1 СР СУМ. Тема. Категорія особи дієслова. Безособові дієслова
 Скачать 23.47 Kb.
|
|
Самостійна робота №1 Тема. Категорія особи дієслова. Безособові дієслова 1.Скажіть, у чому полягає зміст категорії особи. Поясніть твердження В.М.Русанівського: “У вираженні категорії особи беруть участь синтаксичні й морфологічні форми. В широкому розумінні вона є однією з ознак предикативності, тобто синтаксичною категорією”. Категорія особи виражає відношення дії та її суб'єкта до мовця. Виконавцем дії може бути мовець (суб'єкт повідомлення), співрозмовник (слухач - адресат повідомлення) або особа чи предмет, що не беруть безпосередньої участі в комунікативному акті (об'єкт повідомлення). Розрізняють три особові форми в однині і три у множині. Форма першої особи передає значення суб'єкта повідомлення (мовець є виконавцем дії), друга особа - адресата повідомлення (виконавцем є слухач), третя особа - об'єкта повідомлення (і не мовець, і не слухач): я розповідаю, ми розповідаємо, ти розповідаєш, ви розповідаєте; він розповідає, вони розповідають. До синтаксичних форм вираження категорії особи належать категорія активності/пасивності, комунікативної спрямованості, синтаксичного часу й синтаксичного способу. Особові форми властиві дієсловам теперішнього і майбутнього часу, а також дієсловам наказового способу. Категорія особи має свої форми вираження – флексії і суфікси -і, -те- в наказовому способі. (морфологічні форми) У дієслів минулого часу та умовного способу особове значення виражається синтаксично: я розповідав, ти розповідав, вона розповідала, воно розповідало; я розповів би, ти розповів би, вона розповіла б, вони розповіли б. Із категорією особи тісно пов'язана категорія числа, що є теж невласне-дієслівною . Форми першої, другої, третьої особи однини протиставляються першій, другій, третій особі множини. Категорія особи дієслова реалізується у предикативному зв’язку його з іменником, займенником, субстантивованим словом. 2.Схарактеризуйте значення трьох осіб дієслова: першої, другої, третьої. Скажіть, з якими іншими категоріями пов’язана категорія особи. У теперішньому й майбутньому часах дійсного способу та в наказовому способі розрізняємо три особи в однині й множині: а) першу — дієслово поєднується із займенниками я, ми: кажу, кажемо, кажімо;думаю,думаємо,думаймо; б) другу — дієслово поєднується із займенниками ти, ви: кажеш, кажете, кажи, кажіть; думаєш, думаєте, думай, думайте; в) третю — дієслово поєднується із займенниками він, вона, воно, вони: каже, кажуть, хай каже, хай кажуть; думає, думають, хай думає, хай думають. У минулому часі й умовному способі особи не визначаються. Форма першої особи передає значення суб'єкта повідомлення (мовець є виконавцем дії), друга особа - адресата повідомлення (виконавцем є слухач), третя особа - об'єкта повідомлення (і не мовець, і не слухач):я розповідаю, ми розповідаємо, ти розповідаєш, ви розповідаєте; він розповідає, вони розповідають. Із категорією особи тісно пов’язана категорія числа, що є теж невласне-дієслівною. Форми першої, другої, третьої особи однини протиставляються першій, другій, третій особі множини. Категорія числа дієслів має словозмінний характер. До словозмінних належить категорія роду. Вона властива дієсловам минулого часу й умовного способу. Родове розрізнення репрезентується відповідними суфіксами: купив, купила, купило, купив би, купила б, купило б. Категорія особи дієслова, тісно пов’язана з категорією часу, охоплює усі синтетичні й аналітичні форми теперішнього і майбутнього часу (пишу — пишеш — пише, буду писати, будеш писати, буде писати і т. д.), наказового способу (пиши, хай пише, пишімо і под.), аналітичні форми минулого часу й умовного способу (я писав, ти писав, він писав… я писав би, ти писав би, він писав би і т. ін.). 3.У поданих реченнях підкресліть дієслова і визначте їх особу і число; зазначте, якими засобами вони виражені. Я руку подаю(1 особа однини) через моря і гори усім, хто камінь б’є (3 особа однини), хто землю ревно оре (3 особа однини), хто вугіль добува (3 особа однини)і зеленить (3 особа однини) поля /М.