих бюджетів платежів на підставі відповідних документів органів виконавчої влади, яким відповідно до закону надано право стягнення до бюджету податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших надходжень. Висновки щодо повернення надмірно та/або помилково сплачених до місцевих бюджетів платежів подаються органами стягнення на виконання до відповідних органів Державного казначейства. Органи казначейства протягом 5 робочих днів виконують отримані висновки. При умові надходження до органів Державного казначейства рішень органів судової влади про повернення коштів, ці рішення виконуються органами Держказначейства відповідно до вимог нормативно-правових актів, а копії цих рішень передаються до органів стягнення з метою інформування цих органів; здійснюють розрахунки за міжбюджетними трансфертами та перераховують їх до відповідних бюджетів. Органи Державного казначейства України несуть відповідальність за повноту і своєчасність проведення розрахунків за міжбюджетними трансфертами бюджетів; щоденно перераховують залишки надходжень на рахунки із здійснення видатків для кожного місцевого бюджету; здійснюють операції по зарахуванню та перерахуванню коштів на аналітичні рахунки, відкриті в органах Держказначейства розпорядникам та одержувачам бюджетних коштів на підставі перевірених підтверджуючих документів, зареєстрованих зобов'язань, платіжних доручень та відповідно до планових показників, передбачених відповідними місцевими бюджетами і кошторисами розпорядників або планами використання бюджетних коштів одержувачів; ведуть бухгалтерський облік операцій, що виникають у процесі виконання місцевих бюджетів, кошторисів розпорядників коштів та планів використання бюджетних коштів одержувачів коштів місцевих бюджетів; здійснюють попередній фінансовий контроль за відповідністю платежів взятим зобов'язанням та бюджетним асигнуванням; складають звітність про виконання місцевих бюджетів. Казначейське виконання місцевих бюджетів значно посилює контроль за використанням бюджетними організаціями бюджетних коштів, передбачених на їхнє утримання і проведення заходів. Адже воно забезпечує щоденний контроль за цільовим і ефективним використанням бюджетних коштів, дотриманням штатної, фінансової і касової дисципліни, відповідність наданих до оплати документів (рахунків, договорів, актів виконаних робіт (наданих послуг) тощо) вимогам чинного законодавства. 2. Казначейське обслуговування місцевих бюджетів за доходами та перерахуванням міжбюджетних трансфертів Для зарахування надходжень до місцевих бюджетів, в управліннях Державного казначейства відкриваються аналітичні рахунки в розрізі місцевих бюджетів та видів надходжень. Зазначені аналітичні рахунки відкриваються за балансовими рахунками Плану рахунків бухгалтерського обліку виконання державного та місцевих бюджетів та відповідно до Інструкції про відкриття аналітичних рахунків для обліку операцій по виконанню бюджетів у системі Державного казначейства України, затвердженої наказом Державного казначейства України від 28 листопада 2000 року № 119 зі змінами і доповненнями. Органи Державного казначейства повідомляють про відкриття та закриття рахунків для зарахування доходів місцевих бюджетів відповідні фінансові органи, органи державної податкової служби та банківські установи і доводять до них реквізити відкритих рахунків. Органи державної податкової служби повідомляють платників податків про реквізити відкритих в управлінні Державного казначейства рахунків для зарахування доходів до місцевих бюджетів. Платники податків (юридичні та фізичні особи) сплачують платежі до місцевих бюджетів у безготівковій або готівковій формі на відповідні аналітичні рахунки, відкриті на балансі управлінь Держказначейства. Платежі здійснюються платниками через установи банків, у яких вони обслуговуються, установи Державного комітету зв'язку та інформатизації України та установи Ощадного банку за місцезнаходженням платника. При безготівковій формі оплати розрахункові документи, які подаються платниками до установ банків, оформляються відповідно до вимог Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 29.03.2001 № 135. Підставою для зарахування платежів, сплачених до місцевого бюджету готівкою, є такі документи: - копії платіжних доручень відділень Ощадбанку та корінці прибуткових документів (повідомлення) про приймання установою банку платежів місцевих бюджетів готівкою; - копії квитанцій за формою 24 та формою 10, видані органами місцевого самоврядування платникам податків разом з описом до них; - платіжні доручення установ Державного комітету зв'язку та інформатизації України на перекази з додатком до них талонів поштових переказів (при сплаті платежів через установи зв'язку). Платежі визнаються зарахованими в доходи місцевих бюджетів з моменту зарахування на аналітичні рахунки відповідних бюджетів, відкриті в управліннях Державного казначейства. Банк платника перераховує кошти через Систему електронних платежів Національному банку України на аналітичні рахунки, відкриті на балансі управлінь Держказначейства у розрізі місцевих бюджетів та кодів бюджетної класифікації доходів. Сплачені платниками доходи місцевих бюджетів зараховуються на аналітичні рахунки третього класу рахунків, які відкриваються в управлінні Державного казначейства за такими балансовими рахунками Плану рахунків бухгалтерського обліку виконання державного та місцевих бюджетів: 1) 3141 (П) "Надходження до загального фонду місцевих бюджетів, що знаходяться на казначейському обслуговуванні"; 2) 3151 (П) "Надходження коштів спеціального фонду місцевих бюджетів, які направляються на спеціальні видатки"; 3) 3161 (П) "Кошти, які розподіляються між загальним і спеціальним фондами місцевих бюджетів, що знаходяться на казначейському обслуговуванні"; 4) 3321 (П) "Кошти, які підлягають розподілу між рівнями бюджету"; 5) 