Сутність поняття «права людей з інвалідністю» Підготувала студентка групи С-3-1 Кошовець Катерина Статистика людей з інвалідністю, змушених залишити свої домівки, навчання та роботу, фактично самотужки долаючи перешкоди серед чужих людей, також є вражаючою В Україні станом на 7 липня 2016 року налічується 72356 внутрішньо переміщених осіб з числа людей з інвалідністю (4,07 % у загальній структурі ВПО). Найбільша кількість ВПО з інвалідністю у Донецькій (28590 осіб),Харківській (9077 осіб), Луганській (7496 осіб), Запорізькій (6658 осіб) областях, місті Києві (4537 осіб) та Дніпропетровській (3229 осіб) області. На жаль, статистика щодо чисельності ВПО з інвалідністю у розрізі груп та підгруп інвалідності жодним органом влади не ведеться. Окрім того, окремо не облікуються діти з інвалідністю[12]. Сфера зайнятості людей з інвалідністю за останній період не зазнала радикальних змін. Законопроект КМУ № 2322а поданий до ВРУ ще в липні 2015 року, детальний аналіз якого проведено у доповіді правозахисних організацій за перше півріччя 2015 року[15], в квітні цього року відкликано. Нагадаємо, що експертів стурбувала норма щодо альтернативи виконання роботодавцем нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю шляхом укладання з підприємствами громадських організацій людей з інвалідністю договорів на виготовлення (виконання) товарів, робіт і послуг, оскільки така новація могла погіршити зайнятість на відкритому ринку праці, особливо за відсутності механізмів заохочення роботодавців, в тому числі фінансової підтримки для забезпечення розумного пристосування. Наслідком прийняття норми проекту Закону щодо звільнення від сплати адміністративно-господарських санкцій у випадку коли вжито всіх необхідних заходів для забезпечення виконання нормативу робочих місць, однак його не виконано з незалежних від роботодавців причин, може бути зловживання роботодавців. Аналогічний принцип щодо розгляду лише документів під час відкриття автостанцій передбачено й оприлюдненим для обговорення наказом Міністерства інфраструктури України[22]. Так, процедура атестації автостанції полягає у направленні до Укртрансбезпеки переліку документів. Підставою для відмови у видачі свідоцтва про атестацію є подання пакета документів, який не відповідає вимогам. Анулювати отримане свідоцтво, відповідно до порядку, можна лише після проведеної перевірки, яка здійснюється за наслідками надходження інформації про невідповідність вимог, що навряд може вважатись ефективним запобіжником порушень. В квітні цього року до ВРУ внесено чергову редакцію законопроекту, який в жовтні був прийнятий в першому читанні[30]. Доопрацьований законопроект враховує фактично всі висловлені зауваження. Так, наявні визначення «інклюзивне навчання», «розумне пристосування» та «універсальний дизайн». Інвалідність включено до переліку захищених ознак, за якими гарантується рівний доступ до освіти. Із законопроекту виключено частину 4 статті 18, яка викликала найбільше обурення громадськості та стосувалась того, що дитина в інклюзивному класі не повинна порушувати права інших дітей на освіту. В статті 19 містяться вимоги щодо доступності будівель навчальних закладів. В новій редакції враховано й питання підвезення дітей з сільської місцевості до закладів навчання доступним транспортом (частина 4 статті 13). Стаття 47 щодо умов складання Зовнішнього незалежного оцінювання доповнена необхідністю урахування його доступності для осіб з особливими освітніми потребами. Прикладом «створення умов» для проходження особами з інвалідністю ЗНО може бути відповідний наказ[31], розробка якого тривала впродовж року. Дискусії громадськості та представників сфери освіти точились навколо створення спеціальних умов для осіб з різними нозологіями в пунктах проведення ЗНО. Станом на жовтень вдалось домовитись про додатковий час до пів години для виконання сертифікаційної роботи; про використання настільних пристроїв для додаткового освітлення; про наявність у пунктах проведення ЗНО пандусів та туалетів, що відповідають вимогам ДБН для МГН. Не дивлячись на вимоги громадськості, надісланий для реєстрації до Мін’юсту Наказ не містив вимог щодо адаптації матеріалів ЗНО для осіб, що у навчанні використовують шрифт Брайля. Лише після звернення УГСПЛ до Міністра юстиції з проханням не реєструвати Наказ, що порушує вимоги статті 14 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також порушує права людей з інвалідністю на вибір між ЗНО та вступними іспитами, гарантованих Законом України «Про вищу освіту», до Наказу внесено відповідні зміни. У новій редакції передбачена апробація ЗНО з декількох предметів із використанням шрифту Брайля в 2018 році, а з 2019 року процедуру проведення ЗНО адаптують під потреби осіб, які у навчанні використовують шрифт Брайля. Прикладом «створення умов» для проходження особами з інвалідністю ЗНО може бути відповідний наказ[31], розробка якого тривала впродовж року. Дискусії громадськості та представників сфери освіти точились навколо створення спеціальних умов для осіб з різними нозологіями в пунктах проведення ЗНО. Станом на жовтень вдалось домовитись про додатковий час до пів години для виконання сертифікаційної роботи; про використання настільних пристроїв для додаткового освітлення; про наявність у пунктах проведення ЗНО пандусів та туалетів, що відповідають вимогам ДБН для МГН. Не дивлячись на вимоги громадськості, надісланий для реєстрації до Мін’юсту Наказ не містив вимог щодо адаптації матеріалів ЗНО для осіб, що у навчанні використовують шрифт Брайля. Лише після звернення УГСПЛ до Міністра юстиції з проханням не реєструвати Наказ, що порушує вимоги статті 14 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також порушує права людей з інвалідністю на вибір між ЗНО та вступними іспитами, гарантованих Законом України «Про вищу освіту», до Наказу