Практична_1docm. Структура містобудівного кадастру
 Скачать 493.06 Kb.
|
|
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІОРЕСУРСІВ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИ Факультет землевпорядкування Практична робота № 1 на тему: «СТРУКТУРА МІСТОБУДІВНОГО КАДАСТРУ» Виконала ст. 3-ЗВ-3ст Орлова М.В. Перевірила Бавровська Н. 2022 Мета: оновлення та поповнення теоретичних знань і здобуття практичних навичок щодо створення та ведення містобудівного кадастру. Порядок виконання: 1. Систематизація структури містобудівного кадастру. 2. Визначення базових суб'єкти, які відповідають в межах своїх повноважень за постачання інформаційних ресурсів для системи містобудівного кадастру. 3. Виділення першочергової інформації для наповнення містобудівного кадастру. 4. Визначення основних етапів створення містобудівного кадастру. Містобудівни́й када́стр — державна система зберігання та використання: геопросторових даних про територію, адміністративно-територіальні одиниці, екологічні, інженерно-геологічні умови, інформаційних ресурсів будівельних норм, державних стандартів і правил для: задоволення інформаційних потреб у плануванні територій та будівництві, формування галузевої складової державних геоінформаційних ресурсів.- Процес формування Містобудівного кадастру складається з таких етапів: підготовчий; збір даних та їх аналіз; формування банку даних і створення інформаційних систем. На підготовчому етапу вивчаються існуючі топографо-геодезичні та земельно- облікові матеріали, документи відводу земельних ділянок і права власності й користування ними,інвентаризаційні документи минулих років, а також інженерно-геологічна та екологічна ситуація. Кінцевим результатом підготовчого етапу є перелік об'єктів, які знаходяться на даній території, план території із зазначенням кодів її елементів і дані, яких не вистачає для повноцінного створення кадастру. При цьому слід пам'ятати, що одиницею обліку в Містобудівному кадастрі є об'єкт. Таким об'єктом є: – ділянка землеволодіння (землекористування); – будівля (споруда); – ділянка і вузол інженерної мережі; – ділянка і вузол вулично-дорожньої мережі; – територіальні зони (функціональні, охоронні, екологічні тощо). У процесі збору даних і їх аналізу заповнюють паспорти об'єктів, використовуючи для цього матеріали відповідних служб і відомств. У разі відсутності необхідних матеріалів виконують натурні обстеження та виміри, а також уточнюють паспортні дані. В результаті виконання цього процесу отримують відкоректовані паспорти об'єктів. Кожен об'єкт характеризується певними показниками, які поділяються на: правові, метричні, технічні, функціональні, вартісні та місцеположення. Сукупність показників становить базу даних, що входить до інформаційної системи. Відомості про об'єкти можуть бути представлені у вигляді графічної, текстової або числової інформації з присвоєнням окремим об'єктам певних кодів. Автоматизовані інформаційні системи Містобудівного кадастру створюють на базі спеціалізованих програмно-технічних комплексів. При цьому програмні засоби повинні: – забезпечувати формування баз даних; – дозволяти ввід та вивід інформації, виконуючи контроль, обробку та редагування; – забезпечувати захист інформації від збою технічних засобів та від несанкціонованого доступу. Дані про об'єкти, які вносяться до Містобудівного кадастру, є інформацією відкритого типу. Виключення має інформація конфіденційного характеру, доступ до якої можливий за згоди її власника чи юридичної особи. Загалом система Містобудівного кадастру включає (рис.1): 1) організаційну структуру; 2) технічні та програмні засоби; 3) інформаційні ресурси; 4) каталоги та бази метаданих; 5) сервіси геопросторових даних; 6) будівельні норми, державні стандарти і правила та технічні регламенти. До організаційної структури системи Містобудівного кадастру належать: 1) Кабінет Міністрів України; 2) Мінрегіонбуд України; 3) Мінагрополітики як головний орган у системі органів виконавчої влади з формування і реалізації державної політики у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності; 4) уповноважені органи містобудування та архітектури; 5) інші центральні та місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, суб'єкти господарювання усіх форм власності, які виробляють, оновлюють, обробляють, зберігають, постачають та використовують інформа- ційні ресурси, що підлягають реєстрації й обліку в системі Містобудівного кадастру. В організаційній структурі системи Містобудівного кадастру визначаються базові суб'єкти, які відповідають у межах своїх повноважень за постачання інформаційних ресурсів для системи Містобудівного кадастру. До технічних та програмних засобів системи Містобудівного кадастру належить мережа