Главная страница
Навигация по странице:

  • Мета заняття

  • Конкретні завдання

  • Дослід 1. Біуретова реакція (на прикладі інсуліну)

  • Дослід 2. Реакція Фоля(на прикладі інсуліну)

  • Дослід 3. Якісні реакції на адреналін

  • 3.1 Реакція з хлорним залізом

  • 3.2. Флуоресценція продуктів окиснення адреналіну

  • Значення для фармації та клініки

  • Література Основна

  • БХ Тема 26. Тема 26. Класифікація та властивості гормонів. Механізми дії гормонів білковопептидної природи. Актуальність теми


    Скачать 36.37 Kb.
    НазваниеТема 26. Класифікація та властивості гормонів. Механізми дії гормонів білковопептидної природи. Актуальність теми
    АнкорБХ Тема 26.docx
    Дата09.08.2018
    Размер36.37 Kb.
    Формат файлаdocx
    Имя файлаБХ Тема 26.docx
    ТипДокументы
    #22705

    Тема №26. Класифікація та властивості гормонів. Механізми дії гормонів білково-пептидної природи.

    Актуальність теми

    Вивчення молекулярно-клітинних механізмів дії гормонів необхідне студентам для розуміння ролі ендокринної системи у регуляції реалізації впливу гормонів на активність внутрішньоклітинних систем дозволяє пояснити причини, які лежать в основі патологічних станів, викликаних розладами у функціонуванні ендокринних залоз та клітин-мішеней, а також формує у студентів підходи до корекції фармпрепаратами гіпо- або гіперфункцій залоз внутрішньої секреції.

    Також важливими є знання щодо біохімії гормонів підшлункової залози - інсуліну і глюкагону. Це пов’язано у першу чергу з високою частотою ендокринних захворювань підшлункової залози і з необхідністю пошуку новітніх методик їх діагностики та лікування.

    Мета заняття:

    • засвоїти біохімічні та фізіологічні функції гормонів та інших біорегуляторів у системі міжклітинної інтеграції життєдіяльності організму людини.

    • уміти пояснювати молекулярні механізми дії гормонів білково-пептидної природи, похідних амінокислот та біогенних амінів на клітини-мішені за участі сигнальних молекул-посередників.

    • оволодіти методами якісного визначення інсуліну, адреналіну та продуктів окиснення адреналіну в біологічних рідинах.

    Конкретні завдання:

    • Трактувати поняття про гормони та фізіологічно активні сполуки.

    • Трактувати механізми дії та особливості синтезу і секреції гормонів залоз внутрішньої секреції.

    • Пояснювати механізм дії гормонів білково-пептидної природи та похідних амінокислот (катехоламіни) на клітини-мішені за участі сигнальних внутрішньоклітинних посередників.

    • Пояснити роль цАМФ, протеїнкіназ та інших вторинних месенджерів в реалізації дії гормонів.

    • Характеризувати механізми дії та вплив на обмін вуглеводів, ліпідів та білків інсуліну та адреналіну.

    • Виявити інсулін та адреналін в досліджуваних розчинах.

    Теоретичні питання

    1. Загальна характеристика гормонів, їх класифікація:

    • за місцем синтезу;

    • за хімічною природою;

    • за механізмом дії.

    1. Мішені гормональної дії; типи реакцій клітин на дію гормонів. Рецептори гормонів: мембранні (іонотропні, метаботропні) та цитозольні рецептори.

    2. Молекулярно-клітинні механізми дії білково-пептидних гормонів та біогенних амінів. Каскадні системи передачі хімічного сигналу біорегулятора: рецептори → G-білки → вторинні посередники → протеїнкінази.

    3. Месенджерні функції циклічних нуклеотидів, системи Са2+/кальмодулін, фосфоінозитидів. Серинові, треонінові та тирозинові протеїнкінази й ефекторні функції клітини.

    4. Білки-трансдуктори – G-білки. Молекулярна будова. Типи G-білків.

    5. Аденілатциклаза:

    • структура аденілатциклази;

    • утворення аденілатциклазного комплексу.

    1. Гормони підшлункової залози:

    2. інсулін і глюкогон – будова, біосинтез та секреція; вплив на обмін вуглеводів, ліпідів, амінокислот та білків.

