зошит 2 ЛАБ РОБ мшв. Структура та будова прядива і ниток
 Скачать 213 Kb.
|
Тема: Ткацькі переплетення.Мета: Ознайомитись із складними видами переплетень. Навчитися визначати лицьову та виворітну сторони тканини та напрямок основних і уточних ниток. Навчитись визначати вид переплетення та встановлювати його рапорт у зразках матеріалів. Отримати навички схематичного замальовування переплетень. Інструменти та матеріали: зразки матеріалів, пінцет, ножиці, лупа, лінійка, олівець, мікроскоп. Завдання для підготовки до роботи
Завдання та методичні рекомендації до виконання дослідженняЗавдання 1.Визначити лицевий і виворітний бік тканини у зразку. Розрізняють рівнобічні і різнобічні тканини. Рівнобічні тканини мають однаковий вигляд з обох боків (бавовняна тканина гарус, яка має двобічну набійку). Різнобічні діляться на дволицеві та одно лицеві (бархат, вельвет). Для розпізнавання лицевого і виворітного боків тканину треба покласти так, щоб одночасно можна було порівняти обидва боки. При цьому основні та уточні нитки в порівняних відрізках тканини мають бути розміщені в одному напрямку. Лицевий бік тканини завжди більш чистий, ніж виворітний, малюнок переплетення виступає на ньому рельєфніше (за рельєфністю), обробка її більш ретельна (за обробкою). В залежності від обробки лицевої поверхні тканини діляться на гладенькі, ворсові, ворсово-начісні та валяні. Гладкі – з чітким рисунком переплетення, в процесі обробки їх зазвичай обпалюють з лицевого боку. Ворсові – мають з лицевого боку розрізний, вертикально розташований ворс (оксамит, велюр, плюш, вельвет, напівоксамит тощо). Ворсово-начісні – мають на лицевій поверхні ворс, отриманий шляхом начісування (бобрик, деякі драпи, ворсові пальтові тканини). Валяні – в процесі обробки проходять валку і мають на лицевій поверхні войлокоподібний застил (шинельне сукно, деякі пальтові тканини). При визначенні виворітної та лицевої поверхні гладеньких тканин, необхідно враховувати наступні ознаки: - в тканинах з друкованим рисунком на лицевому боці рисунок яскравіше - в гладеньких тканинах виворітний бік більш пухнастий. Щоб помітити цю пухнастість, рекомендується розглядати тканину в прохідному світлі на рівні ока - окремі ткацькі дефекти (вузлики, петельки) можуть виводитися на виворітний бік, тому з лицевого боку кількість дефектів менше - в тканинах саржевих переплетень на лицевому боці рубчик зазвичай іде знизу вгору зліва направо - найбільш дорогі нитки виводяться на лицевий бік (у напівшерстяних тканинах – шерстяна пряжа, у напівшовкових – шовкові нитки) - рисунок переплетення на лицевому боці більш чіткий - в драпах і ворсовому сукні з лицевого боку ворс розташовано більш впорядковано, на виворітному – хаотично. Завдання 2. Визначити напрямок основних та уточних ниток. Визначення напрямку основної та уточної нитокможна здійснювати за такими ознаками: За пружком: Нитки основи завжди розміщуються вздовж пружка. За розтягуванням: Якщо в зразку немає пружка, тканину треба потягнути в обох напрямках: звичайно по утоку тканина тягнеться сильніше (окрім еластичних тканин, тканин із текстурованих ниток, крепів). За скрученістю, жорсткістю ниток. Якщо обережно препарувальною голкою вийняти із аналізованого зразка по декілька ниток обох напрямків, то можна побачити, що уточні нитки більш хвилясті, ніж нитки основи (за виключенням тканин репсового переплетення). Нитки основи звичайно більш гладкі і жорсткі, сильніше скручені, ніж уточні нитки. Якщо в одному напрямі тканини розміщені кручені нитки, а другому – одиночні, то крученими будуть нитки основи (для бавовняних та шерстяних тканин). За рівномірністю. При розгляді тканини на просвіт виявляється, що основні нитки розміщуються більш рівномірно, паралельно одна одній. Щільність тканини вздовж уточної нитки менш рівномірна: зустрічаються нитки, розміщені дугоподібно, або накладені одна на одну, нерідко присутній перекіс тканини вздовж уточної нитки. За напрямком ворсу: Якщо тканина має ворс, отриманий при начісуванні, то напрямок ворсу співпадає з напрямком основи. За розташуванням смуг: Напрямок основи співпадає з напрямком смуг і просновок (нити основи, які відрізняються за кольором і товщиною). За волокнистим складом: У напівшовкових тканинах основа зазвичай шовкова. У напівшерстяних тканинах основа зазвичай бавовняна. У напівлляних тканинах основа бавовняна, уток – льняний. В шовкових тканинах, якщо одна із систем – не кручений шовк, а друга – шовк-креп, основа зазвичай – не кручений шовк. Завдання 3 .Визначити та замалювати схему переплетення. В процесі утворення тканини на ткацькому верстаті основні та уточні нитки можуть по різному переплітатись між собою. Різною послідовністю основних і уточних перекриттів створюється велика кількість переплетень, які є однією з основних характеристик тканин. Розрізняють такі класи переплетень: 1) головні (прості); 2) дрібно візерунчасті (армюрні), які діляться на два підкласи – похідні від головних та комбіновані, що утворені двох попередніх видів; 3) складні – утворені із декількох систем ниток; 4) крупно візерунчасті (жакардові). Зарисовку виконують на папері в клітинку, починаючи із нижнього лівого кутка. На зразку зсувають нитки препарувальною голкою і розглядають перекриття поздовжніх і поперечних ниток. У горизонтальному ряду зафарбовують клітини, що відповідають лежачим зверху основним ниткам, а якщо на лицеву поверхню виходять уточні нитки – клітину не зафарбовують. Зарисовку продовжують до тих пір, доки рисунок повністю не повториться, тобто буде зарисовано два рапорти. Якщо рисунок переплетення в обох рапортах однаковий, можна вважати, що зарисовка зроблена правильно. Тоді першу уточну нитку висмикують, зсувають другу і в тому ж порядку (зліва направо) зарисовують її переплетення (рис. 2.32). Так продовжують до тих пір, поки повністю не зарисують переплетення двох рапортів по уточній нитці. На виконаному рисунку окреслюють рапорт переплетення і вказують кількість ниток, утворюючих рапорт. 4. Визначити вид ткацького переплетення. 5. Визначити та відмітити рапорт переплетення. 6. Охарактеризувати зовнішній вигляд матеріалу і порівняти матеріали із різними переплетеннями. 7. Результати спостереження записати у таблицю: Таблиця 7.1.