загальнодержавних, регіональних, районних та міських геопорталів та геоінформаційних систем Містобудівного кадастру, які забезпечують проведення перевірки інформаційних ресурсів, їх реєстрацію, облік, зберігання, актуалізацію та надання користувачам. Інформаційні ресурси системи Містобудівного кадастру складаються з інформаційних ресурсів державного, регіонального, районного та міського рівня Містобудівного кадастру (рис. 2). Структура та детальний склад інформаційних ресурсів Містобудівного кадастру встановлюються будівельними нормами, державними стандартами і правилами, що розробляються і затверджуються Мінрегіонбудом України. Метадані Містобудівного кадастру містять довідкову інформацію про інформаційні ресурси, у тому числі про склад, структуру, якість, окремі частини території, умови використання геопросторових даних та їх виробників. Залежно від виду містобудівної документації та від виду геопросторових даних метадані можуть містити іншу довідкову інформацію. Бази метаданих, що містять упорядковані набори метаданих, виробляються і розміщуються уповноваженими органами містобудування та архітектуриусіх рівнів у мережі геопорталів для забезпечення пошуку, оцінювання якості, умов доступу та використання геопросторових даних і сервісів інформаційних систем. У системі Містобудівного кадастру створюється та обслуговується мережа геопорталів з такими сервісами інформаційних систем: 1) сервіси пошуку, що забезпечують виявлення наборів та сервісів геопросторових даних в інформаційних мережах; 2) сервіси перегляду наборів геопросторових даних, інформації про характеристики геопросторових об'єктів та змісту метаданих; 3) сервіси доступу, що забезпечують безпосередній доступ до кадастрових даних або одержання їх копій; 4) сервіси перетворення, що забезпечують перетворення координат геопросторових даних з однієї системи координат або картографічної проекції на іншу. Для створення і функціонування системи Містобудівного кадастру розробляються будівельні норми, державні стандарти і правила, технічні регламенти щодо виробництва інформаційних ресурсів, уніфікованої системи електронного документообігу для кадастрового обліку та обміну кадастровими даними, створення і розвитку Містобудівного кадастру. Висновок: Містобудівний кадастр створюється як розподілена геоінформаційна система та ведеться з урахуванням даних державного земельного кадастру Запровадження кадастру передбачає створення динамічної бази даних про існуючу забудову з конкретизацією прив'язки об'єктів до певної території чи земельної ділянки. Кадастр буде базуватися на картографічній основі у системі координат УСК-2000. Також він матиме наповнення з інших кадастрів для визначення охоронних зон, меж земельних ділянок та координат об'єктів та міститиме базу нормативних показників забудови. Містобудівний кадастр має давати відповідь на питання щодо розміщення об'єкту будівництва у планувальній системі адміністративної одиниці, визначати гранично допустимі умови і обмеження для кожної окремої земельної ділянки з урахуванням державних будівельних норм, стандартів і правил. Таблиця 1. Структура містобудівного кадастру України Структура містобудівного кадастру Базові суб'єкти, які відповідають в межах своїх повноважень за постачання інформаційних ресурсів для системи містобудівного кадастру Інформація необхідна для наповнення містобудівного кадастру. Етапи створення містобудівного кадастру Державний рівень Об'єктами містобудівного кадастру на державному рівні є: а) територія України; б) окремі частини території України (кілька областей, узбережжя Чорного та Азовського морів, гірські території Карпат, території, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, інші території з підвищеним техногенним навантаженням чи ризиком виникнення надзвичайних ситуацій) Мінрегіон - за цифрові масиви профільних геопросторових даних містобудівної та проектної документації, матеріали завершеного будівництва, інформаційні ресурси будівельних норм, державних стандартів і правил; Держгеокадастр - за топографогеодезичні та картографічні матеріали на відповідні одиниці обліку територіального об’єкта у вигляді наборів геопросторових даних, за документацію із землеустрою та за дані державного земельного кадастру; Мінприроди - за інформацію про використання територій та об'єктів природно-заповідного фонду, формування, збереження і використання національної екологічної мережі, регіональні кадастри природних ресурсів, територіальне розповсюдження та умови використання природних ресурсів, екологічний стан та встановлені відповідні обмеження на охоронюваних природних територіях, дані з Обов'язкова інформація для формування інформаційних ресурсів містобудівного кадастру державного рівня формується з