    3. Гормони мозкової речовини надниркових залоз. Реалізація впливу адреналіну на клітини-мішені. Схема каскадного посилення сигналу

    Практична робота



    Дослід 1. Біуретова реакція (на прикладі інсуліну)

    Принцип методу. За хімічною природою інсулін – простий білок, який у лужному середовищі реагує з купруму сульфатом, при цьому утворюються сполуки, забарвлені у фіолетовий колір.

    Хід роботи. До 10 крапель інсуліну додають 5 крапель 10 % розчину NaOH і краплю розчину CuSO4. Рідина забарвлюється у фіолетовий колір.

    Зробити висновок.

    Дослід 2. Реакція Фоля(на прикладі інсуліну)

    Принцип методу. Сірковмісні амінокислоти, особливо цистеїн і цистин, при кип’ятінні з лугом втрачають сірку, яка відщеплюється у вигляді сірководню. Сірководень, взаємодіючи з лугом, утворює сульфіди, які можна виявити при додаванні плюмбуму ацетату (реактиву Фоля). Сульфіди утворюють з ним коричневий або чорний осад плюмбуму сульфіду.

    Хід роботи. До 5 крапель інсуліну додають 5 крапель реактиву Фоля і кип’ятять. Через 1 – 2 хвилини після відстоювання утворюється бурий або чорний осад сульфіду свинцю. Зробити висновок.

    Дослід 3. Якісні реакції на адреналін Реакції виявлення адреналіну базуються на його здатності легко окиснюватися з утворенням забарвлених продуктів. Адреналін дає слабколужну реакцію, легко окиснюється на повітрі з утворенням адренохрому, внаслідок чого розчин забарвлюється в червоний колір. При взаємодії з нітритом натрію спостерігається жовтогаряче забарвлення, з діазореактивом - червоне і з хлорним залізом - зелене.

    3.1 Реакція з хлорним залізом

    Принцип методу: Адреналін легко окиснюється на повітрі з утворенням адренохрому, який дає смарагдово-зелене забарвлення із феруму хлоридом.

    Хід роботи: у пробірку вносять 10 крапель дослідного розчину, який містить адреналін, і додають 1 краплю хлорного заліза. Спостерігають зелене забарвлення за наявності пірокатехіну в молекулі адреналіну. Якщо додати аміак, спостерігається зміна забарвлення на червоне, а потім – коричневе.

    3.2. Флуоресценція продуктів окиснення адреналіну

    Принцип методу: адреналін, окиснюючись киснем повітря, при додаванні лугу дає флуоресціюючі продукти.

    Хід роботи: до 10 крапель води додають 6 крапель їдкого натру та 6 крапель адреналіну. Помістивши пробірку перед увімкнутим флуороскопом, спостерігають зелену флуоресценцію продуктів окиснення адреналіну.

    Зробити висновок.

    Значення для фармації та клініки. За умов норми концентрація адреналіну в плазмі крові становить 112 – 658 пг/мл; норадреналіну — менше 10 пг/мл. Підвищується екскреція адреналіну при артеріальній гіпертензії, феохромоцитомі, в гострий період інфаркту міокарда, нападах стенокардії, інфекційних захворюваннях. Знижений вміст адреналіну спостерігають при колагенозах, гострих лейкозах, ураженні гіпоталамуса, міастенії, синдромі Іценка-Кушінга тощо. Паління, фізичне навантаження, емоційний стрес викликають екскрецію катехоламінів із сечею. Збільшення екскреції катехоламінів спостерігають при гепатитних цирозах печінки, загостренні виразкової хвороби шлунка і 12-палої кишки. Порушення екскреції спостерігають в патогенезі уремії.

    Література

    Основна:

    1. Губський Ю.І. Біологічна хімія. – Київ-Тернопіль: Укрмедкнига, 2000. – 508 с.

    2. Вороніна Л.Н., Десенко В.Ф., Мадієвська Н.Н. та ін. Біологічна хімія.- Харків.: Основа, 2000.-.608с.

    3. Гонський Я.І., Максимчук Т.П., Калинський М.І. Біохімія людини. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2002. – 744 с.

    4. Клінічна біохімія/За ред.. Склярова О.Я. - Київ: Медицина, 2006. – 432 с.

    5. Лекції, які читаються на кафедрі.

    Додаткова:

    1. Березов Т.Т., Коровкин Б.Ф. Биологическая химия. – М.: Медицина,1990. – 542 с.

    2. Строев Е.А., Биологическая химия.М.:Высшая школа,1986. – 479с.


    написать администратору сайта