8. Записати висновки. 9. Відповісти на питання самоконтролю. 10.Відповісти на тестові питання. Питання для самоконтролю
Здійснити оцінювання навчальних досягнень за такими критеріями: 1.Вміння: визначати лицьову та виворітну сторони тканини; 2. Вміння: встановлювати лицевий та виворітний сторони тканини 3. Вміння за зовнішніми ознаками та за дослідженням встановлювати вид переплетення ниток у тканинах. 4. Вміння замалювати складні види переплетення. 5. Вміння записати рапорт переплетень. 6.Вміння зробити висновки. 7.Повнота відповіді на питання самоконтролю 8.Правильність відповіді на тестові питання третього рівня. 9. Рівень самостійності дослідження. Тести контролю1. Полотняне, саржеве, атласне переплетення відносять до:1)дрібно візерунчастих; 2) простих; 3) полуторних; 4) складних; 2. Тканини якого переплетення мають стабільну структуру, високу міцність і мало розтягуються: 1)дрібно візерунчастого; 2) сатинового; 3) полотняного; 4) саржевого; 3.Яка відмінність між тканинами полотняного переплетення і саржевого? 1)полотняне більше розтягується 2)полотняне менш міцне 3)саржеве більш гладеньке 4) саржеве більш щільне 4. Подвійні, ворсові та ажурні відносяться до:
4)дрібно візерунчастих 5.Які із вказаних переплетень відносяться до дрібно візерунчастих?1)зворотна саржа; 2)посилений сатин; 3) атлас; 4) рогожка; 5) репс 6.Які нитки утворюють лицеву сторону з сатиновим переплетенням? 1)основні; 2) основні і уточні рівномірно; 3) переважно уточні 7. Як виробляють тканини типу поплін? 1) рубчик утворюється за рахунок використання ниток різної товщини 2) рубчик утворюється за рахунок використання ниток різного ступеню кручення 3) рубчик утворюється за рахунок використання саржевого переплетення 8. Які групи переплетень відносяться до подвійних? 1) крепові, 2) вафельні, 3) дволиці, 4) мішкові, 5) двопрошаркові, 6) ажурні 9.Дволицеві переплетення утворюють із:
10.Який вид переплетення утворюється з однієї системи основних та однієї системи уточних ниток завдяки сполученню простих, похідних та різних комбінованих переплетень? 1)ажурні, 2) уточно-ворсові, 3) махрові, 4) жакардові 11. Двопрошаркові переплетення утворюють із:1)двох систем ниток: одна основна, друга уточна 2) із трьох систем ниток: одна уточна, дві основні 3)із двох систем ниток основних та двох уточних 12.Які із вказаних переплетень відносяться до комбінованих? 1)канвові; 2) вафельні, 3)мішкові, 4) піке, 5) махрові 13.Яка мінімальна кількість систем ниток потрібна для вироблення ворсових тканин? 1) дві, 2) три, 3) чотири, 4) п’ять, 14.За кількістю ниток основи та уточних ниток на 10см зразка тканини визначають: 1) поверхневу щільність тканини; 2) фактичну щільність тканини 3) максимальну щільність тканини; 4) абсолютну щільність тканини 15. Тканини, в яких дві сторони різні, але їх можна використовувати для виготовлення одягу, називають: 1) двосторонніми; 2) двох лицевими; 3) двохпошарковими; 4) рівносторонніми 16. До класу простих відносять такі переплетення: 1) прості, дрібно візерунчасті, жакардові 2) полотняні, сатинові, саржеві 3) двопрошаркові, полуторні, дволиці 4) ажурні, ворсові, комбіновані 17.Рапорт простих видів переплетень є: 1) більший по основі, менший по утку; 2) менший по основі, більший по утку; 3) однаковий по основі та утку 4) однаковий для всіх простих переплетень 18.Тканина із яким видом переплетення може мати більшу щільність? 1) сатиновим, атласним; 2) саржевим, сатиновим 3) полотняним, репсовим; 4) комбінованим, сатиновим оцінка _______________підпис ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 8 |