Рил./. Сміються(3 особа множини) молоді уста, шумлять (3 особа множини) річки прозорі, цвітуть (3 особа множини) сади, ростуть(3 особа множини) міста, гудки гудуть(3 особа множини) бадьоро /М.Рил./. Ми працю любимо (1 особа множини), що в творчість перейшла (3 особа однини), і музику палку, що ніжно серце тисне (3 особа однини)/М.Рил./. Над ставком кружляють (3 особа множини) птиці, пахнуть (3особа множини) медом чебреці /П.Дор./. Учителя і дерево узнають(3 особа множини) по плодах /Н.тв./. Особа й число виражені особовими закінченнями: -ю, -е, -є, -ить, -имо, -уть, -ють, -ать, -ять. Дієслова минулого часу особових закінчень не мають. Історично форми минулого часу утворилися від дієприкметників, і тому в них зберігаються афікси на позначення роду: -в або нульове закінчення в чол. роді, -ла — в жін. роді, -ло — в сер. роді однини, -ли – у множині всіх родів. 4. Дайте визначення безособових дієслів. Назвіть групи безособових дієслів за значенням. Яку синтаксичну функцію виконують безособові дієслова? Дієслова, що виражають дію або стан, які відбуваються без участі дійової особи, належать до безособових. Вони не можуть сполучатись у реченні з іменником або займенником у ролі підмета (чи з іншою частиною мови в цій же функції). Це окрема група дієслів, своїм значенням вони не тотожні з будь-якою групою особових дієслів. До безособових належать дієслова таких семантичних груп: 1) дієслова фізичного стану: морозить, трясе, лихоманить, тіпає, ріже, пече, коле; 2) дієслова психічного стану: спиться, сниться, не сидиться, не лежиться, не їсться; 3) дієслова, що означають явища природи: свіжіє, смеркає, вечоріє, морозить, сутеніє, мрячить, похолодало; 4) дієслова, що означають стихійні явища: вигоріло, висушило, залило, замело; 5) дієслова, що означають буття, міру наявності (або відсутності): сталося, минулося, бракує, вистачає, не вистачає; 6) дієслова успіху: пощастило, поталанило, повелося. Безособові дієслова не змінюються за особами, хоч уживаються в теперішньому часі у формі 3-ї особи однини: «У лузі пахне вогкою травою» (О. Гончар); «Бракує арфі струн, співцеві слів» (Леся Українка). У минулому часі — у формі середнього роду однини: «Починало розвиднятися» (М. Стельмах); «Рівно, тихо шуміло навкруги» (О.Гончар). Синтаксична функція. У реченнях безособові дієслова співвідносні з присудками. Підметів при безособових дієсловах не буває і не може бути. Безособові дієслова є головними членами речення (присудками) в односкладних реченнях: Учора трохи повернуло на відлигу (А. Дрофань). Так бракує землі милосердя людей (Т. Севернюк). Тому не слід плутати безособові дієслова (Зеленіє в полі) з особовими (Зеленіє трава в полі). 5.У поданих реченнях підкресліть безособові дієслова; визначте, до яких груп за значенням вони належать. Роздощилося (явище природи), щоденно квасить і квасить (явище природи), а ти мусиш іти /Ю.Збан./. Весніє(явище природи) вже, цвіте по підгір’ю мигдаль, але весна холодна і шторми б’ють майже крізь день /О.Гон./. Під цим високим зоряним небом думається (психічний стан) про все одразу /О.Сиз./. Надворі морозило (явище природи), дув західний колючий вітер /А.Гол./. За вікном мело,скаженіло, вило(стихійні явища) /Гонч./. Не так робиться, як хочеться(психічний стан) /Н.тв./. Смеркає (явище природи), і в присмерк вечірній пливуть ліхтарі, мов крізь зоряну сіть /Л.Перв./. 6. Від поданих дієслів утворіть безособові форми дієслів, з 3-4 безособовими дієсловами складіть речення, визначте синтаксичну функцію безособових дієслів. Таланити, мрячити, лихоманити, писати, гриміти, лежати. Таланить (таланило), мрячить (мрячило), лихоманить (лихоманило), пишеться (писалося), гримить (гриміло), лежиться (лежалося). Надворі постійно мрячить. Дівчинку лихоманило і вдень, і вночі. У дорослому житті їй не таланило. Всюди гримить, але я мушу йти далі. Синтаксична функція: присудок. |