3421 (П) "Кошти, тимчасово віднесені на доходи місцевого бюджету, що підлягають розподілу"; 6) 3422 (П) "Інші кошти, тимчасово віднесені на доходи місцевого бюджету"; 7) 3542 (П) "Реєстраційні рахунки розпорядників за коштами спеціального фонду місцевого бюджету". Зарахування до місцевих бюджетів коштів від повернення кредитів, виданих за рахунок місцевих бюджетів, проводиться на аналітичні рахунки, що відкриті за такими балансовими рахунками: 1) 3143 (П) "Рахунок для зарахування до загального фонду місцевих бюджетів повернення бюджетних кредитів"; 2) 3153 (П) "Рахунок для зарахування до спеціального фонду місцевих бюджетів повернення бюджетних кредитів". Зарахування сплачених платниками сум до місцевих бюджетів відображається за кредитом наведених вище рахунків. Операції з обробки платежів, що надійшли до місцевих бюджетів, здійснюються у такій послідовності: повернення надміру та/або помилково сплачених коштів; розподіл платежів до бюджетів за нормативами, визначеними Бюджетним кодексом та рішенням відповідної ради про місцевий бюджет; перерахування до державного та місцевих бюджетів коштів, що передаються з місцевих бюджетів згідно з законом України про Державний бюджет України на відповідний рік та рішенням відповідної ради про місцеві бюджети; проведення розрахунків за міжбюджетними трансфертами бюджету; перерахування залишків надходжень на рахунки для здійснення видатків для кожного місцевого бюджету. Щомісяця органи Державного казначейства, органи державної податкової служби та фінансові органи проводять звірку надходжень до місцевих бюджетів. До місцевих бюджетів можливе внесення змін у випадках та порядку, встановлених Законами України «Про місцеве самоврядування» та «Про Державний бюджет України» на відповідний рік, Бюджетним кодексом України та іншими нормативне - правовими актами. В таких випадках фінансові органи надають органам Державного казначейства рішення сесій місцевих рад або інших органів, яким делеговані такі повноваження, щодо внесення змін у розписи доходів загального та/або спеціального фонду відповідних місцевих бюджетів. Разом з рішеннями сесій місцевих рад подаються складені фінансовими органами довідки про внесені зміни в розписи доходів. Органи Державного казначейства здійснюють реєстрацію довідок, про що на оригіналі довідки ставиться відбиток печатки, та відображають внесені зміни в обліку виконання місцевого бюджету на відповідних аналітичних рахунках, відкритих на рахунках позабалансового обліку. 3. Казначейське обслуговування місцевих бюджетів за видатками Відповідно до положень Бюджетного кодексу повноваження органів Державного казначейства у частині обслуговування операцій місцевих бюджетів за видатками зосереджується на посиленні контролю за рухом коштів місцевих бюджетів, своєчасному попередженні їх нецільового використання та впровадженні нових засад управління бюджетними зобов'язаннями. Основним завданням органів Держказначейства в процесі обслуговування місцевих бюджетів є сприяння виконанню бюджетної політики місцевого самоврядування та здійсненні ефективного управління коштами місцевих бюджетів. Це завдання має бути реалізоване через створення оптимальної системи оперативного управління місцевими фінансами і забезпечення своєчасних розрахунків за зобов'язаннями місцевих органів влади та розв'язання проблеми короткострокової незбалансованості місцевих бюджетів. Власне функція процесу управління грошовими потоками повинна забезпечувати оптимізацію здійснення видатків у межах асигнувань, передбачених місцевими бюджетами. Разом з тим, здійснення фінансових операцій за видатками місцевих бюджетів органами Держказначейства має такі особливості: - усі кошти місцевих бюджетів накопичуються на рахунках, що відкриваються у територіальних відділеннях Державного казначейства на ім'я розпорядників коштів місцевих бюджетів; - оплата видатків органами Державного казначейства здійснюється після одержання від розпорядників коштів розрахункових документів; - органи Держказначейства здійснюють контроль за відповідністю касових видатків розпорядників коштів напрямам та обсягу встановлених бюджетних призначень, виділеним асигнуванням та прийнятим зобов'язанням; - платіж здійснюється на користь суб'єктів господарської діяльності, які виконали роботи або надали послуги бюджетним установам. Таким чином, роль Державного казначейства полягає не у виконанні окремих видаткових повноважень, а у комплексному обслуговуванні всіх учасників бюджетного процесу. Контрольні запитання: 1. Як здійснюється організація роботи з виконання місцевих бюджетів за доходами? 2. Який порядок оформлення платіжних, документів? 3. Як здійснюється організація роботи з виконання місцевих бюджетів за видатками? ПЕРЕЛІК НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНОЇ ЛІТЕРАТУРИ НОРМАТИВНО-ПРАВОВІ АКТИ 1. План рахунків бухгалтерського обліку виконання державного та місцевих бюджетів затверджений наказом Державного казначейства України від 28.11.2000 р. №119. 2. Про затвердження режиму жорсткого обмеження бюджетних видатків та інших державних витрат, заходів щодо забезпечення надходжень до бюджету і запобігання фінансовій кризі. Указ Президента України №41 від 21.01.98 зі змінами та доповненнями. ОСНОВНА 1. Василик О.Д., Павлюк К.В. Державні фінанси України: Підруч. для студ. екон. спец. вищих навч. закл. / Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка. — К.: Центр навчальної літератури, 2007. — 606 с. 2. Осипчук Л. Л. Основи казначейської справи: Навчальний посібник; Ред. Л. С. Тоболіч; МАУП. -Київ, 2007. -150 с. 3. Кравченко В.І. Місцеві фінанси України: Навчальний посібник. –К.: Т-во “Знання” КОО, 2007 - 487 с. ДОДАТКОВА 1. Юрій С.І., Бескид Й.М. Державний бюджет України. Навчальний посібник. – Тернопіль: ТАНГ, 2007. 2.http://www.bizlib.info/text/Econom/finance 3. http://uk.wikipedia.org. |