Главная страница

Семінар 4 Регіональна економіка. Семінар машинобудівний комплекс


Скачать 165 Kb.
НазваниеСемінар машинобудівний комплекс
АнкорСемінар 4 Регіональна економіка.doc
Дата06.06.2018
Размер165 Kb.
Формат файлаdoc
Имя файлаСемінар 4 Регіональна економіка.doc
ТипДокументы
#20042

Семінар 4. МАШИНОБУДІВНИЙ КОМПЛЕКС
План
1. Машинобудівний комплекс як фактор регіонального райо­ноутворення та розвитку території.

2. Передумови і фактори регіонального розвитку головних галузей машинобудування.

3. Аналіз спеціалізації різних країн світу та окремих трансна­ціональних корпорацій щодо продукції машинобудівного комплексу.

4. Регіональна характеристика машинобудівного комплексу України.

5. Галузеві програми відновлення конкурентоспроможності машинобудівних підприємств України.


Рекомендована література

Основна: 2, 6, 8, 16.

Додаткова: 23, 25.



Міні-лексикон:машинобудівний комплекс (МБК), загальне, транспортне, електротехнічне, прила­добудування, верстатобудування.


1. Машинобудівний комплекс як фактор
регіонального районоутворення та розвитку території




Машинобудування
NB!




комплекс багатьох взаємопов’язаних галузей, які виробляють машини, устаткування, інструменти для ви­робничої і невиробничої сфер, спеціа­льну оборонну техніку, а також різноманітні апарати і прилади по­бутового і культурного призначення для населення



Значення

Головна галузь обробної промисловості світу. За вартістю продукції і за кількістю зайнятих працівників машинобу­дування посідає перше місце (35 і 30% , відповідно)





Працевлаштування
> 80 млн осіб




Задоволення споживчого попиту населення на різноманітні товари (прилади, апарати побутового і культурного призначення)







Оборону

країни




Машинобудування забезпечує




Приско­рення темпів НТР




Підвищення продуктивності праці за рахунок технічного прогресу

Створення

матеріально-технічної бази

Технічне переозбро­єння всього господар­ства



Структура машинобудування




групування машинобудівних виробництв

в основні галузеві об’єднання


Загальне

(3537%)

Транспортне

(3335%)

Електротехнічне,

електронне

(3031%)

  • промислове устаткування (гірничо-будівне, металургійне, енергетичне та ін.

  • верстати

  • сільгоспмашини

  • автомобілі

  • літаки

  • кораблі

  • рухомий склад залізничного транспорту (локомотиви, вагони тощо)

  • усі види електро­устаткування

різноманітна електронна апаратура та ін.



Особливий сектор: воєнне машинобудування

Виробництво торговельного, банківського та офісного устаткування

  • усі види воєнної техніки

  • усі види торговельного устаткування

  • усі види банківського устаткування

  • устаткування для офісів та офісна техніка


2. Передумови і фактори регіонального розвитку головних галузей машинобудування




Основні чинники розміщення машинобудування




  • наявність конструктивних ма­теріалів (сировини);

  • наявність кваліфікованої ро­бочої сили (трудові ресурси);

  • наявність ринків збуту про­дукції (споживчий);

  • науково-дослідна база;

  • транспортний.

Визначальний вплив еконо­мічних чинників (трудові ресурси, споживач)













Основні типи розміщення

машинобудівних

підприємств




  • машинобудування великих центрів різноманітне, трудо­містке, немета­ломістке (Токіо, Париж, Київ);

  • машинобудування, яке форму­ється на металургійних базах – метало­містке, важке; енерго­машинобу­ду­ван­ня: Харків (Україна), Пітсбург (США), Дийсбург (Німеччина);

  • машинобудування транспортних вузлів – суднобудування у портах, локомотиво-вагоно­буду­вання в залізничних вузлах та ін.;

  • машинобудування на місці кустар­них металопромислових центрів: Бірмінгем (Велика Бри­танія), Ескільстуна (Швеція);

  • машинобудування групи нових індустріальних країн пере­важно складання (Сінгапур, Республіка Корея та ін.)



