Главная страница
Навигация по странице:

  • КЛАСИФІКАЦІЯ ( Українська військова медична академія , 2001)

  • І. Клінічні ознаки

  • Принципи лікування

  • впт. Тема 14. Гостра дихальна недостатнiсть (асфіксія)


    Скачать 68.5 Kb.
    НазваниеТема 14. Гостра дихальна недостатнiсть (асфіксія)
    Дата09.12.2022
    Размер68.5 Kb.
    Формат файлаdoc
    Имя файлаP_14.doc
    ТипДокументы
    #836947

    Тема 14. Гостра дихальна недостатнiсть (асфіксія)

    Тема 14. Гостра дихальна недостатнiсть (асфіксія)
    Визначення нозолоґії
    ГДН – це патолоґiчний стан, зумовлений порушенням ґазообмiну мiж орґанiзмом i навколишнім середовищем, який швидко наростає.
    КЛАСИФІКАЦІЯ (Українська військова медична академія, 2001)

    I. За етіолоґією і патоґенезом:

    1. Бронхолегенева ГДН:

    а) обструктивна;

    б) рестриктивна;

    в) дифузiйна.

    2. Торакоабдомiнальна ГДН.

    3. Центроґенна ГДН.

    4. Нейром’язова ГДН.

    5. Змiшана ГДН.

    II. За стадією гіпоксії:

    1. Ейфорiї.

    2. Апатiї або адинамiї.

    3. Декортикацiї.

    4. Децеребрацiї.

    III. За ступенем ГДН:

    1. Легкий.

    2. Середньої тяжкості.

    3. Тяжкий.

    4. Гiпоксична або гiперкапнiчна кома.

    IV. Залежно від причин:

    1. Аспіраційна асфіксія – внаслідок затікання в дихальні шляхи слизу, крові, блювотиння тощо.

    2. Дислокаційна – западіння язика, як внаслідок травми нижньої щелепи, так і з інших причин.

    3. Клапанна – внаслідок утворення клапана з клаптів м’якого піднебіння та інших м’яких тканин ротоглотки.

    4. Обтураційна – в результаті обтурації дихальних шляхів сторонніми предметами.

    5. Стенотична – яка виникає через стискання або звуження дихальної трубки запальним або алерґійним набряком, гематомою.

    Діаґностика



    І. Клінічні ознаки:

    Асфіксія може виникнути раптово, поступово або приступами.

    Раптова гостра асфіксія:

    • часте, глибоке, дихання спазмами, яке з появою корчів може зупинитись;

    • вдих шумний, свистячий;

    • пульс може прискорюватись, а надалі сповільнюватись;

    • збудження змінюється втратою свідомості;

    • розширені зіниці;

    • до повної зупинки серця можуть бути окремі глибокі вдихи;

    • обличчя ціанозне;

    • екзофтальм.

    Поступова асфіксія:

    • клінічні ознаки менш виражені і зміною положення хворого (нахилом голови тощо) можна досягнути деякого компенсування процесу;

    • обличчя бліде, губи ціанозні, рот відкритий, язик може бути висунений, в очах переляк.


    Принципи лікування

    1. Забезпечення прохiдностi дихальних шляхiв (правильне положення тiла, вiдсмоктування вмiсту дихальних шляхiв, повiтроводи, конiкотомiя, iнтубацiя трахеї).

    2. Оперативне лікування (трахеотомія, конікотомія) – див. нижче.

    2. Оксиґенолікування.

    3. ШВЛ (коли iншi методи лiкування виявляються неефективними).

    4. Корекцiя супутнiх порушень кровообiгу (див. лікування гострої зупинки кровообігу, шоку).

    Трахеотомія – розсікання трахейних кілець для усунення асфіксії.
    Техніка нижньої трахеотомії: положити хворого на спину із закинутою головою. Зробити анестезію інфільтраційну анестетиком з адреналіном. Після обробки операційного поля пальпаторно визначити нижній край щитоподібного хряща і строго по середній лінії зробити розріз 5-6 см вниз. Пошарово розрізати шкіру, підшкірну клітковину і поверхневу фасцію.

    Розсікати білу лінію шиї (зрощення 2-ї та 3-ї фасцій) і зсувати донизу перешийок щитоподібної залози.

    Розсікати 2-е, 3-е, а іноді й 4-е кільця трахеї. Розвести вбоки сторони розрізу і ввести в нього трахеостомічну трубку. Перед тим слід переконатися, що стінка трахеї розсічена наскрізь, про що свідчитиме поява свистячого дихання.

    Довжина розрізу трахеї повинна відповідати діаметрові трахеостомічної трубки. Введену в трахею трубку вставити у поперечному положенні, а потім повернути у вертикальне положення і заглиблити до дотику щитка до шкіри, накласти шви на краї рани, закріпити трубку і накласти стерильну пов’язку на рану.
    Конікотомія – розкриття гортані шляхом розрізу її щитоперсневидної (конічної) зв’язки (потовщеної передньої частини перснещитової мембрани). Проводиться коли є асфіксія внаслідок перекриття доступу повітря у верхній частині гортані, немає можливості для трахеотомії і неможлива або протипоказана інтубація.
    Техніка проведення: хворого покласти на спину із закинутою дозаду головою. Щитоподібний хрящ фіксувати пальцями лівої руки, пальпувати заглиблення між верхнім краєм персневидного та нижнім краєм щитоподібного хряща, В цьому заглибленні по середній лінії шиї одномоментним вертикальним розрізом розсікати шкіру та щитоперсневидну зв’язку. Про виникнення вільного доступу повітря до трахеї свідчить поява свистячого дихання. Для попередження сходження країв розрізу до нього потрібно ввести затискувач і розкрити його.

    Якщо правильно вибрати місце розрізу, то післяопераційна кровотеча є мінімальною. Достатня інфільтраційна анестезія, а в екстремальних умовах допустиме проведення втручання без знеболення. Конікотомія є тимчасовим заходом і тому після відновлення дихання накласти трахеостому.





    написать администратору сайта