Схоластика. схоластика. Схоластика це Найбільш відомий і впливовий метод викладання у школах у середньовічній філософії
 Скачать 13.49 Kb.
|
|
схоластика – це Найбільш відомий і впливовий метод викладання у школах у середньовічній філософії. Вона була сформована у період абсолютного панування християнської ідеології в усіх сферах суспільного життя Західної Європи і пристосована до вивчення основ християнського світогляду. Схоластика це спадкоємиця традицій християнської апологетики. Її представники намагалися створити чітку систему ієрархії християнського, на вершині якої знаходиться церква. Питання, які хвилюють схоластів, звучать так: Як іменувати Марію — богородицею чи людинородицею? Чому голодував Христос — через відсутність їжі чи тому, що хотів голодувати? Схоластичне мислення зосередилось в основному на вирішенні двох проблем, зумовлених, з одного боку, суперечністю реалізму і номіналізму, з другого, - ствердженням існування Бога. Реалізм приписував існування лише загальному, вважаючи загальним ідеї, що передують одиничним речам. Поміркований реалізм стояв на позиції, що загальне існує в речах. Думки реалістів висміювались таким чином: перед тим як з'явились яблука, існувало первісне Яблуко; перед появою папуги був первісний Папуга. Номіналісти твердили, що самі предмети викликають у людей ідеї про них. Полеміка між «реалістами» і «номіналістами» розтяглася на всю подальшу історію середньовічної філософії. Ця полеміка почалася, із суто теологічного питання. Реалізм наполягав на реальності саме «єдності» триєдиного Бога. Самобутнім представником реалізму був Іоанн Скот Еріугена, ірландсько-шотландський мислитель. Викладав філософію в Паризькій школі. Писав власні твори. Будучи реалістом, Еріугена вважав: чим загальніше, тим реальніше, а одиничне існує через загальне. Він оживив стару суперечку про співвідношення між одиничним і загальним. |