внесено відповідні зміни. У новій редакції передбачена апробація ЗНО з декількох предметів із використанням шрифту Брайля в 2018 році, а з 2019 року процедуру проведення ЗНО адаптують під потреби осіб, які у навчанні використовують шрифт Брайля. Основна ідея реформування системи інтернатнних закладів, озвучених впродовж року в численних інтерв’ю Уповноваженим Президента України з прав дитини Миколою Кулебою, полягає у збільшенні фінансування соціальних, медичних та освітніх послуг за місцем проживання дитини, що дозволить повернути таку дитину в сім’ю[34]. Стаціонарні заклади мають стати виключно закладами денного перебування, а держава має забезпечити транспортом дітей з важкими розладами, які і після реформи продовжать навчання в спеціальних закладах, але повинні мати можливість жити вдома. Решта зможе отримувати на базі інтернатів корекційні та реабілітаційні послуги після навчання в інклюзивному класі[35]. На кінець року Президентом так і не підписано указ про затвердження Національної стратегії реформування системи інституційного догляду та виховання дітей, про яку мова йшла впродовж року. Основна ідея реформування системи інтернатнних закладів, озвучених впродовж року в численних інтерв’ю Уповноваженим Президента України з прав дитини Миколою Кулебою, полягає у збільшенні фінансування соціальних, медичних та освітніх послуг за місцем проживання дитини, що дозволить повернути таку дитину в сім’ю[34]. Стаціонарні заклади мають стати виключно закладами денного перебування, а держава має забезпечити транспортом дітей з важкими розладами, які і після реформи продовжать навчання в спеціальних закладах, але повинні мати можливість жити вдома. Решта зможе отримувати на базі інтернатів корекційні та реабілітаційні послуги після навчання в інклюзивному класі[35]. На кінець року Президентом так і не підписано указ про затвердження Національної стратегії реформування системи інституційного догляду та виховання дітей, про яку мова йшла впродовж року. Ініціативами щодо запровадження інклюзивного навчання цього річ відзначилась і Марина Порошенко. Так, з 1 вересня 11 шкіл Запорізької області стали першими учасниками практичного пілотного науково-педагогічного експерименту із розвитку інклюзивного освітнього середовища[37].
Ініціатива ЦВК щодо удосконалення законодавства про вибори народних депутатів, що відображена у відповідній постанові[45] і внесена в якості законопроекту[46] до ВРУ, навряд може вважатись ефективною. У пояснювальній записці до законопроекту одним з аргументів на користь прийняття відповідних змін, є забезпечення виконання Україною взятих зобов’язань щодо захисту прав громадян з вадами зору на участь у таємному голосуванні на виборах. Суть змін, зокрема полягає у тому, що у виборчому бюлетені для голосування виборець вписує в контурний шаблон цифрами порядковий номер партії або кандидата, що для незрячої людини, навіть за наявності передбаченого законопроектом трафарету виготовленого методом Брайля, є неможливим. Перешкоди у введенні цифр у бюлетень можуть виникнути і в особи з порушеннями руху, зокрема моторики рук.
Іншим кроком стало затвердження Плану заходів з реалізації у 2017-2020 роках пілотного проекту «Створення системи надання послуг раннього втручання» для забезпечення розвитку дитини, збереження її здоров’я та життя[48]. Основна ідея полягає у розробці на базі існуючих закладів Львівської, харківської, Закарпатської та Одеської областей системи надання відповідних послуг. Наприкінці реалізації проекту планується розробити та затвердити загальні засади та стандарти надання послуг раннього втручання; порядок взаємодії закладів, що надають такі послуги; положення про центр (відділення, кабінет) надання послуг раннього втручання, форми документів; порядок раннього виявлення (скринінгу) у дітей відставання та порушення розвитку; штатних нормативів та кваліфікаційних характеристик спеціалістів (фахівців) для надання цих послуг; вартості та джерел фінансування тощо. Лише за результатами щорічного звітування виконавцями пілотного проекту, можна буде зробити висновки щодо ефективності його реалізації. 2016-ий можна вважати роком, що заклав передумови для певних змін у сфері забезпечення прав осіб із проблемами психічного здоров’я. В першу чергу, Рішення Конституційного суду за конституційним поданням Уповноваженого ВРУ з прав людини[50], яким врешті визнано такою, що не відповідає Конституції норму третього речення першої частини статті 13 Закону України «Про психіатричну допомогу». Ця норма передбачала, що госпіталізація недієздатної особи здійснюється за заявою опікуна. Наслідком ухваленого КС рішення є необхідність законодавчого передбачення судового контролю за госпіталізацією недієздатних осіб. Фактично, госпіталізація недієздатних осіб відбуватиметься за аналогією із примусовою госпіталізацією. Рекомендації: Рекомендації: Розробити заходи із заохочення роботодавців державного сектору, відкритого ринку праці для зайнятості осіб з інвалідністю, зокрема, розглянути можливість компенсації витрат на забезпечення розумного пристосування. Внести зміни до законодавства щодо посилення відповідальності за не створення умов для маломобільних груп населення під час будівництва чи реконструкції. Доопрацювати законопроект щодо доступу осіб з порушеннями слуху до інформації в частині перекладу на жестову мову або субтитрування аудіовізуальної реклами та україномовних фільмокопій та фільмокопій іноземною мовою дубльованих українською. Забезпечити навчальними матеріалами, технічними засобами навчання дітей з інвалідністю, що навчаються в загальноосвітніх школах за інклюзивною формою навчання. Розробити та затвердити стратегію підтриманого прийняття рішень та отримання послуг за місцем проживання особами з інвалідністю за наслідками психосоціальних та інтелектуальних порушень. |
Скачать 67.92 Kb.