Характерні відмінності машинобудування в різних

за типами країнах



Економічно розвинені країни

Країни, що розвиваються

  • найбільш повна структура і широка номенклатура машинобудування;

  • переважає важке машинобудування;

  • збільшення в машинобуду­ванні електротехніки;

  • висока якість і конкурентоспромож­ність машинобу­дівної продукції;

  • висока експортність і велика частка машинобудівної продукції у зага­льній вартості експорту (Японія  64%, США, Німеччина  48%, Швеція  44%, Канада  42%)

  • обмежена структура ма­шинобудування;

  • вузький випуск продукції машинобудування;

  • переважає сільськогоспо­дарське машинобудування;

  • у багатьох країнах ма­шинобудування представлене тільки ремонтними та скла­дальними підприємствами







Машинобудування
NB!

Характеризується найбільшою тери­торіальною поширеністю і на­лежить до галузей «вільного розмі­щення» (мало залежних від при­родних умов і ресурсів)



3. Аналіз спеціалізації різних країн світу та окремих транснаціональних корпорацій щодо продукції машинобудівного комплексу

Розміщення світового машинобудування
Основні регіони

світового виробництва машинобудівної продукції, %


Країни Північної Америки

(30%)

(науко- і капіта-ломістка продукція)

Країни Західної Європи

(25–30%)

(середнє точне

машинобу­дування)

Країни Східної і Південно-Східної Азії

(20%)

(побутова техніка)

Країни

СНД,

Східної Європи

(< 15%) (важке машинобудування)

США

Канада

Мексика

Німеччина

Франція

Велика Британія

Італія

Іспанія та ін.

Японія

Республіка Корея

Китай та ін.

Росія

Україна

Білорусь та ін.



Провідні машинобудівні країни світу


Країни світу, що виробляють майже весь асортимент машинобудівної продукції

Країни – великі виробники машинобудівної
продукції з більш вузькою спеціалізацією

США, Японія, Німеччина, Велика Британія, Франція, Китай, Канада, Італія, Росія, Україна

Швеція, Іспанія, Бразилія, Індія, Швейцарія, Австралія, Республіка Корея, Нідерланди, Мексика, Бельгія



Регіональний аспект міжнародної

спеціалізації в машинобудуванні розвинених країн


Загальне маши­нобудування, автомобілебуду­вання, виробниц­тво ЕОМ, авіа­ційне, верста­тобудування

Німеч-чина

США

Загальне машинобу­дування, електро­технічне, автомо­більне, авіаційне, електроніка, воєнна техніка, телекомунікації

Загальне маши­нобудування, електричне, електроніка, виробництво ЕОМ, авіаційне, верстатобуду­вання

Франція

Японія

Загальне машино­будування, автомобі­лебудування, електротехнічне, виробництво ЕОМ, виробництво побутових приладів, верстатобудування, суднобудування, телекомунікації

Загальне маши­нобудування, телекомунікації, автомобілебуду­вання, електро­технічне, верста­тобудування

Італія

Велика Британія

Електротехнічне, телекомунікаційне, виробництво побутових приладів, авіаційне, воєнна техніка, верстато­будування

Електроніка, автомобілебуду­вання, виробниц­тво побутових приладів

Швеція

Канада

Телекомунікація, електроніка, електротехнічна,

виробництво ЕОМ, авіаційне, космос, оборонне

Автомобілебуду­вання, вироб­ництво гірничої техніки, вироб­ництво воєнно­оборонної техні­ки, виробництво ЕОМ

Авст­ралія

Респуб­ліка

Корея

Машинобудування, автомобілебудуван­ня суднобудування, електротехнічна, виробництво ЕОМ, виробництво побутових приладів


4. Регіональна характеристика
машинобудівного комплексу України

УКРАЇНА

характеризувалася потужним машинобудівним комплексом




На початку 90-х років ХХ ст. на МБК країни припадало




40%

усього промислово-виробничого

персоналу індустріального

виробництва

29%

продукції у загальному

обсязі продукції

промисловості


Галузева структура машинобудування
(за вартістю продукції)



Галузь

%

Сільськогосподарське машинобудування

18,4

Автомобільна промисловість

14,7

Електротехнічна промисловість

13,7

Важке і транспортне машинобудування

12,3

Приладобудування, виробництво засобів автоматизації й управління

8,2

Верстатобудування, інструментальна промисловість

8,0

Будівельно-шляхове, комунальне машинобудування

6,7

Хімічне та нафтове машинобудування

6,9

Машинобудування для легкої та важкої промисловості

5,5

Машинобудування для тваринництва

та кормовиробництва

4,2

Енергетичне машинобудування

1,4



Сім машинобудівних районів України


Центри виробництва

Райони

Спеціалізація виробництва










Харків, Полтава, Суми, Кременчук

Харківський

Енергетичне; транспор­тне; тракторне; сільсько­господарське; електроніка і прилади