баз даних, які характеризують існуючий стан та рішення містобудівної документації державного рівня щодо кожного з об'єктів База даних про територію України, її окремих частин, що містить характеристику існуючого стану, згідно з ДБН Б.1.1-13 містить інформацію про: топографічну основу (топографічна карта в М 1:100 000-1:200 000); ідентифікацію, складовими якї є атрибутивні дані - назва держави або коди і назви адміністративно-територіальних одиниць, що складають окрему частину території України; природно-кліматичні умови; інженерногеологічні умови; земельні ресурси; водні ресурси; лісові ресурси; тваринний світ; мінерально-сировинні ресурси; економіку; населення; соціальну інфраструктуру; інженерну інфраструктуру; транспортну інфраструктуру; стан довкілля; природнозаповідний фонд; історико-культурну спадщину; природну та техногенну безпеку; територіальний розвиток системи розселення. Створення містобудівного кадастру здійснюється у два етапи. Перший етап включає: - розроблення програми створення (оновлення) містобудівної документації відповідно до вимог законодавства та нормативно-технічних документів; -розроблення програми із створення містобудівного кадастру; -розроблення та прийняття нормативно-правових актів та нормативних документів, що визначають правову та нормативну основи створення та ведення містобудівного кадастру; державних кадастрів родовищ та проявів корисних копалин та інформацію з Державного фонду родовищ корисних копалин України і -проведення інвентаризації наявних матеріалів, дані яких передбачається ввести до містобудівного кадастру; Регіональний рівень Обов'язкова інформація для формування інформаційних ресурсів містобудівного кадастру регіонального рівня формується у бази даних, які характеризують існуючий стан та Об'єктами містобудівного кадастру на регіональному рівні є а) територія Автономної Республіки Крим; б) територія області. Державного фонду надр; Держводагентство - за інформацію про використання водних ресурсів, ведення державного обліку водокористування та державного водного кадастру, про діяльність з проектування, будівництва і реконструкції систем захисту від шкідливої дії вод, групових і локальних водопроводів, систем водопостачання та каналізації у сільській місцевості, гідротехнічних споруд і каналів, меліоративних систем та окремих об'єктів інженерної інфраструктури, водогосподарських об'єктів багатоцільового використання; Держлісагентство - за інформацію про облік лісів та державний лісовий кадастр, лісовпорядкування та мисливське впорядкування; рішення містобудівної документації (схеми планування території зазначеної адміністративно-територіальної одиниці). База даних про територію Автономної Республіки Крим, області, що містить характеристику існуючого стану, згідно з ДБН Б.1.1-13 містить інформацію про: топографічну основу (топографічна карта в М 1:50 000 - 1:100 000); ідентифікацію, складовими якої є атрибутивні дані - код і назва Автономної Республіки Крим, області; природно-кліматичні умови; інженерногеологічні умови; земельні ресурси; водні ресурси; лісові ресурси; тваринний світ; мінерально-сировинні ресурси; економіку; населення; соціальну інфраструктуру; інженерну інфраструктуру; транспортну інфраструктуру; стан довкілля; природнозаповідний фонд; історико-культурну спадщину; природну та техногенну безпеку; територіальний розвиток системи розселення. -формування Служби містобудівного кадастру (у разі утворення); -розроблення технічного завдання на створення геоінформаційної системи та геопорталу містобудівного кадастру; -придбання та встановлення технічного комплексу геоінформаційної системи та геопорталу містобудівного кадастру; -розроблення уніфікованої системи електронного документообігу для кадастрового обліку та обміну кадастровими даними; Місцевий рівень Об'єктами містобудівного кадастру на районному рівні є: а) територія адміністративнотериторіальної одиниці (району, населеного пункту та району в місті (крім міст Києва і Севастополя та міст обласного (республіканського Автономної Республіки Крим) значення); б) структурно-планувальний елемент території (житловий район, мікрорайон, квартал, територіальна зона); в) земельна ділянка; г) будівля, споруда; ДСНС - за інформацію про надзвичайні ситуації природного та техногенного характеру, які спричинили зміну об'єктів місцевості; Мінінфраструктури - за інформацію про діяльність в області будівництва та експлуатації транспортної інфраструктури (фактичної та на перспективу), про туристичні ресурси України, дані з Державного кадастру природних територій курортів України; Мінкультури - за дані обліку об'єктів культурної спадщини; Обов'язкова інформація для формування інформаційних ресурсів містобудівного кадастру районного