зошит 2 ЛАБ РОБ мшв. Структура та будова прядива і ниток
Скачать 213 Kb.
|
Тести першого рівня
А)сукупність операцій, в результаті яких із ниток отримують прядиво Б)сукупність операцій, в результаті яких із довгих волокон отримують прядиво В)сукупність процесів, в результаті чого із коротких волокон отримують прядиво Г)скручування нитки із волокон
А)кардний; Б) гребінний; В) апаратний; Г) змішаний
А) товсте гладеньке; Б) середньої товщини; В) товсте, пухнасте; Г) тонке довге
А) прядиво Б) рівницю В) волокно Г) стрічку
А) гребінне Б) сухе кардне В) апаратне Г) кардне
А) кардний; Б) апаратний; В) гребінний; Г) змішаний
А) чесання Б) розщіпування В) тріпання Г) на всіх стадіях прядіння
А) кардний; Б) апаратний; В) гребінний; Г) змішаний
А) фасонним прядивом; Б) крученим прядивом; В) високообємним прядивом; Г) швейною ниткою
А) мішане Б) меланжеве В) муліноване Г) однорідна
А) комплексним Б) фасонним В) трощеним Г) мішаним
А) має стрижень, обвитий хімічними волокнами Б) скручені із однаковою швидкістю нитки, що мають різну довжину В) кручена із двох і більше ниток Г) має стрижень, обвитий бавовняними, вовняними, лляними або хімічними волокнами
А) із капронових комплексних ниток Б) із капрону та триацетатних ниток В) із термопластичних поліамідних волокон Г) із віскозних та ацетатних ниток
А) із вовняних; Б) із штучних; В) із синтетичних; Г) із бавовняних
А) капронові мононитки плоского виду Б) стрічки із поліетиленової плівки з напиленим металом В) одиночна нитка натурального шовку із посиленим креченням Г) нитка із алюмінієвої фольги, покрита прозорою поліефірною плівкою
А) поліетиленових; Б) поліпропіленових; В) поліефірних; Г) поліамідних;
А) витки на прядиві йдуть знизу вгору та справа наліво Б) витки на прядиві йдуть згори до низу та справа наліво В) витки на прядиві йдуть знизу вгору та зліва направо Г) витки на прядиві йдуть згори до низу та зліва направо
А) ацетатної нитки та профільованого монокапрону; Б) комплексні капронові або лавсанові В) поліамідних волокон Г) лавсанових або нітронових волокон
А) аерон; Б) епонж; В) комелан; Г) гофрон
А) поверхневу щільність тканини; Б) фактичну щільність тканини В) максимальну щільність тканини; Г) абсолютну щільність тканини 21. Тканини, в яких дві сторони різні, але їх можна використовувати для виготовлення одягу, називають: А) двосторонніми; Б) дволицими; В) двохпошарковими; Г) рівносторонніми 22. До класу простих відносять такі переплетення: А) прості, дрібно візерунчасті, жакардові Б) полотняні, сатинові, саржеві В) двопрошаркові, полуторні, дволиці Г) ажурні, ворсові, комбіновані
А) більший по основі, менший по утку; Б) менший по основі, більший по утку; В) однаковий по основі та утку Г) однаковий для всіх простих переплетень
А) сатиновим, атласним; Б) саржевим, сатиновим В) полотняним, репсовим; Г) комбінованим, сатиновим Тести другого рівня1. В результаті власне прядіння отримують: А) прядиво Б) рівницю В) волокно Г) стрічку
А) розрихленням; Б) змішуванням; В) тріпанням; Г) чесанням
А) однорідну стрічку Б) округлу неоднорідну стрічку В) рівницю Г) неоднорідне прядиво
А) 35 – 51мм; Б) 18 –20мм; В) 26 –34мм; Г) 18 –30мм
А) чесання Б) замаслювання В) тріпання Г) розщіпування
Б) на машинах для будь-якої системи прядіння, залежно від довжини волокна В) на машинах для переробки вовни Г) на обладнанні, вибраному в залежності від довжини волокна
А) товсте, грубе прядиво Б) різної лінійної щільності В) прядиво з лінійною щільністю 333,3 – 62,5 текс Г)прядиво з лінійною щільністю 500 – 166 текс
А) хімічного; Б) натурального шовку; В) вовни; Г) бавовнику
А) сухого, кардного; Б) гребінного; В) апаратного; Г) мокрого, кардного
А) витки на прядиві йдуть знизу вгору та справа наліво Б) витки на прядиві йдуть згори до низу та справа наліво В) витки на прядиві йдуть знизу вгору та зліва направо Г) витки на прядиві йдуть згори до низу та зліва направо
А)шляхом скручування із однаковою швидкістю ниток, що мають різну довжину, Б) шляхом скручування із різною швидкістю ниток, що мають різну довжину, В) шляхом скручування із однаковою швидкістю ниток, що мають однакову довжину, Г) шляхом скручування із однаковою швидкістю ниток, що мають однакову довжину,