Дніпропетровськ, Дніпродзержинськ, Кривий Ріг, Запо­ріжжя, Мелітополь, Кіровоград

Придніп­ровський

Металургійне енергетичне, електро­технічне устаткування, верстати, сільсько-господарські машини










Донецьк, Крама-торськ, Луганськ, Маріуполь, Гор­лівка, Дружківка

Донецький

Машини та устаткуван­ня для вуглевидобутку і чорної металургії; транспортні засоби










Київ, Житомир, Бердичів, Корос­тень, Чернігів, Черкаси

Центрально-Український

Верстати, устаткування для хімічної і будівель­ної індустрії, транспор­тні засоби, електро­технічні машини, прилади, ЕОМ










Вінниця,

Хмельницький,

Тернопіль

Подільський

Сільськогосподарське та електротехнічне машинобудування, верстатобудування, приладобудування










Львів, Луцьк, Рівне, Івано-Франківськ, Чернівці, Ужгород, Стрий, Мукачеве, Дрогобич

Західно­український

Приладобудування, верс­татобудування, автобуси, телевізори, підйомно-транспортне машинобу­дування, автомобілі, сільськогосподарські машини, товари електроніки




Одеса, Миколаїв, Херсон, Сімферо­поль, Ізмаїл, Керч

Південний

Суднобудування, верста­тобудування, сільсько­господарські машини, крани, приладобуду­вання, кіноапарати



Вісім основних машинобудівних міст України


Харків




Київ




Дніпропетровськ




Запоріжжя






















Одеса




Львів




Донецьк




Луганськ



5. Галузеві програми відновлення конкурентоспроможності машинобудівних підприємств України



Забезпечення конкурентоспроможності потребує виконання двоєдиного завдання


Переорієнтації фінансових ресурсів із поточного споживання в інвестування та спрямування інвестиційної діяльності на становлення ефективної національної економіки



Інноваційного спрямування інвестицій, активізації нововведень як пріоритетної складової стратегії соціально-економічного розвитку держави


Стратегічні орієнтири структурних змін:

1. Поширення ресурсо-, енерго- та екологозберігаючих технологій.

2. Поступова переорієнтація промисловості із зовнішніх на внутрішні ринки збуту та імпортозаміщення.

3. Забезпечення конкурентоспроможності через модернізацію економіки.


Активно розвивається українське машинобудування. Основні підприємства: Новокраматорський машинобудівний завод, ВАТ «Азовмаш», ВАТ «Турбоатом» – мають високий рівень роз­витку, активно діють на міжнародній арені: ВАТ «СМНВО ім. М.В. Фрунзе» завершив реалізацію найбільшого інвести­ційного проекту – будівництво унікальної газліфтної компре­сорної станції «Готурдепе» в Республіці Татарстан. ВАТ «Тур­боатом» виготовив насос-турбіну для Дністровської ГАЕС, розпочато роботи з реконструкції 21 турбіни для АЕС Росії





Підготовлено  оновлений проект «Концепції розвитку промис­лового комплексу України на період до 2017 року» на заміну Державної програми розвитку промисловості на 2003–2011 роки.






? Контрольні запитання

1. Охарактеризуйте значення і структуру МБК світу.

2. Визначте групи підгалузей машинобудівного комплексу за факторами розміщення.

3. Охарактеризуйте основні машинобудівні регіони світу.

4. Охарактеризуйте структурні зрушення у галузевій і терито­ріальній структурі світового МБК, що відбулися під впли­вом НТР.

5. Визначте сучасні ознаки автомобілебудування світу та оха­рактеризуйте основні регіони його розміщення.

6. Назвіть галузеву структуру машинобудівного комплексу України.

7. Дайте характеристику машинобудівним районам і центрам України.

8. Охарактеризуйте експортні можливості машинобудівного комплексу України.

9. Охарактеризуйте нові форми регіонального розвитку маши­нобудування у світі. Наведіть приклади.

10. Визначте спеціалізацію технопарків України.





написать администратору сайта