рівня формується у бази даних, які характеризують існуючий стан та рішення схеми планування території району, містобудівної документації місцевого рівня щодо кожного з об'єктів База даних про територію району, що містить характеристику існуючого стану, згідно з ДБН Б.1.1-13 містить інформацію про: топографічну основу (топографічна карта району в М 1:10 000); ідентифікацію, складовими якої є атрибутивні дані - код і назва району природно-кліматичні умови; інженерногеологічні умови; земельні ресурси; водні -встановлення та розроблення програмного забезпечення геоінформаційної системи та геопорталу містобудівного кадастру; -формування інформаційних ресурсів містобудівного кадастру та введення в експлуатацію геоінформаційної системи і геопорталу містобудівного кадастру. Другий етап включає: д) мережі інженерно-транспортної інфраструктури МОЗ - за дані з Державного кадастру природних лікувальних ресурсів; Проектні, вишукувальні та будівельні організації - за матеріали і дані щодо проведених проектних інженерно-геодезичних, інженерно-геологічних будівельних та інших вишукувальних робіт та інформацію про встановлені обмеження використання території в затверджених проектах; Органи державної статистики - за відомості щодо галузевої структури господарства територіального об'єкта, населення, наявності та споживання природних ресурсів тощо; Орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань архітектури, структурні підрозділи обласних, районних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій з питань містобудування та архітектури - за відомості про містобудівну документацію; Інші органи державної влади та органи місцевого самоврядування, комунальні підприємства і служби експлуатації - за дані щодо одиниць обліку територіальних об'єктів (транспорт, об'єкти капітального ресурси; лісові ресурси; тваринний світ; мінерально-сировинні ресурси; економіку; населення; соціальну інфраструктуру; інженерну інфраструктуру; транспортну інфраструктуру; стан довкілля; природнозаповідний фонд; історико-культурну спадщину; природну та техногенну безпеку; територіальний розвиток системи розселення. База даних про територію населеного пункту (крім міст Києва і Севастополя та міст обласного (республіканського Автономної Республіки Крим) значення), що містить характеристику існуючого стану, згідно з ДБН Б.1.1-13 містить інформацію про: топографічну основу (топографічний план населеного пункту в М 1:2 000); ідентифікацію, складовими якої є атрибутивні дані - код і назва населеного пункту, адміністративний статус; природно-кліматичні умови; інженерногеологічні умови; земельні ресурси; водні ресурси; лісові ресурси; тваринний світ; економіку; населення; соціальну інфраструктуру; інженерну інфраструктуру; транспортну інфраструктуру; стан довкілля; природно-заповідний фонд; історико-культурну спадщину; природну та техногенну безпеку; територіальний розвиток системи розселення. База даних про територію району в місті, структурно-планувальний елемент території (житловий район, мікрорайон, квартал, територіальну зону), що містить характеристику існуючого стану, згідно з ДБН Б.1.1-13 містить інформацію про: -удосконалення діяльності Служби містобудівного кадастру (у разі утворення); -встановлення комунікаційних каналів обміну інформацією з розподіленими базами даних; -організацію системи захисту інформації та доступу до інформаційних ресурсів містобудівного кадастру; -організацію робіт з планового введення даних до баз даних містобудівного кадастру та формування і видача на запит кадастрових документів та довідок; -експлуатацію геоінформаційної системи містобудівного кадастру і геопорталу містобудівного кадастру, введення інформаційних ресурсів містобудівного кадастру; -постійне забезпечення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, будівництва, зелені насадження та об'єкти благоустрою території, інженерні комунікації, території з потенційним топографічну основу (топографічний план району в місті, кварталу, мікрорайону, територіальної зони) в М 1:2 000, М 1:1 000, М 1:500; заінтересованих підприємств, установ, організацій і громадян містобудівною інформацією. впливом небезпечних природних і техногенних процесів тощо); Галузеві кадастрові та інші інформаційні служби - за дані, що стосуються відповідних одиниць обліку територіальних об'єктів. ідентифікацію, складовими якої є атрибутивні дані - код і назва району в місті або назва кварталу, мікрорайону, територіальної зони; земельні ресурси; лісові ресурси; мінерально-сировинні ресурси; економіку; населення; соціальну інфраструктуру; інженерну інфраструктуру; транспортну інфраструктуру; стан довкілля; природно-заповідний фонд; історико-культурна спадщину; природну та техногенну безпеку |