А) велика пружність, м’якість, пухнастість Б)стійкість до мокрих обробок, висока розтягуваність В) висока теплопровідність, електризуємість Г) висока гігроскопічність, термостійкість
А)шляхом з’єднання та скручування різних текстурованих ниток із комплексними некрученими нитками Б) шляхом скручування із різною швидкістю ниток, що мають різну довжину, В) шляхом з’єднання та скручування із однаковою швидкістю ниток, що мають однакову довжину, Г) шляхом скручування із однаковою швидкістю ниток, що мають однакову довжину,
А) шліхтуванням; Б) снуванням; В) пробиранням; Г) перемотуванням
А) для зменшення усадки; Б) надання міцності, потовщення В) надання еластичності та гладкості; Г) підвищення міцності, гнучкості
А) ремізка; Б) бердо; В) батан; Г) ламелі
А) перемотування на снувальний вал Б) перемотування на дерев’яні шпулі В) пробирання Г) шліхтування
А) посилена саржа, рогожка, поздовжній та поперечний репс Б) рогожка, поздовжній та поперечний репс В) ложний репс, рогожка, поздовжній та поперечний репс Г) орнаментне, рогожка, різні види репсу
А) посилена саржа, поздовжній та поперечний репс Б) орнаментне, рогожка, різні види саржі В) ломана саржа, ложний репс, рогожка, зворотня саржа, Г) посилена саржа, зворотня саржа, ломана саржа, складна саржа
А) складними; Б) жакардовими; В) комбінованими; Г) похідними
А) посилений сатин; Б) ломаний сатин; В) зворотній Тести третього рівня1. Дві планки, між якими розміщені галєва із отворами в центрі для продівання основи, називають: А) ремізка; Б) бердо; В) батан; Г) ламелі
А) ремізка; Б) бердо; В) батан; Г) ламелі
А) щільність тканини зменшується при збільшенні швидкості товарного валика ; Б) щільність тканини збільшується при збільшенні швидкості товарного валика ; В) щільність тканини зменшується при зменшенні швидкості товарного валика ; Г) щільність тканини збільшується при зменшенні швидкості товарного валика ;
А) для розподілу ниток основи у відповідності до рапорту Б) для рівномірного розподілу уточних ниток В) для спрямування ниток основи Г) для автоматичної зупинки ткацького станка
А) для розподілу ниток основи у відповідності до рапорту Б) для рівномірного розподілу уточних ниток В) для того, щоб утворити зів між нитками основи Г) для автоматичної зупинки ткацького станка
А) від кількості ниток основи; Б) від кількості уточних ниток В) від кількості систем ниток основи та утка; Г) від складності рапорту
А) як умовна щільність, при якій нитки торкаються одна одну і мають однаковий діаметр Б) відношення фактичної щільності до максимальної В) відношення максимальної щільності до фактичної Г) як умовна щільність, при якій нитки торкаються одна одну і мають різний діаметр
А) Е = /(Щф Т) : 31,6с/ х 100; Б) Е = /( Щмах Т) : 31,6 с / х 100 В) Ео = /( Що То) : 31,6 с / х 100; Г) Еу = /( Щмах Ту) : 31,6 с / х 100
А) нитки основи та уточні нитки дотикаються одна до одної без деформації Б) відстань між нитками дорівнює їх діаметру В) відстань між нитками дорівнює половині їх діаметру Г) нитки стискаються деформуючись або зміщуються по вертикалі
А) 100%; Б) 200%; В) 150%; Г) 50%
А) збільшується жорсткість, опір витиранню, міцність, пилопроникність Б) зменшується міцність, пило проникність, жорсткість, опір витиранню, В) зменшуються розсувність ниток, повітропроникність, розтягуваність, Г) збільшуються повітропроникність, розтягуваність, розсувність ниток
А) Е = /(Щф Т) : 31,6с/ х 100 Б) Е = Ео + Еу х 0,01( Ео х ЕУ) В) Ео = /( Що То) : 31,6 с / х 100 Г) Еу = /( Щмах Ту) : 31,6 с / х 100
А) вілюри; Б) маркизети; В) молескіни; Г) габардини
А) 4 фази; Б) 9 фаз; В) 14 фаз; Г) 24 фази
А) прості, дрібно візерунчасті Б) полотняні, сатинові В) двопрошаркові, полуторні Г) ажурні, ворсові
А) складну саржу .. Б) ломану саржу В) рогожку Г) репсовий ефект
А) 3; Б) 5; В) 4; Г) 2
А) двох систем; Б) трьох; В) чотирьох; Г) двох систем ниток на жакардових машинах
А) дві системи ниток; Б) три системи ниток; В) чотири системи; Г) п’ять систем 20. Як можна отримати крупно візерунчасті переплетення? А) із чотирьох систем ниток Б) із п’яти систем ниток В) при поєднанні та комбінування різних видів переплетень Г) на ткацьких станках із жакардовою машиною |